Служімо Богу «одним серцем й однією душею»

ЮДЕЇ і прозеліти збираються навколо учнів Ісуса Христа. Це відбувається у свято П’ятидесятниці. Люди прийшли до Єрусалима аж з Риму, що на заході, і з Парфії, що на сході. Натовп розмовляє різними мовами. Все ж Ісусові учні, які звертаються до народу, є галілеянами. Тому деякі люди здивовано запитують: «Як же тоді кожен з нас чує рідну мову?» (Дії 2:8).

Апостол Петро встає і пояснює причину чуда, свідками якого вони стали. Люди охоче сприймають його слова. Охрещуються тисячі нових осіб! (Дії 2:41). Збір, хоча й швидко зростає, залишається об’єднаним. «Весь народ, що повірив, мав одне серце й одну душу»,— каже біблійний письменник Лука (Дії 4:32).

Тисячі охрещених у день П’ятидесятниці 33 року н. е. хотіли ще трохи побути в Єрусалимі, аби більше дізнатися про новознайдену віру. Але ж, вирушаючи до Єрусалима, вони не планували перебувати в місті тривалий час. Тому було організовано тимчасовий збір коштів. Деякі віруючі добровільно продавали маєтки і приносили виручені гроші апостолам, щоб можна було розподілити їх між тими, хто потребував допомоги (Дії 2:42—47). Який же гарний вияв любові та щедрості!

Правдиві християни завжди виявляють такий сповнений любові і щедрості дух. Сьогодні християнські збори продовжують служити Єгові об’єднано, «одним серцем й однією душею». Кожен християнин щедро жертвує своїм часом, силами й статками, щоб проповідувати добру новину і сприяти справам Божого Царства. (Дивіться супровідну інформацію за назвою «Способи, в які дехто вирішує жертвувати»).

[Рамка на сторінці 6]

СПОСОБИ, В ЯКІ ДЕХТО ВИРІШУЄ ЖЕРТВУВАТИ

ПОЖЕРТВИ НА СПРАВИ ЦАРСТВА

Багато людей виділяє певну суму грошей для того, щоб вкинути їх у скриньку «Пожертви на всесвітню діяльність».

Тоді збори щомісяця надсилають ці пожертви до місцевого філіалу Свідків Єгови. Добровільні грошові пожертви можна надсилати також безпосередньо на банківський рахунок філіалу, який обслуговує вашу країну. Звертайтеся до місцевих старійшин, щоб дізнатися, як це можна зробити.

Якщо ви бажаєте пожертвувати ювелірні вироби чи інші коштовності, порадьтеся стосовно цього з місцевими старійшинами.

БЛАГОДІЙНЕ ПЛАНУВАННЯ

Крім грошових дарів, існують й інші методи жертвування для сприяння справам Царства. До них належить:

Страхування. Місцевий філіал може виступати в ролі бенефіціара у договорі про страхування життя.

Цінні папери. Цінні папери можна передавати місцевому філіалу в дар.

Нерухомість. Придатну для продажу нерухомість також можна жертвувати місцевому філіалу.

Заповіти. Майно чи гроші можна заповісти місцевому філіалу через офіційно оформлений заповіт. Крім того, місцевому філіалу на випадок своєї смерті можна заповісти кошти з банківських рахунків і цінні папери.

Як показує термін «благодійне планування», ці види пожертв, як правило, вимагають певного планування з боку жертводавця.

Перш ніж робити пожертви, які належать до благодійного планування, обов’язково звертайтеся письмово в Центр Свідків Єгови (вул. Львівська, 64, смт Брюховичі, м. Львів, 79491), або у філіал країни, в якій ви проживаєте, аби отримати детальнішу інформацію.

В якому розумінні Єгова помішав мову у Вавилоні?

ПЕВНИЙ час після Всесвітнього потопу всі люди продовжували говорити «однією мовою та словами одними» (Бут. 11:1). Як показує Біблія, початковою «однією мовою» була мова, яку пізніше називали єврейською. Це не означає, що всі мови походять від єврейської чи споріднені з нею, а свідчить, що вона передувала всім іншим мовам. Тому здається, що, коли Бог Єгова чудом помішав людям мову, він створив не діалекти єврейської, а ряд цілком нових мов, за допомогою яких люди могли повною мірою виражати свої почуття і думки.

Отже, після того як Бог помішав мову будівничих у Вавилоні, вони перестали користуватися не тільки «словами одними» (Бут. 11:1), тобто спільною лексикою, а й спільною граматикою, або усталеним способом поєднання слів. Професор Самуель Драйвер сказав: «Мови різняться не лише граматикою та словами, але й... способом викладу думок. Різні народи думають по-різному, тому кожна мова має свою будову речень» («Біблійний словник» (англ.), за редакцією Джеймса Гастінґса, 1905 рік, том IV, с. 791). Це значить, що носіям кожної мови притаманний особливий спосіб мислення, через що людині, яка починає вчити іншу мову, важко думати тією мовою. (Порівняйте 1 Коринфян 14:10, 11). І саме тому буквальний переклад сказаного чи написаного на незнайомій мові іноді здається нелогічним, що спонукує когось казати: «Та це ж нісенітниця!» Отож, коли Бог Єгова змішав мову мешканців Вавилону, він, схоже, стер з їхньої пам’яті початкову спільну мову і потім вклав у їхній розум новий лексикон, а також змінений спосіб мислення, що привело до появи нової граматики в кожній мові. (Порівняйте Ісаї 33:19; Єзек. 3:4—6).