Чому обличчя цих людей сяють від радості? Ці люди відвідують один з наших конгресів. У давнину Божим служителям був даний наказ збиратися тричі на рік. Подібно і ми з радістю збираємося великими групами (Повторення Закону 16:16). Щороку в нас відбувається три важливі події: два одноденні районні конгреси і триденний регіональний конгрес. Яку користь ми отримуємо від цих конгресів?

Конгреси зміцнюють узи нашого християнського братства. Ізраїльтяни тішилися, що могли прославляти Єгову «в громадах». Ми теж радіємо, коли збираємося разом на такі особливі події (Псалом 26:12, примітка; 111:1). На конгресах ми маємо можливість зустрітись та поспілкуватися зі Свідками з інших зборів і навіть з інших країн. Під час обідньої перерви ми залишаємося на місці проведення конгресу і разом споживаємо їжу, що створює приємну дружню атмосферу (Дії 2:42). На конгресах кожен з нас відчуває любов, яка об’єднує «усе братство» по цілому світі (1 Петра 2:17).

Конгреси допомагають нам робити духовний поступ. Ізраїльтяни раділи, коли «розуміли слова» з Писань, які їм пояснювали (Неемії 8:8, 12). Так само і ми вдячні за біблійне навчання, яке отримуємо на конгресах. Програма кожного конгресу має біблійну тему. Завдяки цікавим промовам і показам ми вчимося виконувати Божу волю у повсякденному житті. Також нас підбадьорюють інтерв’ю одновірців, які успішно долають труднощі, що виникають на їхньому християнському шляху у ці важкі часи. На регіональних конгресах відбувається костюмована вистава з біблійним сюжетом, яка допомагає нам перенестися у давні часи і вчить нас багато корисного. На кожному конгресі проводиться хрещення осіб, котрі вирішили символізувати своє присвячення Богові.

• Чому конгреси — це радісні події?

• Яку користь ви отримаєте, якщо відвідаєте конгрес?

Незадовго до своєї смерті Ісус сказав: «Цю добру новину про Царство будуть проповідувати по цілій населеній землі на свідчення всім народам, а тоді прийде кінець» (Матвія 24:14). Але як Ісусові послідовники зможуть виконати завдання проповідувати по всьому світі? Наслідуючи приклад Ісуса, який він подав, коли був на землі (Луки 8:1).

Ми приходимо до людей додому. Ісус навчав своїх учнів проповідувати добру новину від дому до дому (Матвія 10:11—13; Дії 5:42; 20:20). Ці вісники першого століття проповідували у визначених територіях (Матвія 10:5, 6; 2 Коринфян 10:13). Подібно й сьогодні наша проповідницька діяльність добре організована і кожен збір має призначену територію. Це дозволяє нам виконувати Ісусів наказ «проповідувати народу та давати ґрунтовне свідчення» (Дії 10:42).

Ми стараємося знаходити людей, хоч би де вони були. Ісус подав нам приклад, проповідуючи в людних місцях, як-от на узбережжі моря або біля колодязя (Марка 4:1; Івана 4:5—15). Ми також починаємо розмови про Біблію, де тільки з’являється нагода,— на вулицях, в місцях торгівлі, в парках і по телефону. До того ж при кожній можливості ми свідчимо своїм сусідам, співробітникам, однокласникам і родичам. Завдяки таким зусиллям мільйони людей по всій землі чують «добру новину про те, що [Бог] дає спасіння» (Псалом 96:2).

Подумайте, кому б ви хотіли розповісти добру новину про Боже Царство і пояснити, як ця новина може вплинути на наше майбутнє. Про цю новину не можна мовчати. Поділіться нею при першій нагоді!

• Яку «добру новину» мають почути всі люди?

• Як Свідки Єгови наслідують Ісуса у проповідуванні?

Слово «піонер» часто вживається стосовно людей, які освоюють нові краї, а також першими прокладають шлях для інших. Ісус був свого роду піонером, оскільки Бог послав його на землю виконувати рятівне служіння і відкрити шлях до спасіння (Матвія 20:28). Сьогодні Свідки Єгови наслідують його, присвячуючи якомога більше часу тому, щоб «робити учнями людей» (Матвія 28:19, 20). Дехто зміг почати служіння, яке ми називаємо піонерським.

Піонер — це повночасний проповідник. Усі Свідки Єгови звіщають добру новину. Однак деякі з них влаштували своє життя так, щоб служити сталими піонерами, проповідуючи щомісяця 70 годин. Аби це було можливо, багато хто працює неповний робочий день. Декотрі проповідники отримують призначення служити спеціальними піонерами у місцевостях, де існує більша потреба у вісниках Царства. Вони проповідують щомісяця 130 або більше годин. Ці піонери ведуть скромне життя і впевнені, що Єгова подбає про їхні потреби (Матвія 6:31—33; 1 Тимофія 6:6—8). Ті, хто не в змозі бути сталим піонером, можуть служити допоміжними піонерами, проповідуючи 30 або 50 годин у місяць.

Піонера спонукує любов до Бога і людей. Подібно до Ісуса, ми усвідомлюємо, що сьогодні багато людей вкрай потребує знань про Бога і його наміри (Марка 6:34). Ми можемо допомогти їм, оскільки маємо знання, які вже тепер дають тверду надію на майбутнє. Любов до ближнього спонукує піонера щедро жертвувати своїм часом і силами, щоб надавати іншим духовну допомогу (Матвія 22:39; 1 Фессалонікійців 2:8). Завдяки такому способу життя піонер зміцняє свою віру, наближається до Бога і відчуває велике щастя (Дії 20:35).

• Хто такий піонер?

• Що спонукує декого почати стале піонерське служіння?