Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
2—8 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | БУТТЯ 22, 23
«Бог випробував Авраама»
w12 1.1 23, абз. 4—6
Чому Бог сказав Авраамові принести в жертву сина?
Зверніть увагу, що́ Єгова сказав Авраамові: «Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й... принеси... його в цілопалення» (Буття 22:2). Єгова знав, що для Авраама Ісак був улюбленим і дуже дорогим сином. Для Бога його Син, Ісус, був також дуже дорогим. Він любив Ісуса настільки, що двічі особисто говорив про нього з неба: «Це Син мій улюблений» (Марка 1:11; 9:7).
У мові оригіналу Єгова, звертаючись до Авраама, вжив вислів «будь ласка». За словами одного біблеїста, використання Богом цього вислову вказує, що для «ГОСПОДА надзвичайно цінне те, про що він просить». Таке прохання, напевне, дуже засмутило Авраама і принесло йому великого болю. Наскільки ж більшого болю завдало Єгові те, що він бачив страждання і смерть свого улюбленого Сина. Цей біль, очевидно, був найбільшим, якого Єгова будь-коли зазнав.
Думка про те, що́ Єгова попросив Авраама зробити, може шокувати. Але пам’ятаймо: Єгова не допустив, щоб цей вірний патріарх зробив таке жертвоприношення. Єгова зберіг Ісакові життя і завдяки цьому Авраам не зазнав болю найбільшої для батька втрати. Проте Єгова не захистив «власного Сина та віддав його за всіх нас» (Римлян 8:32). Чому Єгова завдав собі такого жахливого болю? Він зробив це для того, «аби ми отримали... життя» (1 Івана 4:9). Який же могутній вияв Божої любові до нас! Така любов повинна спонукувати нас також любити його.
w12 15.10 23, абз. 6
Слухайся Бога і черпай пожиток з його обітниць
Бог Єгова також давав клятви грішним людям, щоб вони довіряли його обіцянкам. Єгова вживав вислови на зразок: «Як живий я,— говорить Господь Бог» (Єзек. 17:16). Біблія згадує понад 40 випадків, коли Єгова клявся. Скажімо, протягом років Бог дав Авраамові кілька обіцянок, пов’язаних з угодою. Так Авраам зрозумів, що обіцяне Насіння походитиме з його роду, від його сина Ісака (Бут. 12:1—3, 7; 13:14—17; 15:5, 18; 21:12). Потім Єгова піддав Авраама важкому випробуванню, наказавши йому принести в жертву свого любого сина. Авраам без зволікань послухався, але перш ніж він приніс Ісака в жертву, Божий ангел зупинив його. Після цього Єгова поклявся: «Клянуся Собою... тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого, то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів. І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу» (Бут. 22:1—3, 9—12, 15—18).
Розшукуймо духовні перлини
w16.02 11, абз. 13
Єгова назвав його своїм другом
Слугам, які супроводжували їх, Авраам сказав: «Залишайтеся тут з ослом, а ми з сином підемо поклонимось Богу і повернемося» (Бут. 22:5). Що мав на увазі Авраам? Чи він обманював своїх слуг, кажучи, що Ісак повернеться, хоча й знав, що має принести його в жертву? Ні. Біблія проливає світло на те, про що думав Авраам. (Прочитайте Євреїв 11:19). Авраам «вважав, що Бог спроможний навіть воскресити Ісака з мертвих». Цей чоловік вірив у воскресіння. Він знав, що Єгова відновив їхню з Саррою здатність народжувати дітей попри їхню старість (Євр. 11:11, 12, 18). Авраам усвідомлював, що для Єгови немає нічого неможливого. Тому він був упевнений, що, хоч би що сталося того важкого дня, його любий син повернеться до нього, щоб могли виконатися всі обіцянки Єгови. Не дивно, що Авраама названо «батьком для всіх, хто... має віру».
it «Передбачення, визначення наперед»
Бог передбачає майбутнє вибірково. Інший, відмінний від передвизначення, погляд полягає в тому, що Бог передбачає майбутнє вибірково. Чи узгоджується цей погляд з його праведними нормами і з тим, що він сам виявив про себе у своєму Слові? Ряд біблійних віршів показує, що Бог спершу досліджував певну справу і вже після того приймав рішення, а це суперечить догмату про передвизначення.
Наприклад, з Буття 11:5—8 видно, що Бог спочатку звернув увагу на землю і розглянув ситуацію, яка виникла у Вавилоні, а тоді вирішив, як саме розладнає задум його неправедних мешканців. Після того як жителі Содома і Гоморри погрузли у злі, Єгова повідомив Аврааму своє рішення: «Подивлюсь [пославши ангелів], чи справедливі скарги, які до мене дійшли, і чи їхні вчинки й справді такі безбожні. Я хочу це знати» (Бт 18:20—22; 19:1). В певний момент Бог сказав: «Я добре знаю Авраама», і, коли той мало не приніс в жертву Ісака, промовив: «Тепер я знаю, що ти боїшся Бога, адже не пошкодував для мене свого єдиного сина» (Бт 18:19; 22:11, 12; пор. Не 9:7, 8; Гл 4:9).
9—15 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | БУТТЯ 24
«Дружина для Ісака»
wp16.3 14, абз. 3
Вона без вагань пішла у незнане
Авраам взяв з Еліезера клятву, що той не шукатиме для Ісака дружину серед ханаанок. Чому? Ханаанці не шанували Бога Єгову і не служили йому. Авраам знав, що у визначений час Єгова покарає жителів Ханаану за їхні лихі вчинки. Авраам не хотів, щоб його любий син Ісак пов’язав себе з цими людьми і перейняв їхні неморальні звичаї. Він також знав, що Ісак відігра́є одну з ключових ролей у здійсненні Божого наміру (Буття 15:16; 17:19; 24:2—4).
wp16.3 14, абз. 4
Вона без вагань пішла у незнане
Еліезер розповів господарям дому і про те, як він, зупинившись біля колодязя поблизу Харана, звернувся до Єгови. Він просив Бога обрати дружину для Ісака. Еліезер молився про те, щоб дівчина, яку вибрав Бог, прийшла до колодязя. І щоб, коли він попросить дати йому напитися, вона дала води не лише йому, але і його верблюдам (Буття 24:12—14). Хто ж прийшов до колодязя і зробив все точно так, як просив у молитві Еліезер? Ревека! Уявіть, які почуття проймали дівчину, якщо вона чула, як Еліезер розповідав усе це її родині.
wp16.3 14, абз. 6, 7
Вона без вагань пішла у незнане
За кілька тижнів до того, коли Авраам просив Еліезера вибрати для Ісака дружину, слуга запитав: «А якщо вона не захоче піти зі мною?» На це Авраам відповів: «Це звільнить тебе від клятви» (Буття 24:39, 41). Отже, вони були готові взяти до уваги бажання дівчини. Подібно і в домі Бетуїла врахували думку Ревеки. З чого це видно? Еліезера переповнювала радість, адже його подорож увінчалася успіхом. Тож вже наступного ранку він попросив відпустити його з Ревекою до Ханаану. Однак її родичі хотіли, щоб вона залишилася з ними ще бодай на десять днів. Зрештою вони запропонували: «Покличмо дівчину і запитаймо її саму» (Буття 24:57).
Ревека розуміла, що від її відповіді залежить її майбутнє. Чи буде вона грати на почуттях батька і брата, благаючи їх не відпускати її на чужину? Чи радше вважатиме за честь бути учасницею подій, якими керує сам Єгова? Рішення дівчини показало, як вона ставиться до цих несподіваних і, мабуть, тривожних змін у своєму житті. Вона без вагань сказала, що готова іти (Буття 24:58).
Розшукуймо духовні перлини
wp16.3 12, 13
Вона без вагань пішла у незнане
Одного вечора, коли Ревека вже наповнила глек водою, до неї раптом підбіг старший чоловік і попросив: «Будь ласка, дай мені ковток води з твого глека». То було дуже скромне і ввічливе прохання. Ревека здогадалась, що цей чоловік спраглий після довгої мандрівки. Тож вона швидко зняла з плеча глек і дала йому вдосталь напитись прохолодної води. Дівчина звернула увагу, що чоловік не сам — з ним десять верблюдів, які прилягли біля колодязя відпочити. Вона збагнула, що тварини теж, мабуть, хочуть пити, адже в жолобі зовсім не було води. Дівчина помітила, що мандрівник не зводив з неї очей. Вони випромінювали доброту, тому вона захотіла зробити для нього ще щось. Ревека сказала: «Я наношу води, щоб напоїти і твоїх верблюдів» (Буття 24:17—19).
Зауважте, Ревека запропонувала не просто дати верблюдам трохи води, а добре напоїти їх. Цікаво, що один дуже спраглий верблюд може випити понад 95 літрів води. Якщо ті десять верблюдів знемагали від спраги, то Ревеку чекала не одна година важкої праці. Проте, здається, вони не так сильно хотіли пити. Але ж Ревека не знала цього, коли пропонувала напоїти тварин. Вона дуже хотіла проявити гостинність до старенького подорожнього, тому взялася до роботи, не шкодуючи сил. Чоловік з подивом спостерігав, як ця прудка дівчина знову і знову бігала до колодязя, щоб наносити води верблюдам (Буття 24:20, 21).
wp16.3 13, прим.
Вона без вагань пішла у незнане
Це вже був вечір. У біблійній розповіді не сказано, що Ревека носила воду кілька годин. Також не сказано, що її рідні вже спали, коли вона повернулась додому, чи що хтось з них пішов по неї до колодязя, переживаючи, чому вона так затрималась.
wp16.3 15, абз. 3
Вона без вагань пішла у незнане
І ось нарешті караван дістався Негеву, про що розповідається на початку статті. У вечірніх сутінках Ревека бачить, як полем іде задуманий чоловік. Вона швидко зіскакує з верблюда, мабуть, навіть не дочекавшись, поки тварина опуститься на землю. Ревека питає Еліезера: «Хто цей чоловік у полі, який іде нам назустріч?» Почувши, що це Ісак, вона накидає на голову покривало (Буття 24:62—65). Чому? Очевидно, на знак поваги до свого майбутнього чоловіка. Сьогодні такий вияв покори здається трохи старомодним. А втім, як жінки, так і чоловіки можуть навчитись від Ревеки смирення, адже, погодьтеся, кожному з нас варто і далі розвивати цю чудову рису.
16—22 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | БУТТЯ 25, 26
«Ісав продає своє право первородства»
it-1 1242, англ.
Яків
Ісав, улюблений син Ісака, часто ходив на полювання і був нестримною, імпульсивною людиною, а от про Якова сказано, що він «багато часу проводив у наметах» і «був людиною бездоганною [євр. там]». Яків дбав про худобу, мав спокійну вдачу і відповідально виконував домашні справи; він був улюбленим сином своєї матері Ревеки (Бт 25:27, 28). В інших віршах єврейське слово там вживається щодо тих, хто має Боже схвалення. Наприклад, у Біблії написано, що «кровожерні ненавидять кожного, хто невинний», але Єгова обіцяє, що «майбутнє [бездоганної] людини буде спокійне» (Пр 29:10; Пс 37:37). Вірного Божого служителя Йова названо «праведним і непорочним [євр. там]» (Йв 1:1, 8; 2:3).
w19.02 16, абз. 11
Чому важливо виявляти вдячність?
У Біблії розповідається і про тих, кому, на жаль, бракувало вдячності. Наприклад, хоч Ісава виховували батьки, які любили і поважали Єгову, він не цінував святого. (Прочитайте Євреїв 12:16.) З чого видно його невдячність? Ісав, не задумуючись, продав молодшому брату Якову своє право первородства лише за миску юшки (Бут. 25:30—34). Пізніше він гірко пошкодував за свій вибір. Але Ісав був невдячним і не цінував того, що мав. Тож у нього не було підстав нарікати, коли він не отримав благословення, пов’язаного з правом первородства.
it-1 835, англ.
Первісток
З давніх-давен первісток мав почесне становище в сім’ї і після смерті батька ставав її головою. Він успадковував подвійну частку батькового майна (Пв 21:17). Йосип на обіді розсадив своїх братів за старшинством, починаючи від Рувима, який мав право первородства (Бт 43:33). А втім, у біблійних родоводах перше місце не завжди відводиться первісткам: іноді перелік починається з того сина, який був найвидатнішим або найбільш вірним Богові (Бт 6:10; 1Хр 1:28; пор. Бт 11:26, 32; 12:4; див. ПРАВО ПЕРВОРОДСТВА; СПАДЩИНА).
Розшукуймо духовні перлини
w17.12 15, абз. 5—7
Запитання читачів
А тепер повернімося до Євреїв 12:16, де сказано: «Пильнуйте, щоб серед вас не було жодного розпусника або того, хто не цінує святе, подібно до Ісава, який проміняв права первородства на миску їжі». Для чого цей приклад було наведено?
Тут апостол Павло не розглядав питання походження Месії. Перед тим він заохотив християн «випрямляти стежки для своїх ніг», щоб ніхто з них «не залишився без Божої незаслуженої доброти». Таке могло б трапитися, якби вони вчинили статеву розпусту (Євр. 12:12—16). І вони стали б подібними до Ісава. Він «не ціну[вав] святе» і віддав перевагу плотському бажанню.
Ісав жив у патріархальні часи і міг інколи навіть складати жертви (Бут. 8:20, 21; 12:7, 8; Йова 1:4, 5). Але, маючи плотське мислення, Ісав легко проміняв усі переваги первородства на миску юшки. Можливо, він хотів уникнути страждань, які, згідно з передреченням, мали зносити Авраамові потомки (Бут. 15:13). До того ж Ісав чітко показав, що не цінує святе і віддає перевагу плотським бажанням, коли одружився з двома язичницями, завдавши смутку батькам (Бут. 26:34, 35). Як же він відрізнявся від Якова, який одружився з поклонницею правдивого Бога! (Бут. 28:6, 7; 29:10—12, 18).
it «Обман», абз. 6
Хоча Біблія суворо засуджує умисну брехню, це не значить, що людина повинна повідомляти достовірну інформацію тим, хто не має права її знати. Ісус Христос наказав: «Не давайте святого псам і не кидайте перлів свиням, щоб вони не затоптали їх та, обернувшись, не роздерли вас» (Мт 7:6). Саме тому Ісус не давав вичерпних або прямих відповідей на деякі запитання, якщо це могло завдати шкоди (Мт 15:1—6; 21:23—27; Ів 7:3—10). Очевидно, у цьому ж світлі слід розглядати випадки з життя Авраама, Ісака, Рахав і Єлисея, коли вони вводили в оману тих, хто не поклонявся Єгові, або приховували певну інформацію (Бт 12:10—19; розд. 20; 26:1—10; ІсН 2:1—6; Як 2:25; 2Цр 6:11—23).
23—29 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | БУТТЯ 27, 28
«Яків отримує благословення, які йому по праву належали»
w04 15.4 11, абз. 4, 5
Ревека. Діяльна богобоязлива жінка
У Біблії не сказано, чи Ісак знав про те, що Ісав мусить служити Якову. Але і Ревека, і Яків знали про це. Ревека якось почула, що Ісак збирається поблагословити Ісава, коли той принесе батькові страву з дичини. Вона часу не гаяла. Рішучість і запопадливість, які були властиві їй у молодості, не зрадили її і тепер. Ревека наказує Якову принести їй двоє козлят. З них вона приготує улюблену страву чоловіка. Тоді Яків має замаскуватися під Ісава, щоб отримати благословення. Яків відмовляється маскуватись, адже батько обов’язково зрозуміє, що це обман, і прокляне його. Ревека наполягає. «На мені прокляття твоє, сину мій»,— говорить вона. Тоді готує страву, перевдягає Якова і посилає його до свого чоловіка (Буття 27:1—17).
У Біблії не сказано, чому Ревека чинить саме так. Багато хто засуджує її, але у Святому Письмі її не засуджено. Не звинувачує Ревеку також Ісак, коли дізнається про те, що благословення отримав Яків. Ісак навіть благословляє його додатково (Буття 27:29; 28:3, 4). Ревека, знаючи, що було передречено Єговою для її синів, зробила все, щоб Яків обов’язково отримав благословення, які по праву йому належали. А це цілком узгоджувалося з волею Єгови (Римлян 9:6—13).
w07 1.10 31, абз. 2, 3
Запитання читачів
Біблія не розповідає всіх подробиць щодо того, чому Ревека і Яків так вчинили, але вказує, що ця ситуація виникла несподівано. Візьмімо до уваги, що Боже Слово не виправдовує і не засуджує їхнього вчинку, і тому ця розповідь не дає нікому підстави для обману і шахрайства. А втім, Біблія проливає світло на цю ситуацію.
По-перше, з оповіді чітко видно, що Яків мав право на благословення батька, а Ісав ні. Раніше Яків законно купив право первородства у невдячного брата-близнюка, який продав своє право за одну страву, щоб задовольнити голод. Ісав «знехтував... перворідство своє» (Буття 25:29—34). Тож Яків прийшов до батька за благословенням, яке дійсно йому належало.
it-1 341, абз. 6, англ.
Благословення
У патріархальному суспільстві батько незадовго до своєї смерті зазвичай благословляв своїх синів. Таке благословення вважалося дуже важливим і цінним. Ісак благословив Якова першим, бо думав, що це його старший син Ісав. Він проголосив Якову, що той буде обдарований ласкою і процвітатиме. Оскільки сам Ісак уже був старим і сліпим, він, безперечно, просив Єгову виконати це благословення (Бт 27:1—4, 23—29; 28:1, 6; Єв 11:20; 12:16, 17). Пізніше Ісак свідомо повторив своє благословення і доповнив його (Бт 28:1—4). Перед смертю Яків спершу поблагословив двох Йосипових синів, а вже потім власних (Бт 48:9, 20; 49:1—28; Єв 11:21). Подібно Мойсей перед своєю смертю поблагословив весь ізраїльський народ (Пв 33:1). Подальші події показали, що всі ці благословення були пророчими. У деяких випадках людина клала руку на голову того, кого благословляла (Бт 48:13, 14).
Розшукуймо духовні перлини
w06 15.4 6, абз. 3, 4
Що сприяє доброму спілкуванню в подружжі
Чи Ісак і Ревека розвинули вміння добре спілкуватись? Після того як їхній син Ісав узяв собі за дружин двох Хетових дочок, постала серйозна сімейна проблема. Ревека невпинно говорила Ісаку: «Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків [молодший син] візьме жінку з дочок Хетових... нащо й жити мені?» (Буття 26:34; 27:46). Безумовно, вона висловлювала своє занепокоєння зрозуміло і конкретно.
Ісак наказав своєму синові Якову, який був близнюком Ісава, не брати жінки з ханаанських дочок (Буття 28:1, 2). Бажання Ревеки сповнилося. Ця подружня пара успішно обговорила одне з найболючіших родинних питань і таким чином подала чудовий приклад нам. Але як бути, якщо чоловік з дружиною не доходять згоди? Як зарадити такій ситуації?
w04 15.1 28, абз. 5
Цікаві думки з книги Буття (частина II)
28:12, 13. Що означав сон про «драбину», який бачив Яків? Ця «драбина» (можливо, кам’яні сходи) вказувала на те, що існує сполучення між землею і небом. По ній піднімалися й спускалися Божі ангели, і це показувало, що ангели в якийсь важливий спосіб служать посередниками між Єговою і людьми, котрих він схвалює (Івана 1:51).
30 БЕРЕЗНЯ — 5 КВІТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | БУТТЯ 29, 30
«Яків одружується»
w03 15.10 29, абз. 6
Яків цінував духовний спадок
У ті часи викуп за наречену впливав на те, чи відбудуться заручини. Пізніше Мойсеїв Закон визначив ціну в п’ятдесят шеклів срібла за збезчещену дівчину. Біблеїст Ґордон Венем вважає, що це стало «максимальним викупом за наречену» і що здебільшого він був «набагато меншим» (Повторення Закону 22:28, 29). Яків же не міг нічого заплатити, тому він запропонував Лавану сім років служби. «Оскільки за часів Вавилону тимчасові робітники отримували від половини до одного шекля щомісяця [це складає від 42 до 84 шеклів за сім повних років],— повідомляє пан Венем,— Яків запропонував Лавану дуже щедрий дар за руку Рахілі». Лаван відразу погодився (Буття 29:19).
w07 1.10 8, 9
Знедолені сестри, які «збудували Ізраїлів дім»
Чи Лія планувала обманути Якова? Чи вона була просто змушена послухатися батька? А де була Рахіль? Чи знала вона, що діється? Якщо знала, то як вона почувалась? Чи могла вона не підкоритися волі свого владного батька? Біблія не дає відповідей на ці запитання. Хоч би що думали про це Лія та Рахіль, такий обман образив Якова. І тому Лавану, а не його дочкам Яків висловив своє невдоволення: «Хіба не за Рахіль працював я в тебе? Нащо ж обманив ти мене?» Лаван відповів: «У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою. Виповни тиждень для цієї, і буде дана тобі також та, за працю, що будеш працювати в мене ще сім літ» (Буття 29:25—27). Тож Якова хитрощами примусили вступити в полігамний шлюб, що пізніше викликало сильні ревнощі.
it «Шлюб», абз. 10
Святкування. Хоча в Ізраїлі не було якихось особливих весільних обрядів, весілля було дуже радісною подією. У цей день наречена, як правило, старанно готувалась у себе вдома. Спочатку вона купалась і намащувалася пахучою олією. (Пор. Рт 3:3; Єз 23:40.) Потім вона одягала (іноді з допомогою дружок) весільний пояс і біле вбрання, яке, якщо дозволяв матеріальний стан, прикрашали багатою вишивкою (Єр 2:32; Об 19:7, 8; Пс 45:13, 14). Вона одягала прикраси і коштовне каміння, якщо вони в неї були (Іс 49:18; 61:10; Об 21:2), а також накидала на себе покривало — легку прозору тканину, яка закривало її від голови до ніг (Іс 3:19, 23). Це пояснює, як Лавану вдалося так легко обманути Якова і чому той не зрозумів, що замість Рахілі йому дали Лію (Бт 29:23, 25). Ревека накинула на голову покривало, коли йшла на зустріч з Ісаком (Бт 24:65). Це було символом того, що наречена підкоряється владі нареченого (1Кр 11:5, 10).
Розшукуймо духовні перлини
it-1 50, англ.
Усиновлення
Рахіль і Лія вважали синів, яких Якову народили їхні служниці, своїми власними, народженими для них (Бт 30:3—8, 12, 13, 24). Ті сини були спадкоємцями нарівні із синами, яких народили законні дружини Якова. Для Якова вони були рідними синами, а Рахіль і Лія теж мали на них права, бо служниці вважалися їхньою власністю.
w04 15.1 28, абз. 6
Цікаві думки з книги Буття (частина II)
30:14, 15. Чому Рахіль обміняла нагоду зачати дитину на плоди мандрагори? У стародавні часи плід мандрагори використовували в медицині як наркотик, а також для того, щоб знімати спазми чи запобігати їхньому виникненню. Крім того, вважалося, що цей плід може збуджувати статевий потяг і підвищувати здатність до розмноження або сприяти заплідненню (Пісня над піснями 7:14). Хоча Біблія не говорить, що саме спонукало Рахіль до такого обміну, але, можливо, вона думала, що мандрагора допоможе їй зачати дитину і це усуне ганьбу, яку стягала на неї неплідність. Проте Єгова «відчинив їй утробу» лише через кілька років після цього (Буття 30:22—24).