Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
1—7 ЧЕРВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | БУТТЯ 44, 45
«Йосип пробачає своїм братам»
w15 1.5 14, 15
«Хіба ж я Бог?»
І тут Йосип почав здійснювати задуманий план. Він звелів наздогнати братів, арештувати їх і звинуватити в крадіжці чаші. Коли її знайшли в сумці Веніямина, усіх привели назад до Йосипа. Тепер у нього з’явилася нагода до кінця перевірити братів. Від їхнього імені говорив Юда. Він став благати в Йосипа прощення, навіть сказав про готовність усіх 11 стати рабами в Єгипті. Йосип захотів, аби в рабстві залишився тільки Веніямин, а решті дозволив повертатись додому (Буття 44:2—17).
У розпачі Юда розповів Йосипу, що після смерті матері Веніямина з двох її синів залишився лише він, «тому батько дуже любить його». Як же ці слова зворушили Йосипа. Адже він був старшим сином Рахілі, коханої дружини Якова, яка померла при народженні Веніямина. Йосип, як і його батько, дорожив спогадами про Рахіль. Він відчував до Веніямина особливу приязнь ще й тому, що той був його єдиноутробним братом (Буття 35:18—20; 44:20).
Юда почав палко просити Йосипа не забирати Веніямина в рабство, а натомість зробити рабом його. На кінець свого щирого благання він сказав: «Як я зможу повернутися без хлопця і дивитись на горе свого батька?» (Буття 44:18—34). Не залишилося жодного сумніву: Юда змінився. Він не лише розкаявся, але й став несамолюбною людиною, здатною розуміти і співчувати.
Йосип більше не витримав. Він уже не міг приховувати почуттів, які вирували в його душі. Звелівши усім слугам вийти, він так голосно заплакав, що звістка про це дійшла аж до фараонового дому. Врешті Йосип зізнався: «Я ваш брат Йосип». Він почав обіймати своїх онімілих від подиву братів, лагідно запевняючи, що не затаює на них образи за їхній учинок (Буття 45:1—15). Цим він показав, що наслідує Єгову, який щедро пробачає (Псалом 86:5). А що сказати про нас?
Розшукуймо духовні перлини
it-2 813, англ.
Роздирати одяг
Євреї та інші мешканці Сходу нерідко роздирали одяг, виражаючи своє горе, особливо коли отримували звістку про смерть близького родича. Часто вони роздирали одяг не повністю, а лише на грудях, тож його і далі можна було носити.
У Біблії вперше про цей звичай згадується в розповіді про синів Якова. Коли Рувим, старший син, повернувся до ями, в яку вкинули Йосипа, і побачив, що його там немає, то роздер свій одяг і вигукнув: «Хлопець зник! Що мені тепер робити?» Рувим був первістком, тому ніс особливу відповідальність за молодшого брата. Після того як Якову сказали, що Йосип помер, він роздер на собі одяг, підперезався мішковиною і почав оплакувати сина (Бт 37:29, 30, 34). Коли Йосипові брати були в Єгипті і Веніямина запідозрили в крадіжці, вони теж з відчаю роздерли свій одяг (Бт 44:13).
w04 15.8 15, абз. 15
Їх безпідставно ненавидять
15 Що допоможе нам не озлоблятися на тих, хто ненавидить нас без причини. Пам’ятаймо, що наші основні вороги — це Сатана і демони (Ефесян 6:12). Хоча деякі люди переслідують нас свідомо й умисно, багато хто чинить опір Божим служителям через брак знань або під впливом інших (Даниїла 6:5—17; 1 Тимофія 1:12, 13). Єгова бажає, щоб «усі [«усілякі», НС] люди спаслися, і прийшли до пізнання правди» (1 Тимофія 2:4). Деякі колишні противники стали нашими християнськими братами, оскільки побачили нашу непорочну поведінку (1 Петра 2:12). На додаток ми можемо отримати урок з прикладу Йосипа, сина Якова. Хоча Йосип дуже постраждав через своїх єдинокровних братів, він не таїв на них злоби. Чому? Тому що бачив у цій справі руку Єгови, який вплинув на події, щоб виконати свій намір (Буття 45:4—8). Подібно Єгова може повернути справи так, що несправедливі страждання, з якими, можливо, стикаємося ми, послужать для прославлення його імені (1 Петра 4:16).
8—14 ЧЕРВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | БУТТЯ 46, 47
«Їжа в час голоду»
w87 1.5 15, абз. 2, англ.
Порятунок в час голоду
2 Сім років достатку закінчились і, як передрік Єгова, настав голод — не лише в Єгипті, але й «у всіх краях». Виснажені голодом жителі Єгипту почали благати фараона дати їм хліба, на що той сказав: «Ідіть до Йосипа і зробіть усе, що він скаже». Йосип продавав зерно єгиптянам, аж поки у них не закінчились гроші. Тоді він почав брати взамін за їжу їхню худобу. Зрештою люди прийшли до Йосипа і сказали: «Купи нас і нашу землю взамін за їжу. Ми станемо рабами фараона, і вся наша земля належатиме йому». Тож Йосип скупив для фараона усю землю єгиптян (Буття 41:53—57; 47:13—20).
kr 234, 235, абз. 11, 12
Царство виконує Божу волю щодо землі!
11 Достаток. Світ потерпає від духовного голоду. Біблія попереджала: «Настають дні,— каже Всевладний Господь Єгова,— коли я пошлю на цей край голод і спрагу, але не через брак хліба і не через брак води, а через брак слів Єгови» (Ам. 8:11). Чи громадяни Божого Царства також потерпають від такого голоду? Єгова передрік, якою буде різниця між його народом і його ворогами: «Мої слуги будуть їсти, а ви будете голодувати. Мої слуги будуть пити, а вас буде мучити спрага. Мої слуги будуть тішитися, а вас покриє сором» (Ісаї 65:13). Чи бачите, як виконуються ці слова?
12 Духовний харч лине до нас, як дедалі ширша і глибша річка. Наші біблійні публікації, а також аудіозаписи та фільми, наші зібрання і конгреси, інформація на нашому веб-сайті — все це нескінченним потоком несе нам духовне відсвіження, тимчасом як світ страждає від духовного голоду (Єзек. 47:1—12; Йоіла 3:18). Чи ви радієте тим, що виконуються обіцянки Єгови давати вам щодня такий достаток? Чи ви постійно харчуєтеся зі столу Єгови?
Розшукуймо духовні перлини
it-1 220, абз. 1, англ.
Жести і пози
Закрити очі померлому. Єгова сказав Якову: «Йосип своєю рукою закриє тобі очі» (Бт 46:4). Це означало, що Йосип закриє Якову очі, коли той помре. Зазвичай це було обов’язком первістка. Так Єгова, мабуть, дав Якову зрозуміти, що право первородства дістанеться Йосипу (1Хр 5:2).
nwtsty, коментар до Дії 7:14
Всього 75 осіб. Слова Степана про те, що родина Якова в Єгипті складалася з 75 осіб, мабуть, не є цитатою з Єврейських Писань. У масоретському тексті Єврейських Писань такої цифри немає. В Бт 46:26 сказано: «Усіх нащадків Якова, які прийшли з ним до Єгипту, крім його невісток, було 66». Далі у вірші 27 говориться: «Усіх тих, хто належав до Яковового дому і хто прийшов у Єгипет, було 70». Тут подається два варіанти підрахунку: перша цифра, очевидно, включає лише тих, хто народився від Якова, а друга вказує на загальну кількість осіб, які прийшли у Єгипет. Про кількість нащадків Якова також згадується у Вх 1:5 і Пв 10:22; в обох уривках це число — «70». Степан, імовірно, подає третій варіант, зараховуючи більше осіб до родини Якова. Дехто вважає, що в цю кількість входять сини та внуки Йосипових синів — Манасії та Єфрема; цих нащадків згадано в перекладі Септуагінти в Бт 46:20. А дехто припускає, що в це число входять невістки Якова, які не враховані в Бт 46:26. Тож «75» — це мабуть загальна кількість осіб. Проте цілком імовірно, що підставою для такого числа були копії Єврейських Писань, поширені у I столітті. Впродовж багатьох років біблеїсти знали, що цифра «75» згадувалась у грецькій Септуагінті в Бт 46:27 і Вх 1:5. У XX столітті було знайдено два фрагменти сувоїв Мертвого моря, де містився Вх 1:5 і також вказувалось число «75». Можливо, Степан взяв за основу один з таких стародавніх текстів. Хоч би як там було, число, згадане Степаном,— це лише один з можливих варіантів підрахунку загальної кількості нащадків Якова.
15—21 ЧЕРВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | БУТТЯ 48—50
«Літні християни мають що розповісти»
it-1 1246, абз. 8, англ.
Яків
Перед смертю Яків поблагословив своїх онуків, синів Йосипа, і відповідно до Божої волі віддав перевагу молодшому Єфрему, а не старшому Манасії. Після цього він звернувся до Йосипа, якому на правах первістка належала подвійна частка спадщини, і сказав: «Я ж даю тобі на один наділ землі більше, ніж твоїм братам. Цю землю я взяв від амореян мечем і луком» (Бт 48:1—22; 1Хр 5:1). Оскільки свого часу Яків придбав у синів Гамора ділянку поблизу Сихема, а не воював за неї (Бт 33:19, 20), його слова, мабуть, були пророчими: Яків вірив, що в майбутньому його нащадки завоюють Ханаан, тому, даючи Йосипу обіцянку, висловився так, ніби вже взяв цю землю мечем і луком. (Див. АМОРЕЯНИ.) Йосипова подвійна частка спадщини в завойованому Ханаані складалася з двох наділів, які дісталися племені Єфрема і племені Манасії.
it-2 206, абз. 1, англ.
Останні дні
Передсмертне пророцтво Якова. Сказавши своїм синам: «Прийдіть всі до мене, і я розкажу, що́ вас чекає наприкінці днів [«у днях прийдешніх», Хом.]», Яків мав на увазі час, коли його слова почнуть сповнятися (Бт 49:1). Більш ніж за два століття до цього Єгова сказав дідусю Якова, Авраму (Аврааму), що його нащадків будуть утискати 400 років (Бт 15:13). Тому час, щодо якого Яків вжив вислів «наприкінці днів», мав настати вже після завершення того 400-річного періоду утисків. (Детальніше 49-й розділ Буття обговорюється у статтях, присвячених синам Якова.) Також пророцтво Якова мало сповнитися на духовному «Ізраїлі Божому» (Гл 6:16; Рм 9:6).
w07 1.6 28, абз. 10
Старші — благословення для молодих
10 Старші особи гарно впливають також на своїх одновірців. Йосип, син Якова, в похилому віці засвідчив свою віру простим учинком, і це відчутно вплинуло на мільйони правдивих Божих поклонників, що жили після нього. У віці 110 років він «дав розпорядження стосовно своїх кісток». Згідно з цим розпорядженням, ізраїльтяни, виходячи з Єгипту, мали забрати з собою його кістки (Євреїв 11:22; Буття 50:25). Протягом багатьох років тяжкого рабства, яке почалося після смерті Йосипа, цей наказ був наче промінь надії для ізраїльтян. Це запевняло їх, що визволення прийде.
Розшукуймо духовні перлини
w04 1.6 15, абз. 4, 5
Благословенні ті, хто славить Бога
4 Перед тим як ізраїльтяни ввійшли до Обітованої землі, члени племені Ґада попросили дозволу оселитися в місцевості на схід від Йордану, де були добрі умови для розведення худоби (Числа 32:1—5). Життя в тому краї було пов’язане із серйозними труднощами. Для племен, що жили на захід від Йордану, захистом служила долина цієї річки — природна перешкода, яка запобігала вторгненню ворогів (Ісуса Навина 3:13—17). А стосовно земель на схід від Йордану Джордж Адам Сміт у своїй книжці «Історична географія Святої землі» (англ.) говорить: «Це рівнинні землі на великому Аравійському плато, на яких майже немає перешкод. Тому за всіх часів вони зазнавали вторгнення голодних кочівників, орди яких щороку стікаються туди в пошуках пасовищ».
5 Як же плем’я Ґада мало жити в таких небезпечних умовах. За кілька сторіч до того їхній прабатько Яків перед своєю смертю дав таке пророцтво: «Ґад — на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п’яти» (Буття 49:19). На перший погляд, ці слова звучать досить песимістично. Але насправді їх слід розуміти як наказ, згідно з яким ізраїльтяни з племені Ґада мали завдавати нападникам удару у відповідь. Яків запевнив їх, що коли вони робитимуть це, то принижені вороги втікатимуть від них, а ці ізраїльтяни будуть гнатися за ними по п’ятах.
it-1 289, абз. 2, англ.
Веніямин
Те, що нащадки Веніямина будуть умілими воїнами, передрікалося в пророцтві, яке Яків виголосив перед своєю смертю. Про свого улюбленого сина він сказав: «Веніямин роздиратиме здобич, як вовк. Вранці він їстиме те, що вполював, а ввечері ділитиме здобич» (Бт 49:27). Воїни з племені Веніямина були відомі тим, що вміли метати камінь із пращі як правою, так і лівою рукою, не хиблячи «ані на волосину» (Сд 20:16; 1Хр 12:2). Лівша Егуд — суддя, який убив тиранічного царя Еглона,— був веніяминівцем (Сд 3:15—21). Також цікаво, що «вранці», тобто на початку історії царства Ізраїля, саме з племені Веніямина (хоч це було «найменше плем’я») походив перший ізраїльський цар — Саул, син Кіша. Під час свого правління Саул вів запеклу боротьбу з філістимлянами (1См 9:15—17, 21). «Ввечері», коли в Ізраїлі вже не було царів і над євреями панувала Перська імперія, цариця Естер і перший міністр Мордехай, які належали до племені Веніямина, врятували свій народ від геноциду.
22—28 ЧЕРВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ВИХІД 1—3
«Я Стану Тим, Ким Вирішу Стати»
w13 15.3 25, абз. 4
Шануй величне ім’я Єгови
4 Прочитайте Вихід 3:10—15. Коли Мойсеєві було 80 років, Бог дав йому важливий наказ: «Виведи з Єгипту народ Мій». У відповідь Мойсей шанобливо поставив одне запитання, яке мало глибоке значення. По суті, він запитав Бога: «Як тебе звати?» Боже ім’я було відомим віддавна. Чому ж Мойсей поставив це запитання? Очевидно, він хотів знати більше про особу, яка стоїть за цим ім’ям, щоб переконати ізраїльтян у тому, що Бог дійсно їх визволить. Мойсей мав підстави для хвилювання, оскільки ізраїльтяни вже досить довго були в рабстві. Вони могли сумніватися, що Бог їхніх прабатьків спроможний врятувати їх. Деякі ізраїльтяни навіть почали поклонятися єгипетським богам (Єзек. 20:7, 8).
kr 43, рамка
ЗНАЧЕННЯ БОЖОГО ІМЕНІ
ІМ’Я Єгови походить від єврейського дієслова, яке означає «ставати». Деякі науковці вважають, що воно вживається в каузативній формі. Тому багато хто тлумачить Боже ім’я так: «Він спричиняє ставати». Це визначення дуже добре описує роль Єгови як Творця. Він спричинив існування Всесвіту і розумних створінь та сприяє тому, аби його воля і намір стали реальністю.
Але як розуміти те, що́, згідно з Вихід 3:13, 14, Єгова відповів Мойсеєві? Мойсей запитав: «Якщо я прийду до ізраїльтян і скажу: “Мене послав до вас Бог ваших прабатьків”, вони запитають: “Яке його ім’я?” Що я маю відповісти?» На це Єгова сказав Мойсеєві: «Я Стану Тим, Ким Вирішу Стати».
Зверніть увагу, що Мойсей не просив Єгову просто назвати своє ім’я. Він та ізраїльтяни вже добре знали ім’я Бога. Мойсей хотів, щоб Єгова виявив те, яким Богом він є, і щоб це відображалось у його імені та зміцнило їхню віру. Отож, сказавши «Я Стану Тим, Ким Вирішу Стати», Єгова виявив унікальну грань своєї особистості: хоч би які обставини склалися, він може стати тим, ким забажає, щоб сповнити свій намір. Наприклад, для Мойсея та ізраїльтян Єгова ставав Визволителем, Законодавцем, Дарівником тощо. Єгова сам вирішував ставати тим, ким необхідно для виконання своїх обіцянок, даних людям. Проте, хоча ім’я Єгови має таке значення, він нічим не обмежений у власному виборі того, ким може стати. Це теж стосується того, що він спричиняє, аби його творіння ставало тим, чим потрібно для виконання його наміру.
Розшукуймо духовні перлини
g04 8.4 6, абз. 5
Мойсей — реальна особа чи міф?
Хіба ж те, що єгипетська принцеса прийняла знайдену дитину, не схоже на казку? Ні, адже згідно із вченнями єгипетської релігії, аби піти на небо, необхідні були добрі діла. Ось що говорить про усиновлення археолог Джойс Тилдзлі: «Єгипетські жінки досягли рівності з чоловіками. Принаймні теоретично, вони мали однакові юридичні та економічні права... і жінки могли усиновляти дітей». Один стародавній манускрипт на папірусі засвідчує випадок, коли єгипетська жінка усиновила своїх рабів. А про те, що матір Мойсея найняли годувальницею, в словнику «Анкор Байбл» говориться: «Факт, що мати Мойсея отримувала платню за годування хлопчика... узгоджується з подібним розпорядком, описаним у месопотамській угоді про усиновлення».
w04 15.3 24, абз. 4
Цікаві думки з книги Вихід
3:1. Яким «жерцем» був Їтро? За патріархальних часів голова сім’ї служив для своєї родини священиком. Їтро, очевидно, був патріархальним головою племені мідіянітян. Оскільки мідіянітяни були нащадками Авраама через Кетуру, вони, можливо, знали про поклоніння Єгові (Буття 25:1, 2).
29 ЧЕРВНЯ — 5 ЛИПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ВИХІД 4, 5
«Я буду з тобою, коли ти говоритимеш»
w10 15.10 13, 14
Як Єгова ставиться до виправдань?
«Я не такий вмілий». Ти можеш думати, що не відповідаєш вимогам для служіння. Деякі вірні поклонники Єгови в біблійні часи вважали себе недостатньо вмілими, щоб виконувати доручені їм завдання. Візьмімо для прикладу Мойсея. Коли він отримав від Єгови особливе доручення, то промовив: «О Господи,— я не промовець ні від учора, ні від позавчора, ані відтоді, коли Ти говорив був до Свого раба, бо я тяжкоустий та тяжкоязикий». Хоча Єгова запевнив Мойсея в підтримці, той сказав: «Молю Тебе, Господи,— пошли іншого, кого маєш послати» (Вих. 4:10—13). Як зреагував Бог?
w14 15.4 9, абз. 5, 6
Чи ти бачиш Невидимого?
5 Перш ніж Мойсей пішов до Єгипту, Бог навчив його важливого принципу. Той самий принцип він пізніше записав у книзі Йова: «Страх Господній — це мудрість» (Йова 28:28). Щоб допомогти Мойсеєві розвинути такий страх і діяти мудро, Всемогутній Бог Єгова показав різницю між ним і людьми. Він запитав: «Хто дав уста людині? Або Хто робить німим, чи глухим, чи видючим, чи темним,— чи ж не Я, Господь?» (Вих. 4:11).
6 Який у цьому був урок? Мойсеєві не варто було боятися. Його послав Єгова, який пообіцяв давати йому все необхідне, аби він проголосив фараонові Божу звістку. Крім того, фараон не міг зрівнятися з Єговою. Зрештою, Божі служителі не вперше стикалися з небезпекою в Єгипті. Можливо, Мойсей роздумував над тим, як Єгова захищав Авраама, Йосипа і навіть його самого за часу правління попередніх фараонів (Бут. 12:17—19; 41:14, 39—41; Вих. 1:22—2:10). Завдяки вірі в Невидимого, Єгову, Мойсей відважно став перед фараоном і проголосив кожне слово, яке Єгова наказав йому звістити.
w10 15.10 14
Як Єгова ставиться до виправдань?
Єгова не звільнив Мойсея від цього доручення. Проте він призначив Аарона допомагати Мойсеєві виконувати доручене завдання (Вих. 4:14—17). Більш того, в подальші роки Єгова був поруч з Мойсеєм і давав йому все необхідне, щоб той успішно сповняв дані Богом обов’язки. Ти теж можеш бути впевненим у тому, що Єгова спонукатиме досвідчених одновірців допомагати тобі в служінні. А головне, Боже Слово запевняє, що Єгова навчатиме нас виконувати його накази (2 Кор. 3:5). (Дивіться інформацію в рамці «Найщасливіші роки мого життя»).
Розшукуймо духовні перлини
w04 15.3 28, абз. 4
Запитання читачів
Ціппора вжила незвичайний вислів: «Ти мені наречений крови». Що він допомагає нам зрозуміти про неї? Виконавши вимоги угоди про обрізання, Ціппора визнала, що має з Єговою взаємини на основі угоди. Закон-угода, складена пізніше з ізраїльтянами, показувала, що в стосунках на основі угоди Єгову можна уявити в ролі чоловіка, а іншу сторону — в ролі дружини (Ісаї 54:1, 5). Отже, звертаючись до Єгови (через його представника, ангела) словами «наречений крови», Ціппора, схоже, виявила, що підкоряється умовам тої угоди. Це можна розуміти так, ніби в угоді про обрізання вона погодилася на становище дружини, а позицію чоловіка при цьому зайняв Бог Єгова. У всякому разі, завдяки її рішучим діям, які свідчили про підкорення Божій вимозі, життя її сина вже не було в небезпеці.
it «Єгова», підзаголовок «Вживання Божого імені в давнину і його значення»
Знати когось на ім’я не означає просто знати про чиєсь існування. Безглуздий Навал знав Давида на ім’я, але все-таки запитав: «Хто такий Давид?» — іншими словами: «Він мені не указ» (1См 25:9—11; пор. 2См 8:13). У подібному тоні фараон сказав Мойсеєві: «Хто такий Єгова, що я маю послухатись його голосу і відпустити Ізраїль? Не знаю ніякого Єгови і нікуди Ізраїль не відпущу!» (Вх 5:1, 2). Фараон показав, що не знає Єгови як правдивого Бога або як того, хто має владу над царем Єгипту і право втручатися в його справи; фараон вважав, що Єгові не під силу виконати свою волю, яку оголосили Мойсей та Аарон. Але незабаром фараон і весь Єгипет, а також ізраїльтяни мали зрозуміти глибину значення цього імені, пізнати особу, якій воно належить. Як Єгова пояснив Мойсею, це повинно було статися тоді, коли він виконає свій намір щодо ізраїльтян: визволить їх і, згідно з угодою з їхніми прабатьками, дасть їм Обіцяний край. Тож, звертаючись до ізраїльтян, Бог сказав: «Тоді ви обов’язково зрозумієте, що я — Єгова, ваш Бог» (Вх 6:4—8; див. ВСЕМОГУТНІЙ).