Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
3—9 СЕРПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ВИХІД 13, 14
«Стійте непохитно. Сьогодні ви побачите, як вас рятуватиме Єгова»
w13 1.2 4
Мойсей. Приклад віри
Навряд чи Мойсей знав, що Бог збирається розділити Червоне море, щоб відкрити ізраїльтянам шлях до втечі. Проте він був впевнений, що Бог обов’язково захистить свій народ. Мойсей хотів, щоб ізраїльтяни також були в цьому впевнені. Біблія розповідає: «Сказав Мойсей до народу: “Не бійтеся! Стійте, і побачите спасіння Господа, що вчинить вам сьогодні”» (Вихід 14:13). Чи вдалося Мойсею зміцнити віру ізраїльтян? Так. Ось що Біблія говорить не лише про Мойсея, а й про весь Ізраїль: «Завдяки вірі народ перейшов Червоне море, немовби суходолом» (Євреїв 11:29). Мойсей виявив сильну віру. Це принесло благословення і йому, і всім, хто навчився виявляти таку віру.
w18.09 26, абз. 13
Всемогутній Бог чуйний та уважний до людей
13 Прочитайте Вихід 14:19—22. Уявіть себе серед ізраїльтян, які опинилися в пастці між військом фараона і Червоним морем. І ось на допомогу приходить Бог. Стовп хмари переміщається і стає позаду табору, загороджуючи шлях єгиптянам. Вони опиняються в темряві, а ваш величезний табір залитий дивовижним світлом. Потім ви бачите, як Мойсей простягає руку над морем і сильний східний вітер відкриває перед вами широкий шлях на протилежний берег. Ви, ваша сім’я, ваша худоба організовано йдете по морському дну разом з іншими людьми. Ви відразу помічаєте щось незвичайне. Морське дно не багнисте і не замерзле, а сухе, досить тверде, і по ньому легко йти. У результаті навіть ті, хто йде найповільніше, безпечно переходять море.
w09 15.3 7, абз. 2, 3
Не забувайте Єгову
Поки єгиптяни намагалися щось зробити зі своїми поламаними колісницями, всі ізраїльтяни перейшли на східний берег моря. Тоді Мойсей простяг свою руку на Червоне море і Єгова перестав тримати стіни води. Величезні водні маси хлинули на фараона та його військо і затопили їх. Жоден з ворогів не врятувався, а Ізраїль був вільний! (Вих. 14:26—28; Пс. 136:13—15).
Коли довколишні народи почули про цю подію, їх огорнув неймовірний страх (Вих. 15:14—16). Через 40 років Рахав з Єрихона сказала двом ізраїльським чоловікам: «Жах перед вами напав на нас... Бо ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви виходили з Єгипту» (Іс. Нав. 2:9, 10). Навіть ті поганські народи не забули, як Єгова визволив свій народ. Безсумнівно, в ізраїльтян було ще більше підстав пам’ятати Єгову.
Розшукуймо духовні перлини
it-1 1117, англ.
Дорога, шлях
З давніх часів дороги, в тому числі кілька важливих торговельних шляхів, поєднували різні міста і царства на території Палестини і сусідніх земель (Чс 20:17—19; 21:21, 22; 22:5, 21—23; ІсН 2:22; Сд 21:19; 1См 6:9, 12; 13:17, 18; див. ЦАРСЬКИЙ ШЛЯХ). Прийнято вважати, що головна дорога простягалася з Єгипту у філістимські міста Газу та Ашкелон і поступово повертала на Пн. Сх. в напрямку до Мегіддо. Далі вона вела до Хацора, що на Пн. від Галілейського моря, а потім — у Дамаск. Ця дорога, яка пролягала через Філістею, була найкоротшою дорогою з Єгипту в Обіцяний край. Але, керуючись любов’ю, Єгова повів ізраїльтян іншою дорогою, щоб вберегти їх від війни з філістимлянами, яка могла позбавити їх мужності (Вх 13:17).
it-1 782, абз. 2, 3, англ.
Вихід з Єгипту
В якому місці розділились води Червоного моря?
Варто зазначити, що, коли ізраїльтяни зробили другу зупинку на своєму шляху — в Ефамі, «на краю пустелі», Бог через Мойсея наказав їм «повернутися і стати табором перед Пігахіротом... біля моря». Це змусило б фараона думати, що ізраїльтяни «заблукали у цьому краю» (Вх 13:20; 14:1—3). Біблеїсти, які вважають, що, найімовірніше, йдеться про шлях Дарб-ель-Хадж, вказують на те, що єврейське дієслово, перекладене як «повернутися», передає інтенсивність дії і означає не просто «відхилятись» чи «відходити вбік», а «йти назад» чи «робити великий гак». Ці біблеїсти припускають, що, дійшовши до якогось місця на Пн. від Суецької затоки (зх. затоки Червоного моря), ізраїльтяни розвернулись і пішли до сх. схилів Джебель-Атаки — гірського хребта, що простягається уздовж зх. берега затоки. Зрештою вони дійшли до такого місця, що, якби за ними гналися з Пн., то така величезна група людей опинилася б у пастці і не змогла б швидко втекти, адже море перегороджувало б їй дорогу.
Такий розвиток подій змальовано в юдейській традиції І ст. н. е. (Див. ПІГАХІРОТ.) Але щонайважливіше, він узгоджується з біблійним описом, чого не скажеш про багато популярних теорій сучасних вчених (Вх 14:9—16). Очевидно, ізраїльтяни мали перейти через море досить далеко від пн. краю Суецької затоки. Інакше військо фараона могло би просто обігнути затоку і напасти на ізраїльтян на протилежному березі (Вх 14:22, 23).
10—16 СЕРПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ВИХІД 15, 16
«Вихваляйте Єгову піснею»
w95 15.10 11, абз. 11
Чому слід боятися правдивого Бога вже тепер?
11 Знищивши єгипетську військову потугу біля Червоного моря, Єгова звеличився в очах своїх поклонників, і це посприяло повсюдному проголошенню його імені (Ісуса Навина 2:9, 10; 4:23, 24). Так, його ім’я піднеслося понад імена усіх безсилих, фальшивих єгипетських богів, які були неспроможні врятувати своїх поклонників. Надія єгиптян на їхні божища та на смертну людину й військову силу призвела до найгіркішого розчарування (Псалом 146:3). Не дивно, що ізраїльтяни відчули глибоку спонуку заспівати пісню хвали, в якій віддзеркалювався їхній здоровий страх перед живим Богом, котрий могутньою рукою визволяє своїх людей!
w95 15.10 11, 12, абз. 15, 16
Чому слід боятися правдивого Бога вже тепер?
15 Якби ми безпечно стояли з Мойсеєм, то напевно б відчули спонуку заспівати: «Хто подібний Тобі серед богів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препрославлений святістю? Ти в славі грізний, Чудотворче!» (Вихід 15:11). Відтоді такий дух передавався впродовж багатьох сторіч. В останній біблійній книзі Об’явлення апостол Іван описує групу вірних помазаних служителів Бога: «Співали вони пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця». Що ж то за велична пісня? «Великі та дивні діла Твої, о Господи, Боже Вседержителю! Справедливі й правдиві дороги Твої, о Царю святих! Хто Тебе, Господи, не побоїться, та Ймення Твого не прославить? Бо один Ти святий» (Об’явлення 15:2—4).
16 Отже, сьогодні також є визволені поклонники, які цінують не тільки творчі чини Божих рук, але і його постанови. Люди з-посеред усіх народів духовно визволяються — відділяються від цього забрудненого світу, бо вони визнають праведні Божі постанови і дотримуються їх у житті. Щороку сотні тисяч людей покидають цей зіпсутий світ, щоб жити з чистою та чесною організацією поклонників Єгови. Невдовзі, після виконання вогненного вироку Єгови на фальшивій релігії та знищення решти цієї злої системи, вони житимуть вічно в праведному новому світі.
it-2 454, абз. 1, англ.
Музика
Груповий спів в Ізраїлі часто виконувався антифоном, тобто або дві половини хору поперемінно співали паралельні рядки, або по черзі співали соліст і хор. Очевидно, саме це мається на увазі в Біблії, коли говориться, що хтось співав «у відповідь» комусь або «по черзі» (Вх 15:21; Езд 3:11). Про такий тип співу свідчить також сама побудова деяких псалмів, наприклад Псалма 136. Опис двох хвалебних хорів за часів Неемії і їхньої участі в урочистому присвяченні єрусалимських мурів вказує на те, що ці хори співали антифоном (Не 12:31, 38, 40—42; див. ПІСНЯ).
it-2 698, англ.
Пророчиця
Перша жінка, яку в Біблії названо пророчицею,— це Міріам. Очевидно, через неї Бог передавав якусь звістку чи звістки, можливо, в пісні, яку вона співала під натхненням (Вх 15:20, 21). Тому вона й Аарон дорікали Мойсею: «Хіба [Єгова] не говорив також через нас?» (Чс 12:2). Пророку Михею Єгова сам сказав, що коли він виводив ізраїльтян з Єгипту, то послав перед ними «Мойсея, Аарона й Міріам» (Мих 6:4). Хоча Бог довірив Міріам почесне завдання — передавати ізраїльтянам його слова, він не послуговувався нею в такій мірі, в якій послуговувався її братом, Мойсеєм. Коли вона вийшла за межі своїх повноважень, Бог суворо її покарав (Чс 12:1—15).
Розшукуймо духовні перлини
w11 1.9 14
Чи ви знаєте?
Чому в пустелі Бог годував ізраїльтян перепелицями?
Після того як ізраїльтяни вийшли з Єгипту, Єгова двічі давав їм удосталь м’яса, годуючи перепелицями (Вихід 16:13; Числа 11:31).
Перепелиці — це невеличкі птахи завдовжки близько 18 сантиметрів і вагою коло 100 грамів. Вони виводять потомство у багатьох частинах західної Азії та Європи. Ці перелітні птахи зимують у Північній Африці та в Аравії. Під час сезонної міграції величезні зграї перепелиць пролітають над східним узбережжям Середземного моря та Сінайським півостровом.
Як говориться у «Новому вестмінстерському словнику Біблії» (англ.), перепелиці «літають швидко і легко, вловлюючи потоки вітру. Проте коли напрямок вітру змінюється або ж птахи виснажуються від довгого перельоту, уся величезна зграя може впасти на землю, де птахи лежать знесилені». Перш ніж продовжити міграцію, перепелиці мусять день-два відпочити. Тоді вони стають легкою здобиччю для мисливців. На початку XX століття Єгипет щороку експортував близько трьох мільйонів перепелиць як продукт харчування.
В обох випадках ізраїльтяни їли перепелиць навесні. У цей час перепелиці зазвичай пролітають над Сінайським півостровом. А втім, саме Єгова зробив так, щоб «знявся вітер» і приніс перепелиць в ізраїльський табір (Числа 11:31).
w06 15.1 31
Запитання читачів
Невдовзі після того, як ізраїльтяни звільнилися з єгипетської неволі, вони почали ремствувати на їжу. Тож Єгова дав їм манну (Вихід 12:17, 18; 16:1—5). Того часу Мойсей сказав Ааронові: «Візьми одну посудину, і поклади туди повний гомер манни, і постав її перед Господнім лицем на сховок для ваших поколінь». У Біблії далі говориться: «Як заповів Господь Мойсеєві, так і поставив Аарон манну перед Свідоцтвом [сховком для зберігання важливих документів] на переховування» (Вихід 16:33, 16:34, Хом.). Хоча в той час Аарон, безсумнівно, зібрав манну в посудину, однак поставив її перед Свідоцтвом лише тоді, коли Мойсей зробив ковчег і поклав у нього таблиці.
17—23 СЕРПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ВИХІД 17, 18
«Смиренні чоловіки навчають інших і доручають їм обов’язки»
w13 1.2 6
Мойсей. Приклад любові
Мойсей ставився з любов’ю до ізраїльтян. Вони знали, що Єгова призначив Мойсея вести свій народ, тому звертались до цього чоловіка з різними проблемами. Ми читаємо: «Народ стояв навколо Мойсея від ранку аж до вечора» (Вихід 18:13—16). Уявіть, як виснажувався Мойсей, коли годинами вислуховував ізраїльтян, які розповідали йому про свої клопоти! Але він любив людей, тому з радістю допомагав їм.
w03 1.11 6, абз. 1
Довір’я — запорука щастя
Ще до призначення тих чоловіків на відповідальні становища було видно, що вони мають угодні Богу риси. Вони вже показали, що виявляють страх та благоговіння перед Богом і бояться його розгнівати. Кожен бачив, що ці чоловіки зі всіх сил намагаються дотримуватись Божих норм. Вони ненавиділи зиск, а це свідчило про моральну силу, завдяки якій вони не зловживатимуть владою та довір’ям заради власних інтересів чи інтересів родичів або друзів.
w02 15.5 25, абз. 5
Праведних веде непорочність
Мойсей також був скромним та покірним чоловіком. Коли він уже втомився, вирішуючи проблеми інших, його тесть, Їтро, запропонував практичне розв’язання цієї ситуації: поділитися своїми обов’язками з іншими кваліфікованими чоловіками. Мойсей, усвідомлюючи свої обмеження, вчинив мудро і прийняв пораду (Вихід 18:17—26; Числа 12:3). Скромна людина з готовністю передасть свою владу іншим і не буде боятися втратити позицію через те, що поділиться обов’язками з іншими кваліфікованими чоловіками (Числа 11:16, 17, 26—29). Скромна людина буде охоче допомагати їм духовно зростати (1 Тимофія 4:15). Хіба ж ми не повинні бути такими?
Розшукуймо духовні перлини
w16.09 6, абз. 14
«Не опускай рук!»
14 Аарон і Хур підтримували руки Мойсея під час битви. Ми теж можемо шукати нагод, щоб надавати підтримку і практичну допомогу іншим. Кому саме? Тим, хто страждає через похилий вік, проблеми зі здоров’ям, протидію з боку рідних, самотність або втрату близької людини. Крім того, ми можемо зміцнювати молодих людей, яких підштовхують до неправильних вчинків чи заохочують досягати успіху в цьому світі, здобуваючи освіту, багатство або кар’єру (1 Фес. 3:1—3; 5:11, 14). Старайся виявляти щирий інтерес до інших в Залі Царства, під час служіння, за обідом чи коли розмовляєш по телефону.
it-1 406, англ.
Канон
З огляду на докази, які містяться в самих писаннях Мойсея, не залишається жодного сумніву в тому, що ці писання були натхнені Богом, що вони канонічні і що в них можна знайти вказівки щодо чистого поклоніння. Мойсей став провідником ізраїльського народу не з власної ініціативи — спочатку він навіть відмовлявся від цього доручення (Вх 3:10, 11; 4:10—14). Цього чоловіка покликав Бог, він також наділив його надзвичайною силою виконувати чуда; навіть єгипетські жерці-маги були змушені визнати, що за тими чудами стояв Бог (Вх 4:1—9; 8:16—19). Тож Мойсей став промовцем і письменником не тому, що сам цього прагнув. Послухавшись Божого наказу і отримавши святий дух як доказ своїх повноважень, Мойсей промовив, а потім записав слова, які стали частиною біблійного канону (Вх 17:14).
24—30 СЕРПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ВИХІД 19, 20
«Чого ми вчимося з Десяти заповідей»
w89 15.11 6, абз. 1, англ.
Яке значення для вас мають Десять заповідей?
Перші чотири заповіді звертають увагу на наші обов’язки перед Єговою. Перша заповідь: він Бог, який і досі вимагає цілковитої відданості (Матвія 4:10). Друга заповідь: ніхто з Божих служителів не може використовувати в поклонінні зображення (1 Івана 5:21). Третя заповідь: Боже ім’я слід вживати належним чином і з пошаною, ніколи не зневажливо (Івана 17:26; Римлян 10:13). Четверта заповідь: усе наше життя має обертатись довкола святих справ. Таким чином ми немовби дотримуємось суботи, тобто відпочиваємо від вчинків, властивих самовдоволеним людям (Євреїв 4:9, 10).
w89 15.11 6, абз. 2, 3, англ.
Яке значення для вас мають Десять заповідей?
П’ята заповідь: слухняність дітей своїм батькам і далі є основою єдності в сім’ї і запорукою благословень Єгови. Яку ж чудову надію несе ця «перша заповідь, до якої було дано обіцянку»! Йдеться не лише про те, щоб тобі «добре велося», а й про те, щоб «довго ти жив на землі» (Ефесян 6:1—3). Оскільки ми живемо «в останні дні» цього злого світу, молоді люди, слухаючись цієї вказівки, мають можливість ніколи не померти (2 Тимофія 3:1; Івана 11:26).
Любов до ближнього стримає нас від того, щоб завдавати шкоди іншим, роблячи такі злі діла, як вбивство (шоста заповідь), подружня зрада (сьома заповідь), крадіжка (восьма заповідь) чи поширення неправди (дев’ята заповідь) (1 Івана 3:10—12; Євреїв 13:4; Ефесян 4:28; Матвія 5:37; Прислів’я 6:16—19). А що сказати про наші спонуки? Десята заповідь, яка забороняє пожадливість, нагадує, що Єгова вимагає, аби наші наміри завжди були правильними в його очах (Прислів’я 21:2).
Розшукуймо духовні перлини
it «Священик»
Християнське священство. Єгова пообіцяв ізраїльтянам: якщо вони будуть дотримуватись укладеної з ним угоди, то стануть для нього «царством священиків і народом святим» (Вх 19:6). Однак служіння священиків з Ааронового роду було «тінню» величнішого священства і мало тривати лише до його запровадження (Єв 8:4, 5). Отже, Ааронове священство мало тривати доти, доки не припинить свою дію Закон-угода і не набуде чинності нова угода (Єв 7:11—14; 8:6, 7, 13). Спочатку тільки ізраїльтяни мали можливість стати священиками Єгови в обіцяному Божому Царстві; згодом її отримали і люди з інших народів (Дії 10:34, 35; 15:14; Рм 10:21).
Лише невелика частина юдеїв прийняла Христа; тож зі всього Ізраїля не набралось потрібної кількості тих, хто повинен був утворити справжнє царство священиків і народ святий (Рм 11:7, 20). За декілька століть до того через свого пророка Осію Бог попередив невірний Ізраїль: «За те, що ти відкинув знання, я відкину тебе, і ти більше не будеш служити мені священиком. Оскільки ти забув закон свого Бога, я теж забуду твоїх синів» (Ос 4:6). Щось подібне Ісус сказав юдейським провідникам: «Боже Царство буде забране від вас і дане народу, який приносить плоди Царства» (Мт 21:43). І все ж, коли Ісус Христос був на землі, він підкорявся Закону і визнавав священство Аарона; тому, зціливши прокажених, він наказав їм піти до священика і скласти необхідне приношення (Мт 8:4; Мр 1:44; Лк 17:14).
w04 15.3 27, абз. 1
Цікаві думки з книги Вихід
20:5. Як Єгова карає наступні покоління «за провину батьків»? Коли особа досягає віку, в якому сама може нести відповідальність, то вона судиться на основі своїх власних учинків і поглядів. Але коли ізраїльський народ вдавався до ідолопоклонства, від наслідків цього страждали наступні покоління. У результаті порушення цим народом Божих законів навіть вірні ізраїльтяни відчували, що їм дуже важко залишатися на шляху непорочності.
31 СЕРПНЯ — 6 ВЕРЕСНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ВИХІД 21, 22
«Переймайте погляд Єгови на життя»
it-1 271, англ.
Бити, побиття
Єврею дозволялось бити палицею свого раба чи рабиню за непослух або за бунтарство. Але якщо раб від побоїв помирав, його пана треба було покарати. Якщо ж після побоїв раб ще жив день або два, це могло свідчити про те, що пан не хотів його вбивати. Він мав право карати раба, який був «його власністю». Навряд чи пан з доброї волі став би нищити свою цінну власність, адже це завдало б йому збитків. Крім того, якби раб помер через день-два, важко було б точно сказати, що саме стало причиною смерті — побиття чи щось інше. Тому пана не карали, якщо раб помирав не одразу (Вх 21:20, 21).
lvs 95, абз. 16
Чи ти цінуєш життя так, як Бог?
16 Для Єгови цінне життя кожної людини, навіть ненародженої дитини. Згідно з Мойсеєвим законом, якщо хтось вдарив вагітну жінку і через це вона або її дитина померла, Єгова вважав таку людину винною у вбивстві. Навіть якщо вбивство сталося ненавмисно, то все одно треба було віддати життя за життя. (Прочитай Вихід 21:22, 23.) Для Бога ненароджене дитя — це жива людина. Тож як, на твою думку, Бог ставиться до абортів? Що він відчуває, коли бачить, як щороку вбивають мільйони ненароджених малюків?
w10 15.4 29, абз. 4
Єгова хоче, щоб ти почувався безпечно і щасливо
Крім того, в Законі містилися настанови про нанесення ушкоджень домашніми тваринами. Якби віл ударив рогами людину і вона померла, власник мав убити тварину, щоб вона не завдала шкоди комусь іще. Господар не міг їсти м’яса вбитого вола чи продати м’ясо іншим, тому убити тварину було для нього великою втратою. Але уяви, що господар не пильнував вола після того, як той поранив людину. Що тоді? Якщо цей віл пізніше забив когось, то вола і його власника мали вбити. Закон не дозволяв нікому легковажити битливістю своєї худоби (Вих. 21:28, 29).
Розшукуймо духовні перлини
w10 15.1 4, абз. 4, 5
Чому ми присвячуємось Єгові?
4 Присвячення християнина — серйозний крок, а не просто якесь зобов’язання. Які ж благословення приносить присвячення? Щоб ліпше зрозуміти це, розгляньмо, як зобов’язання людей одні перед одними приносять їм користь. Візьмімо для прикладу стосунки між друзями. Аби насолоджуватися дружбою з кимось, вам самим треба бути справжнім другом. З появою дружби виникає і обов’язок дбати про свого друга. Один з найвидатніших прикладів дружби, описаних у Біблії,— дружба Давида і Йонатана. Вони, як друзі, навіть уклали угоду між собою. (Прочитайте 1 Самуїла 17:57; 18:1, 3). Хоча така дружба є рідкістю, дружні стосунки здебільшого процвітають тоді, коли обоє товаришів готові дотримуватися певних зобов’язань один перед одним (Прип. 17:17; 18:24).
5 У Законі, який Бог дав Ізраїлю, розповідається про ще один вид стосунків, з яких люди черпали пожиток, коли дотримувалися зобов’язань. Коли раб хотів назавжди залишитися в хорошого господаря, він міг скласти з ним довічну угоду. Закон говорив: «Якщо раб той щиро скаже: “Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх,— не вийду на волю”, то нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом,— і він буде робити йому повіки» (Вих. 21:5, 6).
it-1 1143, англ.
Ріг
Слова з Вихід 21:14 можуть означати, що за вбивство треба було стратити навіть священика або що хапання жертовника за роги не захищало від покарання жодного навмисного убивцю. (Пор. 1Цр 2:28—34.)