Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
© 2022 Christian Congregation of Jehovah’s Witnesses
2—8 СІЧНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 2 ЦАРІВ 22, 23
«Чому треба бути смиренним?»
w00 15.9 29, 30
Смиренний Йосія мав схвалення Єгови
Ремонтники з раннього ранку старанно працюють. Безперечно, Йосія вдячний Єгові за те, що робітники ліквідовують шкоду, якої завдали Божому дому його невірні прабатьки. Робота просувається далі, і Шафан приходить з повідомленням. Але що це? Він несе сувій! Шафан пояснює, що Первосвященик Хілкійя знайшов «книгу Господнього Закону, даного через Мойсея» (2 Хронік 34:12—18). Оце знахідка — оригінал книги Закону!
Йосія прагне почути з неї кожне слово. Коли Шафан читає, цар намагається проаналізувати, як кожен наказ стосується його та народу. Йосію особливо вражає те, що книга підкреслює важливість правдивого поклоніння й передрікає, що народ зазнає різних лих і піде у вигнання, коли втягнеться у фальшиве поклоніння. Тепер цар усвідомлює, що виконав не всі накази, тому роздирає свої шати і дає розпорядження Хілкійї, Шафану та іншим службовцям: «Зверніться до Господа... про слова цієї... книги. Великий бо гнів Господній, що запалився на нас за те, що батьки наші не слухалися слів цієї книги» (2 Царів 22:11—13; 2 Хронік 34:19—21).
w00 15.9 30, абз. 2
Смиренний Йосія мав схвалення Єгови
Посланці Йосії йдуть до пророчиці Хулди, яка сидить у Єрусалимі, і повертаються зі звісткою. Хулда передала слово Єгови, вказавши, що лиха, про які говориться у знайденій книзі, прийдуть на відступницький народ. Але через те що Йосія впокорився перед Богом Єговою, він не бачитиме цього нещастя: його буде прилучено до батьків і в мирі забрано до гробів (2 Царів 22:14—20; 2 Хронік 34:22—28).
Духовні перлини
w01 15.4 26, абз. 3, 4
Ви можете досягти успіху незалежно від виховання
Попри несприятливі обставини у ранньому дитинстві Йосія робив те, що добре в Господніх очах. Його правління було настільки успішним, що в Біблії говориться: «Такого царя, як він, не було перед ним, що навернувся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Законом, і по ньому не повставав такий, як він» (2 Царів 23:19—25).
Який же підбадьорливий приклад подав Йосія для тих, хто пережив тяжке дитинство! Чого ми можемо навчитися з цього прикладу? Що допомогло Йосії вибрати правильний шлях та залишатися на ньому?
9—15 СІЧНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 2 ЦАРІВ 24, 25
«Пам’ятайте, що не можна гаяти час»
w01 15.2 12, абз. 2
День суду Єгови близько!
2 Пророкування Софонії, безперечно, допомогло молодому Йосії глибше усвідомити потребу усунути з Юди нечисте поклоніння. Але заходами для очищення краю від фальшивої релігії Йосія не усунув всього зла з-посеред людей і не спокутував гріхів його діда, царя Манасії, який «наповнив Єрусалим неповинною кров’ю» (2 Царів 24:3, 4; 2 Хронік 34:3). Тому день суду Єгови обов’язково мав прийти.
w07 15.3 11, абз. 10
Цікаві думки з книги Єремії
Іде 607 рік до н. е. Седекія сидить на престолі 11-й рік. Вавилонський цар Навуходоносор вже 18 місяців тримає Єрусалим в облозі. У сьомий день п’ятого місяця 19-го року правління Навуходоносора «начальник царської сторожі» Невузар’адан підходить до Єрусалима (2 Царів 25:8). Можливо, Невузар’адан споглядає на місто зі свого табору, вивчає ситуацію і обдумує тактику дій. Через три дні, десятого числа того ж місяця, Невузар’адан входить у Єрусалим і спалює місто (Єремії 52:12, 13).
Духовні перлини
w05 1.8 12, абз. 2
Цікаві думки з Другої книги царів
24:3, 4. Манасія був винен у пролитті крові, і через це Єгова «не хотів... простити» Юду. Бог шанобливо ставиться до крові невинних людей. Ми можемо бути впевнені, що Єгова помститься за пролиття невинної крові, знищивши тих, хто в цьому винний (Псалом 37:9—11; 145:20).
16—22 СІЧНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 ХРОНІК 1—3
«Біблія — книга фактів, а не вигадок»
w09 1.9 14, абз. 1
Адам і Єва. Вигадані чи реальні?
Візьмімо, наприклад, єврейські родоводи, поміщені в Першій книзі Хронік (розділи 1—9) і в Євангелії Луки (розділ 3-й). Ці детальні генеалогічні записи охоплюють 48 і 75 поколінь відповідно. Лука подає родовід Ісуса Христа, а в книзі Хронік викладено родові лінії царів і священиків Ізраїля. В обох книгах згадуються такі добре відомі особи як Соломон, Давид, Яків, Ісак, Авраам, Ной і, зрештою, Адам. Усі згадані в родоводах особи були реальними людьми. Зрозуміло, що Адам, з якого починається кожен родовід, також був реальною особою.
w08 1.6 3, абз. 4
Всесвітній потоп не вигадка, а факт
Крім того, у Біблії містяться два родоводи, які підтверджують, що Ной був реальною особою (1 Хронік 1:4; Луки 3:36). Щоб записати ці родоводи, Ездра і Лука досліджували достовірні факти. Лука подав родовід Ісуса Христа аж до Ноя.
w09 1.9 14, 15
Адам і Єва. Вигадані чи реальні?
Розгляньмо, приміром, важливе для більшості віруючих вчення про Ісусову викупну жертву. Згідно з ним Ісус Христос віддав своє досконале життя як викуп, щоб звільнити людей від гріхів (Матвія 20:28; Івана 3:16). Викуп — це відповідна плата, необхідна для того, щоб когось звільнити або щось повернути. Саме тому Біблія говорить, що Ісус є «відповідним викупом» (1 Тимофія 2:6). Відповідним до чого? Біблія пояснює: «Як через Адама всі помирають, так завдяки Христу всі оживуть» (1 Коринфян 15:22). Досконале життя, яким Ісус пожертвував, щоб звільнити слухняних людей з полону гріха і смерті, відповідає досконалому життю, яке, згрішивши, втратив Адам (Римлян 5:12). Якби Адам ніколи не існував, викупна жертва Ісуса не мала б жодного змісту.
Духовні перлини
it-1 911, абз. 3, 4, англ.
Родовід
Імена жінок. Жінки згадувалися в родоводах тільки тоді, коли для цього була якась історична причина. У Буття 11:29, 30 згадується Сара (Сарра), очевидно, тому, що через неї, а не через іншу дружину Авраама мало прийти обіцяне Потомство. У цьому самому уривку також наводиться ім’я Мілки, оскільки вона була бабусею Ревеки, дружини Ісака. Це підтверджує, що Ісак одружився на жінці з роду Авраама і не взяв собі дружини з іншого народу (Бт 22:20—23; 24:2—4). У Буття 25:1 згадується Кетура — друга дружина Авраама. А це означає, що після смерті Сарри Авраам знову одружився і що він мав дітородну силу ще понад 40 років після того, як Єгова її чудом відновив (Рм 4:19; Бт 24:67; 25:20). Крім того, це пояснює, як з ізраїльтянами пов’язані мідіянітяни та інші аравійські племена.
Поіменно згадуються Лія, Рахіль, наложниці Якова та їхні сини (Бт 35:21—26). Завдяки цьому ми розуміємо, як до цих синів пізніше ставився Єгова. З подібних причин у родоводах наводяться імена інших жінок. Якщо жінки отримували спадок, вони теж могли згадуватися в родоводі (Чс 26:33). Цікавими є згадки про Тамару, Рахав і Рут, адже було щось особливе в тому, як кожна з них стала прародичкою Месії, Ісуса Христа (Бт 38; Рт 1:3—5; 4:13—15; Мт 1:1—5). Імена інших жінок можна знайти в родоводах, записаних, скажімо, в 1 Хронік 2:35, 48, 49; 3:1—3, 5.
23—29 СІЧНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 ХРОНІК 4—6
«Що про мене говорять мої молитви?»
w10 1.10 23, абз. 3—7
«Ти, що молитви вислухуєш»
З короткої згадки про Ябеца можна зробити висновок, що він часто і ревно молився. У своїй молитві Ябец спочатку благав Бога про благословення. Потім він висловив три прохання, які свідчать про міцну віру.
Насамперед Ябец попросив Бога: «Коли б ти... побільшив границю мою» (вірш 10). Цей поважаний чоловік не був пожадливою людиною, яка зазіхала на володіння ближнього. Його прохання, очевидно, стосувалося людей, а не землі. Він, мабуть, просив про мирне розширення своїх володінь, на яких мешкатиме ще більше поклонників правдивого Бога.
Потім Ябец благав, щоб «рука» Бога була з ним. У цьому контексті слово «рука» стосується Божої сили, яку він використовує, щоб допомагати своїм служителям (1 Хронік 29:12). Ябец звертався з проханнями до Бога, який не вкорочує своєї руки для тих, хто виявляє віру в нього (Ісаї 59:1).
І нарешті, Ябец молився: «Коли б ти... зробив охорону від лиха, щоб не засмучувати мене». Вислів «щоб не засмучувати мене», ймовірно, показує, що цей чоловік просив Бога не відвернути лихо, а захистити від тривожних почуттів.
З молитви Ябеца видно, що він прагнув поширювати правдиве поклоніння і довіряв тому, хто молитви вислуховує. Як Єгова відповів на прохання Ябеца? Ця невеличка розповідь закінчується словами: «Бог послав, чого він просив».
Духовні перлини
w05 1.10 9, абз. 7
Цікаві думки з Першої книги Хронік
5:10, 18—22. За днів царя Саула племена, що жили на схід від Йордану, перемогли агарян, незважаючи на те, що агаряни більш ніж удвічі переважали їх кількістю. Це стало можливим завдяки тому, що воїни цих племен довіряли Єгові і покладалися на його допомогу. Цілковито покладаймося на Єгову в духовній війні, в якій противники значно переважають нас чисельністю (Ефесян 6:10—17).
30 СІЧНЯ — 5 ЛЮТОГО
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 ХРОНІК 7—9
«З допомогою Єгови ти можеш виконувати складні завдання»
w05 1.10 9, абз. 8
Цікаві думки з Першої книги Хронік
9:26, 27. Левити-придверники мали дуже відповідальне призначення. Їм були довірені ключі від входів до святих місць у храмі. Вони кожного дня сумлінно відчиняли ворота. Нам довірено відповідальність відвідувати людей у нашій території, щоб допомогти їм прийти до поклоніння Єгові. Хіба не повинні й ми бути такими ж сумлінними, як левити-придверники?
w11 15.9 32, абз. 8
Як тобі у важких ситуаціях наслідувати Пінхаса?
Пінхас виконував нелегкі обов’язки в стародавньому Ізраїлі. Але з мужністю, проникливістю та довірою до Єгови він зміг успішно подолати труднощі. Єгова схвалював те, що Пінхас старанно дбав про Божий збір. Приблизно через тисячоліття Ездра під натхненням написав: «Пінхас, син Елеазарів, був над ними [ізраїльтянами] колись зверхником, і Господь був із ним» (1 Хр. 9:20). Хай же ці слова сповняться на всіх, хто сьогодні бере провід серед народу Бога, по суті, на всіх християнах, які віддано служать йому!
Духовні перлини
w10 15.12 21, абз. 6
Співайте Єгові!
6 Через пророків Єгова звелів своїм поклонникам хвалити його в піснях. Співаки зі священицького племені були навіть звільнені від обов’язків, покладених на інших левитів. Завдяки цьому вони мали змогу присвячувати достатньо часу складанню пісень і, скоріш за все, репетиціям (1 Хр. 9:33).
6—12 ЛЮТОГО
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 ХРОНІК 10—12
«Поглиблюйте своє бажання виконувати Божу волю»
w12 15.11 6, абз. 12, 13
«Навчи мене волю чинити Твою»
12 Давид розумів принципи, що лежали в основі Закону, і намагався жити відповідно до них. Нам варто наслідувати його приклад. Згадаймо, що сталося, коли Давид захотів «води з віфлеємської криниці». Троє його людей продерлися до міста, яке тоді належало філістимлянам, і принесли води. Однак «Давид не схотів її пити,— і вилив її для Господа». Чому? Він пояснив: «Борони мене, Боже мій, чинити таке! Чи я буду пити кров цих мужів, що ходили, наражаючи життя своє? Бо життям своїм вони принесли її!» (1 Хр. 11:15—19).
13 Давид із Закону знав, що кров не можна споживати, а слід виливати на землю перед лицем Єгови. Крім того, він усвідомлював, чому це треба робити. Давид знав, що «душа тіла — в крові вона». Проте йому принесли воду, а не кров. Чому ж він відмовився її пити? Давид розумів принцип, що стояв за цією вимогою Закону. Він вважав ту воду настільки ж цінною, як кров трьох своїх людей. Тому для нього було немислимо її пити і він вирішив вилити її на землю (Лев. 17:11; Повт. 12:23, 24).
w18.06 17, абз. 5, 6
Навчайте своє сумління за допомогою Божих законів і принципів
5 Щоб Божі закони допомагали нам, потрібно не просто читати їх чи ознайомлюватися з ними. Ми повинні любити і поважати їх. Боже Слово каже: «Ненавидьте зло і любіть добро» (Ам. 5:15). Але як це робити? Важливо вчитися переймати в усьому погляд Єгови. Наприклад, уявіть, що ви погано спите. Ваш лікар радить вам належно харчуватися, робити вправи і змінити спосіб життя. Застосувавши його поради, ви бачите, що вони діють. Мабуть, ви будете дуже вдячні лікарю за те, що він допоміг вам поліпшити своє життя.
6 Подібно наш Творець дав нам закони, які можуть захистити нас від згубних наслідків гріха і поліпшити наше життя. Подумаймо над тим, яку користь ми отримуємо, застосовуючи біблійні закони, які засуджують обман, підступні задуми, крадіжку, статеву розпусту, насилля і спіритизм. (Прочитайте Прислів’я 6:16—19; Об’яв. 21:8.) Коли ми бачимо, які рясні благословення нам приносить слухняність Єгові, зростає наша вдячність і любов до нього та до його законів.
Духовні перлини
it «Серце»
Служити Єгові «цілим серцем». Символічне серце, на відміну від буквального, буває розділене. Давид молився: «Допоможи мені цілим серцем боятися твого імені». Ці слова вказують на те, що серце людини (якщо говорити про її страхи і вподобання) може бути поділеним (Пс 86:11). Така людина має «половинчасте серце» — вона «просто тепла», тобто служить Богові без ентузіазму (Пс 119:113; Об 3:16). Також хтось може мати «подвійне серце» (букв. бути «з серцем і серцем»), тобто намагатися служити двом панам або ж говорити одне, а думати інше (1Хр 12:33; Пс 12:2; див. також прим.). Ісус суворо засудив таку дволичність і лицемірство (Мт 15:7, 8).
Той, хто прагне Божого схвалення, повинен мати ціле серце — не половинчасте і не подвійне (1Хр 28:9). Для цього потрібно докладати наполегливих зусиль, адже людське серце здатне на все і схильне до зла (Єр 17:9, 10; Бт 8:21). Мати ціле серце допомагають щиросерді молитви (Пс 119:145; Пл 3:41), регулярне вивчення Божого Слова (Езд 7:10; Пр 15:28), активна участь у проповідуванні доброї новини (пор. Єр 20:9) та спілкування з тими, хто всім серцем служить Єгові. (Пор. 2Цр 10:15, 16.)
13—19 ЛЮТОГО
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 ХРОНІК 13—16
«Дотримання Божих вказівок веде до успіху»
w03 1.5 10, 11
Чи ти питаєш: «Де Єгова?»
12 Після того як ковчег заповіту був повернений до Ізраїлю і багато років залишався в Кір’ят-Єарімі, цар Давид захотів перевезти його в Єрусалим. Він порадився з начальниками народу і сказав, що ковчег буде перевезено, ‘якщо їм це добре і від Господа вподобане’. Але він не потурбувався про те, щоб належним чином довідатися про волю Єгови у цій справі. Зроби він так, то ковчег ніколи б не поклали на віз. Його понесли б на плечах левити, нащадки Кегата, згідно з ясним Божим наказом. І хоча Давид часто звертався за керівництвом до Єгови, але в тому випадку він не зробив цього у відповідний спосіб. Наслідки були трагічні. Пізніше Давид визнав: «Вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало» (1 Хронік 13:1—3; 15:11—13; Числа 4:4—6, 15; 7:1—9).
w03 1.5 11, абз. 13
Чи ти питаєш: «Де Єгова?»
13 Коли ковчег усе ж таки був перенесений левитами з дому Овед-Едома в Єрусалим, призначені чоловіки заспівали написану Давидом пісню. У ній містилося таке щире нагадування: «Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте! Пам’ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його» (1 Хронік 16:11, 12).
Духовні перлини
w14 15.1 10, 11, абз. 14
Служімо Єгові, Царю вічності
14 Давид приніс до Єрусалима священний ковчег заповіту, або ковчег угоди. Під час цієї радісної події левити співали пісню хвали, в якій містились такі важливі слова: «Проголосіть серед народів: “Єгова став Царем!”» (1 Хр. 16:31, НС). Дехто думає: «Якщо Єгова є Царем вічності, то як він міг у той час стати Царем?» Він стає Царем тоді, коли виявляє свою владу або призначає тих, хто має представляти його в певний період і вирішувати ті чи інші справи. Ця особливість правління Єгови має неабияке значення. Перед смертю Давида Єгова пообіцяв йому, що його правлінню не буде кінця: «Я поставлю по тобі насіння твоє, що вийде з утроби твоєї, і зміцню його царство» (2 Сам. 7:12, 13). Ця обіцянка виконалась, коли через більш ніж 1000 років з’явилося Давидове «насіння», або потомок. Хто це був і коли він став Царем?
20—26 ЛЮТОГО
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 ХРОНІК 17—19
«Зберігайте радість попри розчарування»
w06 15.7 19, абз. 1
Зосереджуймось на доброму в організації Єгови
ОДНІЄЮ з найпомітніших постатей у Єврейських Писаннях є Давид. Він був пастухом, музикантом, пророком, а згодом став царем стародавнього Ізраїлю. Давид цілковито довіряв Богу Єгові й мав з ним дуже близькі стосунки. Це спонукало Давида побудувати йому дім. Той дім, або храм, мав стати осередком правдивого поклоніння в Ізраїлі. Давид знав, що храм та служіння, яке буде виконуватись у ньому, приноситиме радість і благословення Божому народові. Тому Давид написав: «Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш,— в оселях Твоїх спочивати той буде! Наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого» (Псалом 65:5).
w21.08 22, 23, абз. 11
Отримуйте радість від того, що ви робите для Єгови
11 Ми можемо отримати більше радості, якщо будемо з головою поринати у кожне завдання, яке отримуємо від Єгови. «Із за́палом віддав[айтеся] проповідуванню» і беріть повну участь у справах збору (Дії 18:5; Євр. 10:24, 25). Добре готуйтеся до зібрань, щоб давати підбадьорливі коментарі. Серйозно ставтеся до кожного свого завдання на зібраннях серед тижня. Якщо вас попросили щось зробити для збору, постарайтеся все виконати якісно і вчасно. Було б неправильно думати, що якісь доручення неважливі і на них не варто витрачати час. Намагайтесь покращувати свої вміння (Присл. 22:29). Чим більше ви поглинуті духовними справами, тим швидше ви зробите поступ і тим більше радості отримаєте (Гал. 6:4). Також вам буде легше радіти за братів і сестер, якщо вони отримають ті обов’язки, які хотіли отримати ви (Рим. 12:15; Гал. 5:26).
Духовні перлини
w20.02 12, рамка
Ми дуже любимо Єгову, нашого Батька
Чи Єгова звертає на мене увагу?
Чи ви коли-небудь запитували себе: «Невже Єгова звертає на мене увагу, адже на землі живуть мільярди людей?» Багато хто ставить подібне запитання. Цар Давид написав: «Єгово, що таке людина, що ти звертаєш на неї увагу, син людський, що ти на нього зважаєш?» (Пс. 144:3). Давид був упевнений у тому, що Єгова добре його знає (1 Хр. 17:16—18). Через своє Слово та організацію Єгова запевняє також вас у тому, що бачить вашу любов до нього. Розгляньте кілька думок з Божого Слова, які допоможуть вам переконатися в цьому.
• Єгова звертав на вас увагу ще до вашого народження (Пс. 139:16).
• Єгова бачить ваше серце і знає ваші думки (1 Хр. 28:9).
• Єгова особисто вислуховує кожну вашу молитву (Пс. 65:2).
• Ваші вчинки впливають на почуття Єгови (Присл. 27:11).
• Єгова сам привів вас до себе (Ів. 6:44).
• Єгова знає вас настільки добре, що зможе воскресити, якщо ви помрете. Він відновить ваше тіло та розум, у тому числі ваші спогади і риси характеру (Ів. 11:21—26, 39—44; Дії 24:15).
27 ЛЮТОГО — 5 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 ХРОНІК 20—22
«Допомагайте молодим робити поступ»
w17.01 29, абз. 8
Передавай обов’язки вірним людям
8 Прочитайте 1 Хронік 22:5. Давид міг подумати, що Соломон не здатний наглядати за виконанням такого серйозного проекту. Адже храм мав вирізнятися «неперевершеною величністю», а Соломон на той час був «ще молодий і недосвідчений». Однак Давид знав, що Єгова допомагатиме Соломону виконувати доручену йому працю. Тож Давид робив усе можливе, щоб приготувати якомога більше матеріалів.
w17.01 29, абз. 7
Передавай обов’язки вірним людям
7 Давид не сидів склавши руки і не зосереджувався на тому, що слава за будівництво храму належатиме не йому. Храм і справді став відомий як Соломонів, а не Давидів. Можливо, Давид був розчарований, що йому не вдасться здійснити бажання свого серця, але він усіма силами підтримував будівництво. Він із завзяттям зібрав робітників, а також приготував залізо, мідь, срібло, золото і кедрову деревину. Крім того, він заохотив Соломона такими словами: «А тепер, сину мій, нехай Єгова буде з тобою, і ти матимеш успіх та побудуєш дім для свого Бога Єгови, як він і говорив» (1 Хр. 22:11, 14—16).
w18.03 11, 12, абз. 14, 15
Допомагайте своїй дитині стати охрещеним служителем Єгови
14 Будучи духовними пастирями, старійшини збору можуть підтримувати зусилля батьків, висловлюючись позитивно про духовні цілі. Одна сестра, яка служила піонеркою понад 70 років, пам’ятала, як на неї вплинула розмова з братом Чарлзом Расселом, коли їй було всього шість років. Вона сказала: «Він 15 хвилин говорив зі мною про мої духовні цілі». Безсумнівно, сказані своєчасно слова і заохочення нерідко впливають на ціле життя людини (Присл. 25:11). Крім того, старійшини можуть залучати батьків та їхніх дітей до робіт у Залі Царства, даючи дітям завдання відповідно до їхнього віку і здібностей.
15 А як можуть допомагати інші члени збору? Вони можуть щиро цікавитися дітьми, наприклад, помічати їхній духовний поступ. Скажімо, дитина дала добре продуманий коментар або виконала завдання на зібранні. Або ж вона успішно знесла випробування своєї непорочності чи використала нагоду, щоб дати свідчення в школі. Щиро похваліть її за це. Чому б не поставити собі за мету порозмовляти з якоюсь дитиною до чи після зібрання? Відчуваючи ваше особисте зацікавлення, діти розумітимуть, що належать до «великого збору» (Пс. 35:18).
Духовні перлини
w05 1.10 11, абз. 6
Цікаві думки з Першої книги Хронік
21:13—15. Єгова наказав ангелу припинити покарання, оскільки глибоко співчуває своєму народу, коли той страждає. Без сумніву, «дуже велике Його милосердя».