ПРЕДМЕТИ, ПРИЛАДДЯ

Єврейське слово келı́ має широке значення і може позначати різні речі і предмети (Бт 24:53; 31:37; Вх 3:22; 25:9; Лв 13:49, 52, 57—59; 15:4, 6), знаряддя (Бт 27:3; 1Цр 6:7), сумку (Бт 42:25; 43:11; 1См 17:40, 49), майно (Бт 45:20), зброю (Бт 49:5; 1См 21:8; 2Цр 11:8, 11), музичні інструменти (1Хр 15:16), посуд і приладдя (Вх 25:39; 27:3, 19; 30:27, 28; 31:7—9; Лв 6:28; 11:32—34), одяг (Пв 22:5), мішки з речами (1См 10:22), ношу (1См 17:22) чи тіло (1См 21:5).

Часто слово келı́ вказує на посуд і приладдя, яке використовувалось у святині, як-от: миски, глеки, лопатки, чаші, виделки, посудини для жару, гасила, щипці, умивальниці і кухлі (Вх 25:29, 30, 39; 27:3, 19; 37:16, 23; 38:3; 1Цр 7:40—50; 2Хр 4:11—22). Ці речі названі «святими», адже були призначені для священних цілей (1Цр 8:4). Юдеї, які в 537 р. до н. е. вийшли з Вавилона, удостоїлись честі нести святі речі (які Навуходоносор колись забрав з Єрусалима), тому мали бути духовно і морально чистими. Саме їх стосувався пророчий наказ: «Ідіть, ідіть, виходьте [з Вавилона] і не торкайтесь нічого нечистого! Вийдіть з нього і будьте чистими, усі, хто носить речі дому Єгови» (Іс 52:11). Вони мали бути не просто церемоніально чистими, а чистими в серці. У своєму листі до коринфян апостол Павло послався на слова з Ісаї 52:11, щоб показати, що християнам теж треба остерігатись «усього, що опоганює тіло і дух» (2Кр 6:14—18; 7:1).

Ісус Христос, засновник християнства, подав у цьому приклад, адже був «відданий, невинний, неопоганений, відділений від грішників» (Єв 7:26). Під час свого земного служіння він ревно обстоював святість храму Єгови, наприклад, двічі очистив його від торгівлі (Ів 2:13—25; Мт 21:12, 13; Мр 11:15—17; Лк 19:45, 46). Як повідомляє Марко, коли Ісус очищав храм вдруге, він «заборонив переносити через храм будь-які речі» (Мр 11:16). Дехто, мабуть, скорочував собі шлях через святиню, коли переносив речі з однієї частини Єрусалима в іншу. Ісус заборонив людям це робити, оскільки так вони применшували святість Божого дому.