Четвер, 17 липня
Справжній друг любить повсякчас і в нещасті стає рідним братом (Присл. 17:17).
Марія, мати Ісуса, дізналася, що невдовзі завагітніє, хоча ще була неодружена. Вона ніколи не мала дітей, а їй доручили виховати майбутнього Месію. Крім того, вони з Йосипом були лише заручені і ще не мали статевих стосунків. То як вона пояснить йому свою вагітність? (Луки 1:26—33). Що Марія робила, щоб отримати достатньо сил для такого завдання? Зверталась по допомогу до інших. Наприклад, вона попросила Гавриїла розповісти їй більше про те, що її чекає (Луки 1:34). Пізніше вона вирушила в далеку подорож до «гористого краю» Юди, щоб відвідати свою родичку Єлизавету. Та похвалила Марію і під Божим натхненням висловила підбадьорливе пророцтво про її ще не народженого сина (Луки 1:39—45). У відповідь Марія сказала, що Єгова «учинив своєю рукою могутні діла» (Луки 1:46—51). Як бачимо, Бог зміцнив Марію за допомогою Гавриїла і Єлизавети. w23.10 14, 15, абз. 10—12
П’ятниця, 18 липня
[Ісус Христос] сформував з нас царство та зробив нас священиками свого Бога й Батька (Об’яв. 1:6).
Серед Ісусових учнів є відносно невелика група християн, які помазані святим духом і мають особливі стосунки з Єговою. Загалом ця група налічує 144 000 осіб. Вони мають разом з Ісусом служити священиками на небі (Об’яв. 14:1). Святе символізувало стан, в якому вони перебувають як народжені духом сини Бога, які поки що залишаються на землі (Рим. 8:15—17). Найсвятіше представляло небо — оселю самого Єгови. Завіса, яка відділяла Святе від Найсвятішого, символізувала Ісусове людське тіло, яке не давало йому увійти в небо. Після того як Ісус віддав своє тіло в жертву і воскрес, він піднявся на небо як великий Первосвященик. Крім того, його жертва відкрила шлях до небесного життя всім помазаним християнам. Звісно, для того щоб отримати небесну нагороду, вони теж повинні покинути свої земні тіла (Євр. 10:19, 20; 1 Кор. 15:50). w23.10 28, абз. 13
Субота, 19 липня
Мені просто не вистачило б часу, якби я почав розповідати про Гедеона... (Євр. 11:32).
Гедеон не розгнівався, коли єфремівці почали з ним сваритися (Суд. 8:1—3). Він уважно вислухав їхні скарги і відповів їм лагідно, завдяки чому зміг розрядити обстановку. Мудрі старійшини теж уважно вислуховують, коли хтось висловлює їм своє невдоволення, і реагують на це спокійно (Як. 3:13). Таким чином вони підтримують у зборі мир. Коли люди почали вихваляти Гедеона за перемогу над мідіянітянами, він перевів їхню увагу з себе на Бога (Суд. 8:22, 23). Як старійшинам його в цьому наслідувати? Їм варто визнавати, що своїми заслугами вони завдячують Єгові (1 Кор. 4:6, 7). Наприклад, якщо старійшину хвалять за вміло виголошену промову, він може сказати, що всі думки в ній ґрунтуються на Божому Слові і що свої навики він здобув завдяки навчанню в організації Єгови. Також старійшинам варто час від часу аналізувати, чи не привертають вони до себе забагато уваги. w23.06 4, абз. 7, 8