Євреїв

1 Бог, який у давні часи за багатьох обставин і багатьма способами говорив через пророків до наших прабатьків, 2 наприкінці цих днів промовляв до нас через Сина. Його він призначив спадкоємцем усього і через нього створив різні системи. 3 Він — віддзеркалення слави Бога, точне відображення його єства і підтримує все могутнім словом; очистивши нас від гріхів, він сів на височині праворуч від Величного. 4 Він успадкував ім’я, славетніше від імен ангелів, і став набагато вищим від них.

5 Скажімо, кому з ангелів він колись говорив: «Ти мій син; нині я став твоїм батьком», а також: «Я сам стану йому батьком, а він буде мені сином»? 6 Що ж до часу, коли він знову приведе свого Первонародженого на заселену землю, він каже: «Нехай всі Божі ангели вклоняться йому».

7 Крім того, про ангелів він говорить: «Він робить своїх ангелів духами і своїх слуг, яких посилає до людей,— полум’яним вогнем». 8 Про Сина ж каже: «Бог є престолом твоїм повіки, а жезл твого царства — це жезл праведності. 9 Ти полюбив праведність і зненавидів беззаконня, тому Бог, твій Бог, помазав тебе олією великої радості більше, ніж твоїх товаришів». 10 А також: «На початку ти, Господи, заклав основи землі; подібно й небеса є ділом рук твоїх. 11 Вони загинуть, а ти перебуватимеш завжди; всі вони зістаріють, наче вбрання. 12 Ти згорнеш їх, як накидку, як вбрання, і вони будуть замінені, ти ж не змінюєшся, роки твої ніколи не спливуть».

13 Та й про кого з ангелів він колись казав: «Сиди праворуч від мене, поки не покладу твоїх ворогів як підніжок твоїм ногам»? 14 Хіба ж усі вони не є духами для служіння людям — посланими служити тим, хто має успадкувати спасіння?