2 Івана

1 Старійшина вибраній пані та її дітям, яких я щиро люблю, і не лише я, але й усі, хто пізнав правду. 2 Ми любимо вас, оскільки всі ми об’єднані правдою, яка залишатиметься в нас навіки. 3 Незаслужена доброта, милосердя і мир від Бога, Батька, та Ісуса Христа, Батькового Сина, перебуватимуть в нас разом з правдою і любов’ю.

4 Я дуже радію, бо довідався, що дехто з твоїх дітей ходить у правді згідно з тою заповіддю, яку дав наш Батько. 5 Тож тепер прошу тебе, пані, і пишу тобі заповідь не нову, а ту, яку ми мали від початку: любімо одні одних. 6 А любов полягає в тому, щоб ми й далі ходили згідно з його заповідями. Це власне та заповідь, яку ви чули від початку. Продовжуйте ходити в ній. 7 Бо у світі з’явилося багато обманщиків — людей, які не визнають, що Ісус Христос прийшов у тілі. Той, хто так вважає,— обманщик та антихрист.

8 Пильнуйте, щоб ви не втратили всього того, над чим ми працювали, а щоб отримали нагороду сповна. 9 Кожен, хто рветься вперед і не перебуває в Христовій науці, Бога не має. Хто ж перебуває у тій науці, той має і Батька, і Сина. 10 Якщо хтось приходить до вас і не приносить цієї науки, ніколи не приймайте такого у своєму домі і з ним не вітайтеся. 11 Бо той, хто з ним вітається, стає його спільником у лихих учинках.

12 Хоча маю багато чого написати вам, та не хочу робити це чорнилом на папері, бо сподіваюсь прийти і поговорити особисто, щоб радість ваша була повною.

13 Діти твоєї сестри, вибраної, передають тобі вітання.