Чи благодійність вирішить проблеми людства?

У НОВИНАХ ми постійно чуємо про стихійні лиха, бідність, голод, хвороби та навислу загрозу екологічної катастрофи. Але є й приємні повідомлення. Наприклад, деякі заможні люди жертвують сотні мільйонів, а навіть мільярди доларів на корисні справи. Різні знаменитості використовують свою славу, щоб привернути увагу суспільства до серйозних проблем. Значний внесок у благодійність роблять і ті, хто має скромніші доходи. Але наскільки ефективною є доброчинна діяльність? Чи можуть грошові пожертви принести тривалу користь?

Ера щедрості

Дедалі більше людей з різних країн жертвують гроші на благодійні цілі. В одній книжці зазначалося: «На початку XXI століття у все більшій кількості держав засновуються усе нові й нові [благодійні] фонди, а також зростає сума коштів, якими вони володіють. Такого не було за всю історію людства». Оскільки чисельність багатих людей збільшується, гроші, ймовірно, і далі надходитимуть у благодійні фонди. Сума пожертвуваних коштів може зростати і за рахунок майна, яке багаті люди заповідають доброчинним організаціям. Ось чому британський журнал «Економіст» каже, що ми можемо стати свідками початку нової «ери благодійності».

Що стало поштовхом до такого поширення доброчинності? Серед головних чинників — неспроможність урядів вирішувати проблеми своїх громадян. Спеціальний представник ООН з питань ВІЛ і СНІДу в Африці назвав одну з причин, чому все більше знаменитостей жертвує кошти на різні медичні програми. Він вказав на «брак ініціативи з боку політиків». У своїй книзі Джоел Фляйшман писав, що багаті люди «незадоволені діями урядів і міжнародних організацій, спрямованими на вирішення або зменшення... проблем» («The Foundation: A Great American Secret — How Private Wealth Is Changing the World»). І немає значення, що́ це за проблеми: бідність, хвороби, забруднення довкілля, недостатня освіта чи соціальна несправедливість. Щоб хоч якось зарадити цьому, деякі заможні добродійники намагаються застосовувати методи, котрі допомогли їм досягти успіху.

Вплив благодійності

Якось люди вже бачили народження «ери благодійності». Це відбувалося на світанку XX сторіччя. Такі фінансові кити, як Ендрю Карнегі і Джон Рокфеллер, вирішили жертвувати кошти на допомогу нужденним. Але ці благодійники побачили, що доброчинні організації, попри намагання нагодувати голодних та подбати про хворих дітей, не в стані усунути кореня проблем. Тоді Карнегі та Рокфеллер усвідомили, що потрібно шукати інший підхід. Вони створили установи й фонди, які мали активно сприяти соціальним змінам та фінансувати дослідження, націлені на усунення першопричини кожної з проблем. Відтоді по цілому світі було засновано десятки тисяч подібних організацій. Деякі з них (понад 50) володіють коштами в розмірі понад мільярд доларів кожна.

Безперечно, такі зусилля принесли немалу користь. Про це свідчать численні школи, бібліотеки, лікарні, парки й музеї, засновані на благодійні пожертви. Варто також згадати програми, які допомогли збільшити врожаї в бідних країнах і частково забезпечити людей їжею. Завдяки коштам, котрі жертвуються на дослідження в галузі медицини, було досягнено успіхів у сфері охорони здоров’я. В окремих випадках вдалося навіть повністю побороти певні хвороби, скажімо жовту гарячку.

Сьогодні, як ніколи раніше, люди усвідомлюють, що не можна гаяти часу, і залучають все більше коштів для вирішення глобальних проблем. Через це багатьом людям майбутнє не видається таким похмурим. У 2006 році колишній президент США звернувся до групи благодійників, сказавши: «Неможливо переоцінити вплив, який доброчинність справляє на благополуччя суспільства».

Проте чимало людей більш врівноважено дивляться на справу. Фахівець у галузі охорони здоров’я, пані Лорі Ґарретт, написала: «Дехто вважає, що всі ці гроші нарешті допоможуть досягти успіху в боротьбі з хворобами. Однак такий погляд помилковий». Чому? Серед причин вона називає бюрократію, корупцію, незлагодженість дій і схильність жертводавців призначати кошти для вирішення лише якоїсь конкретної проблеми, наприклад, для боротьби зі СНІДом.

За словами пані Ґарретт, через неузгодженість дій і той факт, що гроші «жертвуються здебільшого на якісь “страшні” хвороби, а не на охорону здоров’я загалом, існує велика небезпека, що хвиля благодійності не виправдає сподівань, а навіть погіршить ситуацію».

Чого не можуть зробити гроші

Хоч би якими були наміри жертводавців, благодійність не вирішить усіх проблем. Чому? Тому що ані гроші, ані добра освіта не зможуть викоренити в людях жадібності, ненависті, упередження, націоналізму, почуття племінної вищості та хибних релігійних поглядів. Усе це призводить до багатьох страждань, але не є їхньою головною причиною. Біблія показує, що корінь проблеми криється набагато глибше.

Однією з причин страждань є недосконалість. Згрішивши, Адам передав нам її у спадок (Римлян 3:23; 5:12). Вона спонукує нас неправильно мислити і поводитись. У Буття 8:21 сказано: «Нахил людського серця лихий від віку його молодого». Піддаючись цьому нахилу, мільйони людей вживають наркотики і втягуються у статеву неморальність. А це сприяє поширенню різних хвороб, у тому числі СНІДу (Римлян 1:26, 27).

Ще одна причина наших страждань — це неспроможність людини успішно керувати іншою людиною. «Не в волі людини... кермувати своїм кроком»,— говориться в Єремії 10:23. Тож зрозуміло, що «брак ініціативи з боку політиків», про який ішлося раніше, спонукує благодійні організації діяти самотужки, без участі урядів. Біблія пояснює, що люди були створені з потребою підкорятися владі лише свого Творця, а не інших людей (Ісаї 33:22).

У Святому Письмі також міститься обіцянка про те, що Творець, Бог Єгова, усуне всі наші проблеми. Більш того, він уже зробив для цього певні кроки.

Найбільший благодійник

Людей, які займаються доброчинною діяльністю, називають також філантропами. Це слово походить від грецького філантропіа, що означає «любов до людей». Однак ніхто не любить людей більше, ніж сам Творець. В Івана 3:16 сказано: «Бог так полюбив світ, що віддав свого єдинородного Сина, аби кожен, хто виявляє, що вірить у нього, не був знищений, а отримав життя вічне». Як бачимо, щоб звільнити людей з лабет гріха та смерті, Єгова віддав щось набагато цінніше за гроші. Він пожертвував своїм улюбленим Сином, який став «викупом за багатьох» (Матвія 20:28). Про цього Сина Єгови апостол Петро написав: «Він сам, віддавши власне тіло, заніс наші гріхи на стовп, щоб ми могли позбутися їх та жити для праведності. І “його ранами ви зцілилися”» (1 Петра 2:24).

Єгова також зробив певні кроки, аби вирішити проблему влади. Для цього він заснував всесвітній уряд, який Біблія називає Божим Царством. Воно вже править у небі і невдовзі знищить усіх злих людей та встановить мир по цілій землі (Псалом 37:10, 11; Даниїла 2:44; 7:13, 14).

Усунувши причини людських страждань, Бог здійснить те, що людині не під силу. Ось чому Свідки Єгови не створюють благодійних організацій. Однак вони, наслідуючи Ісуса Христа, жертвують свої кошти і час на проголошення «доброї новини про Боже царство» (Матвія 24:14; Луки 4:43).

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 21]

«Бог любить того, хто дає з радістю»

Цей принцип записаний в Біблії, у 2 Коринфян 9:7. І саме ним керуються Свідки Єгови, віддаючи свій час, сили й матеріальні засоби заради добра інших. Вони намагаються слухатись біблійної настанови з 1 Івана 3:18, де сказано: «Любімо не словом і не язиком, а ділом і правдою».

Наприклад, коли трапляються стихійні лиха, Свідки вважають своїм обов’язком допомогти постраждалим. Після того як урагани Катріна, Ріта і Вільма прокотилися південними територіями США, тисячі Свідків-добровольців ринули в район лиха. Там вони допомагали потерпілим і відбудовували зруйновані доми. Під наглядом комітетів з надання допомоги добровольці відновили та полагодили практично все, що потребувало ремонту,— понад 5600 будинків своїх одновірців і 90 Залів Царства.

Свідки Єгови не збирають десятини і не проводять жодних інших грошових зборів. Їхня праця підтримується виключно за рахунок добровільних пожертв (Матвія 6:3, 4; 2 Коринфян 8:12).

[Ілюстрації на сторінці 19]

Гроші не допоможуть усунути головну причину страждань і хвороб

[Відомості про джерело]

© Chris de Bode/Panos Pictures