Запитання
◼ Чи слід вісникам активно використовувати Інтернет для свідчення або вивчення Біблії з незнайомими людьми, котрі живуть в іншій країні?
Деякі вісники за допомогою Інтернету намагаються розпочинати біблійні вивчення з людьми, які живуть у країнах, де наша праця обмежена або де мало вісників. Іноді завдяки цьому досягаються хороші результати. Однак спілкування з незнайомцями за допомогою електронної пошти або в чатах криє в собі певні небезпеки. (Дивіться «Наше служіння Царству» за липень 2007 року, с. 3). Бажаючи таким чином донести щиросердим людям звістку про Царство, брат чи сестра можуть втягнутися в погане товариство і навіть зв’язатися з відступниками (1 Кор. 1:19—25; Кол. 2:8). До того ж у країнах, де праця Царства обмежена або заборонена, листування нерідко перевіряється владою, і місцеві брати і сестри можуть опинитися в небезпеці. Тому вісникам не слід через Інтернет шукати людей з іншої країни, щоб ділитися з ними доброю новиною.
Скажімо, ми зустріли іноземця, який відвідує нашу країну, і неформально йому проповідували. Не слід намагатися розвивати зацікавлення цієї людини після її повернення додому, хіба що стосовно цього була вказівка від місцевого філіалу. Натомість ми можемо показати їй, як за допомогою сайту jw.org вона могла б отримати більше інформації або зв’язатися з місцевим філіалом. Можна також заохотити людину відвідати Зал Царства поблизу її дому. Звичайно, в деяких країнах немає Залів Царства. Якщо вона хоче, щоб до неї прийшли місцеві Свідки, нам слід заповнити бланк «Будь ласка, відвідай» (S-43) і віддати секретарю, який перешле його через сайт jw.org. Філіал, який наглядає за працею в країні, де живе зацікавлена людина, знає тамтешні обставини і зможе найліпше подбати про її духовні потреби. (Дивіться «Наше служіння Царству» за червень 2014 року, с. 7, і за листопад 2011 року, с. 2).
Якщо людина, яку ми відвідуємо, переїжджає в іншу країну, або якщо ми вивчаємо з людиною, яку знаємо лише через Інтернет, то нам треба послухатись наведеної вище вказівки. Але ми можемо продовжувати розвивати її зацікавлення доти, доки з нею не сконтактуються місцеві вісники. Все ж, якщо людина живе в країні, в якій наша праця обмежена чи заборонена, необхідно бути дуже обачними, обговорюючи біблійні теми в листах, по телефону або через електронні засоби (Матв. 10:16).