Чи ви знаєте?

Як священники в Єрусалимському храмі позбувалися крові принесених у жертву тварин?

КОЖНОГО року ізраїльські священники приносили у жертву тисячі тварин. Йосиф Флавій, давньоєврейський історик першого століття, зазначає, що на Пасху у храмі різали понад 250 000 ягнят. Це означає, що мала лишатися величезна кількість крові (Лев. 1:10, 11; Чис. 28:16, 19). Як її позбувалися?

На території храму, відбудованого Іродом, який проіснував до 70 року н. е., археологи знайшли складну дренажну систему. Очевидно, саме через неї кров відводилася з храмової гори.

Розгляньмо дві особливості цієї системи, завдяки яким священники підтримували жертовник у чистоті.

• Отвори біля основи жертовника. Дренажна система жертовника описана в Мішні (збірка єврейського усного закону, укладена в першій половині III століття н. е.). У ній говориться, що біля одного з кутів жертовника було два отвори. Кров разом з водою, якою мили жертовник, стікала через ці отвори у канал, який виходив у річку Кедрон.

  Записана в Мішні інформація підтверджується археологічними знахідками. Біля Єрусалимського храму виявили канали, які, очевидно, використовувалися, щоб відводити воду разом з кров’ю принесених жертв («The Cambridge History of Judaism»).

• Подача великої кількості води. Щоб мити основу жертовника і стічні канали, потрібно багато води. У священників був постійний доступ до води завдяки міській системі водопостачання. Ця система складалася з каналів і акведуків, водозборів і купалень. Археолог Йосеф Патріх зазначив, що такої складної системи постачання і відведення води не мав жоден інший храм тих часів.