Перший лист до Тимофія

1 Павло, апостол Христа Ісуса за наказом Бога, Спасителя нашого, та Христа Ісуса, надії нашої, 2 Тимофію, щирій дитині по вірі.

Нехай буде з тобою незаслужена доброта, милосердя та мир від Бога, Батька, і Христа Ісуса, нашого Господа.

3 Коли я збирався в Македонію, то заохочував тебе залишитися в Ефесі. Заохочую до цього і тепер. Наказуй декотрим не поширювати інших учень, 4 не звертати уваги на байки та не втягуватись у марні суперечки про родоводи. Усе це не походить від Бога і не пов’язане з вірою, а лише породжує питання, які потребують досліджень. 5 Мета ж такого наказу — любити з чистого серця, керуючись добрим сумлінням і нелицемірною вірою. 6 Декотрі люди відвернулись від цього і втягнулись у пусті балачки. 7 Вони прагнуть бути вчителями закону, але не розуміють ані того, що говорять, ані того, про що переконливо заявляють.

8 Ми ж знаємо: Закон — чудовий, коли тільки застосовувати його належно 9 й усвідомлювати, що він даний не праведникам, а беззаконникам, непокірним, безбожним, грішникам, людям, які не мають милості, які опоганюють святе, вбивцям,— у тому числі тим, хто вбиває батьків і матерів,— 10 блудникам, чоловікам, котрі сплять з чоловіками, викрадачам людей, брехунам і тим, хто порушує клятви та хто чинить все, що суперечить здоровій науці, 11 яка пов’язана зі славною доброю новиною щасливого Бога, що була мені довірена.

12 Я вдячний Христу Ісусу, Господу нашому, який наділив мене силою. Дякую, що він визнав мене вірним, доручивши виконувати служіння. 13 Хоча раніше я був зухвалою людиною, богозневажником і гонителем, мені було виявлено милосердя, бо я жив у незнанні й поводився так через брак віри. 14 Та я отримав щедрий дар — незаслужену доброту нашого Господа, а також віру і любов, що пов’язана з Христом Ісусом. 15 Надійними і гідними повного довір’я є слова: Христос Ісус прийшов у світ, аби врятувати грішників, з яких я — найбільший. 16 Мені ж було виявлено милосердя, щоб на прикладі такого грішника, як я, Христос Ісус міг показати все своє довготерпіння тим, хто повірить у нього і чекатиме на вічне життя.

17 А Цареві вічності — нетлінному, невидимому, єдиному Богові — нехай буде честь і слава на віки вічні. Амінь.

18 Тимофію, дитино, даю тобі цей наказ згідно з передбаченнями, які прямо вказували на тебе, аби завдяки їм ти і далі вів добру боротьбу, 19 мав віру й чисте сумління, яке декотрі відкинули, і через це їхня віра розбилась, немов корабель. 20 До таких належать Гімене́й та Олександр, яких я віддав Сатані, аби через покарання* вони навчилися не зневажати Бога.

2 Отже, перш за все я настійно заохочую благати, дякувати, молитися і прохати за всіляких людей, 2 у тому числі за царів та за всіх, хто обіймає високе становище, щоб ми могли вести спокійне і тихе життя з повною серйозністю й відданістю Богові. 3 Це добре та приємне в очах нашого Спасителя, Бога. 4 Його воля полягає в тому, щоб усілякі люди спаслися і набули точного знання правди. 5 Бо є один Бог і один посередник між Богом та людьми — людина, Христос Ісус, 6 що віддав себе як відповідний викуп за всіх, і про це свого часу має бути засвідчено. 7 І заради такого свідчення я призначений проповідником та апостолом. Крім того,— кажу правду, не обманюю,— мене було призначено навчати про віру і правду інші народи.

8 Тож хочу, аби чоловіки в кожному місці безперестанку молилися, з відданістю підносячи руки, і не впадали у гнів та не втягувалися в суперечки. 9 Також хочу, щоб жінки одягались охайно, скромно і з розважністю. Хай прикрашають себе не вишукано заплетеним волоссям, золотом, перлами чи дуже дорогим убранням, 10 а добрими вчинками, як і належить жінкам, котрі твердять, що шанують Бога.

11 Нехай жінка вчиться мовчки, з повною покорою. 12 Не дозволяю жінці навчати чи панувати над чоловіком: їй треба мовчати. 13 Бо першим був створений Адам, а потім вже Єва. 14 Також не Адам був обманений, а жінка. Саме вона, цілковито повіривши обману, вчинила провину. 15 Але для жінки може стати захистом народжування дітей,— якщо тільки вона і далі перебуватиме у вірі, любові та святості й виявлятиме розважність.

3 Ці слова правдиві.

Якщо чоловік прагне отримати обов’язки наглядача, то бажає він доброї справи. 2 Наглядач має бути бездоганний, чоловік однієї дружини, врівноважений у звичках, розважний, організований, гостинний, здатний навчати, 3 не повинен влаштовувати п’яних сварок чи бити інших; натомість він має бути поміркований, не войовничий, не грошолюб, 4 добре головувати у своєму домі, мати покірних і серйозних дітей. 5 (Бо якщо чоловік не знає, як головувати у власному домі, то як зможе дбати про Божий збір?) 6 Він також не повинен бути новонаверненим, щоб не загордився і не отримав присуду, винесеного Дияволу. 7 Крім того, про нього мають добре відгукуватись сторонні, щоб він не стягнув на себе докору і не потрапив у пастку Диявола.

8 Служителі збору теж повинні бути серйозними, нелицемірними, не віддаватися надмірному вживанню вина, не бути жадібними до нечесної наживи, 9 але з чистим сумлінням триматися священної таємниці віри.

10 Їх також спочатку треба випробувати, чи придатні вони для таких обов’язків. А тоді, якщо їх немає в чому звинуватити, нехай виконують служіння.

11 Подібно і жінки мають бути серйозними, не наклепницями, поміркованими у звичках, вірними в усьому.

12 Хай служителі збору будуть чоловіками однієї дружини, а також добре головують над своїми дітьми й керують власним домом. 13 Бо чоловіки, які добре виконують служіння, здобувають собі хорошу репутацію та отримують велику свободу мови в усьому, що стосується віри, пов’язаної з Христом Ісусом.

14 Пишу це, хоча сподіваюся незабаром до тебе прийти. 15 Але якщо і затримаюсь, ти вже знатимеш, як належить поводитися в Божому домі — зборі Бога живого. Цей збір є стовпом та опорою правди. 16 Священна таємниця побожної відданості, безперечно, велика: «Він був виявлений у тілі, визнаний праведним у дусі. Він з’являвся ангелам, про нього проповідували серед інших народів, його з вірою прийняли у світі. Він був забраний у славі».

4 Але натхнена звістка чітко показує, що в майбутньому настануть часи, коли дехто відпаде від віри, бо звертатиме увагу на оманливі натхнені слова і вчення демонів. 2 Такі особи відійдуть через лицемірство людей, які говорять брехню і сумління яких тавроване, немовби розпеченим залізом. 3 Ці люди забороняють одружуватися, наказують стримуватися від їжі, яку Бог створив для того, аби всі, хто має віру і точне знання правди, споживали її з подякою. 4 Адже все, що створене Богом,— чудове, і, якщо його приймати з вдячністю, нічого не можна відкинути, 5 бо воно освячується завдяки Божому слову та молитві.

6 Тож давай братам ці поради, і тоді будеш добрим служителем Христа Ісуса — служителем, котрий годує свій розум словами віри й доброї науки, якої ти старанно дотримуєшся. 7 А байки, які чуєш від старих жінок, відкидай, адже такі байки опоганюють святе. Натомість постав собі за мету бути відданим Богу і вправляйся в цьому. 8 Бо тілесні вправи корисні лише де в чому, а відданість Богу корисна в усьому, оскільки має обітницю життя теперішнього і майбутнього. 9 Ці слова надійні та гідні повного довір’я. 10 І саме заради цього ми наполегливо працюємо та докладаємо всіх зусиль, бо надіємось на Бога живого, Спасителя всіляких людей, особливо вірних.

11 Продовжуй давати такі накази й навчати цього. 12 Нехай ніхто не дивиться звисока на твою молодість. Будь же для вірних прикладом у мові, поведінці, любові, вірі й чистоті. 13 Поки не прийду, наполегливо займайся прилюдним читанням, а також настійно заохочуй і навчай. 14 Не занедбуй свого дару, який ти отримав за передбаченням, коли рада старійшин поклала на тебе руки. 15 Розмірковуй над цим, будь весь у цьому, щоб твій поступ був явний для всіх. 16 Постійно вважай на себе і на те, як навчаєш. Тримайся цього, бо, роблячи так, врятуєш і себе, і тих, хто тебе слухає.

5 Старшого чоловіка суворо не критикуй, а вмовляй, немов батька. До молодших чоловіків стався як до братів, 2 до літніх жінок — як до матерів, до молодших — як до сестер, з усією чистотою.

3 Шануй вдів, справжніх вдів. 4 Якщо ж вдова має дітей чи онуків, то нехай вони спочатку навчаться виявляти побожну відданість у себе вдома і віддавати належне батькам та дідусеві з бабусею, бо це Богові до вподоби. 5 Справжня вдова, опинившись у нужді, покладає надію на Бога та день і ніч перебуває в благаннях і молитвах. 6 А вдова, котра віддається плотським насолодам,— мертва, хоча вона й жива. 7 Отже, щоб вдови були бездоганними, і далі давай такі накази. 8 Якщо ж хтось не піклується про своїх, особливо про домашніх, той зрікся віри і гірший, ніж невіруючий.

9 До списку має бути внесена лише та вдова, яка має принаймні шістдесят років, була вірною своєму чоловікові, 10 отримала хороше свідчення за добрі вчинки, виховала дітей, виявляла гостинність незнайомцям, мила ноги святим, допомагала тим, хто потрапив у біду, сумлінно виконувала всяке добре діло.

11 Проте молодших вдів не внось до списку. Адже, коли їхні статеві бажання стають перепоною між ними і Христом, вони воліють виходити заміж, 12 чим стягують на себе осуд, бо полишили віру, яку мали колись. 13 Водночас такі вдови звикають нічого не робити та ходять без діла по домах. І тоді вони не лише нічого не роблять, але й пліткують, втручаються в чужі справи і говорять те, чого не годиться. 14 Власне тому хочу, щоб молодші вдови виходили заміж, народжували дітей, дбали про дім і не давали противникам жодного приводу злословити нас. 15 Бо дехто вже збочив з цієї дороги та пішов за Сатаною. 16 Коли якась віруюча жінка має овдовілих родичок, нехай допомагає їм. Тоді збір не буде обтяжений, а зможе допомагати справжнім вдовам.

17 Старійшини, які добре головують, гідні подвійної шани, особливо ті, що наполегливо працюють у слові й навчанні. 18 Бо в Писанні сказано: «Не надягай намордника бику, який молотить зерно», а також «Кожен робітник гідний своєї платні». 19 Звинувачення на старійшину не приймай, хіба що його підтвердять два чи три свідки. 20 Особі, яка ходить у гріху, докоряй перед усіма, щоб і вони мали страх. 21 Перед Богом і Христом Ісусом та вибраними ангелами з усією серйозністю наказую дотримуватися цього без упередження і робити все безсторонньо.

22 Ніколи ні на кого не покладай рук поспішно. Не бери участі в чужих гріхах. Бережи себе чистим.

23 Води більше не пий, а вживай трохи вина з огляду на твої проблеми зі шлунком і часті недуги.

24 Гріхи декотрих людей явні для всіх і ведуть прямо до осуду. Що ж до гріхів інших людей, вони теж виявляться, але пізніше. 25 Явні для всіх і добрі вчинки, та якщо їх і не видно відразу, вони все одно не залишаться захованими назавжди.

6 Нехай усі, хто несе ярмо рабства, і далі вважають своїх панів гідними всієї шани, аби про Боже ім’я та науку ніхто не говорив зневажливо. 2 Ті ж, у кого пани віруючі, тим більше не повинні зневажати їх, адже це — брати. Навпаки, нехай вони служать як раби ще з більшою готовністю, бо від їхнього служіння пожиток отримують віруючі, улюблені брати.

Не переставай навчати цього й давати такі настійні поради. 3 Коли ж хтось поширює інші вчення і не погоджується ані зі здоровими словами, тобто словами нашого Господа Ісуса Христа, ані з наукою, що узгоджується з відданістю Богу, 4 то така людина загордилась, нічого не розуміє і втратила здоровий глузд через дискусії та суперечки про слова́. Все це дає поштовх заздрості, чварам, образливій мові, нездоровим підозрам 5 та сваркам через дрібниці. Це властиво людям, які мають зіпсований розум, далекі від правди і думають, що побожна відданість дає можливість отримати користь. 6 Справді, можна отримати велику користь, коли виявляти побожну відданість і водночас задовольнятися тим, що маєш. 7 Бо ми нічого не принесли у світ, тож нічого не можемо й винести. 8 Отже, якщо маємо їжу, одяг і дах над головою, то будьмо тим задоволені.

9 А ті, хто має мету розбагатіти, потрапляють у пастку й піддаються спокусі та багатьом безумним і шкідливим бажанням, які ведуть до знищення і загибелі. 10 Бо любов до грошей — це корінь усіх нещасть. Плекаючи таку любов, декотрі дозволили, аби вона відвела їх від віри, та завдали собі величезних страждань.

11 Але ти, Божа людино, утікай від такого. Намагайся виявляти праведність, побожну відданість, віру, любов, витривалість і лагідність. 12 Веди добру боротьбу віри, міцно вхопися за вічне життя, до якого тебе покликано, адже ти чудово засвідчив про свою віру в присутності багатьох людей.

13 Наказую тобі перед Богом, який зберігає все живим, та перед Христом Ісусом, котрий дав чудове свідчення перед Понтієм Пилатом: 14 виконуй цю заповідь, залишаючись незаплямованим і бездоганним, аж до виявлення нашого Господа Ісуса Христа, 15 яке у визначений час покаже щасливий та єдиний Володар, Цар над царями та Пан над панами. 16 Він єдиний має безсмертя і перебуває в неприступному світлі; його жодна людина не бачила й бачити не може. Йому належить шана та могутність навіки. Амінь.

17 Наказуй тим, хто багатий у теперішній системі, щоб не були про себе високої думки і щоб покладали надію не на багатство непевне, а на Бога, який рясно дає нам усе для задоволення. 18 Також наказуй, аби вони робили добро, збагачувались добрими ділами, були щедрі й готові ділитися, 19 зберігаючи собі, немов скарб, добру основу на майбутнє, щоб завдяки цьому міцно вхопитися за справжнє життя.

20 Тимофію, бережи довірене тобі, відвертайся від пустих балачок, які опоганюють святе, а також від суперечностей так званого знання. 21 Бо декотрі, вихваляючись таким знанням, відійшли від віри.

Нехай перебуває з вами незаслужена доброта.