Перший лист Івана

1 Про того, хто був від початку, кого ми чули, кого бачили на власні очі, до кого ми придивлялися і кого торкалися своїми руками,— про слово життя 2 (так, нам було показане життя, і ми бачили вічне життя, про яке свідчимо та розповідаємо вам; воно було показане нам, і його джерелом є Батько), 3 про того, кого ми побачили й почули, розповідаємо і вам, аби ви теж мали з нами спільність. Крім того, ми маємо таку спільність з Батьком та його Сином, Ісусом Христом. 4 І тому пишемо про це, щоб відчути радість сповна.

5 Ми почули від нього звістку і проголошуємо її вам: Бог є світло і в ньому немає жодної темряви. 6 Якщо твердимо: «Ми маємо з ним спільність», але досі ходимо в темряві, то вдаємося до обману і не перебуваємо в правді. 7 Проте якщо ходимо у світлі,— так само як він є у світлі,— то маємо спільність одні з одними, і кров Ісуса, його Сина, очищає нас від усякого гріха.

8 Якщо твердимо: «Ми не маємо гріха», то вводимо самі себе в оману і правди немає в нас. 9 Якщо ж ми зізнаємо́сь у гріхах, то він, вірний і праведний, прощає їх та очищає нас від усякої неправедності. 10 А коли твердимо: «Ми не згрішили», то робимо його обманщиком, і його сло́ва немає в нас.

2 Дітоньки мої, пишу це вам, щоб ви не вчинили гріха. А якщо хтось таки згрішить, то маємо помічника — Ісуса Христа, праведника, який перебуває з Батьком. 2 Він є жертвою примирення за наші гріхи, і не тільки за наші, а й за гріхи цілого світу. 3 Якщо ми завжди виконуємо його заповіді, то знаємо, що пізнали його. 4 Той же, хто говорить: «Я пізнав його», а заповідей його не виконує, є брехуном, і правди в ньому немає. 5 А хто його сло́ва дотримується, у тому любов до Бога дійсно стала досконалою. Це допомагає нам розуміти, чи ми залишаємося з ним в єдності. 6 Хто говорить, що перебуває з ним в єдності, той і сам зобов’язаний поводитись так, як він.

7 Любі, пишу заповідь не нову, а стару, котру ви мали від початку. Та стара заповідь — це слово, яке ви чули. 8 Хоча разом з тим пишу вам нову заповідь, котрої дотримувався він і котрої тримаєтесь ви, бо темрява минає і вже сяє правдиве світло.

9 Хто говорить, що перебуває у світлі, а брата свого ненавидить, той і досі в темряві. 10 Хто ж любить брата свого, той залишається у світлі й не має підстави для спотикання. 11 А хто ненавидить брата свого, той ходить у темряві і не знає, куди йде, бо темрява засліпила йому очі.

12 Пишу вам, дітоньки, бо прощені ваші гріхи з огляду на його ім’я. 13 Пишу вам, батьки, бо ви пізнали того, хто є від початку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли Злого. Пишу вам, діточки, бо ви пізнали Батька. 14 Пишу вам, батьки, бо ви пізнали того, хто є від початку. Пишу вам, юнаки, бо ви сильні, в вас перебуває слово Бога і ви перемогли Злого.

15 Не любіть ані світу, ані того, що у світі. Якщо хтось любить світ, у ньому немає любові до Батька, 16 бо все у світі: прагнення плоті, прагнення очей та вихваляння своїми статками — походить не від Батька, а від світу. 17 І світ минається, і його прагнення, а хто виконує Божу волю, той залишається навіки.

18 Діточки, це остання година. Ви вже чули, що йде антихрист, і навіть тепер з’явилося багато антихристів. З цього бачимо, що це остання година. 19 Вони покинули нас. Але вони не були такими, як ми, інакше залишилися б з нами. Проте вони пішли, аби стало зрозуміло, що не всі такі, як ми. 20 Ви ж отримали помазання від святого; і всі ви маєте знання. 21 Пишу не тому, що ви не знаєте правди, а тому, що знаєте її, і тому, що з правди не походить жоден обман.

22 Хіба не брехун той, хто заперечує, що Ісус є Христос? Такий є антихристом; він відрікається і від Батька, і від Сина. 23 Кожен, хто відрікається від Сина, не перебуває в єдності і з Батьком. А хто визнає́ Сина, перебуває в єдності і з Батьком. 24 Що ж до вас, то нехай почуте від початку в вас і залишається. Коли те, що ви чули від початку, залишиться в вас, то й ви перебуватимете в єдності із Сином та з Батьком. 25 І він особисто дав нам таку обітницю — обітницю дарувати вічне життя.

26 Пишу все це про тих, хто вас намагається ввести в оману. 27 Що ж до помазання, яке ви отримали від нього, воно залишається в вас. Ви не потребуєте, аби вас хтось навчав. Бо помазання від нього не є обманом, воно правдиве і навчає вас про все. Тому, як воно і навчило вас, залишайтеся в єдності з тим, хто вас помазав. 28 Тож, дітоньки, залишайтеся з ним в єдності, щоб, коли він виявиться, ми мали свободу мови і під час його присутності не були засоромлені та від нього відлучені. 29 Якщо ви знаєте, що він праведний, то усвідомлюєте: кожен, хто чинить праведність, народився від нього.

3 Подивіться, яку любов виявив нам Батько, щоб ми називалися Божими дітьми, і ми справді його діти. Світ тому нас не знає, що не пізнав його. 2 Любі, тепер ми діти Бога, хоча поки що не відомо, якими будемо пізніше. Проте знаємо: коли він виявиться, будемо подібними до нього, оскільки побачимо його таким, яким він є. 3 І кожен, хто покладається на нього, маючи таку надію, очищується, бо і він чистий.

4 Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня; отже, гріх — це беззаконня. 5 Ви також знаєте, що він виявився, аби забрати наші гріхи, а в ньому гріха немає. 6 Кожен, хто перебуває в єдності з ним, не чинить гріха; жодна людина, яка чинить гріх, не бачила його і його не пізнала. 7 Дітоньки, нехай ніхто вас не введе в оману. Той, хто ходить у праведності, є праведним, як і він праведний. 8 Хто ходить у гріху, той від Диявола, бо Диявол грішить від початку. Але Син Божий для того і виявився, щоб розладнати діла Диявола.

9 Людина, народжена від Бога, не ходить у гріху, оскільки в ній перебуває Боже насіння*. Тож вона вже не чинить гріха, бо народилася від Бога. 10 Діти Бога і діти Диявола пізнаються ось по чому: кожен, хто не ходить у праведності,— не від Бога, як і той, хто не любить свого брата. 11 Бо саме таку звістку ви чули від початку, що ми повинні любити одні одних, 12 не як Каїн, котрий був від Злого і вбив свого брата. Чому ж Каїн його вбив? Бо Каїнові вчинки були злі, а вчинки брата — праведні.

13 Не дивуйтесь, брати, що світ вас ненавидить. 14 Ми знаємо, що перейшли від смерті до життя, бо любимо братів. Хто ж не любить, той залишається мертвим. 15 Кожен, хто ненавидить брата свого, той убивця, а ви знаєте, що в жодному вбивці не залишається вічного життя. 16 Ми зрозуміли, якою насправді є любов, завдяки тому що він віддав за нас свою душу. Тож і на нас лежить обов’язок віддавати свої душі за братів. 17 А якщо хтось має все необхідне для життя і бачить свого брата в нужді, але відвертається від нього, не виявляючи сердечного співчуття, то хіба він має любов до Бога? 18 Дітоньки, любімо не словом і не язиком, а ділом і правдою.

19 Власне тоді пізна́ємо, що ми від правди, і запевнимо своє серце в Божій прихильності,— 20 хоч би в чому воно звинувачувало нас,— адже Бог величніший від наших сердець і знає все. 21 Любі, якщо серце не засуджує нас, ми можемо звертатися до Бога зі свободою мови; 22 і чого тільки просимо в нього, отримуємо, бо виконуємо його заповіді і робимо те, що приємне в його очах. 23 А заповідь його така: щоб ми вірили в ім’я його Сина, Ісуса Христа, та любили одні одних, як він і наказав нам. 24 І хто виконує його заповіді, той перебуває в єдності з ним, а він — в єдності з такою людиною; і завдяки духу, який він дав нам, пізнаємо́, що він перебуває в єдності з нами.

4 Любі, не кожному натхненому вислову вірте, а перевіряйте, чи від Бога він, бо у світі з’явилося багато лжепророків.

2 Натхнений вислів від Бога пізнається так: кожен вислів, який підтверджує, що Ісус Христос прийшов у тілі, походить від Бога, 3 проте кожен вислів, який заперечує, що Ісус був людиною,— не від Бога. Такий вислів від антихриста, і ви чули, що цей вислів з’явиться, і тепер він вже у світі.

4 Дітоньки, ви від Бога і перемогли тих людей. Бо той, хто в єдності з вами, більший від того, хто в єдності зі світом. 5 Вони від світу, тому говорять те, що притаманне світу, і світ їх слухає. 6 А ми від Бога. Хто пізнає́ Бога — нас слухає, а хто не від Бога — не слухає. Це допомагає відрізнити натхнений вислів правди від натхненого вислову омани.

7 Любі, продовжуймо любити одні одних, бо любов від Бога, і кожен, хто любить, народжений від Бога та пізнає́ Бога. 8 Хто не любить, той Бога не пізнав, оскільки Бог є любов. 9 Любов Божа виявилась до нас у тому, що Бог послав у світ свого єдинородного Сина, аби ми отримали через нього життя. 10 Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а в тому, що він полюбив нас і послав свого Сина як жертву примирення за наші гріхи.

11 Любі, якщо Бог нас так полюбив, ми теж зобов’язані любити одні одних. 12 Бога ніхто ніколи не бачив. Якщо любимо одні одних, то Бог перебуває в нас і любов його стає в нас досконалою. 13 Ми — в єдності з ним, а він — в єдності з нами, і ми це розуміємо завдяки тому, що він наділив нас своїм духом. 14 Та й ми самі бачили і свідчимо, що Батько послав свого Сина як Спасителя світу. 15 Хто визнає́ Ісуса Христа за Божого Сина, з тим Бог перебуває в єдності, а він — в єдності з Богом. 16 Ми самі пізнали любов, яку Бог відчуває до нас, і повірили в неї.

Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в єдності з Богом, а Бог — в єдності з ним. 17 Власне так любов стає в нас досконалою. Завдяки цьому ми будемо сміливо говорити* в день суду, бо який Христос, такі в цьому світі й ми. 18 У любові немає страху; досконала любов відкидає його, оскільки страх сковує. Хто ж має страх, той не досягнув досконалості в любові. 19 А ми любимо, бо він полюбив нас перший.

20 Якщо хтось твердить: «Я люблю Бога», а брата свого ненавидить, той брехун. Бо хто не любить брата, якого бачить, не може любити Бога, якого не бачить. 21 І він дав нам таку заповідь: хто любить Бога, повинен любити також свого брата.

5 Кожен, хто вірить, що Ісус є Христос, народився від Бога, і кожен, хто любить того, хто дав життя, любить і народженого від нього. 2 Коли ми любимо Бога і виконуємо його заповіді, то пізнаємо́, що любимо Божих дітей. 3 Любов же до Бога полягає в тому, щоб ми виконували його заповіді, а ці заповіді не обтяжливі, 4 бо все народжене від Бога перемагає світ. І саме наша віра здобула перемогу над світом.

5 Хто перемагає світ, як не той, хто вірить, що Ісус — Син Божий? 6 Власне він, Ісус Христос, прийшов через воду і кров; не тільки з водою, але й з водою та з кров’ю. І дух свідчить про це, оскільки дух — то правда. 7 Бо є три свідки: 8 дух, вода та кров, і всі три згідні між собою.

9 Безсумнівно, свідчення Бога надійніше від свідчення людей, і це ми приймаємо, бо свідчення Бога полягає в тому, що він засвідчив про свого Сина. 10 Хто вірить у Божого Сина, той особисто отримав свідчення. А хто не вірить у Бога, робить його обманщиком, оскільки не повірив у свідчення, яке дав Бог про свого Сина. 11 І це свідчення таке: Бог дарував нам вічне життя, а це життя — в його Сині. 12 Хто перебуває в єдності з Сином, має те життя, хто ж не перебуває в єдності з Божим Сином, не має того життя.

13 Пишу все це, аби ви знали, що маєте вічне життя, бо ви повірили в ім’я Божого Сина. 14 І, коли звертаємось до Бога, маємо впевненість: про що тільки просимо згідно з його волею, він вислуховує нас. 15 Коли ж знаємо, що він вислуховує всі наші прохання, то усвідомлюємо: ми отримаємо все, що просимо, бо попросили це в нього.

16 Коли хтось побачить, як брат вчиняє несмертельний гріх, то повинен помолитися за такого брата. І Він дасть життя йому — брату, що вчиняє несмертельний гріх. Але є також смертельний гріх, про який не кажу молитися. 17 Усяка неправедність — це гріх, однак є гріх несмертельний.

18 Ми знаємо, що кожен, народжений від Бога, не ходить у гріху, а Той, хто народився від Бога*, таких береже, і Злий не втримає їх у своїй владі. 19 Ми знаємо, що ми від Бога, а весь світ лежить у владі Злого. 20 Однак знаємо також, що Син Божий прийшов і зробив наш розум спроможним пізнати правдивого Бога. І ми в єдності з правдивим Богом через його Сина, Ісуса Христа. Це — правдивий Бог і вічне життя. 21 Дітоньки, стережіться ідолів.