Другий лист Петра

1 Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа, до тих, хто завдяки праведності нашого Бога, а також Ісуса Христа, Спасителя, удостоївся такої ж віри, як і ми.

2 Нехай примножиться вам незаслужена доброта й мир через точне знання про Бога та Ісуса, нашого Господа. 3 Адже його божественна сила щедро дала нам усе, що пов’язане з життям і побожною відданістю,— дала через точне знання про того, хто покликав нас славою і чеснотою. 4 Завдяки їм він подарував нам цінні та величні обітниці, щоб через них ви стали співучасниками Божої природи, звільнившись від зіпсуття, яке існує у світі через пожадливість.

5 З цієї ж причини, докладаючи зі свого боку всіх зусиль, доповнюйте свою віру чеснотою, чесноту — знанням, 6 знання — самовладанням, самовладання — витривалістю, витривалість — побожною відданістю, 7 побожну відданість — братерською любов’ю, а братерську любов — любов’ю до всіх. 8 Бо коли ви все це маєте і воно переповнює вас, то не будете бездіяльними чи безплідними у застосуванні точного знання про нашого Господа, Ісуса Христа.

9 А якщо хтось цього не має, то він сліпий, затуляє очі від світла і забув, що вже очищений від своїх давніх гріхів. 10 Отож, брати, робіть усе можливе, щоб укріпляти своє покликання та вибрання, оскільки завдяки цьому ніколи не впадете. 11 Так отримаєте безцінну можливість ввійти у вічне царство нашого Господа і Спасителя, Ісуса Христа.

12 Тому я буду готовий завжди нагадувати вам про це, хоча ви це знаєте та утверджені в правді, яка в вас. 13 Але поки я ще перебуваю в цьому плотському тілі*, то вважаю за правильне пробуджувати вас нагадуваннями, 14 знаючи, що незабаром доведеться зняти своє плотське тіло*, як і виявив мені наш Господь Ісус Христос. 15 Тому я і далі робитиму все можливе, аби ви запам’ятали те, що я кажу, і, коли відійду, завжди могли нагадувати собі про це.

16 Ми розповідали вам про силу й присутність нашого Господа Ісуса Христа не на основі хитросплетених байок, а на основі того, що ми побачили на власні очі, ставши очевидцями його величі. 17 Бо він отримав від Бога, Батька, честь і славу, коли велична слава донесла йому такі слова: «Це син мій улюблений, якого я схвалюю». 18 І ці слова ми чули з неба, коли були з ним на святій горі.

19 Отже, пророче слово стало для нас ще певніше, і ви добре робите, що звертаєте на нього увагу як на світильник, котрий світить у темному місці,— аж поки не засвітає день і не зійде ранкова зоря,— у ваших серцях. 20 Адже перш за все ви знаєте, що жодне пророцтво в Писаннях не походить від чийогось власного тлумачення. 21 Бо пророцтво ніколи не з’являлося з волі людини, але люди говорили від Бога, керовані святим духом.

2 Проте як серед ізраїльтян з’являлися і лжепророки, так і серед вас з’являться лжевчителі. Власне вони потай впровадять згубне сектантство та зречуться навіть власника, який купив їх, і цим стягнуть на себе самих швидке знищення. 2 Крім того, багато хто наслідуватиме розгнуздану поведінку таких людей, і через них говоритимуть зневажливо про дорогу правди. 3 Також вони будуть пожадливо визискувати вас, вдаючись до нещирих слів. Але вирок, що чекає на них з давніх часів, не бариться, і їхнє знищення не дрімає.

4 Справді, якщо Бог не стримався від покарання ангелів, які згрішили, а, вкинувши їх у та́ртар*, віддав глибинам густої темряви, аби зберегти для суду; 5 і якщо не стримався від покарання стародавнього світу, а зберіг Ноя, проповідника праведності, і з ним ще сімох, коли спровадив потоп на світ безбожних людей; 6 і якщо він засудив міста Содом і Гоморру, спопеливши їх та показавши безбожним приклад того, що́ станеться; 7 і якщо визволив праведного Лота, котрого доводила до відчаю розгнузданість людей, що зневажали закон,— 8 бо його праведну душу мучили їхні беззаконні вчинки і те, що бачив та чув цей праведник, живучи день у день серед тих беззаконників,— 9 то Єгова знає, як визволити з випробування побожних людей, а неправедних зберегти на день суду для знищення, 10 особливо ж тих, котрі полюють на інших, прагнучи опоганити їхню плоть, і погорджують людьми, наділеними владою.

Зухвалі, свавільні, вони не тремтять перед славними, а зневажливо говорять про них, 11 тимчасом як ангели, хоча й переважають їх силою та могутністю, з поваги до Єгови не висувають проти них звинувачень образливими словами. 12 Ці люди подібні до нерозумних тварин, які народжуються для того, аби їх зловили і погубили, що є цілком природним. Вони зневажливо висловлюються про те, чого не знають, і тому будуть знищені на своєму згубному шляху. 13 Цим вони стягнуть на себе лихо — заплату за своє лиходійство.

Вони отримують задоволення від того, що протягом дня віддаються розкошам. Вони — як ті плями й вади, вони знаходять величезну насолоду у своїх обманних вченнях, бенкетуючи разом з вами. 14 Їхні очі повні перелюбу; ці люди не можуть стриматися від гріха і зваблюють нестійкі душі. Серце їхнє привчене до пожадливості. Це прокляті діти. 15 Вони покинули прямий шлях і були введені в оману. Вони пішли шляхом Беорового сина, Валаама, який полюбив заплату за злі вчинки, 16 але отримав докір за те, що порушив закон. Безмовна в’ючна тварина, заговоривши людським голосом, перешкодила цьому пророку вчинити безумство.

17 Це безводні джерела, імла, яку жене шалена буря; їх чекає безпросвітна темрява. 18 Вони промовляють пишні, але марні слова і зваблюють плотськими прагненнями та розгнузданою поведінкою тих, кому тільки-но вдалося звільнитися від людей, що йдуть хибним шляхом. 19 Вони обіцяють їм свободу, хоча самі є рабами тління, адже хто ким переможений, той тому і раб. 20 І справді, якщо завдяки точному знанню про Господа й Спасителя, Ісуса Христа, вони звільнились від мерзот світу, а потім знову втягуються в те саме і дозволяють себе перемогти, то останнє для них гірше, ніж перше. 21 Ліпше б вони взагалі не отримали точного знання про шлях праведності, ніж, здобувши його, відвернулися від переданої їм святої заповіді. 22 На них збуваються слова правдивого прислів’я: «Пес повертається до своєї блювоти, а вимита свиня йде качатися в болоті».

3 Любі, пишу до вас ось уже другого листа. У ньому, як і в першому, нагадуванням пробуджую в вас здатність ясно мислити, 2 аби ви пам’ятали сказане раніше святими пророками, а також заповідь Господа й Спасителя, передану через ваших апостолів. 3 Бо перш за все ви знаєте, що в останні дні прийдуть насмішники зі своїми насмішками; вони будуть поводитися відповідно до своїх прагнень 4 і говоритимуть: «Де його обіцяна присутність? Адже з того часу, як наші прабатьки поснули сном смерті, усе залишається так само, як було від початку творіння».

5 Вони просто не хочуть зважати на те, що в давнину вже були небеса і земля, котра за словом Бога виступала суцільною масою з-посеред вод, 6 якими і був знищений тодішній світ, коли був затоплений водою. 7 А теперішні небеса і земля, згідно з тим самим словом, призначені для вогню та зберігаються на день суду й знищення безбожних людей.

8 Однак, любі, нехай не проходить повз вашу увагу те, що для Єгови один день — як тисяча років, а тисяча років — як один день. 9 Єгова не зволікає з виконанням своєї обітниці, як декотрі вважають, а виявляє до вас терпіння, бо не хоче, щоб хтось був знищений, але щоб усі прийшли до каяття. 10 Проте день Єгови прийде, як злодій, коли небеса проминуть зі свистом, а найдрібніші частинки розтопляться від великого жару, земля ж і всі діла на ній будуть розкриті.

11 Якщо все це так розтопиться, то, коли говорити про святу поведінку та побожну відданість, якими повинні бути ви, 12 чекаючи приходу дня* Єгови і твердо пам’ятаючи про нього! Тоді розпалені небеса розтопляться, а найдрібніші частинки, розжарившись, розплавляться. 13 Але ми за його обітницею чекаємо нових небес і нової землі, на яких перебуватиме праведність.

14 Отже, любі, оскільки ви чекаєте цього, робіть усе можливе, щоб він зрештою знайшов вас незаплямованими, бездоганними та в мирі. 15 А терпеливість нашого Господа вважайте за спасіння, як і писав вам наш улюблений брат Павло за даною йому мудрістю, 16 про що він говорить також у всіх своїх листах. Однак у них є важкозрозумілі місця, котрі невчені та нестійкі люди перекручують — як і решту Писань — собі ж на загибель.

17 Отже, любі, оскільки ви знаєте про все це наперед, стережіться, щоб вас, як і цих людей, не звели на манівці ті, хто зневажає закон, і щоб ви не втратили стійкості. 18 Натомість продовжуйте зростати в незаслуженій доброті нашого Господа і Спасителя, Ісуса Христа, і знанні про нього. Нехай йому належить слава як тепер, так і по віки вічні.