Перший лист Петра

1 Петро, апостол Ісуса Христа — вам, тимчасовим жителям, розпорошеним у Понті, Галатії, Каппадо́кії, Азії та Віфінı́ї, вибраним 2 за передбаченням Бога, Батька, освяченим духом, щоб ви були слухняними й покропленими кров’ю Ісуса Христа.

Нехай вам примножаться незаслужена доброта й мир.

3 Благословенний нехай буде Бог та Батько нашого Господа Ісуса Христа, бо він виявив велике милосердя: народив нас знову, давши через воскресіння Ісуса Христа з мертвих живу надію, 4 а також спадщину нетлінну, неопоганену й нев’янучу. Вона зберігається в небі для вас — 5 тих, кого завдяки вірі Божа сила охороняє для спасіння, яке готове з’явитися в останній час. 6 І ви дуже радієте з цього, навіть якщо тепер вам доводиться ненадовго зажуритися через різні випробування, 7 аби перевірена якість вашої віри,— набагато цінніша від золота, яке, хоча й випробовується вогнем, але нищиться,— послужила для похвали, слави й честі під час об’явлення Ісуса Христа. 8 Хоча ви ніколи його не бачили, проте його любите. Хоча не бачите його тепер, зате вірите в нього й безмежно радієте невимовною і величезною радістю, 9 будучи впевнені, що завдяки вірі отримаєте нагороду — спасіння ваших душ.

10 Власне стосовно цього спасіння проводили ретельні пошуки і старанні дослідження пророки, які пророкували про незаслужену доброту, призначену для вас. 11 Вони досліджували, на коли й на яку пору вказував стосовно Христа дух, що був в них, коли свідчив наперед про страждання, яких мав зазнати Христос, і про його подальшу славу. 12 Їм було відкрито, що служили вони не собі, а вам, звіщаючи те, що ви тепер чуєте від людей, які за допомогою посланого з неба святого духу проголошують вам добру новину. І саме в усе це прагнуть вдивлятися ангели.

13 Отже, підготуйте свої розуми до діяльності, у всьому залишайтесь тверезими; покладіть надію на незаслужену доброту, котру отримаєте під час об’явлення Ісуса Христа. 14 Як слухняні діти, більше не дозволяйте, щоб вас формували бажання, які ви колись мали через незнання, 15 але подібно до Святого, який вас покликав, теж будьте святі у всіх своїх діях, 16 оскільки написано: «Будьте святі, бо я — святий».

17 І якщо ви звертаєтесь до Батька, який неупереджено судить кожного за його вчинками, то поводьтеся зі страхом, поки перебуваєте на чужині. 18 Адже знаєте, що не чимось тлінним — сріблом або золотом — вас було визволено від безплідних учинків, які ви за традицією перейняли від прабатьків, 19 а дорогоцінною кров’ю самого Христа, немов кров’ю бездоганного та незаплямованого ягняти. 20 Щоправда, про нього було передбачено ще до заснування світу, однак виявився він наприкінці часів заради вас — 21 тих, хто через нього вірить у Бога, який воскресив його з мертвих і дав йому славу, щоб ви вірили в Бога та на нього покладали надію.

22 А тепер, коли ви, послухавшись правди, очистили свої душі й маєте завдяки цьому нелицемірну братерську любов, сильно, від усього серця любіть одні одних. 23 Бо ви народилися знову не від тлінного, а від нетлінного насіння через слово живого й вічного Бога. 24 Адже «кожне тіло — як трава, і вся його слава — як цвіт трави; трава засихає — і цвіт опадає, 25 а слово Єгови триває вічно». І саме це «слово» звіщається вам як добра новина.

2 Тож відкиньте всяке зло, всякий підступ, лицемірство, заздрощі та всіляку обмову 2 і, як новонароджені немовлята, розвиньте прагнення до чистого словесного молока, аби через нього зростати й отримати спасіння, 3 якщо тільки ви скуштували, що Господь добрий.

4 Коли ви приходите до нього, живого каменя, що відкинений людьми, але вибраний Богом і дорогоцінний в його очах, 5 то з вас самих, як із живого каміння, теж будується дім духовний, щоб ви стали святим священством і через Ісуса Христа приносили духовні жертви, приємні Богові. 6 Бо в Писанні говориться: «Ось я кладу на Сіоні камінь — камінь вибраний, наріжний, дорогоцінний; і кожен, хто вірить у нього, ніколи не розчарується».

7 Отже, для вас він дорогоцінний, бо ви вірите. Що ж до невіруючих, «той самий камінь, який будівельники відкинули, став головним наріжним каменем», 8 а також «каменем спотикання і скелею, яка є перешкодою на їхньому шляху*». Вони спотикаються на ньому, бо не слухаються слова. Саме для цього вони й призначені. 9 Але ви — «рід вибраний, священство царське, народ святий, люди, які стали особливою власністю, щоб усюди звіщати чесноти» того, хто покликав вас із темряви до свого дивовижного світла. 10 Колись ви не були народом, а тепер ви Божий народ; колись вам не виявлялось милосердя, а тепер виявляється.

11 Любі, вмовляю вас як чужинців і тимчасових жителів: стримуйтеся від плотських бажань, котрі воюють проти душі. 12 І далі добре поводьтеся серед інших народів, аби за те, за що обмовляють вас, наче злочинців, вони, дивлячись на ваші добрі вчинки, прославили Бога в день, коли він здійснить перевірку.

13 Задля Господа підкоряйтеся всякому людському устрою: чи то владі царя як вищого, 14 чи то владі урядовців як посланих від нього, щоб карати злочинців і хвалити тих, хто чинить добро. 15 Бо воля Божа полягає в тому, щоб, чинячи добро, ви припиняли розмови нерозумних людей про те, чого вони насправді не знають. 16 Будьте як вільні, але використовуйте свою свободу як Божі раби: не намагайтесь прикривати нею зло. 17 Шануйте всіляких людей, любіть усе братство, бійтеся Бога, ставтеся з пошаною до царя.

18 Нехай слуги, виявляючи в усьому належний страх, підкоряються своїм панам — не тільки добрим і розважливим, але й тим, кому важко догодити. 19 Бо, якщо хтось, прагнучи мати чисте сумління перед Богом, стійко зносить неприємності й несправедливо страждає, це до вподоби Йому. 20 Адже яка в тому заслуга, коли ви грішите і вас за те б’ють, а ви терпеливо це зносите? Якщо ж ви страждаєте за добрі діла і терпеливо це зносите, то таке Богові до вподоби.

21 Власне до цього ви покликані, бо сам Христос постраждав за вас, залишивши приклад, щоб ви точно йшли його слідами. 22 Він не вчинив жодного гріха, і в устах його не було знайдено обману. 23 Коли його злословили, він не злословив у відповідь. Коли страждав, то не погрожував, а віддавав себе в руки того, хто судить праведно. 24 Він сам, віддавши власне тіло, заніс наші гріхи на стовп, щоб ми могли позбутися їх та жити для праведності. І «його ранами ви зцілилися». 25 Бо ви були як заблукані вівці, а тепер повернулися до пастиря та хоронителя ваших душ.

3 Так само ви, дружини, підкоряйтеся своїм чоловікам, аби тих, хто не слухається святого слова, ви могли без слів здобути своїми вчинками, 2 коли вони побачать вашу чисту поведінку і глибоку повагу. 3 І нехай вас прикрашає не те, що видно одразу: заплетене волосся, золоті оздоби чи одяг, 4 а те, що є в серці людини, її нетлінне вбрання спокійного і лагідного духу, який має надзвичайну цінність у Божих очах. 5 Бо так само колись і святі жінки, котрі покладали надію на Бога, прикрашали себе, підкоряючись своїм чоловікам. 6 Подібно Сарра слухалась Авраама і називала його «паном». А ви — її дочки, коли тільки чините добро і не боїтеся нічого, що може виклика́ти страх.

7 Ви, чоловіки, продовжуйте жити з ними так само, керуючись знанням, і віддавайте їм пошану як посудині слабішій, жіночій, бо і вони є спадкоємицями незаслуженого дару життя; і тоді не буде перешкод вашим молитвам.

8 І наостанку: будьте всі однодумні, чуйні, виявляйте братерську любов, сердечне співчуття, будьте смиренні, 9 не віддавайте кривдою за кривду та не злословте, коли злословлять вас, а, навпаки, благословляйте, бо саме для цього ви покликані. Якщо будете так робити, то успадкуєте благословення.

10 Адже «хто хоче насолоджуватися життям і побачити добрі дні, нехай стримує свого язика від зла, а уста — від омани, 11 нехай відвертається від зла і робить добро, шукає миру та з усіх сил підтримує його. 12 Бо очі Єгови дивляться на праведних, і вуха його прислухаються до їхніх благань, а від тих, хто чинить зло, Єгова відвертає своє обличчя».

13 Та й хіба може якась людина заподіяти вам шкоду, коли ви ревні до добрих учинків? 14 Навіть якщо вам і доведеться постраждати за праведність, то ви будете щасливі. Не бійтеся того, чого бояться вони, і не турбуйтесь. 15 Натомість у своїх серцях освячуйте Христа як Господа і завжди будьте готовими виступити на захист своєї надії перед кожним, хто вимагатиме її обґрунтування. Тільки робіть це з лагідністю та глибокою повагою.

16 Майте чисте сумління, аби люди, що з презирством висловлюються про добру поведінку, якої ви тримаєтеся, будучи учнями Христа, засоромилися тим, за що на вас наговорюють. 17 Бо ліпше страждати за добрі вчинки, якщо на це Божа воля, ніж за злі. 18 Адже сам Христос, щоби привести вас до Бога, раз і назавжди помер за гріхи, праведний за неправедних. Він був умертвлений у тілі, але оживлений у дусі, 19 після чого пішов проповідувати киненим до в’язниці духам, 20 які колись виявили непослух. Тоді, за Ноєвих днів, Бог терпеливо чекав, поки будувався ковчег, в якому кілька осіб, тобто вісім душ, були безпечно переведені через воду.

21 До цього чимось подібне хрещення (не усунення бруду з тіла, а прохання у Бога про чисте сумління), яке рятує тепер і вас завдяки воскресінню Ісуса Христа. 22 Він, зійшовши на небо, перебуває праворуч від Бога, який підкорив йому ангелів, усяку владу і силу.

4 Отже, якщо Христос, будучи в тілі, зазнав страждань, ви теж озбройтеся таким умонастроєм, бо той, хто постраждав у тілі, перестав грішити, 2 аби решту свого часу в тілі жити вже не для людських прагнень, а для Божої волі. 3 Бо досить, що в минулому ви чинили волю інших народів, віддаючись розгнузданості, пожадливості, надуживанню вином, гульбищам, пиятикам та беззаконному ідолопоклонству. 4 Оскільки ви вже не біжите з ними до того самого багна розгулу, вони вкрай здивовані та говорять про вас зневажливо. 5 Але ці люди дадуть звіт тому, хто готовий судити живих і мертвих. 6 З цієї причини добра новина звіщалась і мертвим, щоб з погляду людей вони були суджені відповідно до того, якими вони є в тілі, а з погляду Бога жили духовним життям.

7 А втім, усьому наблизився кінець. Тож будьте розважними й пильнуйте, щоб не занедбувати молитов. 8 І найважливіше: всім серцем любіть один одного, бо любов покриває безліч гріхів. 9 Гостинно приймайте одні одних, але при цьому не нарікайте. 10 Якою мірою кожен з вас отримав дар, такою і використовуйте його, служачи одні одним як сумлінні управителі Божої незаслуженої доброти, що має багато різних виявів. 11 Якщо хтось говорить, нехай говорить так, як промовляв би священні Божі слова; якщо хтось служить, нехай покладається на силу, котрою наділяє Бог. Тоді в усьому буде прославлений Бог через Ісуса Христа. Йому належить слава і могутність на віки вічні. Амінь.

12 Любі, не дивуйтеся вогню, який випробовує вас, начебто з вами відбувалося щось незвичайне. 13 А, навпаки, оскільки ви поділяєте страждання Христа, тіштеся, щоб також радіти й веселитися під час об’явлення його слави. 14 Якщо вам докоряють за Христове ім’я, то ви щасливі, бо на вас перебуває дух слави, дух Божий.

15 Якщо хтось із вас і зазна́є страждань, то нехай це не буде через скоєння убивства, крадіжки, якогось іншого злочину або через втручання в чужі справи. 16 Але коли хтось страждає як християнин, нехай не соромиться, адже, носячи це ім’я, він прославляє Бога. 17 Бо настав визначений час для суду, який розпочнеться з Божого дому. Якщо ж він розпочнеться найперше з нас, то що тоді буде з тими, хто не слухається Божої доброї новини? 18 «І якщо праведний ледве врятується, то як з’явиться на суд безбожник та грішник?» 19 Нехай же ті, хто страждає з Божої волі, віддають свої душі в опіку вірного Творця і чинять добро.

5 Тому звертаюсь до старійшин, які є серед вас, бо я теж старійшина, свідок страждань Христа і поділятиму з ним славу, що має об’явитися в майбутньому. Настійно заохочую вас: 2 пасіть доручену вам Божу отару не з примусу, а добровільно, не через любов до нечесної наживи, а виявляючи завзяття, 3 і не пануйте над Божою отарою, його власністю, а подавайте їй приклад. 4 Коли ж стане явним головний пастир, ви отримаєте нев’янучий вінок слави.

5 Так само і ви, молодші чоловіки, підкоряйтеся старшим. Усі ж ви у стосунках одні з одними підпережіться смиренністю, тому що Бог пихатим противиться, а смиренним виявляє незаслужену доброту.

6 Тож упокоріться під могутню руку Бога, щоб він у свій час вас звеличив, 7 і всі свої тривоги покладіть на нього, бо він дбає про вас. 8 Будьте тверезими й пильними. Ваш супротивник, Диявол, ходить довкола, немов рикаючий лев, і шукає, кого б пожерти. 9 Але протистійте йому, залишаючись міцними у вірі, і знайте, що з такими ж стражданнями стикається все ваше братство у світі. 10 А після ваших недовгих страждань Бог усієї незаслуженої доброти, який покликав вас до своєї вічної слави разом з Христом, довершить ваше навчання, зміцнить вас, зробить вас сильними. 11 Йому належить могутність навіки. Амінь.

12 Отож я написав вам кілька слів, у чому допоміг мені Силуан, якого вважаю вірним братом; написав, аби підбадьорити та з усією серйозністю засвідчити, що це справді незаслужена доброта Бога. Твердо стійте в ній. 13 Передає вам вітання та, що у Вавилоні, вибрана, як і ви, а також Марко, мій син. 14 Вітайте одні одних святим поцілунком.

Мир усім вам, хто перебуває в єдності з Христом.