Чи ви вірите в усе те, що читаєте?

“Я ЗНАЮ лише те, що читаю в газеті”, таке було прислів’я американського ковбоя, філософа і гумориста Віла Роджерса.

А що ви думаєте відносно цього? Чи ви думаєте, що це є мудро вірити в усе те, що ви читаєте?

Правдоподібно публічна преса старається описувати факти так точно, як це є можливо. І ми можемо навчитися багато з фактичної і дорогоцінної інформації, яку вона друкує.

Але, ми мусимо пам’ятати, що майже всі видавництва у світі є зв’язані з комерцією. Тому то декотрі дописувачі, редактори і видавці можуть обслуговувати деякі підприємства, боячись образити читачів або осіб для яких вони друкують оголошення. Або вони можуть схилятися до чогось дуже сенсаційного або химерного лише, щоб привабити читачів, навіть якщо б це значило викривляти правду.

Також, стаття може бути написана з добрим наміром; але звідки дописувач дістає свою інформацію? Яке було його перше джерело? Чи воно було правдиве, або чи та інформація була заснована на чутках? І чи джерело інформації або сам звіт відбиває особисте упередження замість безсторонних фактів?

І також багато читачів мають звичай вірити, лише в те, що вони хочуть вірити, замість уважно розважувати очевидність. Отже, якщо факти є спотворені, упереджені, навіть неправдиві, то ті, які воліють вірити такому погляду можуть охоче приймати його. Але, чи ви думаєте, що це є мудрий і безпечний шлях, який вийде на добро?

З другої сторони, хтось може вірити, що щось є правильне, і дійсно воно може бути правильне. Але, щоб підтримати таку віру, особа звертається до слабого доказу, якого пізніше будуть відкидати, то наслідок цього може зменшити чиюсь віру в те, що щось дійсно є правдиве.

“Прогалина в довірливості”

Коли щось є гідне довір’я, то ми повинні вірити в це. У сучасних роках все більше і більше людей пізнають, що інформації, які вони дістають мають те, що часто називають “прогалина в довірливості”. Вони можуть читати одну річ, але пізніше довідаються, що то була неправда. Отже тут маємо “різницю” між тим, що було написано та тим, що оказалося правдою.

Знаний приклад цього відбувся в 1960 р. Уряд американського президента Двайта Айзенгавера був зловлений у великій неправді про американського Ю-2 літака, який заблукав до території Радянського Союзу. Урядові промовці сказали, що цей літак був дослідник погоди і що він припадково заблукав на територію Радянського Союзу.

Одначе, сталося, що літака збили глибоко в Росії і пілот був забраний в неволю. Уряд тоді признав, що цей літак справді був “шпигунський” і що вони вже чотири роки проводили такі польоти. Отже, твердження, що цей літак лише заблукав оказалося навмисним фальшивством.

У книзі Anything but the Truth (Все Крім Правди), авторами якої є Вілям МакҐафін і Ірвін Нол, було сказано: “Й. Р. Віґенс, редактор журнала Вашінґтон Пост, зауважив, що ‘урядові, який є готовий оправдувати своє право говорити неправду в часі кризи, ніколи не буде бракувати неправд, ані криз’ ”.

Тому це є розумно бути уважним, коли читаєте про політичні справи цього світу. Але ми мусимо також вважати коли читаємо про інші речі. Це навіть включає заяви, що деякі відкриття потверджують вірогідність Біблії.

Чи “Загублений День” є доказаний?

Приклад цього маємо справу про “Загублений День”. Кілька місяців тому Геролд Гил із Балтімору, Меріленд, розсилав копії історії, яку широко друкували по газетах у Сполучених Штатах.

Пан Гил сказав, що в Ґрінбелті, Меріленд, у центрі дослідження міжпланетних просторів, науковці вживаючи комп’ютери досліджували позицію сонця, місяця і планет, щоб вирішити де ці небесні тіла будуть у майбутності. Розсліджуючи століття назад і наперед, комп’ютери все показували, що десь у минулому загубився цілий день довжиною 24 години. Кажуть, що один науковець пригадав біблійну історію в 10-му розділі Ісуса Навина, де сказано, що ‘сонце стояло’ майже цілий день. Кажуть, що комп’ютер пустили в рух і віднайшли, що загублений день у часі Ісуса Навина був довжиною 23 години і 20 хвилин.

Однак, звіт продовжав, що сталося з загубленими 40 хвилинами? Кажуть, що той самий науковець пригадав 20-ий розділ Другої Книги Царів, який описує історію, що цар Єзекія дістав ознаку на доказ, що він видужає від хвороби. Ознака була, що тінь на сонячному годиннику повернеться на “десять градусів” назад, (Уповноваженими Переклад), а це є 40 хвилин часу. Отже, ці два випадки в Біблії роблять 24 години, “Загублений День”, якого кажуть комп’ютер віднайшов.

Чи цей надрукований звіт є правдивий? Довідковий лист був післаний до пана Гила, щоб дістати більше інформації про його звіт. В його відповіді він сказав: “Я жалкую, що десь загубив інформацію про імена й місця відносно цієї історії про ‘Загублений День’, але радо пошлю її вам коли знайду”. Це було багато місяців тому назад. До цього дня жодної інформації від нього не має.

В додаток до цього, журнал “Пробудись!” написав довідкового листа до National Aeronautics and Space Administration’s Goddard Space Flight Center в Ґрінбелті, Меріленд. Цим листом просилося урядників підтвердити цю інформацію. Голова Центрального Бюра Публічних Справ, Едвард Мейсон, відповів листом: “Ми нічого не знаємо про пана Геролда Гила і жодним способом не можемо підтвердити згадку про ‘загублений день’ в його статті”. Пан Мейсон додав: “Хоч ми вживаємо позиції планет, щоб визначати орбіти ракет на наших комп’ютерах, то я не знаю жодного ‘астронавта або науковця у Ґрінбелті’, який мав би якийсь стосунок до діла з ‘загубленим днем’, якого приписують панові Гилові”.

Чи підтвердження цього звіта про дослідження комп’ютерів існує? Воно було б добре не опубліковувати таких новин без відповідного точного доказу, а зокрема з огляду того, що пан Гил навіть твердить, що він ‘особисто бачив Господа Ісуса Христа’.

Також, є дуже дивно, що про майже подібну точку говориться в книжці The Harmony of Science and Scripture (Гармонія Науки з Писанням), яку написав Гері Ріммер. Але та книжка перший раз була видана в 1936 році! У розділі “Сучасна Наука і Довгий День за часу Ісуса Навина” Ріммер наводить із книжки, яку написав професор С. Ф. Тотен з Єйл університету у 1890 р., і заявляє, що вона “доказує справу поза всякий сумнів”.

У Ріммеровій версії Тогенової заяви говориться, що це “завершений астроном” віднайшов, що земля є 24 години позаді. Стараючись доказати цю справу, астроном повторно знаходив своїми рахунками, що той “Загублений День” був 23 години і 20 хвилин довгий. Але професор Тотен нібито звернув астроному увагу на факт, що Ісус Навин не сказав, що сонце стояло цілий день, але “приблизно” один день. Кажуть, пізніше він знайшов, що історія про царя Єзекія доповнила тих загублених 40 хвилин.

Ці дві історії є майже цілком однакові. Одначе, ця новіша, з 1970 р. каже, що це науковці і компютори в Ґрінбелті (які кажуть, що це не є правда) віднайшли це відкриття; старша історія з 1936 р. приписує інформацію “завершеному астроному” про якого згадувалося в книжці, що хтось написав у 1890 році!

Одначе, брак доказу на таке твердження не змінює правду Біблії. Біблія є Слово Боже. Вона говорить правду, бо Богові неможливо говорити неправди. (2 Тим. 3:16, 17; Ів. 17:17; Тита 1:2) Християни мають подостатком доказу показати, що Біблія є тим чим вона заявляє бути, Словом Божим. Їм не треба, і воно не було б розумно будувати віру на тому, чого неможливо доказати, що воно спочиває на правдивій основі.

Чи знайшли ковчег Ноя?

Минулого року також багато говорилося про експедицію, щоб знайти ковчег Ноя на горі Арарат. Багато з цієї публікації пов’язане з заявою Фернанда Навари.

Science News із 13-го червня 1970 р., сказав: “У 1955 р., Фернанд Навара, французький індустріяліст і аматор дослідник, знайшов на горі Арарат, у східній Туреччині, коло 50 тонн дерева заховане в льоді. Кажуть, що це місце є 14.000 футів висотою, кілька тисяч футів вище дерев і приблизно 300 миль від найближчого дерева. . . . Навара заявив, що це дерево є частина біблійного Ноєвого Ковчега”.

Деякі кажуть, що дерево було від 4.000 до 5.000 років старе. Однак, інше дослідження, вживаючи радіокарбонні способи показують, що воно не є таке старе, хоч на це обчислення могло вплинути забруднення дерева карбоном-14, який формувався у вищій атмосфері і падав на землю з дощем і снігом.

Тоді, в 1969 р., знайшли більше дерева біля тієї околиці. У літі 1970 р. мали провести дальше дослідження під проводом Search Foundation, Inc. Але, Туреччина, через “причини безпеки” не допустила їх до гори Арарат. Дослідники намагалися завернути це рішення.

Це не була перша заява, що знайшли Ковчег. На протязі минулих століть було багато таких чуток. Деякі кажуть, що вони бачили корабель. Інші, ніс корабля. Ще одні кажуть, що дослідники віднайшли й переглядали кілька кімнат будови подібної до корабля. Але таке твердження було неможливо доказати і встановити його правду.

Коло десять років тому, на горі Арарат бачили щось, що було подібне до корабля. Журнали відразу помістили фотографії цієї подоби. Але дослідники встановили, що там була лише надзвичайна форма землі. Правда, теперішнє, зацікавлення не зосереджується на тому місці, але десь інше на горі.

Однак, було б добре бути обережному. Навіть якщо б дерево походило ще з передпотопної доби, то чи Ковчег був би лише єдиною рукою-тесаною будівлею в тому часі? Чи то не є можливо, що будинки, які були знищені в Потопі розплилися до різних місць, включаючи й гору Арарат? Чи також не є можливо, що дерев’яна будівля могла бути побудована на горі Арарат давно після потопу Ноєвого дня?

Дехто можливо хоче вірити, що те, що там знайшли є ковчег Ноя, і будуть без жодного доказу догматично сперечатися, що це дійсно так, перед тим як вирішальний доказ виявиться. Але, що було б коли б пізніше стало доказано, що то не був Ковчег? Чи це тоді зменшить їхню віру в Потоп і біблійну історію про ковчег Ноя? Це не був би перший раз, що віра людей була пошкоджена недоказаним доказом, коли сама подія була правдива.

Отже, аж поки не буде більше доказу від теперішнього, то не було б розумно класти багато віри на такі заяви, щоб потвердити історію Біблії. В дійсності, християни не потребують його. Вони мають запис Божого Слова, яке говорить про такі справи. Бог був наочним свідком цієї події. Ми також маємо запис Ноя, який бачив цю подію на землі. І ми маємо слова Ісуса Христа, який сам приймав великий потоп за історичний факт.— 1 Мойс. 6:1-8:22; Луки 17:26, 27.

Також маємо записи про потопи, які є майже у кожній расі й культурі. Це не є правдоподібно, що така велика подія відбулася лише як випадок. Також це є добре оснований факт, що в минувшині мільйони живих речей вмерло дуже раптово, і у багатьох випадках через замерзання. На Алясці і на Сибірі знайшли дуже багато такого доказу у посмертніх творах. Деякі тварини так нагло замерзли, що в роті і в органах травлення ще була рослина.

Навіть якщо б і знайшли ковчег Ноя і доказали, що це дійсно є він, то чи це переконає критиків про точність Біблії? Чи вони тоді будуть вірити в неї і в її Автора? Коли віднайшли Писання Ісаї біля Мертвого Моря, то чи це переконало критиків так, що вони мали більшу віру в Біблію і в її Автора? Ні, вони потратили роки сперечаючись про вимову, форми букв, доктрину, Ессенів і так далі. Вони не зрозуміли причин на збереження Божого Слова, і чому ми повинні вповати на нього і його Автора.

Чи критики глобального потопу “були б переконані якщо б хтось [скажім сам Ной] встав із мертвих” і привів їх до Ковчега? (Луки 16:31) Це не є правдоподібно. Ісус воскресав особи, але це не переконувало його критиків. Таж, коли Ісус воскресив Лазаря, то релігійні критики хотіли вбити його! І крім цього, вони “змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти!” — Ів. 11:45-53; 12:9-11.

Ні, фактів про правду Біблії не бракує. Таких фактів є багато і вони твердо свідчать, що Біблія є Слово Боже. Але критикам бракує правильного стану серця. Вони не хочуть повірити. І вони не хочуть коритися ні розпорядкам, ні моральним законам Бога Єгови.

Зажмурюють очі в часі хрещення?

Ще один приклад, що показує, які помилкові статті можуть бути можна бачити з того, що було сказано в Спільній Пресі з Муфуліри, Замбії.

Депеша Спільної Преси сказала: “Члени секти Вартової Башти мусять сильно зажмурювати очі, коли члени їхньої секти приймають хрещення. Нащастя, хтось не зажмурив очей коли занурили Девісона Капусу в ріку Кафю в присутності 200 членів Вартової Башти. Крокодил схопив ногу Капуса, але хтось побачив його і вчасно дав пересторогу”.

З цього звіту, непоінформований читач міг би зробити висновок, що коли свідки Єгови є присутні на хрещенні, то вони мусять зажмурювати очі коли хтось хреститься. Однак, якщо б Спільна Преса запитала якого-небудь представника свідків Єгови, то вона знайшла б, що така інформація не була правдива, бо правда є протилежна цьому наклепові! Свідки Єгови, які є присутні на хрещенні є там, щоб бути спостерігачами і наочними свідками. Вони не могли б бути свідками, якщо б зажмурювали очі в часі хрещення!

Розважуйте те, що читаєте

Тому що в світі сьогодні є так дуже багато пропаганди, то було б добре бути обережному. Коли читаєте про важні справи, то добре дослідіть правдиві факти. Запитайте себе: Чи є якась здорова основа на сказане, або чи це є лише чутки? Чи джерело інформації є вірогідне? Якщо доказ є безпідставний, то зачекайте на дальше підтвердження.

Також подумайте: хто буде друкувати правду — чи ті, що є посвячені Богові правди, Єгові, і не працюють для грошових прибутків? або ті, які шукають прибуток, які розголошують і мають інше зацікавлення? Відповідь є ясна.

[Ілюстрація на сторінці 4]

Чи науковці справді доказали біблійну історію комп’ютером?

[Ілюстрація на сторінці 5]

Чи знайшли частину Ноєвого ковчега?