Замішаний світ — чи ви можете змінити його?

Мільйони людей вірять, що стан світу є надзвичайно критичний. Хто може змінити його на краще? Чи молодь може змінити його?

У СВІТІ є багато зла. Ніхто не буде сперечатися відносно цього. Багато молодих людей вірять, що стан уже є такий критичний, що зміни є потрібні, щоб людство залишилося існувати. Дійсно, деякі вірять, що вже є запізно, щоб відвернути світову катастрофу. Вони порівняють напрямок світу до з’їжджаючого поїзду з гори, що летить стрімголов до позіхаючої глибокої ущелини без моста.

Більшість старших людей, проте, не погоджуються з таким поглядом. Вони вірять, що цей замішаний світ ще якось видужає і що все буде гаразд. “Подивіться на темні дні під час Великої Депресії, або на добу під час Другої Світової Війни”, вони можливо кажуть. “Стан часто виглядав безнадійний, але поліпшився. Світ залишився, і знову буде продовжувати існувати”.

“Але теперішній стан не є такий самий, як тоді”, багато молодих швидко відповідають. “Теперішній стан є цілком інший”. І щиро сказати, вони кажуть правду.

Тепер витворилося цілком інше суспільство. У своїй книжці Майбутній Струс (в анг. мові) Алвин Тафлер пише: “Одночасно ми бачимо найбільшу революцію молоді, статеву революцію, расову революцію, колоніальну революцію, і найшвидшу-розростаючу та глибоко вкорінену технологічну революцію в історії”.

Якщо подивимося на теперішній клопотний світ, в якому живемо, то мусимо признати, що те, що сталося у попередніх поколіннях не можна пристосовувати до теперішніх існуючих станів. Ми повинні зрозуміти, який вплив потрясаючі революції в суспільстві мали на молодь.

Наприклад, подумайте про наслідки технологічної революції, через яку спалюються сотки мільйонів галонів нафти, яку щоденно черпається із землі. Зловживання природніми багатствами часто дуже тривожить молодь. Нерозсудливою нормою споживання цих багатств, то незабаром не лише такі багатства будуть скоро вичерпані, але вони також отруюють повітря, воду і землю! Молодь переважно викрикує: “Як наші родичі відважуються так виснажувати земні багатства і забруднювати оточення, руйнуючи його для нас і наших майбутніх дітей!”

Чи ми не можемо співчувати з таким поглядом? Бо, якби ви почували себе коли б увійшли в парк де його колишні гарні квіти та кущі були потоптані, великі дерева спалені, а земля покрита сміттям? Багато молодих відчувають, що старше покоління так зруйнувало землю, і загрожує навіть ще гірше зробити з нею. І чи вони не мають доброї причини журитися?

Подумайте над цим. Ніколи ще не було молодого покоління, яке виростало у знанню, що атомною зброєю можна кілька разів стерти з землі цивілізацію! Порівнюючи це покоління з попереднім, британський автор Джеф Нютал показує, що молодь виростаючи до статевої зрілости перед атомною добою “не могла збагнути поняття про життя без майбутності”. Але ті, що виростали після того, він зауважує “не можуть зрозуміти життя з майбутністю”. Так як Нютал підкреслює: “Вони ніколи не відчували поняття майбутності”. Загроза, що людина сама зруйнує цивілізацію до радіоактивних кусочків є дійсна, ймовірна майбутність для них.

Дійсно, яке враження ми можемо сподіватися від молодих відносно урядовців у силі? Один сімнадцятилітній юнак лише розказував про стан, так як люди дійсно бачать його, коли написав до часопису Нью-Йорк Times, 22-го листопада 1975 р.: “Люди порівнюють політикана до злодія, нападача, кримінальника; багато людей вірять, що наші провідники дбають лише самі про себе”.

Коли діти виростають на підлітків, то вони зараз бачать, що це комерсанти жадаючи грошового прибутку є відповідальні за отрутну ментальну діету злочину і буйности, якою їх тепер годують. Один головний журнал у Сполучених Штатах у свойому числі з вересня, 1975 р. сказав: “Перед тим ніж ваша дитина виросте до 15 років віку, то вона буде бачити 13.000 людей, які вмерли на телевізії. Якщо б вона дивилася на кожну програму, яку поміщають у ранковому часі, то кожної години буде бачити вісім випадків душогубства, биття, гвалтовання, грабіжництва і крадіжі, і три з чотирьох програм виставляють буйність”.

Також, коли молодь виростає, то вона бачить, що це пожадливі комерсанти роблять життя на землі небезпечним через забруднення, і провідники, що прагнуть сили загрожують цивілізації своєю атомною зброєю. Чи ми можемо обвинувачувати молодь за те, що вона так ненавидить цю систему, яка розбила її надії на щасливу, безпечну майбутність? Науковець Жент-Ґіорґій, який заслужив нагороду нобеля зрозумів почуття молоді, пояснюючи:

“Вони скрізь знаходять неправду. Великі політичні партії хочуть лише користати і набувати сили, військо хоче панувати, насичуватися їхніми молодими тілами. . . . Вони бачать, що релігії завжди стають по сильнішій стороні. І вони дивляться як половина дітей у світі лягає спати голодні, не маючи досить харчів будувати здоровий розум і тіло, а ми витрачуємо сотки більйонів доларів побільшати запаси атомних бомб і воєнної зброї. Вони бачать, що більшість їхніх політичних провідників лише цікавляться тим, щоб їх знову вибирали на посаду, щоб вони могли тримати свою силу, набиваючи розуми людям причинами, яких найпростіша логіка повинна відкидати”.

Так, багато молодих бачать, що це є зіпсутий, жорстокий світ! І чи нам не погоджуватися з ними? Але, дехто буде говорити вам: ‘Ви можете збудувати кращий світ. Ви повинні вичистити з урядів зіпсутих, неморальних осіб. Ви можете зробити це’. Але чи молодь може змінити цей помішаний світ, і витворити новий та кращий? Чи таке старання є марнота часу?

[Ілюстрація на сторінці 3]

Багато молодих людей вірять, що світ уже пропав

[Ілюстрація на сторінці 4]

Багато молодих вірять, що багато частин землі вже є зруйновані для них і їхніх майбутніх дітей