Чи світ може бути змінений?

БАГАТО осіб думали, що зможуть створити кращий світ. І в минулому, молодь дуже прагнула цього. Наприклад, у 1960-му десятилітті, багато молодих захоплювали заголовки по газетах своїм зусиллям поправити систему. Тисячі масою протестували проти того, що вони вважали є націоналістичне, беззаконне, жорстоке суспільство. Але, недавно, вони вже покинули майже всі зусилля змінювати систему.

Кілька років тому, коли зверталося увагу на зіпсуті практики деяких найсильніших осіб у світі, то від молоді майже не було одного звука обурення. Це було дивуюче мовчання у порівнянні з зусиллям молоді поправляти систему кілька років тому! А чому?

У своїй книжці Змова Молодих (в анг. мові), вчителі Павло Лаутер і Флоренс Гав кажуть, що це зробило велику зміну у відношенні молоді у недавніх часах: “Основна віра була [кілька років тому], яку можна назвати оптимізм середньої класи, що інституції ще можна перебудувати. . . Але [В’єтнамська] війна змінила все те”.

Сильне зусилля молоді в 1960-му десятилітті перемінити систему завело їх у зустріч із твердими дійсностями. Тепер вони зрозуміли щось, що раніше не бачили, щось, що багато старших осіб також не хотіли бачити. А це: світ є основно і завжди був зіпсутий. Один молодий активіст 1960-го десятиліття звернув увагу на це, пишучи в Нью-Йоркському Times Magazine недавно: “Ми правильно зробили висновок, що жили у гнилій, зіпсутій, морально неспроможній та брутально використовуючій системі, не розуміючи того, що світ лише діяв так, як звичайно”.

Отже, до якого висновку багато молодих приходять? А саме, до того, що вони не можуть нічого зробити, щоб змінити існуюче зіпсуття; система вже є цілком гнила, включаючи її політику, комерцію і релігії. Світ не можна поліпшити. Так як інший молодий активіст за 1960-го десятиліття писав про своє зусилля поліпшити світ: “Через такі досвіди я став відчувати, що систему вже є неможливо поправити. Я перестав старатися змінювати її — ‘їж, пий і веселися’ стала моя філософія’. І з того, що тепер можна бачити, мільйони інших молодих прийняли подібне відношення.

“Це є клопіт з багатьма молодими сьогодні”, деякі старші нарікають. “Вони дуже безнадійно думають і є негативні й песимістичні. Але молодь правдоподібно буде відповідати: “Ми не є негативні лише є реалістичні”. І, дійсно збільшаюче число осіб, які застановляються над доказом, погоджуються з ними. Наприклад, у підсумкові другого Звіту Клуба Риму, називаючись “Людство Приступило До Поворотної Точки”, висновок був: “Ми знаходимося на смертельному шляху. . . . Здається, що переваги стоять проти людини”.

Також професори Денес Ц. Піражес і Павло Р. Ерліх передбачують світову катастрофу, пояснюючи при кінці їхньої книжки Ark II (Другий Ковчег): “Те, що відбувається і що вже якийсь час відбувається в Сполучених Штатах та навколо світу, є симптоматичний знак неминучого масового занепаду індустріального порядка. Всіх нас тепер захопила величезна суспільна трагедія; кожна особа, кожна родина і кожний народ бориться, щоб бути напереді, в той час, як вся система стоїть на краю занепаду”.

Більшість старших осіб, проте, хоч погоджуються, що світ є у поганому стані, таки будуть сперечатися, що не може бути іншого світу, крім цього. Отже, вони кажуть, що замість недбання і планування його занепаду, ми повинні старатися робити все, що можемо, щоб спасти і поправити його. Але молодь сьогодні вважає, що такі поправки є лише марнування часу, так, як випорожнення моря наперстком.

Чи молодь з таким поглядом не робить помилки? Чи стан дійсно є безнадійний? Чи це розумно приймати філософію ‘їжмо, пиймо і веселімся, бо завтра помремо?’

Чи є якась майбутність?

Через нібито безнадійний світовий стан, багато молодих почали жити ради тілесного задоволення. Але скоро багато з них могли бачити, що таке життя не приносить їм ні правдивої радости, ні щастя. Навпаки, часто такий напрямок доводив до розпачі. Одна ознака цього є, що між молодими є так багато самогубства. Наприклад, у Сполучених Штатах, від 1955 до 1975 р., самогубство дійшло до 250 процентів серед молодих від п’ятнадцять до двадцять чотири роки віку.

“Отже, яка є відповідь, що ви хочете сказати?” молодий читач буде питати. “Чи ви хочете сказати, що якщо ми лише будемо добрі і будемо жити за ‘золотим правилом’, то це розв’яже наші проблеми і ми будемо щасливі? Чи ви кажете, що це поліпшить світ, і що всі ті передсказані нещастя можна буде відвернути?”

Ні, ми не кажемо цього. По суті, не робить різниці чи ви провадите так зване ‘добре життя’, то це правдоподібно буде дуже мало впливати на світ. Ісус Христос провадив зразкове життя на землі, але це не поправило світ. Ані Ісусові перші учні не могли поправити світ. Але, вони не сподівалися, ані навіть не старалися поправити його. Чи це дивує вас?

Нас не дивує, коли довідуємося, що Ісус і Його учні навчали про цей світ. Ісус знав, що світова система є зіпсута, і що вона вже є непоправна. Отже Він звертав людям увагу на єдину реалістичну відповідь, пояснюючи, що ця система мусить бути знищена. Він порівняв це знищення до днів Ноя, кажучи:

“Як було за днів Ноєвих, так буде і присутність Сина людського. Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу, і не знали, аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав, так буде і під час присутности Сина людського”.— Мат. 24:37—39, НС.

Ісусові учні дуже цікавилися цією наукою. По суті, вони запитали Його: “Яка буде ознака Твоєї присутности і кінця системи?” (Мат. 24:3, НС) Вони прийняли Ісусову науку про кінець системи, і пізніше один із них писав: “Світ минає, і його пожадливість, але той, хто виконує Божу волю, той повік пробуває”.— 1 Ів. 2:17, НС.

Можливо ви є цікаві знати: Чи кінець світу, про якого Христос і Його учні говорили, вже близько? Дуже цікаво звернути увагу на Ісусову відповідь, коли учні запитали Його про “ознаку” кінця системи. Його відповідь є записана в Біблії, а особливо в 24-му розділі Матвія, 13-му розділі Марка, і 21-му розділі Луки.

Там Ісус згадав про “ознаку”, яка буде складатися з різних рис. Усі ці різні події, Він сказав, будуть відбуватися перед знищенням світу. І знаменита річ є, що все те, що Він там передсказав тепер відбувається по цілому світі! Згідно з Ісусовим пророцтвом, це значить, що знищення цієї системи вже є дуже близько!

“Якщо це є так”, ви можете казати, “то чому не користати з життя скільки можете перед тим ніж воно закінчиться? Яка є майбутність на життя?”

Пам’ятайте, що кінець цієї світової системи відчинить дорогу для яснішої майбутності, майбутність, яку навіть неможливо уявити собі. Це тому, що знищення цієї зіпсутої системи не значить, що життя на землі закінчиться. Бо пригадайте собі біблійну обітницю про яку ми вище згадали: “Той, хто виконує Божу волю, той повік пробуває”. І життя, яким тоді будуть утішатися на землі буде найвищої якости. Ми можемо бути певні про це, бо Біблія говорить про нашого Творця: “Ти руку Свою відкриваєш, і задовольняєш бажання кожної живої істоти”.— Пс. 144 [145]:16, НС.

“Це є лише бажаюча думка, хтось може сказати. Однак, це є більше ніж це. Є дійсні причини чому ми можемо бути оптимістичні відносно нагоди щасливої, тривалої майбутности у кращому світі. Подумайте чому це так.