Потреба значення

Хто потребує значення? Ні дощовий черв’як, ні орел, ні бурундук, ні кит. Тільки людина зі всіх земних створінь підносить запитання, чи життя має якесь значення? Кожне покоління задумувалось над цим запитанням. Якщо потреба значення не була б властивою людині, то запитання не мучило б її на протязі століть.

ЗЕМЛЯ здається великою для людини, але це є маленька планета, яка кружляє навколо середнього розміру зірки, що називається сонце. Наше сонце, бувши 864.000 мильa в діаметрі справляє глибоке враження на нас аж поки не довідаємось, що декотрі червоні велетні мають діаметр 2.000.000.000 миль. Світло, подорожуючи з швидкістю 186.000 миль на секунду, бере вісім хвилин дійти до землі, але це бере 100.000 років перелетіти через нашу галактику Молочного Шляху вміщаючого в собі коло 100.000.000.000 зірок.

Декотрі астрономи обчислюють, що в просторі є так багато галактик, як звізд у Молочному Шляху. Радіотелескопи відкрили світло, яке є 10.000.000.000 світлових роківb віддалі. Однак, ті запаморочуючі цифри не дають нам розмір всесвіту.

Ні кролик, ні тарган, ні шимпанзе, ні яка-небудь інша тварина не цікавиться невідомою безмірністю простору. Але його безмірність страшить і дивує людину. Давно тому цар Давид в Ізраїлі бачив тільки дві або три тисячі небесних зірок, і лише ця маленька частина всесвітнього простору спонукала його вигукнути до Бога Єгови: „Коли бачу Твої небеса — діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив,— то що є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський про якого Ти згадуєш”.— Пс. 8:4, 5.

Тих кількох тисяч зірок дуже умаляли Давида. З нашим знанням незлічених мільйонів галактик, ми теж повинні почуватись малими! Якщо наша земля є тільки порошиною у всесвіті, то яке значення мають люди, котрі живуть на цій порошині?

Нам трудно зрозуміти, що наше життя має значення, не тільки через нашу малість у величезному всесвіті, але також через те, що наше життя дуже коротеньке в порівнянню з вічністю. Так як тварини не мають розуміння про всесвітній простір, то вони також не мають поняття про час, але „Бог поклав вічність у серця людей”, „Він дав людям почуття часу, минулого й майбутнього”. (Еккл. 3:11, Жива Біблія і Нова Англійська Біблія, анг.) Хоч людина знає, що час є вічний, то їй також сказано, що її життя є дуже коротке.

Псалмоспівець каже: „Чоловік — як трава дні його, немов цвіт польовий — так цвіте він, та вітер перейде над ним — і немає його, і вже місце його не пізнає його”. „Людина стала до пари подібна, її дні — як та тінь проминуща”. Християнський письменник Біблії, Яків погоджується: „Бо це (ви) пара, що на хвильку з’являється, а потім зникає”.— Пс. 103:15, 16; 144:4; Як. 4:14.

Якщо життя так скоро злітає й слідом ‘за ним приходить забуття, то як воно може мати якесь значення? Але потреба на значення й сталості є така сильна, що люди хапаються за такі доктрини, як вчення про безсмертність душі й перетілення. Багато відчувають потребу лишати за собою якийсь пам’ятник теперішнього життя — книжку, малюнок, музичний твір, пожертву, фундацію, що-небудь, щоб доказати їхнє колишнє існування тут. Це нібито допомагає людям відчувати, що в їхньому житті було якесь значення. Навіть ті, котрі зробили собі славне ім’я, зникають з пам’яті, як їх затемнюють тепер-живучі більш видатні особи. Відносно зусилля, щоб змінити цей факт життя, то вирок такий: „Ось усе це — марнота та ловлення вітру”.— Еккл. 1:14.

Всупереч малості людини у всесвітньому просторі, проте, й її зникаючій появі на протязі часу, то їй таки потрібно відчувати якесь значення у житті. Це виникає з способу, яким людина була створена. Це є природна потреба. Віктор Франкл, психіатр, котрий відкрив психіатричну школу logotherapy, яке він пояснює, як значення-терапія, каже: „Намагання віднайти значення в житті є основною спонукуючою силою в людини”.

Як можна задовольнити цю потребу значення в нашому житті? Слідуючі статті поміщають декотрі з цих вимог.

[Примітки]

[Вставка на сторінці 5]

Якщо земля є тільки порошиною в всесвіті, то яке значення мають люди, котрі живуть на цій порошині?

[Вставка на сторінці 5]

Намагання, щоб віднайти якесь значення в житті є основною спонукальною силою в людині”.