Наші діти спадщина від Єгови
„ГЕТЬ з моїх очей! Іди собі! І не вертайся назад!” Вигукнувши ці слова батько вигнав свого 16-тилітнього сина з дому.
Цей підліток є один з групи дітей, яка недавно привернула на себе багато уваги. „Названі зневажені діти, вигнанці, безпритульна молодь, знедолені, відкинуті — родини цілком відкинули їх, наказуючи їм ,іти геть’, часто без грошей, тільки в одязі, якого вони мають на собі”, каже стаття в журналі Parade (Парад). У статті дальше кажеться: „Декотрі батьки, які вигнали своїх дітей, ніколи не хочуть більше бачити їх або чути від них”.
Очевидно, сьогодні багато дорослих людей розвинули слабкий погляд про діти. Чи таке відношення впливає на ваше думання? Чи ви будете відповідати Так або Ні, то знайдете корисним звернути увагу на погляд, якого Біблія заохочує батьків розвивати до їхніх дітей.
Під натхненням псальмописьменник писав про дітей, які родяться в чесному подружжі: „Діти — спадщина Господнє [Єгови, НС, анг.], плід утроби — нагорода!” (Псалом 127:3) Згідно з єврейським словником, через Вілям Гесеніюс, то слово „спадщина” у цьому випадку значить: „Спадщина подарована Єговою, дарунок від Єгови.” Коли люди одержують цінний дарунок, то як звичайно оцінюють його. І коли той дарунок потрібно підтримувати, то вони як найкраще доглядають його.
Чи ви поводитесь з вашими дітьми неначе б вони були спадщина від Творця, Єгови? Писання кажуть: „Не діти повинні збирати маєток батькам, але дітям батьки”. (2 Коринтян 12:14) „Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного”. (1 Тимофія 5:8) Бог бажає, щоб батьки „дбали” про їхніх дітей матеріально як також духовно. Як це можна успішно зробити?
Оскільки всі батьки і діти є з власної вдачі, то тут неможливо представити докладні правила для виховування дітей, які то правила будуть успішно діяти з кожною дитиною в кожній родині. Проте, розгляньмо деякі основні правила, які вже завжди доказувались бути корисні.
Комунікація
Один радник у закладі для вигнаних дітей показує, як робітники цього закладу стараються допомагати їм: „Ми вислухуємо молодих осіб. Ми настроюємось до їхніх криз і довідуємось як він або вона відчуває”. Це звуть „комунікація”. І все це починається з вислухуванням. Ваша родина, теж, може скористати з комунікації.
Чи ви регулярно добре комунікуєте з вашими дітьми? Ми не маємо на думці пусті базікання, або „примусову” розмову про погоду або про якісь там інші поверхові справи. Корисна комунікація мусить бути в формі щирої розмови. Вона мусить походити від справжньої любові між батьком а дитиною. Оскільки ,із доброї скарбниці серця уста говорять’, то коли будете добре слухати того, що ваша дитина говорить, тоді зможете усвідомити її хвилюючі й духовні потреби.— Луки 6:45.
Розвинення доброї комунікації з дітьми вимагає великого терпіння й зусилля. Щоб бути успішними в цьому, то батьки мусять наслідувати біблійну пораду для того, щоб не робити нічого „підступом або з чванливости”. Вони мусять ,дбати не тільки про своє, але також про інших’, а головно особисто цікавитись їхніми дітьми. (Филип’ян 2:3, 4) Через успадкований гріх, то напрям усіх людей є більше цікавитись собою ніж іншими. Батьки мусять боротись проти таких напрямів і цікавитись тими справами, які є до вподоби їхнім дітям.
„Дисципліна й розумове-регулювання”
Один значний доказ батьківської любові є описаний в Приповістей 13:24: „Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання”. Подібний біблійний принцип каже: „Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою”.— Приповістеи 29:15.
Дисципліна про яку тут згадується не значить тільки фізичне карання, хоч іноді це є потрібне. Діти мусять знати, не тільки що їм слід робити і від чого мусять стримуватись, але теж чому деякі речі є правильні а інші неправильні. Інакше кажучи, для корисного дисциплінування дітей, то потрібно поправної поради, яку діти будуть приймати за правильну.
Цю потребу можна наповнити слуханням ще іншого біблійного наказу: „Ви батьки, не роздратовуйте ваших дітей, але виховуйте їх у дисципліні й розумовому-регулюванні від Єгови”. (Ефесян 6:4, НС, анг.) Діти мусять навчитись як Творець думає, які речі Бог любить а які не любить. Для того, щоб постачати дітям такого розумового-регулювання, то батьки самі мусять бути добре познайомлені з Біблією.
Повчальним у цьому зв’язку маємо слідуючі слова, яких Мойсей промовив до батьків у древньому Ізраїлі: „І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш. І прив’яжеш їх на ознаку на руку свою, і будуть вони пов’язкою між очима твоїми. І напишеш їх на бічних одвірках дому свого та брамах своїх”. (5 Мойсеєва 6:6—9) Відносно цих віршів, то біблійний коментар через Кієль і Ділітч заявляє:
„Щоб розвинути правильну любов до Бога, то необхідно серйозно ставитись до Божих заповідей, і щоб вони ставали постійним предметом думки й розмови. ,На серці своїм:’ тобто, Божі заповіді мали ставатись справою серця, а не тільки пам’яті. . . . [Порівняйте 5 Мойсеєва 11:18]. Їх обов’язково нав’язувати на дітей, говорити про них удома, при кожній нагоді, ввечері коли лягають спати і вранці коли прокидаються, тобто всюди й повсякчасно; їх малося нав’язувати на руку як ознака й носити як пов’язку між очима. . . . Ці слова вживається в переносному значенні і це значить неухильно дотримувати божественних наказів”.
Поводитись з вашими дітьми як спадщина від Єгови вимагає регулярної комунікації з ними, як також навчати їх постійним повторенням (,укорінюванням’) думок Божих так як вони є записані в Святому Писанні. Чи ви відчуваєте, що вам потрібно допомоги постачати таку на Біблії засновану „дисципліну й розумове-регулювання?” Якщо так, то ми заохочуємо вас вдумуватись про біблійні принципи й пристосовувати їх до життя.