Радощі допоміжного піонерування
АПОСТОЛ Павло висловив принцип, що „коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має”.— 2 Коринтян 8:12.
Цей принцип можна пристосовувати до часу якого християнські вісники присвячують для праці проповідування й навчання. Декотрі, яким становища дозволяє, служать як спеціальні піонери, присвячуючи 140 годин для служби на місяць. Інші можуть присвятити 90 годин, отже служать як регулярні піонери. Для тих, котрі не можуть присвятити 90 годин на місяць для святої служби, але відкладають більше часу від звичайних вісників Царства, є зроблений розпорядок, вимагаючи тільки 60 годин служби на місяць. Це є поправка розпорядку вакаційного або тимчасового піонерування, і її дуже оцінюють, так як можливо бачити з того, що тепер більше вісників беруть участь у цій службі й одержують з неї благословення.
Один такий Свідок з Барбадосу написав: „У 1976 р., на ,Свята Служба’ Обласній Конвенції виголосили нову рису піонерської служби — допоміжне піонерування, вимагаючи тільки 60 годин на місяць. Я дуже втішилась цим, відчуваючи, що могла зустріти цю вимогу. Численність благословень, якими я втішалась протягом цих захоплюючих років, справді переважає зустрілі проблеми”. Тоді вона розказує як вона почала домашню студію Біблії з дочкою й її матір’ю. Ці вже почали приходити до Залу Царства на зібрання.
Одна 15-тилітня Свідок-школярка, розказує як вона користувалась двотижневою вакацією, щоб брати участь у допоміжному піонеруванні, кажучи: „Я бачу дійсну різницю; поліпшення в розмовах. Мої успіхи були знамениті, й я могла проводити більше розмов з людьми по їхніх домах”.
Ще один Свідок пише: „Я хотіла б висловити вам свою вдячність за розпорядок на допоміжне піонерування. Як господиня й матір, я могла брати участь у допоміжному піонеруванні й це духовно підбадьорило мене й мою родину”.
І в Віргінії є один 81-тилітній допоміжний піонер. Протягом восьми місяців його піонерування, він доручив більше як 4.200 журналів. Тому що він уже був старий, то керівники однотипних магазинів дозволяли йому сидіти в кріслі в їхніх магазинах і доручати людям журнали.
Один брат з Каліфорнії розказує як він розташував свою роботу, щоб міг присвятити один місяць для допоміжного піонерування, кажучи: „Я міг би написати книгу моїх досвідів: 60 годин; 130 журналів, 6 книжок, 6 поновних відвідин, й одна нова біблійна студія. Всю хвалу моєму небесному Отцеві за те, що Він дозволив мені, 65-тилітньому чоловікові, працювати 40 годин на тиждень і також ходити в службу 60 годин на місяць”.
Восьмилітня дівчина одної піонерки бажала відповісти на вимоги для допоміжного піонерування на один місяць. Вона присвятила 61 годину, доручила 3 книжки, 7 книжечок, 140 журналів, дві передплати й почала одну біблійну студію. В іншому зборі молодих неохрещених вісників Царства заохочували допоміжно піонерувати. Одинадцять віднеслись, і з цих п’ять зробили свою квоту 60 годин, одному бракувало тільки чотири години, а решта перевищили кількість їхньої праці на попередній рік. Троє нових пристали до них у службі й ще досі служать. Разом цих 14 вісників доручили людям 121 книжок, а також 264 журналів і в середньому присвятили 41 годину, для того, щоб говорити людям про Боже царство.
Інший допоміжний піонер писав: „Тепер я працюю від 11-ої години ввечорі до 7-ої врано. Це значить, що крім спання, я тепер маю вільні дні. Отже, я вирішив вписатись до допоміжного піонерування на кілька місяців. Відповідати вимогам для допоміжного піонерування, після восьми годин світської праці, не є легко, але й не є дуже трудно, коли хтось є охочий робити деякі пожертви. Допоміжне піонерування допомогло мені розвити більшу любов у моїм серці для вмираючого людства. Я навчився як вести різнобічні розмови з людьми. Мишлю, що одно благословення, яким я дуже тішуся, є що в сьомому місяці мого допоміжного піонерування Єгова поблагословив мене давши мені 12 біблійних студій”.
Нема жодного сумніву, чимало радощів мають ті, які розташовують свої справи, щоб служити як допоміжні піонери. Коли ви ще не піонеруєте — хоч чимало вісників, які служать по Бетель домах також піонерують час від часу — то чи ви теж можете зазнати втіху від цього привілея? Пам’ятайте, „Хто сіє щедро,— той щедро й жатиме”.— 2 Коринтян 9:6.