Чи це покоління вже бачило ,ознаки з неба’?

ДЕКОТРІ старші люди цього покоління пригадують собі початки авіації після успішного польоту Орвіла Райта в 1903-му році. У той час літак вважали бути великою іграшкою. Для пілотів літак став рискованою пригодою, а для глядачів розвагою.

Але в 1911-му році Італія почала вживати літаки, щоб з них скидати гранати на турецьке військо. Настав 1914 рік. „З вибухом Першої Світової Війни в 1914-му році закінчилась ера людського польоту для розваг”, каже Британська енциклопедія. Мільйони доларів, яких воюючі країни були готові витрачати на проектування літаків, несподівано зробило авіацію великим крамарством”.

Почин повітряного воювання

Спочатку війни, європейські нації вживали літаки, щоб з них стежити одні за одними. Але 26 серпня 1914 року російський літак навмисно вдарив австрійського, який влетів на їхню територію. Обидва пілоти згинули в аварії. Того ж самого дня, три британські літаки обкружили німецького розвідувального літака й примусили його приземлитись. Ясно, країни вже почали воювати в повітрі. 5 жовтня 1914 року, французький пілот злетів з ручним кулеметом і збив німецького літака. Незабаром літаки встатковували кулеметами й страшенно воювали в повітрі. Коли війна закінчилась, то в повітряних боях вже було згинуло більше як 10 000 чоловіків.

Ще більш жахаючим є бомби падаючі з літака. 8 жовтня 1914 року два британські літаки бомбардували Кельн і Дюссельдорф. Потім, у грудні 1914 року Німеччина почала повітряний наліт на Великобританію. „З прогресом війни бомбардування ставало все більше й більше грізним”, пише Сузана Еверет у книжці Перша світова війна — ілюстрована історія.

У своїй книжці Льотчики й літання, Айдан Чемберс говорить про роль літака в Першій Світовій Війні так: „Літак став оргією знищення. Порозкидано по полях битви в Франції лежали вламки повітряних боїв; бомбардували Лондон та інші міста, містечка й села; на кораблі нападали з неба. Льотчики з їхніми неймовірними машинами зовсім змінили війну”.

Багато людей бачили в цьому, а також у інших воєнних розвитках, сповнення біблійного пророцтва: „Повстане народ на народ, і царство на царство;.. І страшні та великі ознаки на небі”. (Луки 21:10, 11) Подібне пророцтво додає до цього ще ці слова: „А все це — початок терпінь породільних”.— Матвія 24:7, 8.

„Початок терпінь породільних”?

Чи Перша Світова Війна з її ,страшними й великими ознаками на небі’ доказалась бути „тільки початком породільних терпінь”, так як каже Єрусалимський переклад Біблії? Історія відповідає так. Багато більше як мільйон тонн бомб було скинено з небес на землю протягом Другої Світової Війни. Між цими була фугасна авіабомба великого калібру та інші шеститоннові приладдя, які розбивали близько 16 футів (5 метрів) закаменілого бетону.

Уявіть собі жах, якого це викликало в серцях мешканців Гамбурга, коли в липні 1943 році нальотом близько 700 бомбардувальних літаків бомбардували їхнє місто. Наліт повторено два дні пізніше, і спричинили пожежу в якій згинуло більше як 40 000 людей. „Маса змучених, настрашених біженців повтікали до сусідніх областей”, писав Адольф Галланд. „Страхіття Гамбурга скоро поширилось до найвіддаленіших сел Рейху”.

Варшаву, Лондон, Ковентрі, Берлін, Дрезден, Токіо, і багато інших міст, було розбомблено. В одному нальоті на Токіо було спричинено пожежу, яка доказалась бути більш руїнницькою від пожежі в Гамбурзі. У тому випадку згинуло більше як 80 000 людей. Після повторних повітряних нальотів мільйони людей втекло з міста. „Населення Токіо зменшилось від п’ять мільйонів до двох і одну третю”, каже історик Яблонський. Одна японка каже: „Коли я почую сигнал пожежної машини або, як поліно стріляє на вогні, то моє серце б’ється і я знову переживаю ті дні дитячого жаху”.

У Другій Світовій Війні вживали страшенну нову зброю. У послідному році війни, Німеччина почала вживати Фау-2 ракети устатковані однотонними боєголовками. Летючи 3500 миль на годину (5600 км) в хвилині удару, ті долітали на Великобританію тільки 5 хвилин після запуску їх у повітря. Потім Сполучені Штати кинули дві атомні бомби на японські міста Хіросіму та Нагасакі, і відразу вбили більше як сто тисяч людей. „Споріднено з атомною бомбою”, пояснює Британська енциклопедія, „то Фау-2 ракетна зброя була передвісником на міжконтинентальні балістичні ракети післявоєнної ери”.

Після війни, нації розвивали ще більш руїнницьку ядерну зброю. Нації несамовито випробовували свою зброю аж до підписання Договору про заборону випробовування ядерної зброї в 1963 році. Навіть у космосі випробовували ядерну зброю. Про одно таке дослідження, доктор Міттон пише в своїй книжці Денна зоря — історія нашого сонця: „Вибух на вид ,Морської зірки’ у липні 1962 році видав пас радіації, який тривав кілька років. Зрозумілось безглуздя цього дослідження, коли науковці взнали, що цим знищили кілька коштовних супутників”.

Договір у 1963 році обмежив випробовування ядерної зброї, але не припинив великих націй від нагромадження більше таких бомб. І той договір не припинив їх від поліпшення способів запускання їх у космос. Говорячи про це, доктор Ястров писав у Сайєнц дайджест: „Коли німці посипали Великобританію своїми Фау-2 бомбами 40 років тому, то вірили що їм пощастило, коли ракета падала до 10 миль [16 км] від цілі... Сьогоднішні боєголовки радянських і американських міжконтинентальних балістичних ракет падають у межах 300 ярдів [270 метрів] від цілі після багатьох тисяч миль польоту”.

Потім доктор Ястров описує нові боєголовки маючі радар-очі й електронічні мозки. Називаючись „дотепні боєголовки”, кажуть що в середньому ці можуть „падати в межі 25 ярдів [23 метри] від їхньої цілі”. Вірять, що ці „дотепні боєголовки” можна припасовувати в міжконтинентальні балістичні ракети.

Чи ж ви не погодитесь, що події, які почались у 1914 році були „тільки початком породільних терпінь”? Людина робить „небеса” все більше й більше смертельними.

[Ілюстрація на сторінці 4]

До підписання Договору про заборону випробовувань ядерної зброї, нації випробовували ядерні бомби в космосі