Чи політичні месії здійснили мир?

КОЛИШНІЙ президент СШ, Вудро Вільсон був один з провідників, які вели переговори за миром після Першої світової війни. Дехто бачив у ньому „несамолюбного оборонця новосвітнього ладу заснованого на справедливості й правильному ставленні до бажань усіх людей”. Його відповідь на проблеми світового миру була Ліга Націй. Він мав великі надії на свій улюблений проект.

Один рапорт заявляє: „Одного разу він здивував [британського прем’єр-міністра] Лойда Джорджа і [французького прем’єра] Кламенсо, коли пояснював як Ліга заснує братерство людини тоді як Християнство не могло зробити цього”. А чому Ісус Христос не мав „успіху”? Вільсон відповів: „Він навчав цю мету, але не придумав практичного способу, щоб ним добитись її. З цієї причини я пропоную практичну схему, щоб нею виконати Його наміри”.

Французька преса оголосила Вільсона бути „Первосвящеником ідеалу, Оборонцем народів, Добродійником людства, Пастирем перемоги й Законодавцем миру”. Людей знову скерували покладати надію й довір’я на державних діячів та їхні схеми, щоб ними здійснити „лад нового світу”. Чи Ліга Націй довела до тривалого миру? Або чи вона сприяла ері хаосу?

Італійський месія

Незабаром після заснування Ліги повстало більше політичних месій через яких мільйони людей постраждали. У 1922 році Беніто Муссоліні, який жадібно читав твори Макіавеллі, став главою Італії. Його фашизм оголосили бути „правдивою релігією”. Однак, цей уряд довів до ери „насильства, обману та крутійства в виборах”, каже історик Палмер. Професор Джентіле, славний італійський філософ фашизму, „вихваляв насильство, а навіть примусове насильство фашистів, коли він послужить інтересам держави”. Він сказав, що таке насильство було „Божа воля, і воля всіх людей вірячих у Бога,.. і в закон, якого Бог заповів для світу”.

Чи ж у цьому виявляється Христова норма поведінки, або чи принципи Макіавеллі? Котрий з них сказав, „Багато безпечніше, щоб вас боялись аніж любили”? Певно не Ісус Христос! У протилежності цьому Він навчав: „По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою”.— Івана 13:35.

У 1935 році, з благословенням Католицької церкви, фашистська Італія накинулась на Ефіопію і завоювала її. Що Вільсонова месіанська Ліга зробила про це? „Ліга Націй знову схибнула... не постачила апарату, щоб ним дисциплінувати примхливу Велику державу”.— Історія сучасного світу, автор Р. Р. Палмер.

Ера жахливості

До 1933 року Адольф Гітлер, колишній непомітний католик, став рейхсканцлером Німеччини. Незабаром він висловив зневагу до Ліги Націй й Версальського договору, умови яких він відчував дуже принизили Німеччину в 1919 році. Він скасував членство Німеччини в Лізі, зрікся обмежень договору, і почав перебудовувати німецьке військо.

В його політичному маніфесті, Майн Кампф (Моя боротьба), Гітлер пояснив чому він пізніше звернувся до духовного жаху заснованого на брехнях і наклепі: „Це тактика заснована на точному завбаченні всіх людських слабкостей, і його результат доведе майже до цілковитого успіху... Я також усвідомив важливість фізичної жахливості до особи, а також мас людей”.

Гітлер організував Гестапо (таємну державну поліцію), яка, разом з СС, стала агентурою терору. Через безжалісне переслідування менших груп населення, більшість людей шанобливо боялись, але не зненавиділи його. Ця не-так-дуже мовчазна більшість прийняла Гітлера за свого фюрера. Незважаючи на їхнє релігійне походження, більшість людей прощали йому за це або погоджувались. Принципи Макіавеллі знову стали політичною дійсністю.

З 1936 року Гітлерова політика приєднання й атаки довела до окупації Рейнланду, Данціга, Австрії й Чехословаччини. Все це було вступом до ще багато більшого хаосу.

„Мусимо вбивати їх так як свиней!”

У 1936 році фашист-генерал Франко очолював бунт проти лівого республіканського уряду в Мадріді. Католицька церква благословила це повстання в Іспанії неначе святий похід. Згодом, так як каже письменник С. Л. Сульсбергер, Гітлер і Муссоліні вислали 85 000 вояків, щоб ними підкріпити армію Франка. Німецькі літаки бомбардували іспанські міста.

Антоніо Багамонде, помічник одному з генералів Франка, говорячи про кровопролиття й масове вбивство ув’язнених сказав, що генерали Франка „добре знали, що тільки силою терору... вони зможуть запанувати над людьми... Це терор під виглядом порядку, а порядок це цвинтарне розпорядження”. Інший генерал відверто сказав: „Прості люди є свині. Їх треба вбивати так як свиней!” (Листопадове чудо, героїчне відстоювання Мадріда у 1936 році, через Дана Курзмана) Це були офіцери переможної армії, головно католицької. Вони схвалювали душогубство заради політичної відповідності.

Так як буває в війні взагалі, обидві сторони вчиняли звірство. Знову плід ненависті натхненної політики, і з допомогою релігії, виплив на поверхню. Люди знову поплатили ціну. В Іспанській громадянській війні, яка тривала три роки, згинуло більше як пів мільйона людей. Іспанська війна стала передвісником на багато більшу трагедію — Другу світову війну.

Друга світова війна і ще більше катастроф

Гітлерова навала на Польщу у вересні 1939 року спонукала Великобританію й Францію оголосити війну Німеччині. Знову людством потрясло знищення й нужда. Політика, з допомогою великого крамарства, знову зрадила звичайну людину.

А чому ж велике крамарство втягнулось у війну? У політиці гроші — це сила, а велике крамарство має багато грошей. Без великого крамарства Гітлер можливо ніколи не був би став рейхсканцлером Німеччини. Вільям Шірер писав у Походження й провал третього рейхстагу: „При кінці 20-их років, гроші від великих баварійських і рейнландських індустріалістів почали плинути потоком у нацистську партію приваблені тим, що Гітлер противився марксистам і профспілкам”.

З другої світової війни виникнув ще один жахливий врожай нелюдяності людини до людини. Скільки людей згинуло протягом тих шістьох років політикою-підбуреного кровопролиття? Дехто підраховує на 55 000 000. Багато більше мільйонів було „покалічених, і спотворених, бездомних, сиріт, і збіднілих”. (Людська хронологія, через Якова Трагера) Політична „дика звірина” знову вдарила!

Щоб заснувати тривалий мир на землі, то політичні провідники великих держав світу в 1945 році сформували Організацію Об’єднаних Націй, перероблену Лігу Націй. Однак, з того часу, вже воювались принаймні 62 війн, громадянських війн, революцій і політичних чисток кругом світу в яких згинуло й було покалічено багато мільйонів людей — все це в ім’я розбіжних політичних ідеологій.

Професор Палмер відповідно написав: „Ще від 1914 року людство знаходилось у дуже тяжкому становищі. Перша світова війна, післявоєнні проблеми, російська, китайська, турецька революції та інші, велика депресія, процесія диктаторів, Друга світова війна, другий врожай революційних змін і післявоєнних проблем,— все це є частиною процесу реорганізування,.. який ще не закінчився, і для якого ,катаклізм’ не є занадто круте слівце”.

Тепер, у цьому 1985 році, здається світ є розділений головно на дві протилежні політичні течії. У тих двох течіях, ще знаходиться велика різноманітність політичних та суспільних ладів,— від мілітарської диктатури до демократичних режимів. Суперницькі ідеології загрожують викликати світову ядерну загибель, катастрофу, якої більшість людства не бажає.

Хоч можуть бути щирі політичні діячі, які працюють на добро людства, то однак мусимо признати, що розділююча політика призвела нас до краю зникнення. Чи є якийсь вихід з цього становища? Чи є якийсь уряд або управління, яке дійсно може з’єднати людство правдивим миром і взаємною пошаною?

[Ілюстрація на сторінці 8]

Президент Вільсон запропонував Лігу Націй, як „практичний план, щоб ним виконати [Христові] заміри”

[Відомості про джерело]

Народний архів

[Ілюстрація на сторінці 9]

Фашизм Беніта Муссоліні звертався до насильства в інтересах держави

[Відомості про джерело]

Народний архів

[Ілюстрація на сторінці 9]

Адольф Гітлер звертався до жаху, щоб ним підтримати свою владу

[Відомості про джерело]

Народний архів

[Ілюстрація на сторінці 10]

Генералісимус Франко прийняв допомогу від Гітлера й Муссоліні

[Відомості про джерело]

Народний архів