Молоді люди запитують
Задирливість. Яка від неї шкода?
«Та ну що ви! Я тільки трохи розважився. Що ж тут такого? А по-друге, Рон заслужив».
МОЖЛИВО, ти вищий і сильніший за багатьох своїх ровесників. Або ж ти, може, дотепний, гострий на язик чи агресивний. Тобто нехай там як, але тобі легко залякувати, дражнити чи висміювати інших.
Хоча й, застрашуючи когось, ти можеш насмішити своїх друзів, це зовсім не пуста забава. Деякі дослідники встановили, що задирливість обходиться її жертвам значно дорожче, ніж вони собі припускали. Як показало одне дослідження, проведене серед американських школярів, «90 відсотків жертв задирак сказали, що вони потерпали від «побічних дій»: зниження успішності в навчанні, неспокою, втрати друзів чи можливості проводити час у компанії». В Японії один 13-річний підліток «повісився, залишивши довгу записку, в якій детально описав три роки наруги над собою»a.
Що ж робить людину задиракою? І якщо ти сам поводишся, як задирака, то як ти можеш змінитися?
Хто такий задирака?
Біблія розповідає про задирак, які жили перед потопом за днів Ноя. Їх називали нефілім, що означає «ті, які примушують інших падати». За часів їхнього страхітливого панування «наповнилась земля насильством» (Буття 6:4, 11).
Однак не обов’язково бити чи штовхати людей довкола, щоб називатися задиракою. Кожен, хто поводиться жорстоко або образливо з іншими людьми, особливо зі слабими чи вразливими, є задиракою. (Порівняй Екклезіяста 4:1). Задираки намагаються погрожувати, залякувати й верховодити. Але більшість з них послуговується язиком, а не кулаками. Фактично емоційний аспект є головним у цій формі наруги. Отже, сюди можуть входити образи, сарказм, глум і обзивання.
Проте іноді таке збиткування може мати прихований характер. Візьмімо, наприклад, ситуацію з Лізоюb. У неї було кілька подруг, разом з якими вона росла. Але коли їй виповнилося 15, все почало мінятися. Ліза стала привабливою дівчиною, котра привертала до себе багато уваги. Вона розповідає: «Мої друзі почали відчужуватися від мене й говорити про мене недобрі речі позаочі або й навіть в очі». Вони також поширювали брехні про неї, намагаючись зіпсувати її репутацію. Так, спровоковані заздрістю, вони поводилися з нею бездушно й жорстоко.
Як стають задираками
Агресивна поведінка часто пов’язана з родинною атмосферою. «Мій батько був агресивним,— каже хлопець на ім’я Скотт,— тому я теж був агресивним». В Ерона також було важке домашнє життя. Він пригадує: «Я знав, що людям відомо про ситуацію в моїй родині, що вона не така, як має бути, і я не хотів, щоб мене жаліли». Тож, коли Ерон зайнявся спортом, він мусив вигравати. Але самого виграшу було не досить. Йому треба було ще й принижувати своїх противників, відкрито злорадіючи їхньою поразкою.
Брент, з іншого боку, виховувався богобійними батьками. Однак він зізнається: «Я смішив людей, але іноді не знав, коли треба зупинитися, і таким чином я уражав чиїсь почуття». Брентове бажання повеселитися й привернути до себе увагу спричинилося до того, що він нехтував почуттями людей (Приповістей 12:18).
На іншу молодь, схоже, впливає телебачення. Кримінальні драми прославляють «крутих хлопців», а доброту змальовують як рису, що не властива чоловікам. Популярні комедії повні сарказму. Часто у новинах про спортивні події на передньому плані виступає боротьба й груба мова. На поводження з іншими також можуть впливати наші друзі. Якщо наші ровесники задираки, то нам легко перейти в табір, на боці якого перевага, щоб самим не стати об’єктом глуму.
Нехай там як, але якщо ти вдаєшся до тактики задираки, то твої жертви не єдині, кому це шкодить.
Багатолітні наслідки
Журнал «Психологія сьогодні» (англ.) повідомив: «Задирливість може з’явитися в дитинстві, але вона не зникає й у дорослому віці». Одне дослідження, результати якого були опубліковані у «Даллас морнінґ ньюс», виявило, що «65 відсотків хлопців, віднесених у другому класі до категорії задирак, до 24 років уже були засуджені в кримінальних справах».
Щоправда, не всі задираки стають злочинцями. Але звичка грубо поводитися з іншими може породити справжні проблеми у твоєму подальшому житті. Перенесена в подружжя, вона може завдавати великих страждань твоєму подружньому партнеру й дітям. Оскільки роботодавці віддають перевагу тим, хто вміє добре ладнати з іншими, ця звичка може перекреслити твої можливості отримати роботу. Подібно тобі можуть не надаватися й привілеї в християнському зборі. «Колись я б хотів стати достойним старійшинства,— каже Брент,— але мій тато допоміг мені зрозуміти, що люди не будуть приходити до мене зі своїми проблемами, якщо вони думатимуть, що я можу сказати щось саркастичне» (Тита 1:7).
Як змінитися
Ми не завжди чітко бачимо свої хиби. Святе Письмо застерігає нас, що можна навіть діяти, як ті, хто «сам себе... обманює в очах своїх, ніби шукає гріхів своїх, щоб зненавидіти їх» (Псалом 36:2, Деркач). Тож ти можеш спробувати попросити когось з батьків, надійного друга чи зрілого християнина висловити свої спостереження. Чути правду, напевно, буде неприємно, але це допоможе тобі побачити, які зміни необхідно зробити (Приповістей 20:30). «Думаю, що найбільше мені допомогло слухання,— каже Ерон.— Ті, які були відвертими, сказали мені, в чому я поводився неправильно. Те, що я чув, не завжди мені подобалося, але було вкрай потрібним».
Чи це означає, що ти мусиш зробити драматичу зміну в усій твоїй особистості? Ні, йтися буде, мабуть, просто про виправлення твого мислення та деяких елементів твоєї поведінки (2 Коринтян 13:11). Наприклад, досі ти, напевно, мав почуття вищості над іншими через свій зріст, силу чи дотепність. Але Біблія заохочує нас: «В покорі майте один одного за більшого від себе» (Филип’ян 2:3). Усвідом, що інші, незалежно від свого зросту чи сили, мають певні цінні риси, яких немає у тебе.
Тобі, можливо, також буде потрібно позбутися тенденції бути агресивним чи деспотичним. Старайся дотримуватися такої поради: «Дбайте кожен не тільки про себе, а також і про іншого» (Филип’ян 2:4, Дерк.). Якщо тобі треба висловити свою думку, то роби це без образ, сарказму або зневаги (Ефесян 4:31).
Якщо ти відчуваєш спокусу поводитися задиркувато, то пам’ятай, що Бог знищив нефілім, які теж так поводилися (Буття 6:4—7; 7:11, 12, 22). А через багато століть по тому, за днів пророка Єзекіїля, Бог виразив велике незадоволення тими, хто «попихав» і «колов» безпорадних (Єзекіїля 34:21). Знаття того, що Єгова ненавидить задирливість, може бути для людини могутнім стимулом зробити необхідні зміни!
Допомагають також роздуми в молитовному дусі над біблійними принципами. Золоте правило звучить так: «Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви» (Матвія 7:12). Відчуваючи бажання залякати когось, запитай себе: «Чи я хотів би, щоб мене поштуркували, залякували чи принижували? Чому ж я тоді поводжуся так з іншими?» Біблія наказує нам: «А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві» (Ефесян 4:32). Ісус подав нам у цьому чудовий приклад. Хоча й він був вищий від усіх інших людей, але поводився з усіма доброзичливо, співчутливо і з повагою (Матвія 11:28—30). Пробуй чинити так само, коли маєш справу з кимось, хто є слабшим за тебе або навіть дратує тебе.
А втім, що тоді, коли твоя агресивна поведінка породжена почуттями гніву через те, як з тобою поводяться вдома? У деяких випадках такий гнів буває виправданим. (Порівняй Екклезіяста 7:7, Хоменко). Проте Біблія каже нам, що праведного чоловіка Йова було застережено: «Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні [до зловтішних дій]... Стережись, не звертайся до зла» (Йова 36:18, 21). Навіть якщо погано обходяться з тобою, ти не маєш права погано обходитися з іншими. Ліпший підхід — спробувати обговорити це з батьками. Якщо ж ти є жертвою справжньої наруги, то, можливо, потрібно буде сторонньої допомоги, щоб захистити тебе від подальшої шкоди.
Змінитися нелегко, але можливо. Брент каже: «Я молюся про це майже щодня, і Єгова допоміг мені зробити деякі суттєві зміни в ліпший бік». І якщо ти так само робитимеш зміни у своєму обходженні з людьми, то будеш їм більше подобатися. Пам’ятай, що люди можуть боятися задирак, але ніколи — любити.
[Примітки]
a Про те, як жертви задирак можуть уникати глуму над собою, дивіться «Молоді люди запитують... Як зараджувати собі з шкільними задираками?» в номері за 8 серпня 1989 року (англ.).
b Деякі імена змінено.
[Вставка на сторінці 19]
«Задирливість може з’явитися в дитинстві, але вона не зникає
й у дорослому віці».
[Ілюстрація на сторінці 18]
Словесне знущання є однією з форм задирливості.