Молоді люди запитують...
Чим шкідливі плітки?
«У нашій школі — немов епідемія якась. Ми не вживаємо наркотиків, не користуємося зброєю, не зчиняємо бійок, але в нас поширені плітки. І це велика проблема» (Мішель, 16 років)a.
НА ДУМКУ деяких, вони приносять задоволення. Інші вважають їх отрутою. Ними наводнені журнали, газети й телевізійні програми. Вони надають дотепу багатьом розмовам. Що ж це таке? Невимушені розмови про людей та їхні особисті справи, іншими словами — плітки.
Мабуть, ніщо не захоплює нашої уваги так швидко, як запитання: «Чи ти чув останні новини?» За цими словами може слідувати правда чи вигадка або, можливо, того й другого потрохи. Хоч би як там було, спокуса втягнутися в плітки може бути великою. «Так важко не цікавитися справами інших,— говорить 17-річна Лорі.— Існує ніби негласна домовленість між тобою й твоїми друзями про те, що коли ти взнаєш якусь пікантну новину, то повинен розповісти їм».
Чому ми це робимо
Чому плітки так цікавлять нас? Передусім тому, що людина була створена з потребою в спілкуванні. Інакше кажучи, люди цікавляться іншими людьми. Отже, цілком природно, що рано чи пізно наша розмова перейде до останніх новин у житті друзів і знайомих.
Чи це погано? Не завжди. Досить часто у звичайній розмові можна отримати корисну інформацію, наприклад: хто одружився, в кого народилась дитина або хто захворів. Навіть християни першого сторіччя обговорювали останні події, які відбулися у житті співвіруючих (Ефесян 6:21, 22; Колосян 4:8, 9). Справді, невимушені розмови про друзів і знайомих є невід’ємною частиною нашого спілкування й підтримування здорових стосунків.
Пастки шкідливих пліток
Однак іноді стимулом до розмови про життя інших є не просто цікавість. Наприклад, 18-річна Дідре говорить: «Люди пліткують, аби здобути популярність. Вони вважають, що стануть [відомими], бо знають ліпшу історію, ніж та, яку їм тільки-но розповіли». Бажання справити враження на інших може навіть спонукати пліткаря перекрутити факти. «Якщо ти знаєш історію, то маєш можливість розповісти її по–своєму,— пояснює 17-річна Рейчел.— Ти ніби маєш сюжет, від якого можеш відходити, наскільки бажаєш».
Іноді розпускання пліток спонукане бажанням помститися. «Якось я поширила неправдиві чутки про мою подругу,— говорить 12-річна Емі.— Я зробила це, бо вона наговорила на мене». Якими були наслідки? «Спочатку я думала: «Чудово! Я справді розквиталася з нею». А втім, Емі продовжує: «Незабаром ситуація вийшла з-під контролю; мені було дуже важко, тож я подумала, що ліпше б проковтнула образу подруги й не поширювала про неї неправди».
Легко побачити, як плітка може стати, за словами одного психіатра, «наче полум’я, що швидко виходить з-під контролю». (Порівняй Якова 3:5, 6). Якщо таке трапляється, то наслідки можуть бути трагічними. Наприклад, що коли розголошується конфіденційна інформація? А як бути, коли чутка неправдива, і, поширюючи її, ти псуєш чиюсь репутацію? «Один з моїх друзів пустив чутку, ніби я вживаю наркотики, що є неправдою,— говорить 12-річний Біл.— І це дуже боляче».
Як покласти край злісним пліткам
Біблія дуже влучно говорить: «Смерть та життя — у владі язика» (Приповістей 18:21). Справді, наші слова можуть служити або знаряддям для будівництва, або засобом для руйнування. На жаль, багато хто сьогодні послуговується своїм язиком для останньої мети. Вони нагадують людей, які, за словами псалмоспівця Давида, «нагострили свого язика, як меча, натягнули стрілу свою словом гірким, щоб таємно стріляти в невинного» (Псалом 64:3—5).
Ті, хто прагне подобатися Богу, не повинні поширювати неправдивих чуток, адже у Біблії попереджається: «Уста брехливі — огида у Господа» (Приповістей 12:22). Свідомо пускати або сіяти поголос, котрий, як тобі відомо, є неправдивим, означає брехати, а у Біблії сказано, що християнам слід, ‘відкинувши брехню, говорити кожен правду ближньому своєму’ (Ефесян 4:25, Хом.).
Отже, перш ніж сказати щось про іншу людину, запитай себе: «Чи я дійсно знаю факти? Чи те, що я скажу, не спонукає мого слухача менше поважати особу, про яку я говорю? Коли так, то якими спонуками я керуюся, кажучи таке?» Пам’ятай, що, навіть коли інформація є правдивою, це не дає нам підстав розголошувати її, особливо якщо вона може зашкодити чиїйсь репутації.
Ти можеш поставити собі інше запитання: «Як те, що я розпускаю плітки, вплине на мою репутацію?» Так, сіючи плітки, ти говориш дещо про себе. Наприклад, Крістен говорить: «Коли ти дозволяєш собі витрачати стільки часу на розмови про інших, то твоє власне життя, напевно, не дуже цікаве». Ліза побачила, що плітками зіпсула собі репутацію і через це втратила довіру найближчої подруги. «Дійшло до того, що вона почала сумніватися, чи я варта довір’я,— говорить Ліза.— Я мала довести, що вона може покладатися на мене, і це було жахливо».
Коли ти заробив собі репутацію пліткаря, то імовірно, що люди почнуть вважати тебе особою, від якої можна сподіватися неприємностей, і навряд чи вони будуть шукати твого товариства. Біблійна приповістка говорить: «Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої» (Приповістей 20:19). Але чи ти знаєш, що можеш посприяти розголошенню шкідливої плітки, не вимовляючи жодного слова?
Слухати пліткаря — значить бути його спільником
Для того щоб виникли плітки, потрібно принаймні двох людей — того, хто розповідає, і того, хто слухає. Хоча слухач може здаватися менш винним, ніж той, хто розповідає, у Біблії міститься інший погляд на це питання. У Приповістей 17:4 читаємо: «Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного». Отже той, хто слухає плітки, несе велику відповідальність. «До деякої міри слухати плітки навіть гірше, ніж їх розповідати»,— вважає письменник Стівен М. Вайлен. Чому? «Те, що ти уважно слухаєш,— веде далі Вайлен,— заохочує людину продовжувати розповідати».
Що ж тобі робити, коли ти почув шкідливу плітку? Не виявляючи самовдоволення, ти міг би просто сказати: «Поговорімо про щось інше» або: «Мені неприємно говорити про це. Зрештою, цієї людини тут немає, щоб захистити себе».
А як бути, коли люди віддаляються від тебе, бо ти не береш участі в їхніх розмовах? До певної міри це може послужити тобі охороною. Як? Пам’ятай, що людина, котра пліткує з тобою про інших, вірогідно, пліткуватиме з іншими про тебе. Тому тобі не доведеться засмучуватися, коли товаришуватимеш з молоддю й дорослими, які своїми розмовами не завдають шкоди іншим. Вайлен говорить: «Хоч би якої втрати ти зазнав, не беручи участі у розпусканні пліток, згодом зрозумієш, що насправді не втратив нічого, крім можливості зробити себе нещасливим. Зрештою ти тільки ви́граєш, оскільки здобудеш репутацію людини, яка заслуговує довір’я».
Найважливішим є те, що ти набудеш добре ім’я в Бога. Для нього важливо, як ми висловлюємося про інших, адже Ісус Христос попередив: «За кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений» (Матвія 12:36, 37).
Отже, мудро прислухатися до напучення апостола Павла: ‘Пильно дбайте жити спокійно, займатися своїми справами’ (1 Солунян 4:11). Чинячи так, ти будеш підтримувати добрі стосунки з іншими й матимеш добру репутацію в Бога.
[Примітка]
a Деякі імена у статті змінено.
[Рамка на сторінці 19]
«Найпотужніший у світі засіб для розпускання пліток»
Чи ти чув останні новини? З появою електронної пошти, або E-mail, плітки проникли у сферу точної технології. Письменник Сет Ґоден назвав електронну пошту «найпотужнішим у світі засобом для розпускання пліток». Хоча він і визнає́ її достоїнства, однак попереджає: «Все може початися з того, що до мережі потрапить факт або навіть неправдиве повідомлення, і несподівано доступ до цієї інформації можуть отримати мільйони людей».
За допомогою електронної пошти можна досягти широкого загалу, причому дуже швидко. Ґоден говорить: «Це перший вид спілкування, який поєднує важливість і продуманість написаного зі швидкістю й невідкладністю телефонного дзвінка». Тому, коли ти відправляєш повідомлення електронною поштою, було б мудро зробити його зрозумілим. І в жодному разі не посилай друзям непідтвердженої інформації.
[Ілюстрації на сторінці 18]
Людина, котра пліткує з тобою про інших... вірогідно, пліткуватиме з іншими про тебе.