Молоді люди запитують...

Що робити, коли з мене насміхаються?

МОЛОДІ люди, які поводяться чи одягаються інакше, ніж їхні ровесники, можуть бути жертвами образ або насмішок. Особливо це стосується християнської молоді, котра часто поводиться не так, як інші юнаки й дівчата. Чи ж не сказав Ісус своїм послідовникам: «Як Мене переслідували,— то й вас переслідувати будуть»? (Івана 15:20).

Як це впливає на молодих людей, які є Свідками Єгови? Декого з них піднімають на сміх, бо вони не відзначають певних свят, інших критикують через відмову віддавати честь прапору. Багатьом навіть дошкуляють за те, що вони не вживають наркотики, чесно поводяться і дотримуються біблійних моральних норм.

Така ситуація не є чимось новим. Апостол Петро сказав християнам, які жили в першому сторіччі: «Вони з того дивуються, що ви разом із ними не берете участи в розпусті, та зневажають» (1 Петра 4:4). Інші переклади подають це так: вони «обзивають вас» (Нокс) та «Вони ображають вас» («Сучасний англійський переклад»).

Чи тебе колись висміювали через твої релігійні переконання? Якщо так, будь відважним. Ти не один! І тобі, можливо, буде радісно дізнатися, що ти можеш навчитися давати собі раду у скрутному становищі, коли з тебе насміхаються через віру.

Чому вони глузують

Чому насміхаються з тих, чиї погляди й поведінка відрізняються? Деколи глузії — переважно хулігани — невпевнені в собі. Вони можуть висміювати тебе, щоб піднятися в очах ровесників. Вірогідно, будучи з тобою наодинці, мало хто з таких причеп хоче чи матиме мужність відкрито тебе критикувати.

З другого боку, деякі глузії, за словами Петра, «дивуються». Так, вони можуть бути справді враженими твоєю поведінкою. Наприклад, якщо ти Свідок Єгови, то їм, мабуть, дивно, що ти не береш участі в діяльності, пов’язаній з певними святами. Можливо навіть, що вони отримали перекручену інформацію про Свідків Єгови від запеклих супротивників.

Хоч би якою була причина, стикаючись з нападом глузливих зауважень, ти, мабуть, погодишся з біблійною приповісткою: «Дехто говорить [«буздумно», НС], мов коле мечем» (Приповістей 12:18). Але пам’ятай, що ті, хто втягується у таку розмову, ймовірно, роблять це не через антипатію до тебе як до особи. Більш вірогідно, вони поводяться саме так, як зазначає біблійна приповістка,— ‘говорять бездумно’.

Все ж, коли тебе піднімають на сміх, це може завдати рани, немов мечем. У тебе навіть може виникнути спокуса піти на компроміс зі своєю вірою, щоб припинити цей шквал образ. Отже, що робити, коли над тобою насміхаються через твої вірування?

Ставай на захист

Апостол Петро нагадував християнам завжди бути «готовими відповісти розсудливо тим [«стати на захист перед кожним», НС], хто спитає вас, на чому грунтується ваша надія. Але робіть це з повагою і лагідно» (1 Петра 3:15, СМ). Щоб стати на захист своєї віри, необхідно мати точне знання та розуміння того у що віриш.

Однак ти також повинен навчитися, як це робити «з повагою» або «без гордовитості» (Біблія простою англійською). Обізнаність з Біблією та знання, отримані з неї, не повинні вивищувати тебе з-посеред інших. Навпаки, намагайся розвивати склад думок, який мав апостол Павло. Він написав стосовно свого служіння: «Бо хоч я й вільний від людей, та став рабом усіх, щоб завоювати більше людей» (1 Коринтян 9:19, СМ).

Якщо відчуваєш, що тобі соромно ставати на захист своїх вірувань, не впадай у розпач. Багато молодих людей, які є Свідками, колись почувалися так само. «Навчаючись у початковій школі,— говорить Джемол,— я не знав, як пояснити іншим, чому не відзначаю свят або не віддаю честі прапору й навіть чому ходжу в служіння від дому до дому». Що допомогло йому? «Мій батько допомагав мені доти, доки я сам зрештою зміг пояснити свої переконання, і це стало мені у великій пригоді». Якщо тобі важко пояснити свої вірування іншим, то, можливо, ти можеш заручитися підтримкою батьків чи зрілого члена християнського збору, аби вони допомогли тобі повністю зрозуміти Божу науку (Ефесян 3:17—19).

Шістнадцятирічна дівчина-Свідок сказала, що особисте біблійне вивчення допомогло їй мужньо висловлюватися в школі. «Раніше, коли однокласники дражнили мене, я не знала, що відповідати,— говорить вона.— Тепер, як повночасний благовісник, я приділяю вивченню Біблії набагато більше часу й можу дати відповідь. Те, що я постійно прочитую останні номери «Вартової башти» й «Пробудись!», допомагає мені розмовляти про свої вірування з однокласниками».

Звичайно, немає двох однакових ситуацій. Тому різні обставини вимагають різної реакції. Проте навіть коли тебе провокують, використовуючи жорстокі зауваження, неправильно ‘платити злом за зло’ (Римлян 12:17—21). Відплачувати у відповідь образою, хоч би якою вона здавалася дотепною, може лише додати масла у вогонь і навіть викликати подальші насмішки. Отже дехто вирішив просто ігнорувати образи.

У певних випадках, як, наприклад, коли щось сказали з намаганням пожартувати, було б навіть розсудливо розсміятися, замість того щоб ображатися (Еклезіяста 7:9). Якщо насмішник бачить, що його слова справляють мале враження або взагалі не справляють жодного, він може припинити докучати тобі. (Порівняй Приповістей 24:29; 1 Петра 2:23).

Висловлюйся

Однак існують ситуації, коли можливо запропонувати коротке тактовне пояснення своїх поглядів. Тринадцятирічна дівчина-Свідок спробувала так зробити, і результати були чудовими. «Коли я заходила до класу,— говорить вона,— то почула, як декілька учнів почали насміхатися над Свідками Єгови. Я хотіла щось відповісти, але вони просто пройшли повз мене й продовжували сміятися наді мною. Проте поведінка однієї дівчини відрізнялася». Свідок пояснює: «Дівчина на ім’я Джеймі повернулася до мене і сказала, що має книжку «Ви можете жити вічно в Раю на землі»a. Вона розповіла, що майже прочитала її та хотіла б отримати більше інформації про наші вірування. Я почала вивчати Біблію з Джеймі». Цей випадок стимулював молодих Свідків розмовляти з іншими юнаками і дівчатами. «Я регулярно відвідую чотирьох учнів, які виявили зацікавлення, і впевнена, що незабаром вони будуть вивчати Біблію»,— говорить дівчина-Свідок.

Декілька років тому учень з африканської країни Ліберія мав подібний випадок. На уроці соціології він шанобливо пояснив, що як Свідок Єгови вірить не в еволюцію, а в творення. Спочатку багато однокласників поставилися до нього надто критично. Але вчитель дозволив йому пояснити свої погляди у класі. Після розмови вчитель узяв книжку «Життя. Як воно виникло? Шляхом еволюції чи творення?»b.

Коли учитель прочитав книжку, то сказав класу: «Ця публікація просто незрівнянна. Вона одна з найліпших наукових книжок про творення, які мені доводилося читати». Потім учитель пояснив, що протягом наступних двох семестрів разом зі шкільним підручником вони будуть проходити книжку «Творення», тому він заохотив учнів попросити для себе примірники в учня-Свідка. Було роздано десятки книжок, і багато учнів змінили свій погляд про Свідків Єгови!

Випробувана віра є міцною

Щоправда часами тебе може приголомшувати те, що чимало осіб не поділяють або не ставляться з повагою до твоєї позиції, яка ґрунтується на Біблії. (Порівняй Псалом 3:2, 3). Отже, було б мудро шукати спілкування з тими, хто поділяє твої переконання й вірування (Приповістей 27:17). А що робити, коли в школі чи по сусідству немає такої молоді?

Якщо це так, то слід пам’ятати, що твоїм найліпшим другом є Бог Єгова, і він може підтримувати тебе. Вже протягом тисяч років Єгова є об’єктом образ Сатани Диявола. Тому ми можемо бути впевненими, що серце Єгови радіє, коли ти непохитно тримаєшся своєї віри. Така поведінка дає йому нагоду ‘відповідати Сатані, який ображає його’ (Приповістей 27:11, Хом.).

Слід сподіватися, що час від часу твоя віра буде випробовуватися (2 Тимофія 3:12). Однак апостол Петро запевняє нас, що випробувана віра «дорогоцінніша за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується» (1 Петра 1:7). Отже, коли тобі дорікають за твою віру, розглядай це як можливість зміцнити її та виявити терпіння. Апостол Павло написав, що терпіння породжує «стійкість» (Римлян 5:3—5, СМ). Так, бажання здобути прихильність Єгови є могутньою спонукою давати собі раду, коли тебе ображають або насміхаються через твою віру!

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 13]

Чи ти можеш стати на захист своєї віри?