Проповідує в лічниці

Слідуюче є досвідчення одного з Господніх “інших овець”, що є тепер питомцем в Загальнім Приюті для калік в Гондурас (Полуд. Амер.) Власником цього приюту є уряд, але під зарядом католицьких черниць. Через якийсь час цей молодець, учасник цього досвідчення, студіював видавництва і ставсь вістником правди в єдиний спосіб можливий — з його постелі. Через довгий час ним опікувались в домі його матери, але через боротьбу з сестрою (черницею) свого вітчима над правдою, його вітчим зробив домагання, щоб його забрали до урядового шпиталю. І ось він розповідає про своє досвідчення в тім шпиталі:

“Я старавсь дати вість моїм співтоваришам в цім шпиталі, доручуючи маленькі книжечки без відома черниць, бо я не бажав заборонення цеї роботи. Тепер я маю чотирох чоловіків, що люблять розмовляти про Біблію, і одного ранку один з цих старців читав книжечку Реліґія Жне Бурю. Черниця побачила це нім він успів заховати книжечку, і прийшовши до нього, домагалась дізнатись що він читав. Він сказав, що це була тілька історійка, але вона наставала побачити її, отже сягнула по книжечку хоч він не хотів віддати її. Побачивши окладинку книжечки, вона стала дуже люта й, не кажучи слова, подерла її на куски. Тоді звернувшись до того боязкого старика, в лютості домагалась звідки він дістав її. Він вибурмотав моє імя, почім черниця приступила до мого ліжка дуже бліда на лицю. Вона завжди думала, що я був твердим католиком, але тепер сказала: “Ти протестант! Ну, будь же ним, але не пхай інших у пекло! Я перенесу тебе звідсіля у вард божевільних, а там ти не зможеш проповідувати твої дурні примхи тим людям.” Після того наступила дискусія через дві годині, але я ще не знаю, що мене жде за це, що я став по стороні правди перед нею. Я не говорив нічого до неї через якийсь час, тому що не бажав її базікання, але, коли треба, я завжди готовий з моєю Біблією. Мій параліч почав дошкулювати мені, зате я був скріплений ласкою Єгови і тоді ми переказували одно другому біблійні тексти. Коли ж вона не змогла перемогти мене, вона стала люта і назвала мене безбожником і виклятим, хіба що навернусь до католицизму. Вона сказала мені, що вона пішле капеляна до мене, тому що я знаю так багато про Біблію, і дасть мені книжку свою читати. Потім, перестерегаючи, сказала остерегайсь науки протестанських Ґрізгос і проси святої Діви о прощення ради твого здоровля.”