Приняття життя-даючого знання

“Це значить життя вічне, щоб вони приняли знання про Тебе, єдиного справдішного Бога, і кого післав єси, Ісуса Христа.”— Йоана 17:3, НС.

1. В Осії 4:1—9, що Єгова давно тому сказав про наш день?

ЄГОВА, Господь Бог, говорив про наш день, коли Він сказав давно тому через свого пророка Осію: “Слухайте слово Господнє, О Ізраїлю! Бо Господь Бог має розправу з жителями землі; нема бо ні правди ні милосердя, ані знання Бога на землі. Прокльони і лож, душогубство й крадіж та перелюбство розширилось вельми; один злочин і скоро наступає по другому. Тим-то земля сумує, і все, що живе на ній, ниє, разом із звірами на землі із птацтвом під небесним, тай риба у морі загине; і нехай ніхто не докоряє ані не судить другого; бо це з священиками я маю розсправу; самий ти в день спотикнешся; пророк так само упаде з тобою в ночі; і я вигублю твій нарід. Нарід мій вигублений задля браку знання, бо ти відкинув знання, то й я відкину тебе, щоб не був ти священиком моїм. Як ти забув про закон Бога твого, так і я забуду про дітей твоїх. Чим більше їх намножуєся, тим більше грішать проти мене; вони замінили честь їх у безчесть. Вони живляться гріхом народу мого, і за їх вину вони острять смак свій. Ти же то, що було з народом, те буде й з священиком; я скараю його після доріг їх і заплачу їм по вчинках їх.”— Осії 4:1—9, АП.

2. Яка причина відповідальна за знищення? Завдяки кому?

² Кілька років потому, як Осія скічнив своє пророкування, північне царство Ізраїля упало в руки поганських наїздників, і внаступаючому століттю святе місто Єрусалим і його храм були знищені й Жиди були вигнані з їх краю. Подібне знищення в недалекій будучності зустріне Християнство. Чи студенти світових обставин бажають знати причину такого знищення? Маючи новочасне Християнство на умі, нехай вони зазначать оці слова пророка: “проклони, лож, душегубство і крадіж та перелюбство розширились вельми, і один злочин скоро наступає по другому”, і причина цього є: “нема знання про Бога в краю.” При чиїх дверях Господь Бог поклав відповідальність за те незнання? При дверях реліґійних провідників, священиків і пророків, бо ж це їх завдання навчати людей про Бога, і люди сподіваються від них такої науки. І тепер люди “мають бути знищені за брак знання” у світовому знищенню. Але Бог справедливості призначив, що з “людьми станеться те, що з священиками”, і духовенству не поведеться краще чим людям. Вони запровадили людей у відкинення правди; і коли сліпі провідники провадять сліпих, то всі попадають в яму, але провідник має більшу відповідальність.— Мат. 15:14.

3. Який духовий стан упав на Християнство? За яку причину?

³ Боже написане Слово, Біблія, була розповсюджена сотками мільйонів примірників, але духовенство не використало цієї великої нагоди на добре діло, так щоб заохотити людей студіювати Святе Слово і поінформувати себе про Бога і Його царство. Чи ж це дивниця, щоб де ви не пішли в Християнстві, ви знайдете людей в реліґійному замішанню, ніхто з них ясно не знає чому Всемогучий Бог позволив на царювання зла і горя до тепер, і що Він замірив зробити тепер про цей стан речей і яка є Його воля відносно любимців життя і безпеки? Тому що Біблія із своєю божественною інформацією була так приступною для духовенства і вони відкинули її правди і просвітницькі пророцтва, великий Бог духових достатків відкинув їх як своїх речників і канали інформації з Св. Письма й інструкції. Вони є відкинуті, як Його священики, тому що написано є: “Уста священикові мають зберігати знання, і з його уст повинні вони шукати закону; він бо післанець Єгови сил небесних.” (Мал. 2:7, АС) Ось так духова голоднеча досягла Християнства, як про це наперед дано пересторогу. “Ось надходять дні, говорить Господь Єгова, що пішлю голод на землю, та не голод хліба, та й не жадобу води, але жадобу почути слово Єгови. Будуть блукати од моря до моря, і від півночі аж до сходу; будуть бігати сюди й туди, шукаючи слова Єгови, але не знайдуть його. У той час будуть умлівати гарні дівчата й молодики від жадоби (води правди).” (Амоса 8:11—13, АС) Замість знайти слова Єгови між духовенством і реліґійними системами Християнства, то ви стрічаєтеся з поганим фактом реліґійного переслідування проти Свідків Єгови, що проповідують Його слово.

УСПІШНЕ БІГАННЯ СЮДИ Й ТУДИ ЗА ЗНАННЯМ

4. Чому знання є так вельми потрібне тепер?

⁴ Болючо люди плачуть сьогодні за життям! Як же їм знайти дорогу до нього? Якщо правило, яке Бог оголосив є правдиве, що “мої люди гинуть через брак знання”, тоді противоставлення мусить бути правдивим, що люди спасуться і охороняться живими через набуття знання. Це час найбільшої потреби життя-даючого знання, тому що всі проявлення від 1914 року доказують, що цей світ увійшов у “час кінця” і тепер наблизився до нещасного закінчення того періоду. Ту вельми потрібну інформацію Бог обіцяв з милосердя, бо давно тому Він сказав до пророка Даниїла: “Заховай ці слова й запечатай книгу на останні часи; многі будуть бігати сюди й туди, і знання побільшиться.” (Дан. 12:4) Але коли люди бігаючи сюди й туди серед Християнства не можуть знайти слів Єгови для звільнення духової голоднечі, тоді що є те бігання сюди й туди, що принесе обіцяне побільшення знання? Це є те бігання сюди й туди в написаному Божому Слові себто, слідкування й розглянення Святої Біблії для нашої прямої інструкції. Якщо платне реліґійне духовенство й духовні дорадники відкидають Біблію в користь світської філософії й людської традиції супроти Божого Слова, тоді ті люди, що щиро бажають життя мусять самі бігати сюди й туди по сторінках святої Книги, якщо вони коли небудь дістануть те знання, що побільшує знання. Отже нехай люди ділають незалежно від реліґійних провідників, що понехали їх. Нехай вони ужиють віри й бігають сюди й туди скрізь по книзі, яку Бог тепер розпечатував і відчинив. Його дух, що слідкує “глибокостей Божих” був виллятий. Його чудовий час для духового освічення вже прийшов.

5, 6. Яку найбільшу службу духовенство пропустило? (б) З якими наслідками для себе і для людей Ізраїля?

⁵ Найбільшу службу яку чоловік або жінка можуть дати людству сьогодні, то це передати їм знання про Бога і заохотити їх бігати сюди й туди скрізь по Його Книзі і особисто студіювати Біблію. Реліґійне духовенство пропустило нагоду в цій службі найбільшої ваги, так як в часі Ісуса. Син Божий відважно вказав на людей, яких Бог уважав за відповідальних за смертельний стан несвідомости людей. Під небезпекою розбудити союзну опозицію від священиків і реліґійних провідників, Він сказав: “Горе вам письменники та фарисеї, лицеміри! Ви зачиняєте царство Боже перед людьми, самі не входите, і тих, що входять, не впускаєте!”— Мат. 23:13 і Луки 11:52, НС.

⁶ Через таке здержання правди від людей ті духовники Ісусового часу, провадили людей до знищення і їх нарід до руїни. Через їх відповідальну часть в цім, реліґійні провідники заслужили собі також на погибель. Тим то Ісус сказав до них: “Вужі, кодло гадюче, як зможете утічи від суду Геєнни?” (Мат. 23:33, НС) Через задержання людей в несвідомості, вони допровадили їх, що вони вбили Ісуса на дереві тортур на Голгофі. Трицять сім років пізніше це добровільне незнання допровадило їх до смертельних наслідків, знищення міста Єрусалиму із величезною втратою людського життя, як це Ісус предсказав був, і жидівська нація була розбита аж до сьогодні. А тепер в цім “часі кінця” оживлений нарід Ізраїля із столицею в новочасному місті Єрусалимі рішивсь йти слідами їх праотців, нехтуючи порадою Бога Єгови. Він знов вибрав “Кесаря” як свого приятеля замість Божого царства під Христом. Він обігавсь і дістав членство в Об’єднаних Націях цього засудженого світа. Є тільки один наслідок можливий: знищення із цим світом через узятий мильний крок з причини браку знання про Бога Єгову і царство Його Месії.

ПРИМІРНИЙ ШЛЯХ

7, 8. (а) Ісус був мудріший чим які два чоловіки, що часто бувають згадані? (б) Яке досвідчення Ізраїля показує, що спасення нема в чоловіку?

⁷ Ісус Христос був найбільшим Жидом, бож Він був жидівським Месією, Христом. Цар Соломон Єрусалимський, як довго він ходив шляхом Єгови, був наймудрішим чоловіком в старинному часі; але Ісус Христос був більшим чим Соломон. Він знав чого нам потрібно знати, щоб осягнути життя вічне. Він був мудріший від старинного поганського філософа, Фалеса з Мілету, який сказав: “Пізнай себе.” Так, мудрійший від анґлійського поета, Александра Попа, якого вважають за славного, що він сказав: “Властива студія людства є чоловік”. Ісус указав на найбільше знання, яке конечно потрібне для життя. Певна річ, коли чоловік старається пізнати себе, то до єдиного чесного заключення він може прийти, що він є недосконалим, як усі інші люди, і що він є грішником, і що засобу спасення нема в йому ані в інших людях. Хоч він й наслідив розбитки з сумління від Адама, що колись був звершеною особою, то й це пригадує йому, що він грішник і осудить його.

⁸ Шлях спасення, засіб для осягнення життя вічного, не знаходиться в самому чоловіку, хоч він отримав звершений закон. Через п’ятнадцять століть жидівський нарід жив під законом який Єгова дав їм через Мойсея. Але той добрий і святий закон Божий був більший чим вони могли зміряти, і він тільки відкрив їм, що вони були грішниками. Лєкцію, якої можна навчитися із цього, апостол зсумував в цих словах: “Тепер ми знаємо, що скільки закон говорить, тим, що під законом говорить, щоб усякі уста загородити і щоб увесь світ підлягав Богові для покарання. Тим що ділами закону всяке тіло не оправдається перед Ним, через закон бо приходить точне пізнання гріха.” (Рим. 3:19, 20 НС) Як вельми радісні ми сьогодні повинні бути, що не потребуємо переходити через ті п’ятнацять літ досвідчень Ізраїля, щоб зрозуміти, що наше спасення не прийде нашими зусиллями самовиправдання!

9. Що Ісус установив для нас, як найвище заняття?

⁹ Щоб бути мудрими на вічне спасення, то ми мусимо вважати на слова Того, що є більший від Соломона, Ісуса Христа. Коли Він жив на землі, Він наказував чоловіків і жінок, щоб вони йшли за Ним і наслідували Його. Це ми можемо зробити через виконування роботи, яку Він виконував. Будучи звершеним чоловіком при помочи чудотворної сили Бога Єгови, Його небесного Отця, Ісус був єдиний чоловік, що міг положити своє життя як викупну жертву за людство, щоб воно могло осягнути життя вічне у новому світі. Але нім Він положив своє життя, то яку роботу Він прийняв, як угодну Богу й найбільшої ваги? Він посвятив себе, ради якої найбільш нагальної потреби людей, що мали стрінути знищення? У призначеному часі пророцтвом Він полишив свою столярську роботу й почав проповідувати. Хоч Він знав, що це допровадить до мученицької смерти в зневазі від людей, то помимо того Він посвятився, щоб розповсюднювати знання про Бога Єгову. Цим чином Він установив проповідування Божого Слова, як найвище заняття. Цей світ міг глузувати з проповідування Біблії, як дурноти й непрактичної речі, а головно в вирішальному періоді світової історії; але ж цілий світ з його політичними урядами і Великим Бизнесом і почесними реліґійними проповідниками ніколи не можуть дати вищого заняття чим те, якого Ісус дав приклад для нас. За його вірний напрям серед ворожого й невдячного світа, Він придбав собі титул: “Свідок вірний і правдивий.” (Одкр. 3:14; 1:5) Чи ми можемо сьогодні тішитися якимсь вищим привілеєм, ніж бути свідком подібним Йому, Свідком Єгови, і доказати свою вірність яко такі? Ісусів приклад каже, що ні.

НАВЧИТЕЛІ

10. Що Ісусові слова показують, що чоловік; потребує для осягнення життя?

¹⁰ Опріч оправдання Єгови, як єдиного правильного суверена вселенної, Ісус цікавився рясним, вічним життям для людей. Бог дав Йому силу над усяким тілом, і Він інтересувався наділенням людства звершеним життям на образ і подобіє Боже, вільне від гріха. Він знав чого нам потрібно, щоб осягнути його, і Він старавсь дати нам це. Він знав вартість знання Бога, отже Він сказав: “Я є справжній пастир, і я знаю вівці мої а мої вівці знають мене, як Отець знає мене і я Отця, і душу мою кладу за овець.” В своїй послідній молитві на землі з Його вівцями, Він сказав: “Отче праведний світ направду не пізнав Тебе, але я пізнав Тебе.” (Йоана 10:14, 15; 17:25, НС) Те Його особисте знання Бога зробило Ісуса сильним стати за Божою всесвітньою суверенністю і виконати Божий милуючий замір що до людства, без ріжниці на кошт. Отже в Його послідній молитві до Бога з Його вірними апостолами, Він сказав до небесного Отця: “Прослави Сина Твого, щоб Син прославив Тебе, оскільки Ти дав Йому власть над всяким тілом, щоб всі, що дав єси Йому, Він міг дати життя вічне їм. Це значить життя вічне, щоб вони пізнали Тебе, єдиного справдішного Бога, та кого післав єси, Ісуса Христа.”— Йоана 17:1—3, НС.

11. Яка є вища студія й знання, що провадить до життя?

¹¹ Ні, порада, що провадить до безконечного життя, не є: “Пізнай себе”. Найбільша студія чоловіка не є чоловік, ні ти самий ані інші люди. Найбільша студія чоловіка є Бог і Божий Головний Аґент, Ісус Христос. Це правда, що Бог є невидимий і безконечно високий для осягнення чоловіком, та однак Бог уможливив цю студію Себе для чоловіка через своє написане Слово і при помочи Його освічаючої сили або духа. Така студія має до чинення з найвищими речами і провадить до наслідків найвищої ваги для нас. Ми мусимо займитися цією студією, якщо ми бажаємо набути знання, що значить життя вічне в новому світі. Чому так? Тому що це значить черпати знання з великого Джерела життя, яким є Єгова єдиний правдивий Бог, і також знання про Його Головного Аґента якого Бог уживає, щоб уможливити це життя для нас, Ісуса Христа, що Його Бог вислав у цей світ проголосити Бога для нас, як цього жодний пророк не зробив. Коли ми студіюємо чоловіка, тоді ми студіюємо вмираюче сотворіння. Коли ж досліджуємо Бога, тоді ми студіюємо життя-даючого Творця. Правдою є, що це важніше познайомитися з Творцем і прийти в споріднення з Ним чим студіювати грішне сотворіння землі, що є засуджене на смерть. Правдою є також, що це більш важне пізнати Творцевого Головного Аґента життя чим інтересуватися сотворіннями, що потребують життя й не мають засобів спастися. Така вища студія провадить до вічного життя.

12. Чиїм навчителем є Бог Єгова? Згідно з якою обітницею?

¹² Коли ми звернемося до Бога і Христа і слідкуємо Божу Книгу, тоді Він стається нашим Навчителем, і певно Він знає як навчати нас, щоб ми осягли вічне існування в мирі й щастю. Бог велів це записати у пророках. “І всіх твоїх дітей навчатиме Єгова; і великий мир буде серед синів твоїх.” (Іса. 54:13, АС) Оці слова були сказані до Божої “жінки”, себто, до Єгової Теократичної орґанізації званою “Сион”, яка роджає тих, що стаються духовими дітьми Божими. Головний з її дітей є Ісус Христос, якого помазано бути Царем Єгови для обіцяного царства. Інші з її дітей, про які тут говориться, це послідовники, що є помазані Божим духом бути спільниками з Ісусом Христом в небесному царстві. Породивши ті царські діти, почавши від Ісуса, їй сказано співати й крикнути голосно з радости тому що її неплідність скінчилася. (Іса. 54:1) Апостол Павло показує, що цією жінкою є Теократична орґанізація Єгови, і що її дітьми є Ісус Христос і Його тіло вірних послідовників, кажучи: “А вишній Єрусалим вільний, і він мати нам. Писано бо: ‘Звеселись неплідна, що не роджаєш дітей, вийди і покликуй голосно, ти, що не мучилась при породах; бо в пустої жінки більше дітей чим тієї, що має мужа.’ Ми ж, браття, по Ісааку діти обітування. Оце ж, браття, ми не діти невільниці, а вільної.”— Гал. 4:26—28, 31, НС.

13, 14. (а) Через кого Єгова навчає? (б) Хто є принятий до Його школи? і з якими благословенствами для них?

¹³ О, як незмірним багацтвом це є мати самого Бога Єгову за нашого Навчителя! Вищої освіти не може бути чим ця, бо це знання походить від найвищого джерела у школі життя. І Бог покликав до служби свого спів навчителя, свого царського Сина Ісуса Христа. Ради цієї особлившої причини Ісус сказав до своїх послідовників: “Але ви не звіть себе ‘Раббі’, бо один ваш навчитель, а ви всі брати. Ані не звіть себе ‘провідниками’, бо один ваш Провідник, Христос.” (Мат. 23:8, 10, НС) Отже ми мусимо бути навчені Богом Єговою через Ісуса Христа.

¹⁴ Тому що навчання приходить через Ісуса Христа як головного Інструктора, многі відмовляються бути навченими, бо вони не хотять статися схожими на їх Навчителя. Отже не всі чоловіки і жінки бувають приняті або просять бути принятими у школу вищої освіти, але тільки ті, що люблять і бояться Бога Єгови і котрих Він притягає. Цей факт Ісус пояснив, коли Він сказав: “Ніхто не може прийти до мене хиба Отець, що післав мене, притягне його, і я воскрешу його останнього дня. Написано в Пророках: Всі вони будуть навчені Єговою. Всякий, що чув науку Отця і навчився, приходить до мене.” (Йоана 6:44, 45, НС) По словам Ісуса, то наука яку християнин дістає в цій Теократичній школі провадить до воскресення з мертвих і до вічного життя з початку тисячоліття Нового Світа. Ті навчені в цій школі є поблагословенні миром і добробутом і держать себе від самолюбної й смертельної боротьби цього старого світа. Тож вбачаймо, щоб нашими навчителями не були люди з їх смертельними науками, традиціями та світськими філософіями, але щоб нашими навчителями були два великі Інструктори вселенної, Бог Єгова і Ісус Христос. Це значить життя для нас так зробити.

15, 16. Як Ісус стрінув уздібності як правдивий інструктор?

¹⁵ Ісус стрінув усі уздібності надійного інструктора. Він не засів у кріслі навчителя в школі Єгови і опісля звернувся до порожніх філософій цього світа і навчав своїх послідовників чогось противного найвищому Навчителю, Богу Єгові, щоб тільки бути популярним у цім світі. Чого Бог вимагає від усіх тих, що визнають себе за представників і говорять за Нього, то щоб вони говорили правду про Бога і переказали знання про Бога людям. На двох оказіях Ісус мав наводити з пророцтва Осії, голови 6, яка звучить: “Я милості хочу, не жертви, а знання про Бога любійше мені над всепалення. А вони, як і люди, поламали заповіт мій і зрадили мене.” (Осії 6:6, 7; Мат. 9:12, 13; 12:7) Ось чому Ісус міг воювати Божим пророчим Словом як мечем і запхав його в реліґійне духовенствю і пробив їх реліґійні привлащування.

¹⁶ Пророцтво Осії у попередніх віршах предсказало цю чинність Ісуса, кажучи: “Та що ж вчиню тобі, Ефраїме? що вчиню тобі, Юдо? Та ж чеснота ваша, мов та мрака порання, мов роса, що скоро зникає! Тим то я побивав їх через пророків, картав їх словами з уст моїх, і мій суд виднів, наче світло.”— Осії 6:4, 5.

17. Щоб бути Божим вірним свідком, яким напрямом ми мусимо йти?

¹⁷ Ціла наука Біблії від обкладинки до обкладинки указує, що люди бувають знищені через брак знання про Бога Творця і Спасителя. Щоб усунути потребу, Бог дає людям знання зі своєї богодухновенної Книги. Отже ми, що бажаємо бути Його вірними свідками, пам’ятаймо це й не звернім на бік до чогось іншого. Тримаймося точно навчання чистого Божого Слова на Його честь і на спасення людей. Це тому, що реліґійне духовенство Християнства відвернулося від цього і наслідувало духовенство Ісусового часу, що тепер прийшла черга на них, ‘бути битими пророками і проколеними мечами Божих уст’. Чи вони люблять це? Певна річ, що ні! Вони ненавидять Свідків Єгови за проголошення пророцтв і проповідування слів з Божих уст, які так остро рубають духовенство перед людьми.

СУЦІЛЬНІ ІНСТРУКЦІЇ ПОТРІБНІ

18, 19. Чому часткові знання не є вистарчальними для осягнення спасення?

¹⁸ Коли ми побираємо Божі інструкції через Біблію, приймаймо ж усе, що вона навчає. Найвищий Навчитель перестерігає нас, що ми не можемо ні додати світського ложного знання до Його Слова ані відіймити від нього. Ми мусимо мати повну інформацію, щоб дістати спасення о яке Він постарався. Через тисячі літ благородні люди й жінки шукали за інформацією про Того, що Його Бог вислав, і бажали пізнати Його і прилучитися до Нього. У своїм часі Месія прийшов в особі Ісуса Христа. Коли б ми пішли дорогою реліґійного духовенства за Ісусового часу і відкинули факти про Нього предсказані в пророцтвах, то ми ніколи не отримали б життя вічного. Ми були подібні до тих Жидів, що погибли за відкинення знання. Знання про Бога без знання про Його Сина Ісуса Христа є тільки частинне. Життя через закон Мойсея є неможливе. Також знання про Ісуса Христа без знання про Бога Єгову є частинним, як це справа мається сьогодні в Християнстві. Знати Бога Єгову і знати Ісуса Христа — є нероздільна вимога для спасення.

¹⁹ Йоан 3:35, 36 (НС) каже нам: “Отець любить Сина і віддав все в Його руки. Хто вірує в Сина має життя вічне; хто не слухає Сина не побачить життя, але гнів Божий” пробуває на ньому.” 1 Йоан 2:22, 23 (НС) каже: “Хто є брехун, як не той, що заперечує, що Ісус є Христом? Це антихрист, хто заперечує Отця й Сина. Всякий, що заперечує Сина не має й Отця. Хто ж визнає Сина має й Отця.” А до цього 1 Йоана 4:15 (НС) додає: “Хто визнає, що Ісус Христос є Син Божий, то Бог є в злуці із ним, а він у злуці з Богом.” Немає бо іншого шляху: побирання нами знання про єдиного правдивого Бога і про Його Післаньця, Ісуса Христа — це значить життя вічне для нас.