Дальше збагачення розуміння (Докінчення)

11. Як споріднення між праведністю і вірою є ясно показане?

ЯК саме наше виправдання приходить через віру в Христову кров, то це сказано в цих словах: “Тепер же, будучи признані за праведних через нашу віру, втішаймося миром з Богом через нашого Господа Ісуса Христа. Тим більше тепер, будучи признані за праведних через кров Його, спасемось Ним від гніву.” (Рим. 5:1, 9, НС) Що це Бог оправдує, то це читаємо в цих словах: “Кого Він покликав, тих Він признав за праведних. . . . Хто обвинувачувати ме Божих вибраних? Бог є Той, що признає їх за праведних.” (Рим. 8:30, 33, НС) В анґлійській мові споріднення між анґло-саксонськім словом (белівінґ) вірувати з латинським словом віра (фейт) не є так ясне, але в грецькій мові слова “віра” й “вірувати” є ясно споріднені, бож вони є взяті з того самого кореня слова. Переклад Нового Світа старається затримати це споріднення ясним через переложення дієслова “вірувати” у відповідних місцях на такі вислови, як “виявляти віри, приложити віру; заспокоїти віру”. Отже завважте, як оправдання вірою є ясні в цьому перекладі: “Коли б, наприклад, Авраам був признаний за праведника за діла, тоді він мав би основу хвалитися; та не перед Богом. Що ж бо кажуть писання? Авраам виявляв віру в Єгову, і це почислено йому за праведність . . . . хто ж не робить, а вірує в Оправдуючого нечистивого, такого віра полічується за праведність.” (Рим. 4:2, 3, 5, НС) Також, замість перекладу в Версії Короля Якова: “Я вірував тим і глаголив,” тепер 2 Коринтян 4:13 звучить: “Тепер маючи того самого духа віри по писаному, ‘я виявив віру і тому говорив,’ ми також виявляємо віру й через те говоримо.”— НС.

12. Як сполучення між вірою і праведністю є ясно показане в листі до Римлян 10:4, 8—11?

¹² Нероздільний зв’язок віри з оправданням й праведністю далі задержано в цьому перекладі Римлян 10:8—11 (НС): “Христос є довершення кінцем закону, так що всякий віруючий може бути оправданий. Але ж що говорить [писання]? Близько в тебе слово в устах твоїх і в серцю твоїм, це єсть ‘слово’ віри, яке ми проповідуємо. Бо коли прилюдно визнавати меш ‘слово в твоїх устах’, що Ісус — Господь, і вірувати меш в серцю твоїм, що Бог підніс Його з мертвих, ти спасешся. Бо серцем віруємо на праведність, а устами прилюдно визнаємо на спасення. Кажуть бо писання: Всякий, що вірою вповає на нього не осоромиться.”

РЕЛІҐІЯ

13. Чому ми знаходимо речення “законне утвердження” в листі до Филипіян 1:7? Яка книжичка носить титул на підставі цього?

¹³ В році 1950 на міжнародній конвенції Свідків Єгови в Янкі Стадіоні, в місті Нью-Йорк, звільнено для нас вельми цінний леґальний документ, книжечку на 96 стороні під титулом “Оборона і Законне Утвердження Доброї Новини”. При тому скажемо, що цей титул є оснований на Павлових словах у в’язниці в Римі, що є записані в листі до Филипян 1:7 (НС): “Всі ви є спільниками зі мною в незаслуженій благодаті і у в’язниці моїй і в обороні й законному утвердженню доброї новини.” Читач можливо дивується чому грецьке слово (бе-баіо-сіс) тут переложене на “законне утвердження”. Ми бачимо, що в листі до Жидів 6:16 (НС) те слово знов має законний змисл і є переложене на “законне запевнення”. Одначе, Словник Грецького Завіту, що його списали Мултон і Міліґан (1914 р.) показує, що це технічне слово відноситься до судів, і поміщено його також в листі до Філіппійців 1:7. Др. Адольф Дейсман, який був піоніром відносно старинних рукописей, твердить, що “те слово завжди треба читати із технічним змислом в умі” (Стор. 108). Папірус, який знайдено вже по піонірській роботі Дейсмана, підтверджує його твердження многими прикладами. Звідси ми можемо оціняти Павлові слова, що він знаходився у в’язниці в Римі у боротьбі, щоб законно утвердити право проповідувати добру новину Божого царства і щоб євангелія мала право бути свобідно розповсюджена, як і всі поганські реліґії римської імперії.

14. На стороні 75, що та книжечка каже про Товариство і Свідків?

¹⁴ На стороні 75 в книжочці Оборона і Законне Утвердження Доброї Новини ми читаємо про одно із заключень, яке зроблено відносно Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур по многих роках боротьби в судах: Доведено є, що Товариство Вартової Башти і Свідки Єгови є законною орґанізацією і що їх представники заняті проповідуванням євангелії є законно признаними міністрами реліґії, і їм належать всякі привілеї признані всім іншим реліґійним орґанізаціям і міністрам.”

15. Що побічні завваги показують про Якова 1:26, 27, Діяння 26:5 і Колосян 2:18? і що те грецьке слово значить?

¹⁵ Це інтересне заключення заставляє нас звернутися до Перекладу Нового Світа за світлом про реліґію. Це слово ніде не являється в головному тілі текстів, але являється в поясненнях побічних завваг. В порівнанню з Версією Короля Якова з її висловами “реліґійний” і “реліґія”, ми тепер знаходимо “правильний поклонник” і “форма почитання”, як от в Якова 1:26, 27: “Коли хто думає, що він є правильним поклонником і не уздає язика свого, а далі обманює серце своє, у того марна віра. Форма почитання, що є чиста й неопоганена в очах нашого Бога і Отця є ця: дбати за сиріт і вдів, і держати себе несплямленим від світа.” (НС) В побічній заввазі показано, що Старі Латинські Версії містили слово реліґіосум ессе (бути реліґійним і реліґіо (реліґія). Що грецьке слово тут (трескеіа) значить “форма почитання”, то це показує Павло в Діяннях 26:5: “По найсуворішій формі почитання нашої секти я жив фарисеєм.” (НС) Тут в побічній заввазі показано, що старі латинські тексти містили вислів sectam nostrae religionis (секта нашої реліґії). В Колосян 2:18 він також пише про “ангельську форму почитання”, і в побічній заввазі показано в старих латинських версіях вислів religione angelorum (реліґія ангелів).

16. Як початкові християни, що говорили по-латинськи уживали слова реліґія? Чи Павло уживав його в суді?

¹⁶ З відси можна ясно бачити, що початкові християни, що говорили по латинськи уживали слова реліґіо, що рівнялося грецькому слові трескеіа. Безсумніву, що в римському суді перед яким явився Павло, латинський вираз реліґіо був ужитий відносно Павлової форми почитання, тобто християнства. Але Павло не противився цьому, тому що він розумів загально прийняте значіння того слова. Чи то він боровсь в римському суді латинською або грецькою мовою, і чи він самий уживав слова реліґіо відносно своєї форми почитання Бога Єгови, то цього ми не знаємо. Він був там, щоб боротись за її право існувати і поширити її як всяку іншу реліґію в тому часі.

17. Чи Павло був нечесним в його промові до Атенянів на горі Марс?

¹⁷ Ми бачимо, що римський старшина Фест, перед яким Павло явився на суді, відносився до жидівського почитання, як “почитання божества”, коли то Фест сказав до царя Агріппи: “Були між ними деякі змагання про їх власне почитання божества і відносно якогось Ісуса, що вмер, але про якого Павло твердить, що він живий.” (Діян. 25:19, НС) В побічній заввазі показано нам, що вираз “почитання божества” є той самий вираз, який Павло ужив в своїй розмові з Атенянами на горі Марс і сказав: “Мужі Атеняне, по всьому виджу, щи ви є більше віддані страху божества чим інші.” (Діяння 17:22, НС) І як пояснення цього факту, Павло відносився до жертівника, який вони збудували і на якому написали “Невідомому Богу”, і Павло показав їм, що тим невідомим Богом був Його власний Бог. Отже тактовний Павло не ображав тих образованих людей вищого суду і не сказав, що вони боялися більше демонів чим інші і не ужив слова “демони” в його сучасному страшному значінню. В побічній заввазі показано, що “демонів уважали за богів, а не як нікчемників.” І тому Фест пристосував грецьке слово (деі-сі-даі-монія) до жидівського вірування, але не в нікчемний спосіб. Якщо Павло боровсь за християнство законним терміном реліґіо і пристосував його до християнства в його часі, то й ми також можемо це робити без спротиву. Отже виходить, що предложення на стороні 75 тієї законної книжечки є властиве.

ЗНАЧІННЯ “ВСІ”

18. В якому змислі слово “всі” є ужите найперше, і де його так ужито?

¹⁸ Одно слово, що спричиняє велику трудність в зрозумінню, це маленьке слово “всі”. Скільки це “всі”? Грецький текст уживає його в трьох змислах, і вони є подані в Перекладі Нового Світа: (1) Значіння слова “всі”, сукупність, що включає все і всіх; (2) як значіння всіх родів, або якостей осіб або речей; і (3) як значіння як будь-який інший чоловік або річ. Коли Ісус сказав, що царство небесне подібне купця, який знайшовши дорогоцінну перлину “пішов і зараз продав всі речі, які він посідав, і купив її.” Під цим словом Ісус розумів всі речі без виїмку. (Мат. 13:45, 46, НС) Коли Павло говорить про Божого Сина Ісуса Христа: “Коли ж упокориться Йому все, тоді й сам Син упокориться Тому, хто впокорив йому все, щоб Бог був все у всьому.”— то під цим Павло розумів усі речі й всіх людей без виїмку. (1 Кор. 15:28, НС) Оттаке є перше значіння слова.

19. Яке є друге значіння слова “всі” і де його ужито?

¹⁹ Хто вірує в всесвітне спасення всіх людей, включаючи і самого Диявола, той спротивиться другому змислові. Але цього ми не можемо оминути, якщо ми погоджуємося, що Писання є гармонійні. Завважте, як Переклад Нового Світа гармонізує Писання, що тільки ті, що дістануть знання й віруватимуть до кінця, спасуться: “Правдиве світло [Ісус], що освічує всякого рода людей, мало прийти у світ.” І також Ісусові власні слова: “І я, як буду піднятий від землі, притягну людей всіх родів до себе.” (Йоана 1:9; 12:32, НС) Також: “Щасливі ви, коли люди безчистять вас і гонять вас і не поправді кажуть усяке лихе слово ради мене.” (Мат. 5:11, НС) Далі Йоілове пророцтво сповнилося в день П’ятидесятниці: “І буде останнього дня, каже Бог, я виллю духа мого на всяке тіло, і сини ваші й доньки ваші пророкуватимуть і молодці ваші бачитимуть видива, а старцям вашим сни снитимуться; і на невільників і на невільниць я виллю духа мого в ті часи, і вони пророкуватимуть.” (Діян. 2:16—18, НС) Павло каже, що християни повинні молитися “за всілякі люди” і тоді додає: “Це праведно й прийнятно в очах нашого Спасителя, Бога, який велить, щоб всякі люди спаслися і до акуратного знання правди прийшли.”— 1 Тим. 2:1—4, НС, також 6 замітка^е.

20. Як до Римлян 5:18, 19 переложено, і чому це властиво?

²⁰ Що ж про Римлян 5:18, 19 ви скажете? Ми є звільнені від усякої потреби довгого вияснення при помочи цього перекладу: “Тим же як через гріх одного чоловіка осуд прийшов на всі роди, так і через акт оправдання одного чоловіка прийшло оправдання життя на всякі роди. Яко бо через непокору одного чоловіка многі сталися грішниками, так і через послушенство одного чоловіка праведниками зробляться многі.” (НС) Ось цей факт, що многі, та це всі люди без виїмку, стануться праведниками погоджується із фактом, що наслідок Христової роботи принесе праведність всяким родам на життя. Все це сходиться з Павловим арґументом, що не тільки природні Жиди, але й люди всіх інших народів, людей і язиків, матимуть нагоду спастися. Але це не значить, що всі люди спасуться.

21. Яке є трете значіння слова “всі” і де його так ужито?

²¹ Тепер щодо третього змислу слова “всі”: Воно спричиняє переворот в арґументі тринітаріїв (тих, що вірують в трійцю). Це поняття “всі інші” або “будь-який інший” є звершено граматичне і згідне з Писаннями. Завважте, що Ісусові слова показують оце: “Шукайте перше царства і праведности його, всі інші речі будуть дані вам.” У своїм пророцтві про кінець світа: “Бачите фігове дерево і всі інші дерева.” (Мат. 6:33; Луки 21:29; також Луки 13:2, 4, НС) Далі Павло пояснює тіло: “Якщо один член терпить, всі інші члени терплять з ним; або коли один член прославлений, тоді всі інші члени радіють з ним.” (1 Кор. 12:26; також 1 Кор. 6:18, НС) Щодо прославлення Христа, Павло каже: “Бог вивисшив Його до вищого становища і дав Йому ім’я вище всякого іншого ім’я.”— Филип. 2:9, НС.

22, 23. Як трінітарії арґументують на підставі Колосян 1:15—20, і як новий переклад виявляє їх арґумент?

²² Та тринітарії тепер прийдуть до вас зі словами Павла в листі до Колосян 1:15—20 по змісту Версії Короля Якова. Вони твердять, що коли Ісус був перед всіма речами і всі речі походять від Нього, тоді Він мусить бути самим Всемогучим і Всевишним Богом, тобто, одна особа з Богом. Але ті вірші ми мусимо погодити зі всіма іншими писаннями, що Ісус Христос був Сином Божим і був сотворінням Його. Отже грецьке слово тут мусить бути переложене в змислі “всі інші”. Завважте, як Переклад Нового Світа палить арґумент тринітаріїв:

²³ “Він є образом невидимого Бога, перворідень усякого творива, бо Ним сотворено всякі інші речі, в небі й на землі, видимі й невидимі, . . . Всі інші речі сотворено через Нього і для Нього. Він є перший усіх інших речей і через Нього всі інші речі були сотворені, і Він є головою тіла, церкви. Він є початком, перворіднем з мертвих, щоб Йому передувати у всіх інших речах, бо зволив Бог, щоб у Ньому вселилась уся повня, і щоб через Нього поєднати всі інші речі, помиривши кров’ю, яку Він пролив на дереві мук, чи то земне чи небесне.” (НС) В гармонії із цим, Одкриття 4:11 (НС) каже нам, що Бог Єгова “сотворив усі речі”, включаючи свого єдинородного Сина, Ісуса Христа. Побач також Йоана 3:31, НС.

ЗА ЄДИНОГО ВСЕВИШНЬОГО І ВСЕМОГУЧОГО БОГА

24. Чи ім’я Єгова відноситься до Ісуса? Як вашу відповідь докажете?

²⁴ Із цієї однієї студії видно, що Переклад Нового Світа показує виразну ріжницю між Богом Єговою і Ісусом Христом, тому що вони є дві відмінні й відріжнені особи; Один Творець а той другий сотворення на Божий образ. Цей переклад, привернувши ім’я Єгови до його властивого місця в Грецьких Писаннях, показує, що ім’я Єгова не відноситься до Ісуса. Наприклад, тринітарії є нахилені сполучити слова в листі до Римлян 10:13, і наведення Йоїла 2:32 з Ісусом. Тепер, коли ми читаємо в Перекладі Нового Світа вірші Римлян 10:9, 13, то ми побачимо мильність їх погляду. Ми читаємо в тих віршах, як слідує: “Бо коли ти прилюдно сповіщаєш слово в устах твоїх, що Ісус є Господь, і віруєш в серці твоїм, що Бог підніс Його змертвих, ти спасешся. Бо всякий, що призиває ім’я Єгови буде спасений.” (НС) Ми бачимо, що 9 вірш не каже, щоб спастись, то прилюдно треба звіщати, що Ісус є Єгова, але що Він є Господь, або Пан. Побічна заввага тут показує, що “Господь” тут не відноситься до Єгови, і що навіть єврейські версії не переложили цього слова на Єгова. Отже, щоб спастися, то треба кликати ім’я Єгови, бо Він є Той, що підніс з мертвих Господа Ісуса. Всі контексти в тих писаннях погоджуються із цим. Ми також можемо віднестися до Діяння 2:21, 24—36, щоб показати, що Єгова і Ісус є відмінні особи і що Боже ім’я не відноситься до Сина Ісуса. Є тільки один Всемогучий і Всевишний Бог,— Єгова Отець нашого Господа Ісуса.

25. Які інші начерки перекладу ми не маємо місця пояснити? Кому і для чого ми поручаємо цей переклад?

²⁵ Забракло нам місця розказати про ішні важні начерки цього Перекладу Нового Світа, як він усуває ложні висновки, що не знаходяться в найстарших і автентичних грецьких рукописях; як і чому він вилишив слово “хрест” і натомість ужив “дерево мук”; як він подає грецьку підставу для Християнсько-Грецьких Писань; як він подає про Христову другу присутність або пароусія із силою Царства. Про інші інформації ми відсилаємо наших читачів до нашого артикулу з 15 вересня, 1950 р., “Переклад Нового Світа Християнсько-Грецьких Писань”. По нашій точній застанові й близькій критиці цього замітного перекладу, ми поручаємо його уживати в студії Біблії для всіх шукаючих правди і Життя. При його помочи вони напевно збагатять певність їх розуміння.