Чому робити зусилля щоб затримати чесність?
“Убогий в своїй невинності лучший, аніж багач із ложними устами„ а до того дурний.” “То нехай зважать мене на вазі правди й Бог розпізнає мою безвинність.”— Прип. 19:1; Йова 31:6.
1-3. (а) Хто був перший, що зломав праведність, і як це є описане в Біблії? (б) Як Сатана поступив з його нечистивим пляном, і який був наслідок для роду людського?
НЕБЕЗПЕЧНІ обставини і брак чесноти, які тепер перемагають по цілому світі, не стались припадково. Вони є частю обміркованого руху, щоб зруйнувати людський рід. Руху чийого? ви запитаєте. Ми мусимо піти назад до історії много літ, щоб знайти відповідь. Геть із минувшини ми читаємо пророцтва, що станеться з тими, що поламали чесність. Біблія розказує історію. Зміст є записаний в Езекиїла 28:13—18 (АС):
2 “Ти був у Едені, Божому саді. . . . Тебе помазав я, щоб наче херувим, розпростерав охоронні крила; тебе поставив я наче на святій горі Божій, і ти ходив серед огнистого каміння. Без хиби були поступки твої з того часу, як тебе сотворено аж докіль не знайшлось у тебе беззаконності. Та через розлоге купецтво твоє сповнилось внутро твоє неправедністю, і ти согрішив. Тим то скинув я тебе, як нечистого, з Божої гори, вигнав тебе, ти херувими осяйний, зпосеред огнистого каміння. Високо неслось твоє серце задля пишноти твоєї, через гординю ти стратив мудрість твою; зате ж і я звалю тебе на землю, оддам тебе царям, щоб поругались над тобою. Через безліч провин твоїх, через неправедну наживу твою у купецтві опоганив ти святощі твої, і я виведу зпосеред тебе вогонь, а він пожере тебе, й оберну тебе в попелище перед очима всіх, що поглядатимуть на тебе.”
3 Ці слова були висказані до царя з Тирсу, але вони є пророцтвом про того, що ми тепер знаємо як Сатана Диявол. Він був з першу охороний херувим в городі Еден. Бог дав йому святе довірє. Він умістив його яко маючого власть над чоловіком, так щоб він міг доглядати потреб людства і постачав потрібні річи, яких вони бажали. Охоронний херувим, однак, не дотримав невинности до того святого поручення. Він думав забагато про себе, як це Писання указують. Беззаконність знайдено в йому. Він уважав, що йому належиться поклін, який віддавали Всевишньому Богу, Єгові, Творцеві. Отже він збунтувався і почав виконювати неправедність, шукаючи відвернути всі сотворіння геть від Бога до себе. Йому вдалося наставити людство до непослушенства. Адам і Ева були перші люди. Вони також були перші на землі, що поламали свою невинність до Бога. Від того часу всі людські сотворіння, що жили, мали перед собою визов: чи вони можуть затримати або ні свою невинність до Бога.— 1 Мойсея 3.
4. (а) Яке велике спірне питання тепер стоїть перед всесвітом? (б) Яка була позиція, як він зломав свою невинність до Бога?
4 Сатана є злющою силою, що є звільнена на землі і небі, і своїми злющими вчинками він зробив визов; а тим визовом є: Хто є Всевишнім? Він старається поставити ідею, що він може дістати всі земні сотворіння, щоб почитали його, і що не може мати сотворінь на землі, котрі були б вірними Йому, котрі б служили Йому, навіть під спробою. Питання є: Чи може Єгова виконати Його першу ціль залюднити землю праведними сотворіннями? Отже цей великий спір постав про невинність. Хоч Сатана був убезсилений Богом, хоч він був взятий від його становища як охоронний херувим, викинутий геть правильно, однак він не був прогнаний із цього світа. Бог призначив час; Він дав час для Диявола пробувати і доказати той злий визов. І так Сатана від того часу вживав впливу над народами і над розвиненням їх цивілізації.
5. Як Біблія показує, що Сатана інтересувався людьми і урядом на землі, і старався відвернути все людство від Бога?
5 Ми маємо ключ до зрозуміння цього в книзі Йова в Біблії. В Йова 1:6—12 (Мо) ми читаємо: “Сталося ж одного дня, що ангели прийшли стати перед Предвічного [Єгову, АС]. Прийшов і Противник [Сатана, АС]. ‘І поспитав Господь Сатану: Звідкіля прийшов ти?’ Відказав Противник й промовив: ‘Я ходив по землі й обійшов її навкруги.’ І сказав Предвічний Противникові: ‘А звернув ти ввагу на слугу мого Йова? бо нема такого на землі, такого безвинного, справедливого, та щоб цуравсь так лихого?’ І відказав Противник та й промовив: ‘Чи то ж Йов дармо такий богобоязливий? Чи не ти ж сам обгородив навкруги його дом його й усе майно його? Працю рук його благословив ти, й стада його ширяться все більш по країні: простягни тільки руку твою й торкнись до всього, що він має,— чи буде він благословити Тебе?’ І сказав Предвічний Противникові: ‘Ну, так нехай все, що його буде в руці твоїй, тільки на його самого не простягай руки твоєї.’ І пішов Противник з перед лиця Предвічного.” Ця історія показує ясно що Сатана, Диявол має справи на землі. В той час він справлявся з упавшими людьми, мандруючи по світі. Він був невидимий верховник. Він мав сотворіння, що служили йому. Він зорґанізував ці сотворіння в ріжні форми уряду. Так, сьогодні він має вплив над всіма урядами землі. Цю програму він почав з Вавилоном у Німродовім часі, і Писання кажуть нам, що він є “богом цього ладу”.— 2 Корин. 4:4, НВ.
6. (а) Як Божа найвисша позиція була показана від часу бунту? (б) Яка спроба була на все людське сотворіння від того часу?
6 Розмова записана в книзі Йова між Єговою Богом і Сатаною показує, що Єгова Бог підтримав свою позицію як Всесильний, Творець. Сатана не міг робити, що він хотів Йовові, тому що Єгова положив охорону там. Бог далі руководив справою і Бог постановив полагодити цю точку. Бог хотів звелечити своє імя по цілому світі. Ось чому Він не обявив своєї найвищої сили через негайне знищення Сатани, але позволив йому остатися. (2 Мойс. 9:16, Мо) Від часу Адама і Еви спроби чесноти завжди продовжались. Кожне людське сотворіння могло вибирати життя або смерть. Адам і Ева поламали невинність до Бога. Вони вибрали смерть. Історія показує, що вони померли.— 1 Мойс. 5:5.
7. В спробі праведности, які втрати потерпів Йов?
7 Йов був чоловік посвячений Богу і він є визначною особою, яка затримала невинність до Бога під спробами. Коли Єгова відняв охорону, яку Він положив навкола Йова, Йов потерпів великі втрати. Він потерпів втрату в його стаді; деякі через бурю, інші були вкрадені. Він втратив своїх слуг, які були повбивані кметями. Його діти, сім синів і три дочки, бенькетували разом коли прийшов полив, та знищив їх доми і вони погибли. Все добро Йова і його достатки були зруйновані. Однак особисто він не був ушкоджений.— Йова 1:13—19.
8-10. (а) По невдачі зламати невинність Йова через початкову спробу, що опісля зробив Сатана? (б) Який напрям взяв Йов і з яким успіхом?
8 Опис в книзі Йова йде дальше і каже в другім розділі: “Сталося ж одного дня, що сини Божі прийшли стати перед Єгову. . . . І каже Єгова Сатані: А звернув ти ввагу на раба мого Йова? Другого бо такого нема на землі, такого щирого, справедливого та, щоб так цурався лихого: і він ще затримав сильно свою невинність, хоч ти порушив мене проти нього, щоб знищити його без причини. І відказав Сатана й каже: шкіру за шкіру, а за свою душу віддасть чоловік усе, що має. Простягни тільки руку твою й торкнись костей його й тіла його,— чи благословитиме він тебе? І відказав Єгова Сатані: ну, він у руці твоїй тільки життя його пощади. І пійшов Сатана зперед Єгови, та вдарив Йова лютою проказою від підошви аж до тімя. Взяв він черепок, щоб ним скребтатись, та й сів на попелищі далеко від господи. І каже до його жінка його: Чи ти ще держатимешся твердо в твоїй праведності? занехай Бога й умри.”— Йова 2:1—9, АС.
9 Він був поставлений на особисту спробу. Він терпів біль і невигоду. Сатана ужив жінку Йова у змаганні зламати його праведність і знеохотити його сказавши йому занехати Бога і вмерти. Справді це була велика спроба. На цю сцену прийшло трьох його так званих приятелів. Вони не потішали його також. Вони зачали винувати його завсякого рода злочини. Йов видержав через всі ці спроби, що прийшли на нього особисто. Він задержав свою праведність. Ми знаходимо ці слова в 27:5, “поки тху мого, я праведності моєї не зречуся.”
10 Так, він ніколи не похитавсь у вірі і побожності до Єгови ані на одну хвилинку. Єгова зберіг його життя. Єгова не позволив Дияволові, щоб він умертвив його. Але цим зробив історію, що служить до цього дня. Записка показує, що Єгова благословив Йова за його праведність. В Йова 42:10, 12, (АС) каже: “І вернув Єгова Йовові втрату, як він помолився за свої друзі, й дав Єгова Йовові удвоє тілько, як мав уперед. І так Єгова поблагословив при кінці Йова більше як в почині.”
11. Чи Єгова був жорстокий, що позволив на страшну спробу Йова?
11 Дехто може сперечатись, що це була жорстока річ, що Єгова зробив, позволивши цьому чоловіку, доброму чоловіку, терпіти так богато. Але чи це правда? Спевністю, що ні! Це не був Єгова Бог, що поставив його на досвідчення. Бог Єгова не був відвічальний за терпіння які прийшли на нього. Бог дозволив і Йов скористав з його. Ми бачимо, що він закінчив своє досвідчення з більшим достатком, чим він мав на початку. Він скористав тому, що він був в ласці Божій, випробуваний і досвідчений слуга Єгови, і Біблія каже про нього, що запевняє його воскресення в Божім новім світі праведности.
12. Яке оцінення ми набуваємо через розглянення записок відносно Йова?
12 Сатана, жорстокий, накинув це терпіння. Ця історія повинна послужити як звідомлення, що це він (Сатана) приносить всякі досвіди і терпіння на всі сотворіння на землі сьогодні. Ми користаємо із цієї історії, через яку Йов перейшов, тому що ми маємо цю записку для нашої власної користи, що помагає нам оціняти дійсно спірне питання. Якщо ми не розуміємо цього великого спору між Богом Єговою і Сатаною, спір про Його Найвисшість, тоді не можемо розуміти Біблії. Це помагає нам також, як ми повинні задержати праведність і показує наслідки для тих, що затримують праведність.
ПРИКЛАДИ
13, 14. Чи мусять всі люди набути Боже признання бути досвідчені такими самими спробами як Йов зазнав?
13 Чи можемо сподіватися, що всі люди, що живуть на землі мусять переходити подібні спроби так жорстокі як Йова, щоб набути Єгови ласку і набути життя? Ні, не такі: але яка б та спроба не була, що приходить на нас, ми мусимо затримати нашу праведність, якщо ми хочемо набути життя. Ми мусимо бути витривалі в цілковитій вірності до Найвисшого Бога.— Мат. 10:22.
14 В Жидів 11 ми знаходимо список вірних людей, котрі були витривалі. Ці люди затримали праведність, щоб їм осягнути “воскресення”, щоб їм набути життя. Не всі з них мали такі самі спроби, але всі з них затримали їх праведність. Застановімся, що деякі із цих людей робили.
15, 16. Як Авель і Енох затримали невинність?
15 Перший згаданий є Авель, чоловік великої віри, котрий почитав Бога і тримався своєї праведности, даючи властиву пожертву Богу. За його віру і почитання Бога, він був вбитий його братом. Він затримав свою праведність аж до його смерти.— 1 Мойс. 4:3—11.
16 Згадано також інших людей, які жили перед потопом, Еноха і Ноя. Ті люди жили між жорстокими людьми, які значно переважали їх числом. Вони були окружені впливом до чинення лукавства, але вони стояли непохитно у вірі і безвинності. Енох був один із Божих пророків і ніс свідчення про Єгову. Бог забрав Еноха геть, зберіг його, схоронив його від лиха і пошкодження жорстокими людьми, що окружали його.— 1 Мойс. 5:18—24; Юди 14.
17. Які спроби прийшли на Ноя, і як його вірність провадила до життя?
17 Ной наслідував Божі вказівки і вірував, що Бог заповідав йому. Він показав свою віру через те, що збудував ковчег, хоч тоді ніколи не було дощу на землі від сотворення чоловіка. (1 Мойс. 2:5, 6) Можливо йому безнастанно докоряли і висміяли люди його часу, а може навіть переслідували за це, а все ж він затримав свою невинність до Бога, і тому, що він це робив він був один, що пережив через потоп і жив коли ковчег осівся на землі. Ной був проповідником праведности.— 1 Мойс. 6 до 9; 2 Пет. 2:5.
18, 19. Опиши деякі досвідчення Авраама, Ісаава і Якова в затриманні невинності?
18 Ми читаємо про Авраама, Ісаака і Якова, людей що видержали в їх вірі поза їх родинним краєм. Авраам був висланий Богом до чужого краю і він не думав вертатись до свого власного краю де він міг втішатись вигодами. Тому, що це Бог заповів йому це зробити, він війшов в той чужий край. Там він виховав свою родину. Коли Бог приказав йому пожертвувати його сина, він був готовий розлучитись з тією дорогоцінністю тому, що така була Божа воля. Авраам боровсь проти несправедливости. Він завжди почитав живого Бога. Він навчав свого сина, Ісаака, почитати Бога, і Ісаак був вірний в кооперації з його отцем, у службі Богу. Бог ужив Авраама і Ісаака для витворення многих пророчих образів, і вони знаходяться в 1 книзі Мойсея.
19 Ісаак знов навчав свого сина правдивого почитання Бога. Яков, його вірний син, був отцем народу Ізраїля. Він також потерпів в його житті. Він мав много трудностей з його ближняком-братом Есавом, котрий в дійсности не вірував в Бога. Також, Яков пішов в Египет і там проживав аж до його смерти, і завжди ожидав того, що Бог обіцяв.— 1 Мойс. 27:41; 48:21.
20. Як Йосиф був прикладом в затриманні невинності в часі клопоту і в часі успіху?
20 Йосиф, син Якова, є рівнож згаданий в 11 голові до Жидів. Через його вірність і невинність, йому воскресення запевнено. Він много терпів, але всегда затримував свою праведність до Бога і беріг Божі праведні засади в умі. Брати його продали в невільництво. Як він був в Египті і служив як невільник, жінка його пана старалась спонукати його до неморального вчинку; але він цього не зробив. Ця жінка постаралась, щоб увязнити його. У вязниці він видержав у вірі і вкінці Бог випровадив його з відтам і Бог ужив його. Йосиф дав прилюдну хвалу Богу відносно Фараонового сну. Бог постарався, щоб Йосиф був вивисшений до високої позиції між Египетськими людьми. Та чи він був у вязниці чи на високому становищі в правлінні Египту, там не було сумніву в його умі хто був всевишнім або що він мав робити в почитанні Єгови. Аж до його смерти він памятав, що Бог був перший в його житті. Отже він видержав в його невинності.— 1 Мойс. 39:9; 41:16; 50:19—26.
21. Як Мойсей представляв праведність до Бога?
21 Мойсей мав велику віру. Він був вихований дочкою Фараона в розкошах в Египті. Він міг був вибрати почитання демонське, достатки, радощі королівської палати; але ні, він пішов з угнітеними дітьми Божими, з народом Ізраїльським. Він відкинув на бік багацтва і славу Египту і остаточно зарезикував своїм життям много разів, тому що являвсь богато разів перед теранським Фараоном Египту. Він доручив Божий засуд проти Египту, без страху, знаючи, що Бог був з ним. Бог визволив його, і його нарід Ізраїля, з Египту. Його воскресення є запевнене, тому що він був вірний в невинності і дав прилюдно хвалу по стороні Єгови великого спору.— 2 Мойс. 2:10; 10:28; 14:13—26.
22, 23. Назви інші люди праведности в Ізраїлі і дай приклад їх боротьби за справедливість?
22 В листі до Жидів 11 згадує ще інших людей, котрі жили в Обітованій Землі, такі як Гедіон, Барак, Самсон, Єфта, Давид і Самуїл. Всі люди затримали почитання Єгови, але не без опозиції. Гедіон порозбивав вівтарі Баала. З малою ґрупою і за помічю Єгови, сили Медіянів були знищені. Люди хотіли, щоб він управляв як цар над ними, але він відкинув, кажучи, що Єгова править, і так на землі імя Єгови вивисшив.— Суддів 6:1 до 8:28.
23 Самсон уповав на Єгову і Бог дав йому силу боротись проти поклонників демонів і за визволення Божих людей. Це був Самсон, що зруйнував святиню риби-бога в Филистії. (Суддів 16) Барак поставив добру боротьбу за чисте почитання, також, боровсь проти канаанського війська у великім числі, ризикуючи своїм життям. (Суддів 4) Ці люди затримали свою праведність до Бога. Також Єфта і Давид, всегда підтримували Божу сторону визову, боручись за чисте почитання.— Суддів 11:1; 1 Самуїла 17 і далі.
24. Як Самуїлове життя є примірним у витривалості і невинності?
24 Самуїл був пророком, а не чоловіком війни; але він обстоював вірно за чистим почитанням Бога Єгови. Коли він був молодим чоловіком, тільки дитиною, він вступив на Божу службу. Він видержав через всі спроби, які прийшли на нього, жив в часі жорстокого царя Саула, котрий був невірним першим царем Ізраїля. Самуїл обвинувачував царя за злочинства і непослушенство яке він вказував. Самуїл не встидався принципів Божої праведности. Той пророк виступив і казав, що цар помилився; він не боявся. Аж до його смерти, він також видержав у невинності до Бога.— 1 Самуїла 2:11; 13:14; 25:1.
25. Які спроби прийшли на людей віри як згадано в Жидів 11:33—39?
25 Всі ці вірні старинні люди працювали для схоронення чистого почитання Бога і трималися правельности. Кожний один із них показав свою витривалість. Були там і інші про котрих Біблія добре говорить. Це показує, що вони переносили многі спроби, ріжного рода спроби, не всі такі самі, але вони видержали які б то спроби не прийшли, і затримали їх невинність. Правда, що їх не було богато в порівнанні з многими людьми на землі; вони становили меншість. Більша часть з світового населення відпали або ніколи нічого не знали про почитання Єгови Бога. А це було задля самолюбства, мильної інформації або вживання насильства щоб тримали їх в лінії і тримати їх під володінням Сатани.— Жид. 11:33—39.
26. (а) Чому брак невинности в більшості з людей Ізраїля є так жалюгідний? (б) Який був наслідок для них?
26 Навіть між Ізраїлем, що були в угоді з Богом, там був вражаючий брак праведности. Бог особисто написав своїм власним пальцем на камінних таблицях. Це повинно було побудити пошану в людях і переконати їх, що Бог Єгова є Всевишній. Вони згодилися, що вони будуть послушні Божому законі і Бог зробив провізію, що вони могли зробити це бо той закон був схоронений і ношенний в ковчезі завіту. Бог призначив час, щоб читали їх в назначенім часі, коли люди зібрались в Єрусалимі. Бог приказав, щоб цар мав копію закону і щоб він читав його і наслідував. Там була всяка можлива причина, чому ті люди мали додержувати Божий закон, і підтримати невинність, і вони згодились робити це: але, як нарід, вони занепали. Час від часу люди бунтувались. Остаточно, тому що вони відсунули Слово Боже на бік і не додержали праведності до його інструкції, Бог спричинив щоб цей нарід був знищений в році 607 перед Хр. Тільки малий останок дотримав правдиве почитання Бога. Оці далі існували і були знарядом у виконані чистого почитання Бога аж до часу Ісуса Христа.— 2 Мойс. 31:18; 19:8; 5 Мойс. 17:18; 30:15—20; 31:11; Ерем. 34:12—22; 39:1, 2.