Виконання одобреної Богом роботи
“Не гайся при твому ділі. Будь розважливий духом”.— Римлян 12:11, НВ.
1. Який приклад Єгова поставив відносно роботи, і як він глядить на лінивих і недбалих?
ЄГОВА не любить лінивства. Ледащі і ледарство напевно є огидою для Нього. Байдужні і ліниві і котрі недбалі в їх роботі не можуть надіятися отримати благословення або одобрення від Нього, котрий від самого початку творення, працював в незрівнянній ревності й пильності. ”Отець мій і досі робить,” сказав Ісус, “і я роблю.” (Йоана 5:17) Єгова ніколи не утомлюється роботою. Ніколи Він не стає утомлений, ані йому не надокучує в роботі, яку він замірив виконати. Ніколи він не зупиняється і перестає робити нім сягне цілковитий успіх. “Чи ще ж ти не збагнув, чи цього не чував ти, що вічний Бог, Єгова, Творець усієї вселенної, безутомлений і на силах не впадає!” Навіть Його імя Єгова визначає Найвищий Бог наміру й активності, бо ж воно взяте із слова діяння, чинної форми з єврейського дієслова гаваг. “Я бо сказав — і доведу це до кінця; призначив — і здійсню,” Він каже. Отже по незмірнім ґеольоґічнім часі, ми знаходимо, що Єгова ще вірно виконує свою величезну роботу, сповняючи свої важливі відвічальности, як Творець вселенної і Верховний Господь і Вічний Управитель.— Ісаїї 40:28; 46:11, АС.
2. Які є деякі найвищі приклади майстерности Єгови?
2 Подумайте на хвилину, який величний простір занимає матеріяльний всесвіт Творця, то є, та ограничена часть так далеко відкрита чоловіком. Наша ґалактика, або Молочний Шлях, створений не менше як з три тисячі міліонів звізд, є так незбагненно великий, що промінь світла, подорожуючи скорістю по 186,000 миль на секунду, потребує 33,000 роки, щоб перейти діаметер. А однак ця система звізд ніяким чином не сповняє зовнішний простір. У межах зовнішного обєму до котрого теперішні телєскопи сягають велику масу інших островів із всесвітів або галактичних (молочних) систем, віднайдено і відфотоґрафовано. Зоряні дива дещо захитують уявою! Є зорі так тяжкі, що кубічний цаль їх сутті важить так богато, як 2,000,000 фунтів! Є зорі такої величини, що їх діяметер є більший ніж шіснацять разів віддаль від землі до сонця. Є зорі так скорі, що вони перебігають їх орбіт скорістю більше ніж 1,600,000 миль на годину. Все ж таки ті міріяди небесних предметів ще не зударились разом в розбитий непорядок, ані вони не вандрують в замішанім хаосі. Ні, кожна зоря, кожна планета, кожна сузіря, і кожна ґалактика є під управою призначених законів Єговою для їх рухів. Кожна подорожує своїм призначеним бігом. Кожна оперує по точнім і абсолютнім призначенім часі, і це вони роблять протягом сотки міліонів років. Справді це є найкращі приклади майстерности Єгови! “О Єгово Все премудрістю сотворив ти, земля повна багаства твого.”— Пс. 19:1; 104:24; АС; Іса. 40:26; Рим. 1:20.
3. В який спосіб Єгова постарався для чоловіка, і про що всі сотворіння свідчать?
3 Тепер подумайте як дуже, дуже маленька частина є ця наша земля в безграничній ширині космічного простору, а однак Бог Єгова не загубив сліду про неї, ані не недоглянув подробиць у приготованні для відповідного мешкання чоловіка. Всюди навколо нас є чудові зразки делікатних і артистичних творів Творця, як малесеньких так величезних форм, кожна жахливо чудова на вид. Ніякого зусилля ані праці Він не пощадив в заготовленні потреб для кожного живучого сотворіння, як чоловіка так і звіря. (1 Мойс. 1:29, 30; 3:21) “Єгова благий до всіх, і милосерде його понад усі діла його. Возхвалять тебе, Єгово: всі творива твої, . . . Ти даєш їм свого часу поживу їх. Одкриваєш руку свою, і насичуєш всяке живе.” (Пс. 145:9, 10, 15, 16, АС) Так, всі оживлені і неоживлені творення свідчать Великому Панові Працівникові про Його невичерпану ревність і енерґію й точність. Ніхто не може справедливо знайти похибки в Його роботі. Вона є звершена. Не є Він бездільний, повільний ані не гаїться з часом в жадному случаї. Єгова виконує всі Його висказані заміри акуратно і на час.— 5 Мойс. 32:4; 2 Пет. 3:9.
4. (а) Яку провізію для роботи чоловіка Єгова зробив, і чому? (б) Як ми повинні виконувати Єговою дане призначення, і чому?
4 Праця, добра, корисна робота, що вимагає підпорядковання ума й мускулів, є також між Божим любим постачанням для чоловіка. (1 Мойс. 1:28; 2:15; 9:1, 7) Навіть заповідь про Шабас була більше про працю радше чим відпочинок; бо коли б це Божий замір, щоб чоловік тинявся по більшій части, і робив як найменше можливо, тоді він був би сказав у цім значінні: ‘шість день будеш тинятись, а семий меш працювати.’ Ні, не так! Більшість чоловічого часу і енерґії мала бути зужита для корисної праці, і це для добра чоловіка а на хвалу його Творця. Ті, отже, що сподіються мати Боже одобрення, мусять прийняти роботу, яку Він призначив їм, виконувати її з захопленням (Богом натхненою) ревністю. Вони мусять атакувати їхні призначення з їх постановою і трудом, держатись його всупереч усіх старань Сатани Диявола, ворога Бога і чоловіка, щоб здержати їх і відвернути на бік, або спричинити їх залишити цілковито. І як щасливі є ті, що продовжають таку роботу, бо вони не лише остаточно процвітають і мають успіх, але також жнуть здовж наситні овочі за їх працю в формі найвищої радости і задоволення без міри. Цей Божий принцип є красно змальований в слідуючих прикладах.
5. (а) Якими привилеями праці Ісус втішався в його передлюдськім існуванні? (б) Яку трикратню місію Він виконав на землі?
5 Ісус Христос, олюблений і єдиний Син Бога Єгови, в Його передлюдськім існуванні, як Льоґос (що значить Представник або Слово Боже), втішавсь рідким і виїмковим привилейом працювати побіч свого Отця в моментальнім завданні будування цього всесвіту в почині. “Все Ним сталося; і без Нього не сталося ніщо, що сталося.” (Йоана 1:1—3, 10, НВ; 1 Корин. 8:6; Колос. 1:16) Сповнивши вірно те припоручення, той близький товариш Творця був післаний на землю на спеціяльну трократню місію. Будучи чоловіком, Він ніс свідоцтво правді, яке увільняло людей, дав своє звершене людське життя, як викуп за впавшого чоловіка, і щоб під найбільшим сатанським натиском доказати бути гідним оправдателем Єгови і достойний сидіти на славнім троні Єгови, як цар нового світу праведности.— Йоана 8:32, 45, 46; Мат. 20:28; 1 Тим. 2:6; Тита 2:14; Филип. 2:5—11; Жид. 4:15; 5:8, 9.
6. З яким умовим напрямом Ісус йшов наперед в його Богом-даній роботі, іґноруючи що?
6 Без зажаління, без обурення, без нарікання або незгоди із цим призначенням на землі, чоловік Ісус йшов вперед з запалом і горюючою ревністю. (Пс. 69:9; Йоана 2:17) Ніч і день він працював, вирікшися своїх особистих інтересів, вигодів і бажань. “Тільки ж не як я хочу, а як Ти,” така була Його молитва до Його небесного Отця. “Ми мусимо робити роботу пославшого мене занім цей день; бо прийде ніч, коли чоловік не зможе робити.” “Моя їда є чинити волю пославшого мене і скінчити Його роботу.” (Мат. 26:39; Марка 14:36; Луки 22:42; Йоана 4:34; 5:30; 6:38; 9:4, НВ) Злидні, переслідування, сором, наругання, або особисті принагоди або непринади, жадній із цих річей Ісус не позволив відвернути його на бік або перешкодити йому в виконанні праведного заміру Єгови відносно його.— Жид. 12:2, 3.
7. Жнивна робота, вміщує що, і як Ісусів напрям виконав це?
7 Тепер, орання і жниво є справдішна робота, тяжка робота, що вимагає великої сили, витривалости та завзятости. Це не є робота лєнюха. “Лінивий в осені не оре й не скородить; розглядаєсь літом — аж нема збіжжя.” (Прип. 20:4, АТ) “Хто літом жне,— це чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той — чоловік безпутний.” (Прип. 10:5) Ісус був дуже розумний син і Він не приніс зневаги на свого Отця. Він був вповні свідомий факту, що велика жнивна робота мусить бути зроблена, а робітників мало. (Мат. 9:37) Отже сюди й туди по краю він ходив пішки, завважте, відвідував міста і села, лічив хворих, виздоровляв ушкоджених, потішав бідних і пригноблених, зберав до купи наче пшеницю тих, зпроміж народної латки буряну відступництва. (Мат. 4:23, 24; 9:35, 36; 14:14; Марка 1:38, 39) Направду Ісус був дуже занятим чоловіком! Заледве Він міг знайти самітне місце де б відпочити; ба часто не мав нагоди попоїсти в спокою. (Мат. 14:13; Марка 3:20; 6:31—34; Луки 4:42, 43) Як наслідок, у Пасхальну ніч, 33 по Хр., акуратно на час, як предсказано в старинних пророцтвах, Ісус міг дати справоздання свому Отцеві: “Я прославив Тебе на землі: діло скінчив я, що дав мені робити.” Отже прийнявши пильно божественне призначення і видержавши в нім, Ісус міг сповнити його цілковито, набути велику побіду, і прийняти любе признання від Єгови.— Йоана 17:4; 19:30; Мат. 17:5, НВ.
СЛУЖЕБНА ОРҐАНІЗАЦІЯ УСТАНОВЛЕНА
8. Яких людей Ісус вибрав для своєї орґанізаційної служби, і чому?
8 Ісус знав, що в будучих роках чисте почитання Єгови буде розширене до країв землі. Це вимагатиме зручної теократичної орґанізації, отже з початку Його місії Ісус зібрав до себе тіло учеників, котрим він дав спеціяльний вишкіл і інструкції для будучої роботи. Завважте, якого типу одиниць Він вибрав, як своїх близьких товаришів. Не лінивих ані млявих аристократів або бездільних Фарисеїв із того часу. Радше, апостоли Ісуса були побільшій части вибрані з робочої кляси людей — з тих рибалок, тяжко працюючих метників, чоловіків і жінок активних на котрих можна б сполягати, щоб виконали діло. І це було добре, що вони були амбітні і енерґічні одиниці, бо ж багато роботи вимагалось від них. Як і Ісус, вони також були свідками і навчителями між народами, проповідниками і благовістниками доброї новини царства небесного. Вони також мусіли робити тяжко у збирані пшениці до купи з “Паном жнив”.— Луки 10:2, НВ.
9. Які інструкції Ісус дав його послідовникам? Чому цього було потрібно, і як вони відповіли?
9 Протягом трьох з половиною років служення, Ісус дав тим послідовникам устно много порад про властиве почитання, відданність та службу Богу, як рівнож й інструкцію про головні закони як правити теократичною орґанізацією, іменно, головні принципи любови, правди і справедливости. Цього було потрібно, бо ж все їх попереднє життя, як ще відчужені від Бога, уми тих чоловіків і жінок були сформовані згідно зі взором цього старого світу. Тепер вони були покликані із темряви в дивне світло бути послідовниками Ісуса, посвятитися як він був чистий, в непоганенім почитанні Богу Єгові. Вони отже мусіли переробити їх уми, позбутися ідей, звичаїв і упереджених думок, що були основані на людських розсудках і чоловіком-витворених теоріях і традиціях. Від тепер вони мали бути частю святого народу з царів і священиків, цілковито присвячені Богу і Його справедливому царстві під Христом. Ось чому вони не затримали нічого, але присвятили їх життя на службу Богу, віддали все що вони мали, їх серце, душу, силу, майно, на його службу. Від того часу вони мали поводитися цілком згідно з новим правом поведження — любовю. “Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного. По цьому знатимуть усі, що ви мої ученики, коли любов матимете один до одного.” Це перетворення їх ума на новий спосіб життя напевно не було легким завданням, але вимагало чимало зусилля з боку кожного.— Марка 12:29—31; Йоана 13:34, 35, НВ.
10, 11. (а) Яке практичне навчення Ісус дав його ученикам, і чого це вимагало від нього? (б) Яка орґанізація вийшла з цього?
10 Також, в додатку до устної інструкції, Ісус взяв своїх учеників з собою в роботу свідоцтва від дому до дому і від міста до міста, щоб вони могли навчитись через практичні спостереження як поводитись з дальшим своїм припорученням проповідувати, як бути зручними в їх роботі і як наскрізь обробляти їх території. І час від часу ті ново-навчені свідки були вислані самі, щоб вони могли набути цінного досвідчення через практику в полі, чого вони були навчені в клясі. (Мат. 10:1—11:1; Луки 10:1—17) Авже ж, що таке навчення цих інших членів з теократичної орґанізації спричинило особливший тягар для Ісуса, бо ж треба було давати їм додаткові інструкції приватно по довгих годинах трудного проповідування до множества народу. Але Ісус не нарікав. Він не глядів на годинник, ані він не працював під пильнуючим оком юнійного боса, котрий би покарав Його за роботу роблену по часі без брання доплати. (Мат. 13:1—16, 36—43; 24:3) І тому, що Ісус так старанно доглядав кожної подробиці, тому Він був успішний в заложенні фундаменту для доброї службової орґанізації, товариства христіянських міністрів, що складалося з одинацять, що були не тільки пильними робітниками, але були кермовані теократичними принципами, люди, що признавали, що Ісус Христос через Боже признання провадив активність орґанізації аж до закінчення цієї системи.— Мат. 24:14; 28:19, 20, НВ.
11 Немає сумніву про це, що Христіянство було насаджене на добрій землі, як благородня виноградина. “Я правдива виноградина,” сказав Христос, “а Отець мій виноградар. Я виноградина, ви віття. Хто пробував в мені, а я в йому, той приносить богато овощу; бо без мене не можете робити нічого.” (Йоана 15:1, 5) Божий дух або активна сила була напевно на цій теократичній орґанізації, і, як наслідок, тепер, по більше як 1900 роках, ця родюча виноградина поступає разом з її розпростераючими гіллями і далі приносить достаточний добрий життя-підтримуючий овоч, овоч Царства, на хвалу Бога Єгови, великого Виноградаря. І де є сьогодні така пряма й родюча орґанізація? Де є така теократична орґанізація що її очолює Найвищий Авторітет, Бог Єгова і Ісус Христос? Де сьогодні є те тіло правдивих послідовників Христа, що виконують роботу признану Богом, розшируючи чисте почитання Єгови до країв землі?
ТАК ЗВАНОГО ХРИСТІЯНСТВА РОБОТА НЕПРИЗНАНА
12-14. Які докази є між реліґійними а між “мирянами”, що доказують, що Христіянство не є правдива виноградина?
12 Буржливо і з великим зухвальством христіянські провідники хваляться, що вони є цією привелейованою орґанізацією Божою. Але скоре розглянення її роботи і овочі, які вона приносить, повинно цілковито переконати кожного шукаючого правди, що Христіянство є усім тільки не христіянським. Читай її часописі й журнали, слухай її радіопередачи і програми через телевізію, поглянь на її поведження взагалі. Що за огидний вид вона представляє! В кожній галузі і складі цих зопсутих систем є “явні ж діла тілесні; оце вони: перелюб, нечистота, розпуста, ідолослуження, чарування, ворогування, свари, ненависть, гнів, суперечки, незгода, єресь, заздрість, пиянство, бенкети і тим подібне”.— Галат 5:19—21, НВ.
13 Навіть коли б апостол Павло й жив сьогодні, він не міг би лучше списати роботу так званого Христіянства. Це не тільки між простими мирянами, із многих реліґійних визнань, людина добачує сталий напрям до розпусного поведення, але також між його духовниками проявляються духові злочинства. Його великі реліґійні провідники отверто блудували з політичними мілітарними управителями світу. Цим вони робили через піддержання плянів анти-Христа, пляни ради запановання над світом (пляни як от Ліґа Народів і Обєднані Народи); через підписання співдіяння угод і конкордати з жорстокими, світськими диктаторами (Гітлєром і Мусолінієм); і через зложення присяги підданняся лукавим правителям цього світу (червоним комуністам, наставникам за залізною заслоною) наче такі світські люди є “вищими властями”, яких христіяни мусять слухати.— Рим. 13:1; Одкр. 17:1, 2.
14 Крім того, як це апостол заявляє, всяка форма ідолопоклоньства практикується в христіянскіх границях. Спіритуалісти, котрі всегда в комунікації з невидимими лукавими демонами, розвиваються у всіх її великих містах. Її ненависть, боротьба, заздрість і вибухи лютости, часто вибухають у міжнародні війни, і в поломіні такого безумного конфлікту, життя міліонів невинних людей передчасно гасне. Свари, розколи секти і заздрости між католицькими, протестанськими і православними факціями, що є надто численні, щоб їх згадувати. І своїм піяцтвом, гулянням, і підхмиллям Христіянства, то це напевно спричинило жителів землі заточуватися сюди й туди, вперед то взад, будучи запоморочені вином блудодіяння заквашеним модерним Вавилоном.
15. Що сповнення 2 Тимотея 3:1—5 вказує відносно стану Христіянства?
15 Перестерігаючи, що таке здеґрадоване товариство розпустить паростки в цих останніх днях цієї системи, Павло писав до Тимотея: “Це ж відай, що в послідні дні настануть прикрі часи, що буде важко справитись з ними. Будуть бо люди самолюбні, сріблолюбці, пишні, горді, хулителі, родителям непокірні, невдячні, безбожні, нелюбовні, без природних почувань, незгідливі, неповздержці, люті, нелюбовні, що більш люблять розкоші ніж Бога, мають образ благочестя, сили ж Його відцурались.” (2 Тим. 3:1—5, НВ) Очевидно Христіянство є зогниле аж до самого осередка, інакше воно не могло б видати такий дикий урожай гнилого овочу, як цей. “По овочах пізнаєте їх,” бо ж “кожне дерево добре родить добрий овоч, а кожне пусте дерево родить овощ лихий”.— Мат. 7:16, 17, НВ.
16, 17. Яка є причина недуги так званого Христіянства? (б) Як писання влучно описують його відносини до роботи?
16 Недуга Христіянства постала ізза браку властивого духового покарму, котре знов постало через Його лінивство, байдужність і любов спати. “Лінивство наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод. Лінивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до уст.” Коли б Христіянство було слухало мудрого чоловіка порад, воно було б навчилось лєкції від маленької мурашки. “Йди лінивий до мурашки, приглянься її діянню, й навчись розуму. Немає отамана у неї, ні наставника, ні зверхника; а літом готує вона хліб собі, збирає в жнива корм свій. Докіль спатимеш, лінивий? ‘Не довго поспиш, не довго дріматимеш, не довго полежиш, згорнувши руки?’ А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й неволя твоя, мов той сіпака.”— Прип. 6:6—11; 19:15, 24, Мо.
17 Або як ще інша Приповість влучно описує жалюгідне спляче Христіянство, що лише качається на своїм вигіднім ліжку, так як отворення дверий на завісах, коли його штовхнути правдою Слова Божого. Воно відштовхує поради Єгови, і вважає себе за дуже мудрого в власних очах, горде і зарозуміле до скрайности. Його ввесь дім тече як решето, а в деяких місцях крівля майже западається на нього, а однак воно заліниве, щоб направити його. Його реліґійне поле є нічим, як тільки зарослим терням латка, що цілковито заросла терням поганських забобонів, дразливими традиціями, та отруйними науками демонів, а однак воно воліє спати і мріяти про його минувші і теперішні любовники. “Йшов я раз попри поле чоловіка лінивого, й у виноградний сад чоловіка безглуздного. Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожя розвалилась. Споглянув я й взяв це до серця, споглянув та й навчивсь такої перестороги: ‘Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки полежиш.’ Аж ось прийде, прохожий, вбожество твоє, її нужда твоя — мов чоловік орудений.”— Прип. 24:30—34, АТ; 26:14—16; Еккл. 10:18, Лі.
18, 19. В якому змислі напрям взятий Христіянством сьогодні є такий самий як той взятий відступниками Ізраїля?
18 Численні докази свідчать, що Христіянство є як відступна, здеґрадована виноградина і є христіянським на імя тільки. Воно мало всяку нагоду бути родючою орґанізацією на хвалу Богу, але, як невірний народ Ізраїля, воно є надто недбале й ліниве. Його прототип, Ізраїль по тілу, був посаджений як благородна виноградина, і призначений спробу побідити Богом-дану територію, і як довго вони поступали вперед з роботою, так довго вони процвітали. Одначе, це не взяло довго й вони почали зупинятись і прийняли байдужний напрям до їх божественного призначення і нарешті перестали діяти зовсім. В їх занедбанім розсудку, здавалось лекше примиритись з демонським почитанням народів, що були поселенцями в тім краї, чим вигнати їх війною. Звернувшись до їх особистих і самолюбних інтересів, вони потерпіли занепад і поразки, одна по другій. Як нарід, вони не дотримали чистого почитання Єгови. Як нарід, вони занехали дотримати праведні закони Єгови. Як нарід, вони занепали бути вірними Єгові, і бути свідками перед іншими народами навколо їх.
19 Також так річ мається з безвартісним христіянством, і задля цієї самої причини. Воно не затримало чистого почитання Єгови, але замість того помирилось з майже кожною формою демонізму. Воно переступило, змінило і поламало кожний закон і заповідь в Біблії. Як наслідок, “земля вся зледащіла під живучими на ній, вони бо переступили закони; змінили устави; зламали вічний заповіт.” Отже Христіянство втратило спеціяльні привилеї бути свідками Єгови в цім часі кінця.— Ісаїї 24:5.
ТОТОЖНОСТИ БОЖОЇ ПРИЗНАНОЇ ОРҐАНІЗАЦІЇ
20, 21. (а) Який доказ вказує, що Бог має орґанізацію на землі, що наслідує зразок вироблення Ісусом Христом? (б) Ким ця орґанізація є кермована і яку новину вона звіщає?
20 Всупереч того, що Христіянство підло провалилось, Єгова Бог таки має правдиву, угоду-додержуючи, ревну орґанізацію на землі сьогодні, що складається із тих, що вірно наслідують зразок даний Христом. Як і початкові ученики Ісуса, що були й вибрані і віддалені з між невірного Ізраїля бути особлившими людьми для Його імя, так і сьогодні чоловіки і жінки з всякого ходу життя і многих язиків і народностей були покликані з вавилонської системи так званого Христіянства, і вони становлять ядро товариства нового світу. (1 Пет. 2:9) Вони знаходяться в цім старім світі, це правда, але ж вони не є частю його, не беруть участи в його політичній сварні, в його комерційних і економічних плянах, або в його реліґійних рухах. (Йоана 17:16; Филип. 2:15) Натомість, вони кладуть їх надію і вповають на Боже царство і гаряче моляться за його цілковитий і переможний успіх в Армаґедоні. Вони правлені теократичним принципом любови, правди і справедливости. Вони сповняють оці дві великі заповіді, покажи любов до Єгови, і покажи любов до свого ближнього, і через ці двократні принципи вони йдуть між людей і потішають вдів і засумованих одиниць в їх прикрості і перестерігають лукавих про надходяче знищення. Всякого часу вони відмовляються робити компроміс з беззаконниками, диктаторами і зопсутими свідськими володарями, таким чином вони тримають себе несплямленими від цієї сатанської системи.— Марка 12:28—31; Якова 1:27.
21 Воно не є трудно пізнати і відріжнити Божу видиму орґанізацію, бо ж їх небогато, а навіть нема їх кілька, а тільки одна орґанізація, що йде по повище наведенім напрямі, а іменно, Свідки Єгови. Нероздільно товаришить із цією широко знаною орґанізацією їй лєґальний слуга і правлючий чинник, Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур. Тільки Свідки Єгови і їх співтовариші приносять овочі Царства через публичне проголошення. (Жид. 13:15) Вони єдині звіщають добру новину, що Боже царство під Христом є єдиною надією чоловіка. Ніяка інша горстка, тіло, товариство, суспільність, або орґанізація не проголошує, що Боже царство є актуально установлене в небесах, і що вкоротці той небесний уряд переробить світ в славний і розкішний рай, а лукавство і жорстокість дадуть місце звершенню і мирові. Що за високий і величний привилей бути зайнятим в роботі такій! Що за велична і чудна честь бути в товаристві з орґанізацією Єгови, виконуючи роботу одобрену Богом!