Питання від читачів

● Чому це так було, що по словам 3 Мойсея 27:28, 29 ніяка неприсвячена річ, будь це чоловік чи звір, не могла бути викуплена, але мусіла бути страчена? — Ґ. Б., Еспанія.

В Левіт 27:28, 29 (АС) читаємо: Тільки все обречене, що хто присвятив Єгові, все його, чи то людина, скотина, чи поле його власності, не можна продавати ні викуплювати; все обречене, присвячене Єгові. Усе присвячене, що буде присвячене від людей, не можна викупити; заколене мусить бути.” Єврейське слово, ггерем, що його переложено на “обречене” в цім тексті, значить, що річ або особа призначена на знищення або для святого вживання є здержана від всякого осквернення.

Наприклад, поле може бути посвячене і опісля викуплене, але під певними условинами воно сталось “полем обреченим” і вже не для викуплення. Воно сталось посілостю священика й було призначене для святого вживання. (3 Мойс. 27:20, 21) Звіря і люди, що були приречені в тім змислі, були призначені на знищення і для тієї причини не могли бути викуплені. От цар Саул був післаний, щоб “приречи” або “вигубити” Амалеків, та всупереч цього “приречення” він пощадив царя Агага і цим чином розбудив гнів в Самуїла й спричинив, що Самуїл доповнив те приречення Агага через забиття його. (1 Сам. 15:18, 33) В 1 Царів 20:42 говориться про чоловіка “якого я призначив на цілковите знищення” (КДж) а з боку там сказано, “якого я прокляв”, але ж те саме слово єврейське в іншому місці є переложене як “приречено”. Подібний цьому случаю знаходиться в Ісаїї 34:5, де говориться про людей “що на них проклін мій”. Часом цілі міста були відложені на знищення, як про це знаходиться начерк в 5 Мойсея 13:12—17. Ті, що виконували погуби, не мали брати “проклятої” річи, або як це у відноснику сказано, ніякої “приреченої” річи. Ерихон місто було так “прокляте” (“приречене”, у відноснику), і тільки Рагаба і її родина була збавлена. Коли Ахан переступив цей приказ і присвоїв собі річ, що була приречена на знищення, тоді ввесь Ізраїль терпів, поки Ахан не був знищений. (Ісуса Навина 6:17; 7:13) Більше дослівні переклади, як от Ротергамів і Юнґів, уживають слова “приречений” у більшості случаях.

Є ще многі інші случаї в яких те саме єврейське слово значить приречене на знищення, але повищі зображення достатно показують чому такі приречені річи, звіря, а навіть люди, не могли бути викуплені.

[Вставка на сторінці 127]

Бог нам прибіжище і сила буже надійна поміч в горю. Тому не злякаємось, хоч земля зміняється і гори захитаються до самої середини моря; хоч би ревіли води його і були

неспокійні, хочби гори тряслись від Його досади.— Псальма 46:1—3.