Вічна слава належиться Суверенові нового світу
“Щодня буду величати тебе, і імя твоє хвалити по віки вічні.”— Пс. 145:2, Кат. Біблія.
1. Хто є Сувереном Нового Світу, і чому?
ЄГОВА є Сувереном, тому що він є верховною головою над усіма, включаючи і Христа. “Голова Христу є Бог.” (1 Корин. 11:3, НВ) Ніхто інший не може бути сувереном над новим світом як тільки його Творець, Єгова Бог. Однак Він виконає свою угоду або урочистий контракт правити новим світом через Його Христа, Його царського Сина Ісуса.— Діян. 4:24—26, НВ.
2. В Псальмі 145:1 яке признання Більший Давид зробив, і що ми мусимо тепер робити відносно Божого імя?
2 Це справді гідна уваги річ, коли могутний цар признає, що він не має абсолютної сили, але підлягає вищому суверенові над ним. Оце, що цар Давид старинного Єрусалиму признав був, коли він сказав: “Вознесу тебе, мій Боже, і царю, і буду прославляти імя твоє по віки вічні.” (Пс. 145:1, АС) Сьогодні Більший Давид, Господь Ісус Христос, царює на небесній Горі Сион. Від 1914 року він царює як цар нового світу в Боже імя. Головна ціль Його царювання є, щоб вивисшити Його Бога і Суверена Царя, бо ж ніколи в історії всього універсу не було такої зневаги накопиченої на Боже імя чоловіком і демонами. З таким царюючим царем, котрий є відданий для Божої хвали і звеличення, його зневага тепер не може продовжатись довше. В гармонії з Царем Єгови ми мусимо працювати, щоб усунути ту зневагу з імя Божого. Поперше, ті з помазаного останка із співнаслідників повинні робити це, а тепер, також, велика громада з Його будучих підданих.— Одкр. 7:9—15, НВ.
3. Як Єгова є Теократом, і, як Христові апостоли, до якої міри ми мусимо показати признання цього факту?
3 Ісус визнає Бога як Царя. Ми також, якщо наслідуємо Ісуса, будемо визнавати божественне королівство, Єгови царство. Єгова, будучи Богом і Царем, це робить його божественним Царем,— Теократом або Богом-Володарем. В цілім універсі, видимім і невидимім, є місце тільки для одного такого Бога-Царя. Цей факт зобовязує нас взяти безкомпромісовий стан, коли приходить зудар між Божим правлінням а чоловічим правлінням, між Божим царським законом а політичним законом чоловіка. Девятьнацять століть тому жидівський Сангедрин, або Найвищий Суд в Єрусалимі, складавсь із священиків і інших реліґійних проводарів, які представляли Бога, а однак відкинули Його Христа. Коли вони старались зробити закон, щоб стримали Христових апостолів від проповідування на підставі Його імя, апостоли Петро і Йоан сказали: “Чи праведно перед Богом слухати нас більш ніж Бога,— судіть. Не можна бо нам того, що виділи й що чули, не говорити.” Вони визнали, що вони мусіли бути свідками в послушенстві до Божого суверенного приказу. Коли вдруге поставлені перед тим самим судовим тілом, заскаржені за нарушення ухваленого закону проти христіянів, Петро і його спів апостоли зєдинились у відповіді: “Більше треба коритись Богу ніж людям. . . . І ми є свідки його в словах цих, й дух святий, котрого дав Бог тим, хто кориться Йому як володареві.”— Діян. 4:19, 20; 5:29—32, НВ.
4. Як таке рішення за царюванням Єгови заспокоює нас, і як і де ми мусимо вихваляти Його?
4 Христіянські Свідки Єгови можуть потерпіти за таку постанову як ця, але це робить нас постійним і встановляє нас, коли ми робимо постанову яку Христос робив, щоб мати Єгову за Бога і Царя. У силі цієї постанови ми можемо охочо зустрічати будучність, помимо всяких політичних обвинувачень, які можуть появитись на світі. Для нас не лишається іншого вибору. Головне правління в нашім житті є настало встановлене. Ми не потребуємо ніколи коливатися. Ми мусимо вихваляти Єгову як нашого Бога і Царя в нашім житті. Це значить, перше зі всього, що ми мусимо звеличувати його, поставити Його високо в нашім житті. Тоді ми мусимо старатися робити це і в житті інших повсюди, проголошуючи Його Суверенність як Царя іншим.
5. Що постанова благословити імя Боже вічно показує, і як це буде показаним?
5 Коли ви кажете, що ви постановили робити щось по вічні віки, то це показує, що ви маєте тверду надію на життя вічне. Оце, що ми мусимо посідати, якщо ми прилучуємось з Царем Єгови, Ісусом Христом, кажучи: “Буду величати імя твоє по віки вічні.” Постанова благословити Єгови імя є гідна, щоб ми зробили на всякий будучий час, бо коли ми постановимо робити це, ми не можемо помилитись, і тільки ті, що постановили робити це, будуть наділені даром безконечного життя. Немає тут місця для байдужності або непевності, бо ж не можна відступити від цього правого шляху. Всякий, що постановив славити Єгову як Бога і Царя має завжди мотив, гідний увінчання вічним життям, що уможливить йому виконати цю постанову. Помазаний останок з Христових спів-наслідників мають надію на життя поза цим земним життям, що уможливить їм виконати цю постанову у Царстві небесному. Велика громада з їх лоальних товаришів сьогодні виглядає безконечного життя на землі, щоб славити Суверена нового світу по віки вічні.
6. Що благословення Його імя значить, і хто є наш провідний зразок в цім?
6 Благословити Його імя значить говорити добре про нього і на його кредет і звеличення, все задержувати свою невинність до нього і ніколи не бути спонуканим або присилуваним Сатаною Дияволом проклинати і відректися Бога. Сатана старався спонукати Йова проклинати Бога і відректися Його, але не зміг спонукати Йова зламати його невинність і проклинати Бога в його лице. За Божою помічю ми можемо робити те, що й Йов робив, ніколи не сказати злого слова проти Бога, ніколи не нарікати і знаходити вини в Ньому, ніколи не сумніватися його доброті в нашім серці або в серцях інших. В прославлені Бога, помазаний Цар Єгови Ісус Христос є нашим провідним прикладом, який ніколи не зламав невинності до Нього. Він є благородний Цар,— Цар непохитно лоальний Богу, і він помагає нам славити нашого Бога, якщо ми затримуємо нашу невинність.
7. Яка це служба благословити Його щодо часу, і що очевидно Христос робить в його царстві?
7 Кожний день нашого існування ми повинні робити це. О, як порожний, змарнований, безцільний хоч би один день без виконування цього! Ми отже мусимо пильнувати кожний день. “Щодня буду величати тебе, і імя твоє хвалити по віки вічні.” (Пс. 145:2, КБ) Постанова робити це ставить нас в ряді до повночасної служби Богу, або щонайменше старатись, щоб всі наші діла були намічені для Бога, “роблячи їх від душі яко ж Єгові, а не людям.” (Колос. 3:23, НВ) “Все на славу Божу робіть.” (1 Корин. 10:31) Славити Його, це служба кожного дня, через ціле життя служба, без відпочинку в старім віку. Все стараймося знайти якийсь спосіб свідкувати про доброту Єгови перед іншими. На землі Ісус особливше взяв цей крок, коли він полишив свою теслярську шопу в Назаретах і охрестився пішов проповідувати, і продовжати це аж до смерти. В день Його воскресення Він знов відновив її і в день його вознесення Він робив це. Це дає нам натяк, що Він робить тепер в Його царстві: Щоденно царює і працює для Божої справи із наміром навчати всіх підданих Царства славити Бога, нового світу Суверена.
8. Коли хвалення імя Єгови почалось, і чому воно буде продовжатись безконечно в новім світі?
8 Саме тепер Єгова має погане імя в очах його ворогів, а навіть між більшістю тих, котрі претендують бути христіянами. Сатана, фальшивий бог, у першій мірі є відвічальний за це. Але чи ради цього ми повинні встидатись Його імя і лишити Його безіменним? Роблячи це, як можемо наслідувати Царя нового Світу і мати Його признання? Ми мусимо пізнавати нашого Бога Його імям, привести те імя до найбільшої визначности, і очистити із всякого заплямлення Божими ворогами, як рівнож і Його так званими приятелями. Наше вічне життя залежить від цього, бо прославлення імя Єгови по віки вічні починається тут і тепер. Воно не робить ріжниці, що життя в новому світі буде продовжатись безконечно, там всегда буде причина для нас славити Боже імя. Що несправедливе, або яку негідну річ може Єгова коли зробити? Ніякої найменшої! Він все буде покривати своє імя славою. Тим і ми повинні покривати його хвалою і благословенням.
9. До якого ступня ми хвалимо Його, і чому це корисним для нас хвалити Його?
9 “Великий Єгова і вельми достойний хвали, і величчє Його недослідиме.” (Пс. 145:3, АС) Він є, “щоб хвалити надзвичайно,” “високо бути хваленим,” “вельми достойний хвали.” (Ро Псс; АТ; КБ; Крампон) Така не є скупа хвала, але хвала неограничена. Вона повинна перевищувати всіх інші. Кожний день докладає причини хвалити Його. Це так в нашім житті, а головно з Його людьми з котрими маємо привилей співтоваришити. Читай його Біблію і завважуй, що Він зробив для своїх визначених слуг і для своїх людей взагалі. Сьогодні, також, Він має своїх людей, котрі є названі Його імям, і Його діяння з Його новочасними людьми рівнобіжать із тими старинними прототипами, котрі виконували многі пророчі драми. А що ми є сьогодні Його людьми, як товариство Нового Світу, то це завдяки Йому, а не якомусь чоловікові або людям, що щось зробили для нас. Це є благо й здорово духово для нас хвалити Його, бо наше висказання для Його хвали заглиблює наше оцінення Його.
10. Як пропорцію величності Єгови показано, і чому Він буде завжди інтересним?
10 Як великий Бог Єгова є, щодо Його тіла, ми цього не знаємо. Його дійсна величність є в тім: яким Богом Він є. Це є поза нашою силою збагнути або дослідити. В Його здібності творити річи Він є безграничної пропорції. Ми не можемо сягнути дна його творення, що є видиме для нас, не згадуючи вже про Його невидимі сотворіння. Але, опріч Його творчих діл, як велично Він поводиться! Як подобає дійсному Богу, Він трактує своїх сотворінь! Що за перфектні чесноти Він виявляє! Його вірність до Його цілей, Його обітування, Його угоди, затримання Його слова без скази, Його здивування нас своєю мудрістю, Його передбаченнями, через Його спосіб прочищення тимчасової тайни Його замірів! Що за книжка між книжками Його Біблія є! Наскрізь її шістьдесяти шість книг, котрі через більше як шіснацять століть були писані в її остаточній формі, вона є знаменито згідна. Впродовж сім тисяч років людської історії, яку Його Біблія обнимає, вона відкриває божественну ціль для оправдання Його суверенності і для вічного благословення роду людського, що буде незмінним. Тепер ми бачимо то оправдання і благословення приходять до славної дійсності. З причини тієї незбагнучої величности, Бог Єгова всегда буде інтересний. Ніколи збавлене людство на землі не досягне дна розуміння його або Його діл.
“З РОДУ ДО РОДУ”
11. Якої раси помазанники є, і як вони були сформовані і піддержані щодо числа?
11 Чи якась особлива одиниця використає цей привилей або ні, то одна річ певна щодо Єгови: “Рід перед родом прославить твори твої, і звістить про могучі діла твої.” “Рід до роду буде вихваляти діла твої.” (Пс. 145:4, АС; Ро Псс) Ми живемо в останнім роді цього старого світу! Подумайте про це! Воно потрясає людини холоднокровність подумати так, але це правда. (Мат. 24:34) Але є ще два інші роди, котрі переживуть цей світовий кінець. Котрі? Розсудіть: Помазаний останок з Христових співнаслідників, це духова раса, яка не старається вивести новий рід через буквальне тілесне потомство. Членство цього останка не було сформоване або піддержане через плекання дітей в тілі, але було підтримане духовими средствами, силою вістки Царства і сплодженням силою Божого святого духа. Останок є обмежений числом так, що їх число є тільки вистачальне сповнити повне членство “тіла Христового”, із 144, 000 під Ісусом Христом. Останок, коли доповниться числом тут на землі, не буде зосереджуватись над собою, як духовий рід Божий і вихваляти Його діла тільки між собою. Деякі самолюбно старались робити це, але стались “лукавим рабом” клясою для їх Господа Ісуса Христа.
12. Це що Бог тепер уживає останка, пробуджує кого?
12 Величність Єгови знов стала визначна через уживання помазаного останка у виконанні роботи в цім “часі кінця” старого світу! В наслідок цього новий рід підноситься, бо Єгова тепер уживає останка піднести земне товариство, що перейде через Армаґедон живим. Останок є духовий рід. Порівнані до них є ті, що відповіли на проповідування Царства і посвятили себе Богу як Суверенові нового світу і становлять земний рід Божою життя-даючою силою через Христа.
13. Як же це, що одна ґенерація тепер вихваляє діла Єгови другій ґенерації і проголошує Його могутні діла?
13 Подружжя не перестане з Армаґедоном. Ці, що переживуть Армаґедон, будуть мати потомства можливо до внуків і правнуків, щоб наповнити землю. Ті що переживуть Армаґедон, не виступлять із сцени і не лишуть сцени новогосвіту для їх потомків як наслідників після довгочасного правила Екклезіяста 1:4. Ні, ці що переживуть, будуть постійним родом на землі. Їх сини, внуки і правнуки прямо зіллються із тим вічнотриваючим родом, що тепер розпочатий. Ті з духового останка, що переживуть Армаґедон, остаточно перейдуть із земної сцени, щоб ніколи не повернути, і за собою вони полишать це цілком земне товариство Нового Світу. До того часу останок буде вихваляти й святкувати діла Єгови і проголошувати Його сильні діла цьому родові, що вже зачатий. Щоб робити це, останок мусить далі проповідувати. Це вони до замітної міри робили ще від 1931 року, і ще з більшим запалом від 1935 року, коли “велика громада” в Одкриттю 7:9—17 була утотожнена, як теперішні члени земної ґенерації. Вони познайомлять цю зростаючу ґенерацію з Богом і Його вчинками й могутніми ділами. Вони вживають записок Біблійних про це і також приводять Божу роботу і сильні діяння аж до новочасу показуючи, як Він сповнив свою ціль і пророцтва відносно свого царства і відносно своїх людей в цих часах в котрих живемо, а головно від 1914 року по Хр.
14. Над чим ми повинні роздумувати, як і чому?
14 Зчаста, нім стараємось говорити до інших про Бога і Його чесноти і вчинки, ми мусимо говорити до себе, або поговорити самі з собою, щоб підкреслити важність річей перше для себе на нашій думці для керування язика. Такі міркування і само-приготування є добрі і служать для гарної цілі. Це є правда про нашого Царя Ісуса Христа, Більшого Давида: “Будуть говорити про силу страшних діл твоїх, і я звіщу про великі діла твої,” або, “міркування.” (Пс. 145:5, РС; Ро Псс) Коли ми справимо наші уми, щоб міркувати про Бога Єгову як Суверена, наші очі починають отвиратись, щоб розпізнати славну пишність Його маєстатності. Щоб міркувати про таке, ми мусимо студіювати приватно, особисто. Нам потрібно робити це задля нашої власної інформації і для заглиблення нашої власної імпресії і само-переконання, так щоб ми могли говорити до інших властиво. Протягом Ісусових сорок день посту на самоті в пустині після Його хрещення Він роздумував і старався прийняти повне значіння річей, які отворили небеса і розкрили Його видіння. Це покріпило Його проти Його Спокусника і його нападів. Потім він говорив публично, а опісля заставив інших говорити.
15. Хто це той, що повинен би говорити, і про що?
15 “Люди будуть говорити про силу страшних діл твоїх, а я звіщу про величність твою.” (Пс. 145:6, АС) Підкреслення тут зроблено про говорення про Бога, і що Він зробив і тепер робить. Думка є, щоб заставити духових людей говорити про Єгову, будувати один другого на нашій найсвятійшій вірі в Бога, також поінформувати і навчити зростаючу ґенерацію, що ніколи не умре. Ця сама інформація і інструкція так оперує, що вони ніколи не помруть, (Йоана 17:3) Отже головна тема нашої розмови повинна бути про великого Життя-дателя і Чудотворця. Діла які Він творить є чудові, та не щоб зачарувати своїх приятелів, але щоб визволити, спасти і благословити їх. Це діло духової ґенерації помагати земній ґенерації пізнати Божі діла і зрозуміти їх.
16. Яку першу річ теократичний Цар повинен робити відносно Його підданих, і як Цар Єгови робив це аж до 1953 року?
16 На землі Ісус Христос не стримувався від проголошення величності небесного Отця. Останок Його спів-наслідників не будуть робити цього також. Отже цар-псальміст каже: “І звіщу величність Твою.” Перша річ царя була, щоб не надуватись через пониження його підданих, але щоб звеличити Бога, котрого цар почитає. Цар, Більший Давид, сидить як підданий Цар на престолі Єгови. Він мусить зробити враження на своїх підданих хто дійсно їх Володар є і як достойний Єгова є, щоб правити і дістати їх добровільне підданьство. Той підданий Цар не вивисшує себе понад Бога, як це Сатана робив і як Навуходонозор зробив зараз перед його пораженням божевільством. Богобоязливий Цар подібний до пастиря, що веде своїх підданих прямим шляхом, стежкою праведности. Він скликає мітінґі, щоб промовляти до своїх підданих. Він не виключує себе від тих мітінґів які є Богом призначені для Його людей, але буде учащати і брати участь в них, подаючи свою часть до мітінґу. Це є одно місце де Він може визнати величність Єгови. Ісус Христос наш Цар обітував, що де навіть мала ґрупа два або три, збереться разом в Його імя, там Він буде між ними. Оця Його присутність була виявлена на асамблеї Товариства Нового Світу Свідків Єгови в Єнкі Стадіюм, Ню Йорк місті, Н. Й., 19—26 липня, 1953 року, де останок з Його “малого стада” і “велика громада” з Його інших овець зійшлась разом для найбільшого свідоцтва в христіянській історії! Як вони говорили там про силу страшних діл Єгови! І вони ще говорять про них!
17. Що ми повинні робити про славу щедрої доброти Єгови, і як ми повинні уникати помилок старинніх Ізраїльтянів?
17 “Вони звіщатимуть про славу твоєї щедрої доброти, і будуть співати голосно про твою справедливість.” (Пс. 145:7, РС) Єгова прославив свою доброту і зробив себе славним між Його людьми. Вона так є щедра, що вони мусять вилляти ту славу або спомин про неї, ринути сильним потоком вдячних виразів, щоб й інші могли навчитись, як добрий Бог є для тих, що посвятять себе Йому. Всі що прагнуть знати, почитати і жити у спорідненні з таким Богом є притягненні до Нього Його славою. Але ті, котрі почитають фальшиві боги, т. є, злющих демонів, є порушені до заздрості ізза доброти, яку Єгова зливає на своїх людей, і вони стараються відрубати її від них. Ми як люди Єгови повинні затримати Його щедру доброту в памяти, все пригадувати і говорити про неї з оціненням. Це була ця ласкава чеснота Божа, що допровадила нас до наверненняся до Нього на першім місці, і вона може привести інших до навернення також, коли вони навчуться про неї. (Рим. 2:4, НВ) Це є болючим забути її. Коли Ізраїль усунув Божу доброту з своєї памяти, вони стратили їх почуття вдячности, знайшли хибу і забажали робити досвідчення з іншими богами. Отже вони зайшли в блуд і в серіозний клопіт. (Пс. 106:13—43) Ми бажаємо оминути їх помилки. Ми можемо зробити це через пригадування і сповіщення про славу Його багатої доброти у великій мірі і так триматися покірно, зі страхом, щоб ми не стались негідними для Його дальшої роботи.
18. Які підстави ми маємо для співання голосно про праведність Єгови, і як це ми робимо?
18 Як справедливий наш Бог є! Коли Він суджений, Він все виграє справу і виходить виправданий відносно того, що Він сказав і зробив. Отже воно все добре дозволити, щоб Бог був правдивий, хоч би всякий чоловік був оманою. Не тільки тоді, коли порівнати Його з людьми, але також коли порівнати із тими, що їх люди почитають як богів, то і тоді Єгова є праведний! Фальшиві боги, як це вони відбиті в думках, вчинках, словах і реліґіях їх почитання, є так несправедливі, так огидні. Проте Єгова ніколи не переступає справедливості. Навіть коли Він оправдує або визнає грішників правими, Він далі остається справедливий. Він зробив цей розпорядок через жертву викупу Ісуса Христа; якою Він може знести гріхи тих, що каються і відвернулись від їх гріхів і посвятяться Йому через Христа. В цей спосіб Він не заперечує своєї праведности. (Рим. 3:4, 22—26, НВ) Ця справедливість або праведність Його є велика тема для нас, щоб про неї співати. Біблія це наш повний Співаник. З її сторінок ми голосно співаємо про його правість і справедливість, Його праведність. Тобто, ми радісно проголошуємо його іншим, щоб вони знали, що беззаконня немає в нашім Бозі.— 5 Мойсея 32:4.
ТЕРПЕЛИВИЙ ЗАДЛЯ СПАСЕННЯ СОТВОРІНЬ
19. Як були згадані чесноти Єгови в Псальмі 145:8 відносно духового останка сьогодні?
19 Ми тепер живемо в “часі кінця”, коли Єгова знищить всю несправедливість цього старого світу. Як небезпечно близько ми були до знищення з ним! Направду Єгова показавсь бути справедливим, як це Більший Давид, наш Цар, тепер описує Його: “Єгова ласкавий і милосердний, до гніву повільний і милостю великий.” (Пс. 145:8, АС) Коли ми спершу прийшли в божественну ласку і під божественне милосердя через Христа, ми скористали з обявлення Єговою цих знаменитих чеснот. Коли ми були ще грішниками, погляньмо що Він вчинив для нас, піславши нам свого возлюбленого Сина з неба умерти за нас, щоб ми могли бути примирені з Богом і зазнали Його милостивости. (Рим. 5:6—11, НВ) Цим Він указав свою любов до нас. Але в додатку до тієї загальної доброти, що за милосердя Він указав до Його помазаного останка в цім “часі кінця,” бо коли Світова Війна І закінчилась в 1918 році, вона знайшла їх в стані переступства до Нього через боязнь до чоловіка і через заплямлення вавилонським світом! Проте замість знищити їх із світом, Єгова вкоротив дні горя над Сатанською орґанізацією перервавши той період незаслуженої ласки занім битва Армаґедон буде дозволена вибухнути. Він збавив свого останка, котрий був ще в тілі і відчинив їм нагоди виробити їх власне спасення тим, що вони відважно взялись за службу як Його свідки і амбасадори Царства в цій повоєнній ері. Його милосердя для них у скороченні днів горя і поставлення їх назад в Його роботі свідоцтва принесло милосердя для інших, а іменно, “великій громаді” з інших овець Його Праведного Пастиря Ісуса Христа.— Мат. 24:21, 22; Одкр. 7:1—17.
20. Як Єгова був “повільний до гніву” відносно ґенерації людства аж до тепер?
20 “До гніву повільний!” Єгова направду був таким до ґенерації людства, з якою Він мав до чинення від часу ґлобального затоплення в часі Ноя. Він здержав Армаґедон, той страшний клопіт, що був представлений через Потоп. Він не започаткував Армаґедону в 1918 році або зараз по “війні в небі” в якій Сатана був скинутий з неба вниз на землю. Це вже трицять років від того часу, і ці роки добавили до рекорду Єгови, що Він є “повільний до гніву, і милістю великий.” Ми добре зробили, що взяли Петрову пораду і вважали таку терпеливість нашого Бога як спасення, як нагоду для набуття спасення для нас самих і для помочи інших овець зробити це. (2 Петра 3:15, НВ) Знаючи це, що цей старий світ засуджений на заслужену погубу, ми бачимо в діяннях Єгови з нами велике вираження його милосердя.
21. Чому тут немає причини нарікати, що Бог повільний, тобто, позірно повільний?
21 Ми розумно використали цю нагоду згідно з Його наміром. Ми не знаємо скільки довше це милосердя буде тривати для цієї ґенерації і коли Його стриманий гнів спалахне. Люди повинні радіти, що Бог не квапиться із цим, бодай так виглядає, бо вони звикли нарікати, що Він повільний до виповнення Його добрих обітниць. Коли Армаґедон прийде, то станеться досить скоро, а навіть заскоро для людей, котрі самолюбно відкладали приймити божественну пораду і діяти. Тоді вони будуть знати чого вони просили, коли вони глузливо запитували нас свідків де ця універсальна війна є з її обявленням Божої сили і величности. Єгова знає, що він робить. Він не квапиться дати ругателям ознаку і задоволити їх дурну зневагу. Він має на умі спасти людей доброї волі, котрі бажають знати Божу ласку, милосердє, і благість.
22. Як благість Єгови була понад всіма Його ділами, і як Його доброта розширилась від 1931—1935 року?
22 Правдивий Бог має велике серце. “Єгова благий до всіх; і милосердє Його понад усі діла його.” (Пс. 145:9, АС) Більшість людей не оціняють цього, як це Ісус сказав був в його проповіді на горі. (Мат. 5:45, 48) Ніжне милосердя, співчуття — Єгова руководився цими чеснотами через тисячі років. Коли Сатана силою зробив визов Богові через збунтування, Бог не впав у нерівновагу, так щоб знищити всі три бунтівники в один час. Він не тільки позволив на час для Сатани спробувати і доказати його хвальбу проти Всевишнього Бога, але цим чином Він також дозволив на час для роду людського множитися і для нас прийти до життя, щоб Він міг показати свою благість до тих, котрі бажають стати по Його стороні і доказати, що Сатана є бунтівничий брехун. І в цім “часі кінця” доброта Єгови розширилась для всіх родів людей, помітно від 1931—1935 року, коли то спасення “великої громади” з інших овець було обявлене бути частю божественної програми для цього “часу кінця” і коли Одкриття 22:17 взяло ширше пристосування: “Прийди! і хто чує, нехай каже: Прийди! Хто жадний нехай прийде, а хто хоче, нехай приймає воду життя даром.”
23. Прийшов час для всіх діл Єгови віддати Йому що, і з яким результатом для них?
23 Чудові діла творення дають признання Творцеві. Безжиттєві творення дають мовчки признання Йому, але це є більший привилей для живих, а головно для інтелєґентних сотворінь, дати добровільне признання, подяку і благословення Богу. Ми знаємо, що прийде час, коли це будуть робити всюди. “Возхвалять тебе, Єгово, всі творива твої, а праведні твої люди прославлять тебе.” (Пс. 145:10, АС) Прийшов час для всіх Його розумних діл віддати подяку із щирого серця. Всякого рода люди можуть тепер знайти причину, щоб подякувати Йому. Ті доброї волі зроблять це, і за це вони осягнуть спасення.
24. Хто це “святі” Єгови або “люди милосердя,” і про що вони мусять говорити, і чому тепер?
24 “Святі” Єгови це Його “люди милости.” Сьогодні вони є духовий останок, що знаходяться в новій угоді. В ‘угоді через жертву,’ як це названо її тому, що вона базується на Ісусовій жертві. Від 1919 року Єгова, великий Суддя, збирав таких людей благости, котрі є в цій угоді, а тепер взаїмно вони благословлять Його. (Пс. 50:5, Ро; АС) Вони беруть участь також з Його милості через угоду Царства, яку Він зробив з Царем Давидом. Через Ісуса Христа, Більшого Давида, Він приводить їх в ту угоду Царства, щоб вони могли царювати з Христом в небесному царстві і бути благословенням для всіх послушних з роду людського. (Діян. 13:34; Іса. 55:3; Луки 22:28—30) Вони мусять сповіщати про цю угоду Царства, це божественне вираження милости. В цей спосіб вони сповіщають, що Боже царство через Христа є щось, що Він завітував, отже воно є запевнене, і що воно буде мати за Царя Того, котрий набув право до нього з ласки Єгови. В Псальмі 110:1 (АС) цар Давид назвав Його “Господом,” щоб показати, як забагато вище цей Цар Наслідник з лінії Давида буде в Його царській позиції. Ті що є високо обдаровані бути Його співнаслідниками, мають надзвичайну причину благословити великого Розпорядника цього всього, яким є Єгова; і ця земля над якою вони будуть царювати є властивим місцем для них, щоб зачати благословити Його. Виконування цього тепер має сильний вплив на велику громаду інших овець для їх спасення, тому що через останка вони довідались про Царство і зібрались до нього.
25, 26. Коли говорено про славу царства Єгови, і як “слава величности царства Його” стала відомою?
25 “Будуть розказувати про величчє царства твого, і проповідувати про силу свою, щоб звістити синам людським про могутні діла його і славу величности царства Його.” (Пс. 145:11, 12, АС) Ісус зробив царство Боже найголовнійшою доктриною свого навчання. Що Він сказав, щоб Його ученики навчали тепер тут при закінченні цієї системи? Він пророкував, що це буде “добра новина царства.” (Мат. 4:23; 10:7; 24:14, НВ) В славі світла цієї доброї новини Божого царства, що народилося в 1914 році, слава царств цього світу стається як труп бліда. Тимбільше, та історія яку вони виробили собі протягом цього “часу кінця” була дуже неславна.
26 Слава царства Єгови є найвищою славою, бо вона є небесна, а не земна. Але Його невидима сила буде видимою й відбита в захопленій красоті, якою вона наповнить цю земну країну, перетворивши її в город розкошей з перфектно щасливими сотворіннями, людством і звірятами. Жадного монарха не можна порівнати з Царем, Більшим Давидом, котрого Єгова помазав до уряду. Єгова вчинив з ним так, як Він сказав: “І зроблю мого первороднього, найвищим над царями землі.” (Пс. 89:27, АС) Те Царство вже зробило історію для себе, вигравши першу війну, яку записано в небесах і принижило тих, що були поражені, Сатану і його ангели, вниз до рівнини Царських ніг, на цей земний підніжок. Перемігши ту війну в небі, Цар їде далі цілковитої повної перемоги в Армаґедоні у найбільшій війні зі всіх часів. При встановленні Царства в 1914 року, Єгови сила була обявлена. Від 1919 року божественна сила була обявлена в установленні Царства, що було проголошене у віче світової опозиції. Божественна сила закріпила Свідків Єгови бути лоальними до Царства, і з милуючої відданости вони говорили про її силу, що має бути вповні обявлена в Армаґедоні на оправдання Єгови.
27. Яку виразну ціль їх говорення про славу царства Єгови має, і чому ми мусимо збиратись до нього?
27 Те що вони говорять про славу Його царства і розказують про Його силу, має виразну ціль: “щоб знали сини людські про його потужні діла, і славну величність Його царства.” Це царство муситься описати і пояснити людям, щоб хто жадний справедливости, знав, що той Бога-шануючий уряд є НИМ і міг предложити своє безуслівне підданьство до нього. По розумінню пророцтва Боже Царство під Христом має надзвичайну програму виконати, але воно буде відповідне до цього. Пророцтва про те, що Боже царство робить і мусить ще робити, одягають його в славу і маєстатність, якої жадне інше царство не могло показати. Це є гідне правительство до якого нам би збиратись із безуслівною піддержкою. Царства цього світу, що є в опозиції до нього, мусять бути залишені на їх знищення в Армаґедоні. Ми мусимо признати царство Боже як нашу єдину надію. Воно є нашою єдиною надією.
28. Як Єгови царство і людські уряди є порівнані щодо тривалости, і чому останні є засуджені на погибель?
28 Царства цього світу дістали своє смертельне уповаження запечатане, коли “призначені часи народів” закінчились в 1914 році. Вони не можуть встояти проти царства, котре було народилось в небі. “Царство твоє, царство всіх віків, і влада твоя триває через всі роди.” (Пс. 145:13, АС) “Твоє царство є царством для всіх віків, і влада твоя встоїть через всі роди.” (КБ) Побіч такого витривалого правительства Божого всі уряди людського походження будуть кінцево знищені. Щоб оминути клопіт із ним, ті правительства людей будуть мусіли признати його і мирно піддати їх суверенність Йому. А коли не зроблять так, то це засудить їх на знищення серед найбільшого клопоту, якого коли людство зазнало.
29. Чому вороги ніколи не здоліють тепер затамувати всі уста про царство Єгови?
29 Суперечним питанням сьогодні є царство Єгови і влада, Його універсальна суверенність. Сатана хоче правити рівночасно з Богом або й цілковито виключити Бога Єгову, але в цім він не буде успішний. Божий уряд буде тривати без суперника в небі або на землі. При Його помочи ми сповістили Його царство многим синам людським, і ми маємо так багато синів доброї волі, що говорять про Його царство славної маєстатності, так що вороги ніколи не зможуть заперти всі їх уста. Ми рішились проповідувати те Царство, щоб порушити безчисленно більше синів людських доброї волі говорити про нього, як Свідки Єгови.
ВІРНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК
30. Яка є Псальма 145 у збудуванні, і котрий вірш пропущений з найбільш збереженого Єврейського манускрипту?
30 Псальма 145, над котрою застановляємося, є акростична або поазбучна псальма. Це значить, що кожний вірш в його порядку починається Єврейською буквою з азбуки з 22-ох характерів, в їх звичайнім порядку від алеф до тав. Не всі перекладачі Єврейських Писань показують цей факт, але деякі показали це, як от Американський Переклад, Крампон, і т. д. У більшості із збережених рукописів єврейського тексту, вірш щоб пасував єврейській букві нин (=н) є пропущений, але що найменше в одному єврейському рукописі пропущений поазбуці вірш віднайдено і є признаний через появленняся цього віршу в Грецькім Септуаґінті, в латинськім перекладі Єромія, в сирійській, арабський і етіопській Версії. Поправлена Стандард Версія приймає цей вірш до свого головного тексту і пише: “Господь вірний в усіх Його ділах.”
31. Чому це правильно триматись точно Слова Єгови, і чому ми не потребуємо боятись про будучність Його розумних сотворінь?
31 Зогляду на вірність Єгови в Його кожнім слові, товариство Нового Світу робить добре, що тримається точно Біблії. Ніколи ми не будемо незадоволені про Його Слово, навіть коли будемо чекати довше на деякі річи чим ми думали. Це не можливо, щоб щонебудь, що Єгова обітував, не сповнилось. Угоди, обітування, зазначені цілі, правди, твердження фактів — час тільки додасть до правдивості їх і удовіднить вірогідність Єгови в усіх Його ділах. Він є також святий, добрий, милостивий, до всіх Його сотворінь, що оціняють Його доброту, і нам не потрібно боятись за будучність жадного Його розумного творива. Немає підстави сумніватися йому, або підозрівати, що Він жорстокий. Повне оправдання Його Слова наближається, і ті, що будуть жити вічно, будуть свідкувати про це і знати це.
32. Як Єгова діяв згідно із Псалом 145:14 відносно духового останка і опісля відносно “великої громади”?
32 Помазаний останок з наслідників Царства не потребують дивитися назад на минувшину за приміром — до Йова, до Ізраїля в Єгипті, до пастушка Давида, до Ізраїля в неволі Вавилону, але потребують подивитись тільки на себе. В їх власних недавних досвідченнях вони можуть оціняти те, що псальміста далі каже про нашого Бога: “Єгова готовий піддержати всіх падаючих, і підносить всіх похилившихся.” “Господь підносить всіх, котрі падають, і підносить всіх, котрі похилилися.” (Пс. 145:14, Ро Псс; КБ) Він поступив згідно із цим правилом в 1919 році, коли Він підніс свого останка, котрі відпали від Його ласки протягом Світової Війни І і котрі через те похилились під їх вавилонськими ворогами занім війна закінчилась. Головно від 1935 року Він зробив так само для многих поневолених “інших овець,” вязнів у тім же вавилонськім світі. Через випровадження їх, Єгова почав побажаних зі всіх народів приймати, щоб цим чином Його дім почитання міг бути сповнений славою. (Агея 2:7, АС) Він знав, що ті ограничені тисячі з останка не були єдині тепер на землі, що бажали почитати Бога правильно. Людство, сотворене із землі, було початково сотворене для почитання живого, правдивого Бога на землі вічно. В гармонії із тією ориґінальною ціллю, Єгова буде мати таких поклонників на землі вічно, і Він починає тепер мати таких на землі на все. Він починає з сотками тисяч з “великої громади” інших овець, котрі переживуть Армаґедон, і, затримавши їх невинність, ніколи не будуть вмирати. Ми мусимо памятати, що Ісус Христос, “Правий Пастир,” віддав свою людську душу за тих “інших овець” як і за “мале стадо.”
33. Чому ті з товариства Нового Світу є духово найлучше кормлені люди на землі?
33 Говорячи по духовому, ті з товариства Нового Світу є найлучше кормлені люди на землі. Чому? Це тому, що вони шукають за правдивим джерелом поживи. “Очі всіх на тебе споглядають, і ти даєш їм свого часу поживу їх.” (Пс. 145:15) “Очі всіх дивляться з надією до тебе, і ти даєш їм поживу їх в свій час.” (КБ) Ті що знають Єгову після Його Слова дивляться розумно і надійно до Нього, а не до духовників Христіянства. Ті що дають їх повний час і енерґію на службу Єгови, головно вповають на Його охорону для них, бо ж вони знають, що вони більше цінні як звірята і птиці, котрих Він не занедбав опікуватися. Він вислав свого царського Сина, Господа христіянських родин, до святині почитання, і Господь Ісус признав царського останка з Його тіла, за “вірного і розумного раба”, “подавати харч у пору.”— Мат. 6:25—34; 24:45—47, НВ.
34. Чому Єгова не відпустить свого “вірного і розумного раба” по восвресенню старинніх свідків, і як земні мешканці будуть постійно кермовані?
34 Єгова все давав цьому рабові клясі якийсь відповідний харч у пору. Тепер не тільки помазані доморядники беруть участь в нім, але і інші вівці, котрі прагнуть духової поживи, що задоволяє і провадить до життя. Так довго як ця кляса рабів остається на землі, хоч би і після Армаґедону, Єгова не прожене їх, навіть коли він воскресить вірних свідків з старинніх часів із смерти. На якій підставі Він виключив би їх? Ті воскресші із смерти не є кваліфіковані до вищої позиції тільки через воскресення до життя на землі, а головно коли очі й уші раба кляси були поблагословенні бачити й чути далеко поза те, чим ті перед-христіянські Свідки Єгови були. (Мат. 13:16, 17) Це дух Єгови і благословення, що кваліфікує Його рабів клясу до вищої служби. Але по тім, як цей духовий “раб” кляса забереться з землі до небесного царства, тоді Цар, “Віковічний Отець,” буде мати видиму земну орґанізацію із спеціяльних слуг, “князів по всій землі,” щоб служити усім тим, що остануться на землі жити вічно.— Пс. 45:16; Ісаїї 9:6.
35. Як всі наші теперішні бажання є задоволені тепер?
35 Ми що тепер в дорозі до життя є задоволені у всіх наших теперішних бажаннях. Ми лучимось з псальмістом у висказанні до Єгови: “Відкриваєш руку свою, і насичуєш всяке живе, як котре бажає.” (Пс. 145:16, КБ) Усе знаходиться в руках Єгови. Він є Датель, тай радий, отже найщасливіщий. Він ніколи не стає бідніщий через Його щедроту, Його запаси ніколи не вичерпуються. Він знає, що живучі бажають жити — в щасливості, хоч вони тепер не признають Життя-дателля. Він знав наперед чого вони бажали і потребували, і Він приготовив для них і постійно постачає їх потреби. Але ті з просвіченого, Бога-боячогося товариства Нового Світу, мають ціль у бажанні жити. Це не тільки втішатися існуванням, як от звірята, але задоволити бажання серця і ума в їх Бозі і щоб славити Його і служити Його вічним наміром.
36. Чому ми не будемо голодні і нужденні зараз після Армаґедону?
36 Наші духові потреби, от що ми головно оціняємо тепер. Ми дивимось в руки Єгови, щоб Він задоволив нашу духову потребу безріжниці кілько років ми маємо ще жити до Армаґедону і безріжниці які світові обставини можуть виринути навкола нас. Після Армаґедону ми будемо дальше вповати на Нього. Після того, як цей світ буде лежати в руїнах і ми увійдемо в новий світ, ми не будемо на ніякій допомозі. Єгова через свого Царя отворив свою руку і ми не будемо терпіти, коли ми будемо мусіли жити через якийсь час між руїнами старого світу, поки все це буде прочищене. Ми будемо вельми раді бути живими тоді і будемо далі вповати на руку Єгови. Якщо звіря будуть харчуватись трупами їх передніх гнобителів і матимуть празник по-Армаґедоні, то певно, що і ми із товариства Нового Світу не будемо голодні й нужденні, скоро ми вступимо в новий світ.— Езек. 39:11—20; Одкр. 19:17—21.
37. У світлі Псальми 145:17, чому триваючі осадники землі не потребують боятись за безконечну будучність напереді?
37 Ця божественна щедра рука, що насичує бажання сотворінь, буде далі діяльною впродовж цілого нового світу, безкінця. Отже земні сталі осадники не мають підстави страхатися в жаднім часі, наче б універс мав завалитися й всі річи стати без контролі, перешкаджаючи в тривалім щастю чоловіка. Як запевнення цього, ми маємо натхнені слова: “Єгова справедливий у всіх дорогах своїх, і благий у всіх ділах своїх.” (Пс. 145:17, АС) Отже ніщо не буде підлягати випадкам. Не буде там недбальства, ні байдужності, ані недоглянення не буде. Єгова буде поступати по правді й справедливо через нас. Його приналежна доброта і милосердє буде все виходити на верх. Що за Бог, що за Цар, що завжди однакий!
ЗАКЛИК ДО ПРАВИЛЬНОГО ДЖЕРЕЛА ПОМОЧИ
38. Кого тепер треба конечно відвідувати і яка обліґація лежить на нас?
38 В Армаґедоні люди будуть кликати до їх многих фальшивих богів про визволення, але на дармо. Ми хочемо, щоб люди доброї волі кликали тоді до бога, котрий зможе спасти їх, щоб вони жили і осталися живими. Тепер найбільша наполягливість кликати до Єгови і зробити це встановленою і незмінною практикою. Роблячи це, ми спасемося, (Йоїла 2:32; Діян. 2:21, НВ) Це значить робити прилюдне проголошення і відважне визнання його перед усіма. Щоб люди робили це, ми проповідники, котрих Бог післав, мусимо дати їм знати про цього єдиного бога, котрий може спасти через Ісуса Христа. Отже ми мусимо бути інформаційним бюром або товариством і мусимо наділяти інформації, хоч спершу вони не просять цього. Єгова, котрий вислав нас, як проповідників, не ждав на запрошення. Він сказав нам йти і давати ту інформацію, чи вони будуть слухати або не будуть. Та безчисленна “велика громада” буде слухати.— Рим. 10:12—15.
39. В який спосіб мусять шукаючі спасення тепер покликувати до Єгови?
39 Кожний хто кличе до Єгови з метою про спасення мусить “кликати Його в правді.” Правдивий спосіб кликати Його є через Христа, тепер царюючого Царя. Натуральний Ізраїль сьогодні, котрих давні предки відкинули Месію, не можуть йти до Єгови прямо. За спасенням, і щоб призивати Його в правді, і згідно з правдою, в правдивий спосіб, вони мусять це робити через Більшого Мойсея, Ісуса Христа Посередника. Для всіх, що роблять це в щирості, Єгова є недалеко, легко досягнути і остаточно готовий скоро відповісти на поклик.
40. Як ті, що бояться Його, отримують цілковите сповнення їх бажань?
40 Ми мусимо памятати про Його близькість, коли болюча тривога повстане для нас особисто або в товаристві Нового Світу. Псальміст каже з натхненим переконанням: “Він сповнитиме бажання тих, що бояться його; чутиме також їх благання й спасатиме їх.” (Пс. 145:19, АС) Наш первісний страх до Його запровадив нас до божественної мудрости, яку ми тепер посідаємо. Наше головне бажання тепер є, оправдати Єгову, як праведного Суверена універсу. Його оправдання спростує все і поставить на правдивій базі. Перше зі всього, йому муситься віддати приналежне місце і Він мусить бути признаний після того, що є добре і правдиве, а все, що ложно представляє Його в якийбудь спосіб, мусить бути прочищене. Наше бажання цього буде цілковито сповнене.
41. Чому ми тепер кличемо до Єгови, і чому ми будемо робити це, і з яким наслідком?
41 Це час, коли здібність Єгови спасати є поставлена на вирішальну спробу. Ми кличемо до Нього тепер. Але під ворожим атаком, а головно під останнім атаком Гога, ми ще будемо кликати до Єгови. (Езек. 38:1 до 39:16) Коли ми докажемо, що ми не робимо компромісу ані вповаємо на цей світ, але вповаємо на Нього як Спасителя, Він почує наш крик помочи і спасе нас ради своєї слави у новім світі. Він спас Давида типічного царя в чудовий спосіб. Він спас Ісуса, як Царя царів, хоч це вимагало воскресення Його із смерти на третий день; а тепер він спасе своє товариство Нового Світу. Він є наша боязнь; до Нього ми будемо кликати.
42. Хто переживе Армаґедон, і що станеться з тими, що помруть вірними перед Армаґедоном?
42 Чи ви знаєте хто переживе битву Армаґедон? Ось тут певна натхнена відповідь: “Єгова схоронить всіх, що люблять його, беззаконних він погубить.” (Пс. 145:20, АС) Знаючи відповідь, ми мусимо рішати в котрій клясі ми задумуємо бути тоді. Ми знаємо судьбу кожного із двох кляс. Добре нам робити, щоб бути клясовані тоді як любимці Єгови, а не як лукаві, беззаконні до Нього. Беззаконники не люблять Його; законсповняючі люди з товариства Нового Світу, ті люблять Його. (1 Йоана 5:3) Ми знаємо хто напевно переживе Армаґедон, і тут немає вибачення обманювання себе. Це правило є звичайне, просте. Задля “побільшення беззаконня” любов многих прохолодне, але товариство Нового Світу мусить дальше любити Єгову, роблячи це завжди щиро. (Мат. 24:12, НВ) Ті любимці Його, котрі можливо умруть тепер перед Армаґедоном, Єгова схоронить, тому що їх гідність життя в новім світі продовжається і буде винагороджене правильно, у своїм часі, чи то через духове воскресення, щоб царювати з Христом в Царстві, або через ранне воскресення до життя в земнім раї розкошей.— Йоана 5:28, 29; Одкр. 2:10.
43. До якого рішення ми тепер порушені, і що таке вирішення спонукує нас робити?
43 При вершку цього огляду відносно хто Єгова є і що Він робить, як можемо робити якесь інше вирішення чим те, котре псальміст висказав: “Уста мої звістять (або, лучше, най мої уста говорять, КБ; АТ) хвалу Єгові; і всяке тіло най прославить святе імя його по віки!” (Пс. 145:21, АС) Таке персональне вирішення значить, перше зі всього, постанову, що кожний з нас повинен проповідувати на хвалу Єгови, бо ж хвала належиться Суверенові нового світу тепер і по віки. Оціняючи Його тепер, як це ми й робимо, як можемо повздержати таку хвалу від Нього? Цього ми зробити не можемо!
44. Якщо ми хочемо, щоб всяке тіло також хвалило імя Єгови вічно то що ми мусимо робити, і як?
44 Але коли ми хочемо, щоб кожне тіло хвалило Його святе імя по віки вічні, тоді ми мусимо проповідувати, щоб ми могли зробити Його святе імя знаним всьому тілові, людям усіх родів, безріжниці на колір шкіри або на расові обличя в тілі. Ми не можемо чекати на Бога, щоб Він самий зробив це, або тільки ради нашого бажання і нашої просьби, щоб воно так сталося. Ми маємо в собі Богом-дані уздібнення і тепер так багато інших средств, щоб прославляти Його перед іншими. Тим то ми обєднано вживаймо всього в гармонії з нашим бажанням і молитвою. Приведім всяке тіло благословити святе імя нашого Бога тепер.
45. Чому Армаґедон не перешкодить в благословенні Його імені, і яке натхнене бажання псальміста ми рішились здійснити?
45 Подумайте! Це значить почин всього тіла прославляти Його олюблене імя вічно на землі. Навіть битва Армаґедон не перешкодить їм у прославленні Його імя, бо тільки ті, що прославляють Його, будуть схоронені крізь неї. Потім подумайте про приємну роботу після Армаґедону, не тільки познайомлювати дітей, котрі переживають Армаґедон, але також познайомлювати всіх тих воскресших, з імям Єгови, наполягаючи на них прилучитись в благословенні його аж ціла земля залунає належитим йому благословенням і хвалою. Що за блаженний вигляд! Зогляду на це, чи ми постановили мати участь в здійсненні натхненого бажання псальміста щодо божественного імя тепер і по Армаґедоні! Наша любов до Бога відповість із палким так, і як товариство Нового Світу, ми підемо шляхом, висловлений в словах: “Щодня буду величати тебе, і імя твоє хвалити по віки вічні.”— Пс. 145:2, КБ.