Щоденні тексти на липень, 1957 р.

1. Вельми величний єси Єгово, мій Боже, дивно ти зодягнувся величчем і красою, . . . як шатою, покрився, розіпняв небеса, . . . Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки.— Пс. 104:1, 2, 5, АС.

2. Дух Єгови на мені, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене.— Луки 4:18, НС.

3. Й засів Стародавній: . . . тисячі тисяч служили йому й силенна безліч стояла перед ним.— Дан. 7:9, 10, АС.

4. Сотворимо чоловіка в наш образ і в подобу.— 1 Мойс. 1:26, НС.

5. Що десятеро з усяких різномовних народів ухопляться . . . за полу Юдея, й казатимуть: пійдемо й ми з тобою, ми бачили, що з вами Бог.— Захар. 8:23, АС.

6. Бажаю бо, щоб усі люди були, як я сам. Тільки ж свій дар має кожен від Бога: один так, другий так.— 1 Корин. 7:7, НС.

7. І назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих діл, не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай.— Жид. 10:24, 25, ПС.

8. Коли ж казатиме раб: “люблю я пана, жінку мою і діти мої; не хочу виходити сам на волю,” Тоді . . . приведе його пан до суддів і поставить коло дверей та й проколе пан його вухо йому шилом, і служитиме той йому до віку.— 2 Мойс. 21:5, 6, НС ВБ 5/1/56 18, 20а

9. Розумний будь сину, втішай моє серце, щоб знав я, що мені злоріці відказати.— Прип. 27:11.

10. Вільна вона йти за кого схоче, тільки в Господі.— 1 Корин. 7:39, НС.

11. А мало не все кровю очищається по закону, і без пролиття крови не буває вставлення гріхів.— Жид. 9:22, НС ВБ 3/1/56 25, 26.

12. Не самим хлібом житиме чоловік, а кожним словом, що виходить із уст Єгови.— Мат. 4:4, НС.

13. Кажу ж нежонатим та вдовицям: добре їм, коли зістануться, як і я. Коли ж не вдержаться, нехай женяться: лучше бо женитись, ніж розпалюватись.— 1 Корин. 7:8, 9, НС.

14. Боюся ж, щоб як змій Еву обманув лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, одвернувши від простоти в Христі.— 2 Корин. 11:3, НС.

15. Так, оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Ісуса.— Филип. 3:8, НС.

16. І між усіма народами мусить перше проповідуватись євангелия.— Марка 13:10, НС.

17. Хвалимось горем, . . . знаючи, що горе робить терпіння, терпіння ж досвід, досвід же надію, надія ж не осоромлює, бо любов Божа вилилась у серця наші духом святим, даним нам — Рим 5:3—5, НС.

18. Позирніте лиш угору очима й побачте, хто це сотворив? Хто військо небесне виводить по його лічбі? А всіх їх кличе він на імя, й в великій потузі й силі своїй не дає він ні одному згубитись.— Іса. 40:26, АП.

19. Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм.— Мат. 7:12, НС. ВБ 12/1/56 3—5а

20. Саме так, молодші, коріться старшим усі ж, одному коряться смирностю підпережіться; бо “Бог гордим противиться, смирним же дає благодать.”— 1 Петр. 5:5, НС.

21. Которий стоїть твердо в серці, не маючи примусу, та має власть над своєю волею, і розсудив так у серці своїм, щоб держати дівицю свою, добре робить а хто не віддає, лучше робить.— 1 Корин. 7:37, 38, НС.

22. Того-то прийміть усю зброю Божу, щоб змогли встояти в день лютий і, молячись всякого часу в дусі.— Ефес. 6:13, 18, НС. ВБ 10/1/56 33

23. Тим же, браття моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збагачуйтесь у ділі Господньому завсіди, знаючи, що праця ваша не марна перед Господом.— 1 Корин. 15:58, НС.

24. Що не швидким допадаєсь нагорода за побіг; не хоробрим — побіда.— Еккл. 9:11.

25. Поставив я перед тобою життя і смерть, благословення і прокляття! Вибирай же життя, щоб жити на світі тобі і твому насінню, люблячи Єгову, Бога твого, слухаючи голосу його і прихилюючись до його.— 5 Мойс. 30:19, 20, НС. ВБ 1/1/57 17

26. Утікайте від перелюбу.— 1 Корин. 6:18, НС.

27. Нежонатий журиться про Господнє, . . . жонатий же журиться про світове, як угодити жінці. Є також ріжниця між жінкою і дівицею: незамужня журиться про Господнє.— 1 Корин. 7:32—34, НС.

28. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагатиметься від него, і кому люди поручили багато, багато вимагатимуть від него.— Луки 12:48, НС.

29. Бо Єгова, Бог ваш, серед вас, вимагає виключної посвяти.— 5 Мойс. 6:15, НС.

30. Це ж вам на користь вашу кажу, не щоб вам накинути сіло, а ради чемности і приступу вашого до Господа без озирання.— 1 Корин. 7:35, НС.

31. Ви мусите любити свого ближнього, як себе самого.— Марка 12:31. НС.