Віра потрібна, щоб догодити Богові

“Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду”.— Євр. 11:6.

1. (а) Що Боже Слово Біблія каже буде збільшатися в нашому дні, а що буде зменшатися? (б) Які сучасні події доказують це?

БОЖЕ слово, Біблія, ось що каже про дні в яких ми живемо: “І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне”. (Мат. 24:12) Ми зауважуємо правду цих слів у зменшенню віри між людьми так званого Християнства. Ці факти були потверджені Федеральним Бюром Досліджування, коли воно випустило статистику на 1963 р., показуючи, що число великого злочину в Америці підскочило на 40 процент від 1958 р. Це значить, що злочин розростається п’ять разів швидше від населення, яке збільшилося лише 8 процент. Молодь нижче вісімнадцяти років є відповідальна за 50.4 процент із заарештованих за серйозний злочин по приміських околицях. Й. Едґар Гувер, голова Ф.Б.Д., обчислив, що щорічний кошт злочину в Сполучених Штатах стоїть на двадцять сім більйон доларів (27,000,000,000).a Крім цього, юнацький злочин також збільшується. Неморальність і розводи з причин інші від тих, яких Писання дозволяють, також дуже збільшилися, не лише в Сполучених Штатах, але й по інших країнах. У Швеції, в якій є церкво-державний уряд, журнал American Weekly (Американський Тижневик) каже, “що з кожних десятьох шведських одружених жінок, то сім родять принаймні одну дитину передшлюбно”.

2. Які перестороги були дані хоронити віру?

² Можливо одна з головних причин такого беззаконня є засліплення людського розума ненауковим базіканням, лише тому, що воно походить від славних осіб. Відносячись до подібних обставин християнський апостол Павло перестерігав у свойому листі до собору в Колосії: “Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом”. І на другій оказії той самий писатель перестерігав молодого чоловіка: “Бережи передання, стережися марного базікання та суперечок знання, неправдиво названого так. Дехто віддався йому, та й від віри відпав”.— Кол. 2:8; 1 Тим. 6:20, 21.

3. Що ми довідуємося з 2 Тимотея 3 відносно того, що можна сподіватися у нашому часі?

³ Цікаво переглянути події та стан у цьому двадцятому столітті, маючи на увазі пророче відкриття записане дев’ятнадцять століть тому. Біблія передсказала теперішні люті часи, де буде моральне зіпсуття й занепад у якому люди будуть більше любити розкоші, аніж Всемогущого Бога, що вони будуть ламати договори й будуть брати участь у багато інших нечесних практиках. Ось що Павло писав молодому Тимотейові про обставини, які мали відбуватися в “останніх днях”: “Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога, вони мають вигляд благочестя, але сили Його відреклися. Відвертайсь від таких”. Тоді історія показує, що ті, які матимуть віру й які будуть жити побожно будуть переслідувані; щоб знову потвердити, що лукавство буде поширюватися, вона каже, що багато людей будуть зведені: “Та й усі, хто хоче жити побожно в Христі Ісусі, будуть переслідувані. А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши”.— 2 Тим. 3:1—5, 12, 13.

4. З яких причин багато людей покидають віру в Бога й Його Слово?

⁴ Декотрі відвернулися від Біблії й віри в неї через науку так званого Християнства, коли воно безумно вчить такі доктрини як огняне пекло, та коли воно винує Бога за лукавство, війни та інквізиції. З другої сторони, декотрі особи противляться чистому законові та способові, яким вона підтримує праведні принципи, а стараються задовольняти своїм тілесним пожадливостям та прагненню грошей, сили, розкошів і неморальности. Замість чинити те, що є правильно, вони відкидають Біблію наслідувати свого власного поняття та філософію життя. Інші знаходять, що Біблія дуже ясно відкриває вимоги тих, які хочуть чинити Божу волю включаючи товаришування з вісниками, що ревно беруть участь у проповідуванню Євангелії. Усе це буде вимагати забагато часу, отже вони воліють вибирати шлях найменшого опору, який годиться з суспільними практиками “цього світу”. Віра — це не є характерна риса, яку посідають усі люди, ні бажання багатьох.— 2 Сол. 3:2.

5. Чому ми не сподіваємося, щоб більшість людей посідали віру?

⁵ Нам треба зрозуміти, що більшість не схочуть прийняти Біблії та наслідувати Ісуса Христа, Сина Божого, роблячи це вірно з сердечної любови й віддаючи святу службу Всемогущому Богові, показуючи любов своїм сусідам. Правда, що лише мале число прийме праведний закон так, як він стоїть у Божому Слові, Біблії й буде наслідувати його. Ісусові власні слова показують це: “Тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її”. Це не значить, що дорога не є досяжна, але, що більшість людей не шукають її. Роблячи контраст з цим зразком, Ісус також сказав: “Просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі,— і нею багатохто ходять”. Це значить ходити дорогою найменшого опору, піддержувати націоналізм і наповняти наш час та життя іншими речами, марнуючи час і зусилля.— Мат. 7:14, 13.

6. Хто буде показувати віру? І чому вони?

⁶ На землі є малий гурток людей називаючись Свідки Єгови, які мають велику віру у Боже Слово, і вони посвятили своє життя виконувати Божу волю, і Бог “очистив вірою їхні серця”. Це годиться з Ісусовими словами та заявами. Він радив: “Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть”. А чому ні? Тому що вони не клали Всемогущого Бога й їхню любов до Нього першим у їхніх серцях.— Дії 15:9; Луки 13:24.

ВІРА

7. Що це є віра?

⁷ Віра значить мати вірність або відданість, що приходить наслідком Божих обітниць. Апостол Павло пояснив віру найкраще слідуючими словами євреям: “Віра — це підстава сподіваного, доказ небаченого”. Віра мусить бути дійсна, жива, твердо заснована на переконанню, що Єгова є правдивий Бог. Віра спонукує безсумнівне довір’я до Його обіцяної нагороди для тих, які шукають Його.— Євр. 11:1.

8, 9. (а) Чи віру можна успадкувати? (б) Яка є різниця між вірою а легкодушністю? (г) Від чого віра повинна бути вільною?

⁸ Віру не можливо успадкувати, але її треба набувати через пильне студіювання Божого Слова, Біблії. Поступовою студією розвивається глибока любов до Біблії та до її Автора, як і до Його Сина, Ісуса Христа. Є “один дух . . . один Господь, одна віра . . . один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх”.— Ефес. 4:4—6.

⁹ Віру не можна мішати з легковірністю, якої не бракує сьогодні. Вірність християнина не можна розводити легкодушністю, так як ми бачимо роблять багато людей, які виявляють віру і відданість різним релігійним організаціям, будь вони поганські чи так звано християнські. З спостереження можна бачити різні “віри”, які не годяться одна з одною й не є в гармонії з Божим Словом. Це саме в собі показує важливість і потребу шукати вірної християнської віри, яка має основи в Богові Єгові, Творцю всесвіта та Його Синові, Ісусові Христі. Ту саму думку підкреслює апостол Павло пишучи до собору в Солуні, показуючи потребу стерегтися проти легковірности, просячи братів завжди пробувати в молитві, “щоб ми визволилися від злих та лукавих людей, бо віра — не в усіх”. О, як важним є набувати та будувати віру й відкидати теорії, опінії та системи суспільства, які будуть нищити віру! (2 Сол. 3:2) Віра не може бути розбавлена різноманітними поняттями в соборі християнів. Лише одна віра може бути заснована на науці правдивого Бога й Його Сина Ісуса Христа. Таку непідроблену вірність посідає організація, яку керує Бог Єгова — а саме, Нового Світу Товариство Свідків Єгови.

10. Яку єдність мови об’являють Свідки Єгови, і чому тримати таку єдність думки є таким важним?

¹⁰ Багато разів трапляється, що вісник Свідків Єгови, коли проповідує від дому до дому зустрічає людей, які кажуть: “О, ви говорите те саме, що говорив попередній Свідок Єгови, який відвідував наш дім”. Пізніше можливо він почує щось подібного: “Ви Свідки Єгови всі однакові”. Ми радіємо цим; це є добрий знак. Іначе ми не могли б бути організацією, яка посідає духа Єгови, якого наслідки є єдність думки, цілі та роботи так, як Біблія радить у 1 Коринтян 1:10: “Тож благаю вас, браття, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній”. Ясно є, що коли буде цілковита єдність у мисленню та мові, тоді віра буде процвітати.

11. Чому шлях так званого Християнства не може догоджати Богові? Скільки вірности є потрібно?

¹¹ У так званому Християнстві, віра є розбавлена різними традиціями та й вірність не вимагається від членів. Без великої віри, а навіть малої, Божої ласки неможливо дістати. Це можна бачити по словах апостола Павла, яких він промовив до євреїв: “Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду”. (Євр. 11:6) Дійсно тут нема ступня віри, як-от п’ятдесят, шістдесят, навіть дев’ятдесят процент, тому що нам треба сто-процентової відданости, щоб отримати Божу ласку. Цікаво зауважити, що в одинадцятому розділі до Євреїв згадується про багатьох осіб, тому що вони посідали сто-процентову віру.

12. (а) Що підкріпляє віру, і як її можна підкріпити? (б) Як можна дістати й виявити віру?

¹² Щоб зробити оцінку нашої віри чи вона є сильна чи слаба чи спочиває на правдивій та твердій основі, нам треба вживати мірило віри, а це, Боже Слово, Біблію. Виконувати та бути вірному Божим рівням є дуже потрібно. Павло згадує як апостольство було стверджене на покорі Божому Словові й об’явленням віри в Його ім’я. У листі до Римлян він згадував про важливість “потішитись разом між вами спільною вірою — і вашою, і моєю”, щоб його віра і їхня була підкріплена. Віру, яку ми посідаємо можна показати словами, так, словом віри, якого ми проповідуємо: “Серцем віруємо для праведности, а устами публічно визнаємо на спасіння”. Дуже заохочуючі є Павлові слова, коли він далі каже: “Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений”. Отже виринає питання, як нам дістати віру, або як ми можемо заснувати її на добрій основі? “Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?” Це показує, що віру можна основно заснувати, коли вислухається Божого вісника. Правда, що Бог посилає Своїх вісників проповідувати, щоб маси людей могли підкріпити свою віру наслідком слухання Божого Слова, джерела віри. Один спосіб, яким ми можемо зміряти нашу віру є нашою охочістю брати участь у християнській службі, де віра показується ділами.— Рим. 1:12; 10:10, 11, 14, НС; Як. 2:18.

13. Як новозацікавлені особи можуть будувати віру?

¹³ Ново-зацікавлені люди, або ті, що лише починають брати участь у службі можуть уповати на тих, які є “тверді в вірі”. Ті, що є сильні можуть “нести слабості безсильних”. Ану дослідімо дальше: “Кожен із нас нехай догоджує ближньому на добро для збудування”, і в цьому випадку це його віра. У тім же самім разі ці слова пояснюють, щоб навіть ті, які є сильні, але щоб могли дальше тримати свою віру сильною, мусять ревно працювати беручи участь у службі. А на що вони можуть уповати, щоб тримати свою віру та дозрілість? Слідуючі слова показують нам: “А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію”. То ж Бог справді постачає основу на нашу надію й віру. Ті, що мають віру можуть тримати її живою, так як Павло показав: “І я про вас сам пересвідчений, браття мої, що й самі ви повні добрости, наповнені всяким знанням, і можете й один одного навчати. А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благодаттю, що дана мені від Бога”. Обміна віри заснована на Божому Слові, висказуючи її між іншими, підбудує і зміцнить нас проти зусилля противників, які підсовують протилежні думки й наводять натиск, щоб зламати віру.— Рим. 15:1, 2, 4, 14, 15.

14. Чому ми повинні дозволяти Богові промовляти до нас, і як Він перестерігає про інші джерела інформації?

¹⁴ Отже, легко пізнати, що нам треба мати знання про Бога Єгову й Його Слово, щоб мати цілковите запевнення. Ми повинні познайомитися з Ним і дозволити Йому говорити; не усно, але через написані сторінки Біблії. Біблія — це єдине основне джерело інформації через яке ми можемо пізнати Єгову. У цьому відношенні псалмоспівець перестерігає нас проти інших джерел оцими словами: “Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема”. Яка здорова є ця порада ми можемо оцінити коли дальше прочитаємо про чоловіка: “Вийде дух його — і він до своєї землі повертається,— того дня його задуми гинуть”. Уповати на людей значить згинути з ними і їхньою марною наукою.— Пс. 146:3, 4.

ПРИКЛАДИ ВІРИ

15, 16. (а) Яку віру показував Мойсей? (б) Хто є декотрі з інших, які також мали сильну віру, так як показує біблійна історія?

¹⁵ Нам треба пам’ятати, що віра не є дар, але її треба розвивати. Багато стародавніх слуг показували віру, яка була добрим прикладом іншим. Вони були звичайні люди так, як ми; отже їм треба було розвивати й заснувати віру. Чи ж Мойсейові не треба було великої віри говорити ці заохочуючі слова до втікаючих ізраїльтян: “Не бійтеся! Стійте, і побачите спасіння від Єгови, що вчинить вам сьогодні. Бо єгиптян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки! Єгова буде воювати за вас, а ви мовчіть!” (2 Мойс. 14:13, 14, НС) А пізніше, яку велику віру Мойсей мусів мати, щоб провадити більше як двоє мільйон людей через величезну пустиню де було дуже мало їжі й води для такої великої маси людей! Але він уповав на Єгову й робив так як йому було наказано.

¹⁶ Ми можемо навести багато біблійної історії про тих, які мали віру, як-от Ной, Авраам, Мойсей, Давид та інші. Справді в них була правдива віра. Вони були чоловіки великої відданости.— 2 Пет. 2:5; Євр. 11:7, 8, 17, 24—27, 32.

17, 18. (а) Чому Ісус не знайде віру в так званому Християнстві? (б) Між ким він знайде віру, і в який керунок будуть їхні думки скеровані відносно віри?

¹⁷ А що ми можемо сказати про сьогодні? Яку віру ми можемо сподіватися в цих “останніх днях” в яких ми живемо? “Як прийде Син людський, чи він знайде віру на землі?” (Луки 18:8, НС) Ясно, що в релігіях так званого Християнства неможливо знайти правдивої віри, тому що вони є так близько споріднені з світською політикою, з схемами людських провідників, з схемами миром й схемами світу, замість уповати на Боже царство під Ісусом Христом.

¹⁸ Ті, що довіряють організаціям так званого Християнства не дуже радо вірять в Боже царство. Але віру в Боже царство й довір’я в Його охороняючу силу можна бачити в товаристві Нового Світу Свідків Єгови. Нехай всі любителі Бога та виконавці Його волі далі розвивають правдиву віру й нехай не перестають тримати її кріпкою. Ми не повинні дозволяти матеріялізмові, націоналізмові або чомусь іншому загарбувати нам час і ослабити нашу віру. Ми повинні керувати наші думки в напрям, який висказує учень Христа в Луки 17:5: “Дай нам більше віри”.

[Примітки]