Розвиваючи й виявляючи здержливість
“Плід духа є . . . здержливість”.— Гал. 5:22, 23.
1. До чого можна уподібнити здержливість?
ПРАВДИВА перлина має дуже велику цінність. Її трудно знайти й вона є дуже бажана. Але її не знаходиться без зусилля. У Персидській затоці, де, кажуть, можна знайти найгарніші перла, водолаз може ринути двадцять п’ять до тридцять разів кожного дня, і кожний раз здобути може около дюжину устриць. Кожний “дгов”, арабське берегове судно, має сорок до п’ятдесят робітників, половина з яких є водолазами. Одначе, нам кажуть: “Кількість видобуваних гарних, правдивих перлин є дуже мала. Наприклад, у 1947 р., робітники одного судна, які працювали цілий тиждень, знайшли 35,000 перлиних устриць, але в яких було лише 21 перлин. З цих лише троє були дорогоцінними для продажі”. (Енциклопедія Американа (анг.), видання 1956 р., Том 21, сторінка 455) До цієї гарної та справжньої перлини можна порівняти здержливість. У цих “останніх днях” як рідко знайти здержливість! Як багато людей не мають “здержливости”! — 2 Тим. 3:1—3.
2. Поясніть значення здержливости.
2 У Християнськім Грецькім Писанню грецьке слово на здержливість є egkráteia, що значить ‘самовладіння, самоконтроля; помірність, стриманність у розкошах; запанування, і контроля пристрастей’. (Новий Грецький й Англійський Словник, якого видав Яків Донеґан, 1836 р., сторінка 423). Згідно з Вебстеровим Третім Міжнародним Словником (анг.), здержливість є “мати контролю над собою: стримання свого пориву, хвилювання або бажання”. Або, можна сказати, що здержливість значить тримати рівновагу розумових і фізичних сил. Християнам можливо об’являти здержливість, тому що вони мають Божого святого духа й “плід духа є... здержливість [egkráteia]”. (Гал. 5:22, 23) Але так як ті, що шукають дорогих перлин мусять трудитися, так само й духом наповнені християни мусять тяжко працювати розвивати та виявляти здержливість, яка є подібна до дорогої перлини.
3. Яка важлива є здержливість у житті християнина?
3 Христове життя назвали ‘дзеркало помірности’, або здержливости. А що здержливість не займає малу частину в житті його послідовників стається відомо з того, що апостол Павло, коли був представлений перед губернатором Феліксом, дев’ятнадцять століть тому, говорив йому про “праведність, і про здержливість [egkráteia], та про майбутній суд”. Так, здержливість була така важна, що Павло говорив про неї перед римським губернатором Феліксом.— Дії 24:24—27.
4, 5. (а) Що здержливість поможе християнинові зустрічати коли кінець цього ладу наближається все ближче і ближче? (б) Який сучасний доказ маємо показати, що Свідки Єгови мають здержливість, коли їх переслідують?
4 Здержливість була важна християнська характерна риса дев’ятнадцять століть тому й вона є дуже важна сьогодні. Тому що кінець цього ладу наближається, то настануть напружені часи, з великою журбою, навіть смуток, для багатьох. Маючи Божого духа так, як його об’являється в здержливості, християнин зможе тримати рівновагу коли інші будуть падати під напругою. Маючи здержливість християни можуть і дійсно будуть переносити щоденні натиски життя як і хвилі страшного переслідування. Вони вже показали, що вони можуть переносити таке переслідування. Певна річ, щоб вони могли зустрінути страшне переслідування та опір, то різні християнські характерні риси мусять відігравати свою ролю. Але нема сумніву, що здержливість є потрібна. За стародавніх часів християни показували здержливість різними способами, навіть під загрозою смерти — коли інші були б готові покидати свої принципи. Тут не треба доказувати таких історичних фактів. (Побачте Пробудись! (анг.) число із 22-го квітня 1962 р., сторінки 20 і 21, і Вартову Башту (анг), 1-го лютого 1958 р., сторінки 73 до 75.) Треба звернути увагу, що християни з здержливістю не похитнулися вірою, а це навіть під страшним натиском у нашому дні.
5 У своїй книжці “Націстська Держава”, (анг.) професор Ебенстайн із Прінцтонського Університету писав про Свідків Єгови: “Коли Свідки не піддавалися в їхньому релігійному переконанню, то кампанія великого переслідування була розвинута проти них, яка не мала рівня в жодному іншому зусиллю проти інших жертв націзму у Німеччині. . . . Страждання Свідків Єгови по таборах було навіть гірше від страждання євреїв, пацифістів або комуністів. Хоч ця секта є мала, то кожний член є твердиня, яку можна знищити, але ніколи не забрати”. Також про переслідування Свідків Єгови, Річард Матісон у книжці Бог є Мільйонер (анг.) каже: “Все це переслідування було витривале. . . . І можливо, що суворі традиційники можуть навчитися від непохитної відваги цієї малої переслідуваної групи. Під час корейської війни, насіння легкого протестанства, по наших військових школах і кращих університетах розпадалися під натисками та умовленням комуністичного натиску. Урядове досліджування цього клопоту видало соромливе заключення: Тих кількох Свідків Єгови, які сталися воєнними в’язнями . . . встояли до чоловіка, проти наукового, психологічного зусилля навернути їх до комунізму — краще від кількох патріотичних вояків вишколені в Вест Пойнті”. Ясно є, що здержливість є одна з характерних рис потрібна для християнів переносити палке переслідування. Певна річ, що слугам Єгови треба здержливости в інших способах, в кожній точці їхнього життя. Але, як можна набути цієї дорогоцінної перлини?
ЯК МОЖНА ДОБУТИ ЦЕЙ ПЛІД ДУХА
6, 7. (а) Якщо ви хочете розвивати та показувати здержливість, то яка є головна вимога? (б) Що мусить містити християнинова молитва якщо він хоче набути здержливости?
6 “Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати”, одного разу говорив Ісус Христос, “скільки ж більше небесний Отець подасть духа святого всім тим, хто проситиме в Нього”. (Луки 11:13) О, яке запевнення! Християни, які щиро моляться до Бога Єгови за Його духом так, як він об’являється в здержливості, ніколи не зазнають розчаровання, бо “коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас”. (1 Ів. 5:14, 15) Отже, яко християнин, який хоче розвивати й показувати здержливість, завжди моліться до Бога Єгови через Христа за Божим духом, щоб і ви могли виявити цю дорогоцінну характерну рису. (Ів. 14:6, 14) І тому що постійне зусилля буде потрібне тримати здержливість, то пам’ятайте нагадування “безперестанку моліться” і “перебувайте в молитві” і “пильнуйте в молитвах”. (1 Сол. 5:17; Рим. 12:12; 1 Пет. 4:7) Добра порада для всіх!
7 Християнські молитви за духом Єгови й здержливістю мусять бути щирі та покірні. Якщо в особі, в її серці є щось, що турбує її, тоді вона повинна молитися до Єгови так, як робив Давид за стародавнього часу, який просив: “Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь”. (Пс. 139:23, 24) Така покірна, ревна молитва за поміччю від Єгови придбає певні наслідки.
8, 9. (а) Крім молитви, що ще треба, щоб набути й тримати рівновагу? (б) Яку участь мають християнські зібрання в цьому відношенні?
8 Крім молитви, християнин, який хоче розвинути перлину здержливість повинен намагатися дістати і тримати рівновагу щоденним читанням та студіюванням Біблії. Ісус Навин нагадував: “Нехай книга цього закону не відійде від уст, але будеш роздумувати про неї в день та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі”. (Іс. Нав. 1:8) Коли будемо часто застановлятися над законом Божим, і коли будемо пристосовувати таку біблійну науку, то цим ми набудемо здержливість, рівновагу, як і мудрість. І ті, що постійно кладуть Єгову перед собою не похитнуться.— Пс. 16:8.
9 Але розуміння біблійних наук, законів та принципів не приходить автоматично. Бог не ділає з особами окремо від Його земної організації. (Мат. 24:45—47) Після вилиття святого духа вдень свята П’ятидесятниці у 33 р. З.Д., послідовники Христа сходилися по домах, не лише їсти й втішатися приємним товариством але й хвалити Єгову. Вони сходилися на соборних зібраннях на яких вони могли помагати та заохочувати один одного духовно. (Євр. 10:24, 25; Мат. 18:20; Дії 2:46, 47) Те саме можна сказати сьогодні. Присутність на християнських зібраннях поможе нам набувати духовної науки, яка є дуже важна для розвиття плоду Божого духа, включаючи й здержливість. Також на таких зібраннях ми можемо дивитися як інші вживають ці характерні риси.
10. Як регулярна праця в християнській службі буде помагати нам тримати рівновагу?
10 Регулярна активність у християнській службі також є дуже важна. Така праця дає рівновагу. Коли ви, яко вісник, зустрічаєте й тактично відповідаєте на питання та незгоди, то цим ви розвиваєте зрілість і більшу здержливість. Досвід, який ви дістаєте в службі поможе вам тримати мир та самовладіння. З таким досвідом та поміччю Єгови, навіть під дратуванням “слово ваше буде завжди ласкаве, приправлене сіллю, щоб ви знали, як ви маєте кожному відповідати”.— Кол. 4:6.
11. Як духовний погляд поможе нам?
11 Студіювання Божого Слова й доглядання царських справ також поможе вам розвивати духовність. Життєві клопоти можна розв’язувати або принаймні зменшити коли будемо вдаватися та пристосовувати Писання. Людина, що має духовний погляд є зрівноважена; вона має здержливість і є щаслива. Тож регулярно наповняйте ваш розум Божими думками. Задумуйтеся над біблійними принципами й пристосовуйте їх коли виринуть клопоти. Цим чином ви зможете здобути й затримати ту дорогоцінну перлину — здержливість.— 1 Кор. 2:6—16.
12, 13. Застановляючись над здержливістю, що можна сказати про звичаї?
12 Розвивання помірности у всіх речах і плекання добрих звичаїв також поможе вам розвивати здержливість. Християнський надзиратель мусить бути “помірний у звичаях”. Але не лише надзиратель собору мусить бути такий. Павло каже: “Жінки також повинні бути . . . помірні у звичаях”. (1 Тим. 3:2, 11, НС) І Титові апостол писав: “Нехай старші чоловіки помірні в звичаях були”. (Тита 2:2, НС) Отже помірність і добрі звичаї є дуже великою потребою для християнина! Працюйте бути “помірними в звичаях” і старайтеся, щоб усі ваші звичаї були добрі. Це поможе вашій здержливості.
13 Але будьте осторожні! Інші можуть впливати на вашу рівновагу. Можливо ви будете мати корисні християнські звичаї, але вважайте на ваше товариство. “Погане товариство псує корисні звичаї”. (1 Кор. 15:33, НС) Погане товариство може відвернути вас від християнського братства й спричинити вас статися любимцем світу. Ніколи не дозвольте цьому статися, бо “минається і світ, і його пожадливість”. Всіма способами показуйте здержливість коли вибираєте приятелів.— 1 Ів. 2:15—17.
14. Щоб розвинути більшу здержливість, то як ви повинні відноситися до ваших друзів? Чому?
14 Після вибрання ваших приятелів, то як ви будете відноситися до них? Якщо ви хочете розвинути більшу здержливість, то ви повинні відноситися до них з співчуттям, деколи ставити себе на їхнє місце. (Мат. 7:12) Не починайте зараз сумніватися. Як багато краще є бути ласкавим ніж припускати, що, наприклад, тому що хтось не заговорив до вас, то цим він навмисно образив вас. Дозріло розважуйте справу. Покажіть здержливість і показуйте прозорливість. Це поможе вам. Пам’ятайте: “Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Єгову — буде блаженний”.— Прип. 16:20, НС.
15. Яке відношення ми повинні розвинути до дисципліни?
15 Щоб розвинути ще більшу здержливість, християнин мусить покірно приймати дисципліну. Дисципліна може прийти через читання Біблії й християнські видавництва, зауважуючи пораду, яку повиннося пристосовувати до нашого життя. Або, вона може прийти від якогось християнського надзирателя, який також приймає потрібну дисціпліну. Чому відкидати біблійну або християнську дисципліну? Таж вона вся походить від Бога, “бо Єгова, кого любить, того Він карає”. (Євр. 12:6, НС) Після розглядання способів, якими можна отримати здержливість, було б добре зауважити її цінності.
ЗДЕРЖУЙТЕ ВАШУ ЗЛІСТЬ, ЯЗИК Й ДУМКУ
16. (а) До чого можна порівняти людину, яка не може контролювати свою злість? (б) Над чиїм темпераментом ми повинні застановитися?
16 За стародавніх часів, безмурове місто або якого мури були розбиті ворожим військом, справді було безпомічне. Одначе, людина, яка не вгамує своєї злості є подібна до нього. Каже Приповістка 25:28: “Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру”. Такій людині бракує правдивої рівноваги. Їй бракує також прозорливости, бо Приповістка 19:11 каже: “Розум людини припинює гнів її”. Така людина повинна подумати про Христа. Ісус сказав про себе самого: “Я тихий і серцем покірливий”. Він назвав тихих щасливими. (Мат. 11:29; 5:5) Отже, якщо ви відчуваєте спонуку вибухати гнівом, то пам’ятайте його слова й наслідуйте його приклад.— Євр. 12:1—3.
17. Чи недосконалі люди можуть вгамувати свого духа? Докажіть вашу відповідь.
17 Але, можливо ви відчуваєте, що Ісусові було легко, бувши досконалою людиною, вгамувати свого духа, а що недосконалим людям не є так легко. Але чи це так? Авраам і Лот хоч і були праведними були такі самі грішники, як і ми. (1 Мойс. 15:6; 2 Пет. 2:7) Коли їхні пастухи почали сваритися, то що Авраам і Лот зробили? “І промовив до Лота Аврам: ‘Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька ми рідня”. Вони розійшлися, але далі були братами”. (1 Мойс. 13:5—12) Отже, чи християни не є духовними братами? Певно, що так. Тож вони також повинні постановити розв’язати свої труднощі, не зі злістю, але з здержливістю. О, як не по-християнському було б поводитися іначе!
18. Щодо духа, то чий шлях християни повинні наслідувати, а чий обминати?
18 Можливо ви пригадуєте собі двох тілесних братів, сини Якова, які загубили краще благословенство, тому що були нестямними чоловіками, маючи нахил до гніву. Про них Яків сказав коли благословив своїх синів при смерті: “Симеон і Левій, то брати, їх зброя знаряддя насильства. Хай до їх змови не входить душа моя. . . . Проклятий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка бо вона! Поділю їх я в Якові, і їх розпорошу в Ізраїлі”. (1 Мойс. 49:5—7) Ці нестямні сини Якова поводилися жорстоко. Їм бракувало здержливости, а Авраам та Лот посідали здержливість. Певно, що християни повинні обминати шлях Симеона та Левія й повинні наслідувати Авраама та Лота.
19. Які будуть наслідки невгамованого гніву? Отже, яку біблійну пораду треба послухати?
19 Невгамована злість псує споріднення з іншими й показує нерозсудливість. “Глупак увесь свій гнів виявляє”, каже Приповістка 29:11, а “мудрий назад його стримує”. Відповідно, стародавній Проповідник сказав: “Ліпший терпеливий від чванькуватого. Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців”. (Еккл. 7:8, 9) Егоїст не виявляє мудрости. І “скорий на гнів учиняє глупоту”. (Прип. 14:17) Тож не спішіться гніватися. Поборіть маленьке роздратування. “Не кажи: ‘Надоложу я зло!’ Май надію на Єгову, і Він допоможе тобі”. (Прип. 20:22, НС) Шукайте способів відвернути злість інших, пам’ятаюи, що “лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає”. (Прип. 15:1) Навіть якщо інші спонукують образу, то старайтеся як можете зараз залагодити справу. Послухайте Павлових слів: “Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві”.— Ефес. 4:26; Мат. 5:23, 24.
20. Що Іван сказав про того, хто ненавидить свого брата? Отже як християнин повинен поводитися?
20 Християни не повинні забувати здержливість і злоститися, показуючи ненависть замість любови, і вони не повинні гніватися. (Прип. 26:24—26) Якщо б вони так робили, вони були б в темряві. Апостол Іван пише: “Хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає. Хто ж ненавидить брата свого, пробуває той у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди він іде, бо темрява очі йому осліпила”. (1 Ів. 2:9—11) Не робить різниці де ви є або під якими обставинами ви знаходите себе, будьте здержливими. Вдома, наприклад, не будьте жорстоким чоловіком, нарікаючою дружиною або надутою дитиною з поганою вдачою. (Кол. 3:18—20) Невгамований гнів доводить до лютости та жалю. Але ті, що є приємні, а не жорстокі, уважні до інших, а не критикуючі, покірні замість поганої вдачі матимуть небесну похвалу в таких справах.
21, 22. Щоб вгамувати язик яку біблійну пораду треба дослухати?
21 Певно, що коли ви хочете контролювати ваш гнів тоді ви мусите й вгамувати ваш язик. Яків писав: “Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було! Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка? Хіба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград — фіґи? Солодка вода не тече з солонця”. (Як. 3:10—12) Так, Яків говорить про язик, і ясно зрозуміти його сильну точку. Християни повинні стримувати свій язик.
22 Безсоромна бесіда, плітки й наклеп не мають місця у житті християнина. “Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших”, сказав Павло ефесянам, “але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує. . . . Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою”. (Ефес. 4:29—31) Обминайте нечисту бесіду. І вважайте, що ви говорите про інших. (Пс. 15:1—3) Не розносіть або навіть не слухайте пліток. Коли бесіда повторяється, то часто вона прикрашається. Таким чином плітки можуть розвитися в наклеп, про якого ізраїльтянам було сказано: “Не будеш ходити пліткарем серед народу свого”. (3 Мойс. 19:16) Послухайте цих слів. Цим і іншими способами вгамовуйте ваш язик.
23. Як християни можуть контролювати свої думки, і які думки треба обминати?
23 Але якщо ви будете обминати плітки, наклеп і нечисту бесіду, тоді вам ще треба контролювати ваші думки. Отже, якщо щось недоброго або нечистого приходить вам на розум, то відпирайте такі думки. Пригадуйте собі й задумуйтеся над тим, що є праведне, чисте, любе, про якого добре говориться, що є чесне та гідне хвали. (Фил. 4:8, 9) Моліться до Єгови, щоб Він дав вам більшу здержливість. Це значить обминати матеріялістичне мислення й журбу. Ісус сказав “бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його”. (Луки 12:15) Тож пощо журитися? Єгова знає нашу потребу їжі, напитку й одягу. Христос мудро сказав: “Шукайте ж найперш царства Божого й правди його, а все це додасться вам”. (Мат. 6:25—34) О, яка гарна порада! Наслідуйте її, будьте здержливими і тоді ви справді будете щасливими.
ВИЯВЛЯЙТЕ ЗДЕРЖЛИВІСТЬ ПРИ ЇДЖЕННЮ, НАПИТКУ І РОЗРИВКАХ
24. (а) Хоч наша їда можливо не буде ненажерством, то яких наслідків вона може мати? (б) Які можуть бути наслідки з браку здержливости при питтю алкоголічних напоїв?
24 Хоч ми не повинні надто журитися над постачанням їжі та питтям, то коли ми маємо цих ми повинні показувати здержливість. Приповістка 23:20, 21 перестерігає: “Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м’ясо собі пожирають, бо п’яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття”. Наше їдження можливо не буде явним ненажирством. Але наслідки переїдання можуть бути безцільна спляча служба і сонність на християнських зібраннях. Отже практикуйте здержливість при обідах. І всякими способами обминайте п’янство. П’янство принижує людину. Дальше, якщо б християнин упився, то цим він може спотикнути інших й стягнути докір на організацію Єгови. П’янство може легко зіпсувати життя людини, бо п’яниця, який не хоче покаятися буде виключений з християнського собору. Справді він заплатить велику ціну за його брак здержливости! — 1 Кор. 6:9, 10.
25. Шукаючи та втішаючись розривкою, то що християнин повинен пам’ятати?
25 Навіть коли християнин відпочиває, то він не може забути про здержливість якщо він хоче вгодити Богові. У розривці він мусить бути помірним. Наприклад, спорти повинні мати своє місце. “Вправа тілесна мало корисна”, писав Павло; “а благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього”. (1 Тим. 4:8) Шукаючи розривки, правдивий християнин не буде піддаватися упавшим нахилам грішного тіла, але буде вибирати забаву, яка підкріпляє його. Він буде також вживати здоровий розсудок і не буде забавлятися до пізна вночі, яке може пошкодити його здоров’ю й применшити його здібність у службі. Тож він буде лягати спати рано в суботу вечір, щоб бути свіжим та жвавим у службі в неділю рано. Пощо псувати енергію в розривці лише побороти її власну ціль через брак здержливости? Поводьтеся розумно. Будьте помірними, здержливими і в цій точці життя.
26. Чому здержливість є варта всього зусилля, яке ми можемо вжити, щоб набути та тримати її?
26 Отже є відомо, що так як дорогоцінну перлину, здержливість неможливо ні розвинути, ні набути без дальшого ревного зусилля. Але варто всякої праці та старання набути її. Лише подумайте про її цінність та важливість. Розвиваючи та показуючи здержливість у цих останніх днях, ви будете догоджати Єгові. І коли будете вірні Йому, то ви щасливо одержите Його благословенство тепер і в обіцяному новому порядкові. (2 Пет. 3:11—13) Дійсно, сьогодні, коли є так багато роботи хвалити Єгову й проповідувати добру новину Царства, здержливість є дуже потрібна для вашого християнського поступу.