Особисто користаючи з біблійних законів і принципів
“І раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх — нагорода велика”.— Пс. 19:11.
1. Під яким законом християни живуть сьогодні, і чому в ньому є багато подібностей до Закону, якого Бог дав Ізраїлю?
СЬОГОДНІ послідовники Ісуса Христа живуть під законом християнської системи. Тим законом орудує Ісус Христос, не під старою ізраїльською угодою, але під новою угодою, яка була започаткована через Христову пролиту кров. Між угодою Мойсея християнською системою є багато подібностей. І ми можемо сподіватися цього, тому що ‘Закон був святий, і заповідь свята, і праведна і добра’. (Рим. 7:12, 14) І бувши тінь добрих майбутніх речей, Закон Мойсея показує нам Боже мислення й спосіб, яким Він відноситься до Своїх людей.— Євр. 10:1.
2. Чому жидам, під Законом, треба було помочі, і яку поміч Єгова дав їм?
2 Але Закон засуджував ізраїльський народ, тому що вони нарушували Божу угоду. Вони стали мов прокляті через неї. (Гал. 3:10) Власно з цієї ж причини Ісус Христос помер на мученицькому дереві. Його смертю він міг відкупити жидів від їхнього успадкованого гріха через предка Адама. Крім цього, через спосіб його смерти він міг знести додаткове прокляття, яке Закон наложив на жидів тому, що вони порушували його. Апостол Павло, сам жид, пояснює це, коли він каже: “Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: ‘Проклятий усякий, хто висить на дереві’ ”. (Гал. 3:13; 5 Мойс. 21:23) Їхнє щорічне жертвування в день покути, апостол каже, очищувало жидів тілесно, але не могло дати їм чистого сумління.— Євр. 9:9, 13, 14.
ЗАКОН ХРИСТИЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ
3. Чи християни є засуджені законом християнської системи, або чи його є легше дотримувати? Поясніть.
3 Чи християни також є засуджені законом християнської системи? Або, чи християнський закон є легший, так що вони можуть дотримувати його? Ні, ні одно, ні друге! Закон християнської системи є навіть ще на вищому рівні, бо в Римлян 3:31 апостол пише про християнську віру й каже: “Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні,— але зміцнюємо Закона”. Через Ісуса Христа, Єгова відновляє всі речі, які Він мав на увазі дати людині на самому початку, коли Він одружив Адама й Єву. Наприклад, під жидівським законом практикували многоженство, і розвід був дозволений на інших підставах крім перелюбу. Тоді не був Божий час відновити подружжя до його первісного стану. Ісус Христос пояснив, що Закон лише дозволяв поступку жидам через їхнє жорстокосердя.— Мат. 19:7, 8.
4. Давно тому, яку обітницю Єгова дав відносно Своїх законів?
4 Бог обіцяв, що з часом Він поможе Своїм людям цілком дотримувати Його закони: “І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті. І духа Свого дам Я до вашого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та виконувати”.— Єзек. 36:26, 27; Євр. 9:10.
НЕ ЗАСУД, АЛЕ ЖИТТЯ
5. Яка є різниця між станом християнів, а стародавнім Ізраїлем щодо Божого закону?
5 Отже, яка є різниця між станом християнів, а ізраїльтянів, які були під Мойсейовим Законом і засуджені ним? Оця: ми ніяк не могли б дотримувати закон Христа (який є Божий закон для християнів) якщо б Він не постачив кращої жертви від тієї, що приносилося під Мойсейовим Законом. (Євр. 9:23; 10:8—10) Остільки, до часу Свята П’ятдесятниці, 33 р. З.Д., все людство було під керівництвом ‘царського’ гріха і смерти, то тепер Божа незаслужена ласка царює як цар. (Рим. 5:14, 21) Христова жертва постачає прощення за гріхи для всіх тих, які будуть вірити в нього, бо ми читаємо в 1 Ів. 2:2: “Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу”.
6. Чому ніхто не міг дотримати Закон, але, як християни можуть дотримувати закон Христа?
6 Тепер, жодна недосконала людина під досконалим законом, якого Бог дав через Мойсея не могла його дотримувати. Наприклад, хтось можливо не буде чинити душогубства або перелюбу; він може не бути злодієм; але десята заповідь засудить його, тому що вона забороняла неправильне жадання. Особа ніколи не могла б побороти грішне тіло своїми власними зусиллями. Під Законом, Божий дух помагав вірним особам бути приємними Йому і виконувати роботу, яку Він призначав для них. Але під законом Христа, Божа незаслужена ласка через Христову жертву застосовується. Через Христа християнин справді може пізнати Бога і приближитися до Нього. (1 Ів. 2:3, 4, 14; 4:8) Прощення гріхів дає йому чисте сумління. (Євр. 9:14; 1 Пет. 3:21) Дійсно він є на дорозі до життя. (Ів. 17:3; 2 Тим. 1:10) Божий дух діє в спосіб, який помагає йому поступово змінювати його особистість, щоб приближитися до Божого образу.— Ефес. 4:22—24; Кол. 3:10.
7. Яку поміч Єгова постачає сьогодні, щоб ми могли дотримувати Його закони?
7 Хоч у Біблії нема правила на кожний вчинок, то християнин має Божий закон написаний на його серці і Божий дух живе завжди в ньому помагаючи йому вибирати правильний шлях. Святий дух дає особі силу побороти тілесне бажання. Коли, через її успадкований гріх, вона порушить Божий закон, то через незаслужену ласку й милосердя вона дістає прощення на підставі Христової жертви. Цим чином вона тримає чистий стан завжди перед Богом. Християнин став би засуджений лише тоді коли б він навмисно збунтувався і поламав Божий закон. (Рим. 8:1—4) Отже до Євреїв 10:26—29 ми читаємо: “Бо як ми грішимо самовільно, одержавши правди пізнання, то вже за гріхи не знаходиться жертви, а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників. Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках. Скільки ж більшої муки,— додумується? — заслуговує той, хто потовпав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив?”
ЗАКОНИ Й ПРИНЦИПИ
8. Відносно покори Божим інструкціям, чому ми не можемо розрізняти між “принципом” а “законом”?
8 Принцип значить загальна або основна правда; об’ємистий або основний закон, доктрина або припущення на якому інші принципи є засновані або з якого походять інші; керуючий закон поводження. Коли стосується до покірности інструкціям від Бога, то ми не можемо робити різницю між принципами а законами. Кожне слово Бога, що керує Його людьми і кожне судове рішення від Бога є закон для них.
9. Хоч людські агентури не можуть приводити в життя дві найбільші заповіді у Законі, то чи їх можна називати “закони”?
9 Ісус сказав, що найбільша заповідь у Мойсейовому Законові була любити Бога всім серцем, душею, розумом і силою, а друга була любити ближнього свого, як самого себе. (Марка 12:29—33) Тепер, ні закон до ізраїльтян, ні закон Христа не приписує жодної докладної кари з людських рук до ізраїльтянина якщо б він не показував любови, хіба той брак любови виявиться якимсь злим учинком, як крадіж, душогубство, і тим подібне. Одначе, хоч кари не має для тієї особи, яка не має любови до Бога і свого ближнього, то християнський писатель Яків каже, що наказ любити свого ближнього є ЗАКОН, ‘царський закон’.— Як. 2:8.
РІЗНІ ВЛАДИ
10, 11. (а) Наведіть різні влади, які можуть проводити закони в життя на християнів. (б) Чи можливо відвернути наслідки порушення Божого закону, якого людські чинники не можуть присилувати?
10 Дискутуючи цю справу, було б добре пам’ятати, що є різні влади під найвищою владою Богом Єговою. Наприклад, якщо ми порушимо закон, який керує природними речами, то ми знаходимо, що він приводиться в життя самими процесами, яких Єгова поставив для цих речей і способом, яким вони є споріднені одне до одного. Також маємо закон чоловіка над дружиною, який дозволяє йому відносну владу, маючи своє обмеження. (Ефес. 5:22—24) До того ще є закон “вищих влад”, яким Бог не дав владу, але дозволяє їм уживати її в урядових справах. Він наказує християнам коритися цим владам, але і це є споріднена влада, нижча від Божої. Згідно з цим ми читаємо, у Римлян 13:1—4: “Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога. Тому той, хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе. Бо володарі пострах не на добрі діла, а на злі. Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї; бо володар — Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга, месник у гніві злочинцеві”.
11 Ще одна влада є, владу, яку собор уживає над його членами. Ця влада є відносна, в тім, що собор мусить відповісти перед Богом і Христом. У християнському розпорядкові є закони, які тільки Бог може провести у життя, як-от любити наших християнських братів, шанувати і поважати інших і їхні права і обминати погане бажання та жадібність. І Бог проведе в життя такі закони. Ми не можемо обминути наслідків злочину. Бог дуже ясно каже нам: “Що тільки людина посіє, те саме й пожне”.— Гал. 6:7.
ПРИМУС ЧЕРЕЗ АНГЕЛІВ
12. Хто може проводити в життя Божий закон у справах над якими собор не має сили?
12 Було б добре пам’ятати, що ангели є дуже дієві, бо вони “збирають із [Божого] Царства всіх тих . . . хто чинить беззаконня”. (Мат. 13:41) Такі особи можливо не чинять зло за яке собор може виключити їх. Одначе, вони не коряться Божому законові через Христа, за який то вчинок ангели будуть проводити закон у життя і виключати їх.
13. (а) Як християнинове посвячення зобов’язує його коритися кожному слові Єгови? (б) У цьому відношенні, яка є різниця між світським духом, а християнським відношенням?
13 Християни мусять оціняти ці факти. Вони не посвятили себе організації, ані роботі. І вони не посвятили себе людині або урядові; вони посвятили себе Творцеві, Богові Єгові, через Ісуса Христа. Отже, кожна заповідь із уст Його є закон для них і вони знають, що вони мусять дотримувати його так, як Ісус сказав Дияволові: “Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих [Єгови]”. (Мат. 4:4) Якщо вони не будуть жити за тим словом, то воно буде застосоване проти них. Дух Божий спонукує їх любити Його і не думати, що вони можуть вибирати котрим із Його законам вони будуть коритися, а котрі вони будуть відкидати або ігнорувати. Це світський дух пробує жити в злочині. Дух світу є, що коли особа не є зловлена, то вона обминає кару закона. Так як сказав один коментатор, багато людей стараються жити за одинадцятою заповідю: “Не дайся зловити”.
УСІ БОЖІ ЗАКОНИ Є ПРИСИЛУВАНІ
14. (а) Чи ті, що грішать і обминають зловлення будуть непокарані? (б) Яке правило дав апостол Павло в такій справі?
14 Правда, що часами особа порушить якийсь закон держави і її ніколи не зловлять. Отже, така особа не є покарана законом держави. Декотрі чинять перелюб і можливо їх ніколи не виявиться. Отже вони думають, що їх уже обминула кара родинного і державного закону. Можливо в деяких випадках навіть християнський собор не знає про їхній злочин, принаймні на якийсь час. Наслідком цього, вони відчувають, що їм далі вдасться грішити безкарно. Так як ми читаємо в Екклезіястова 8:11: “Що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе”. Але, чи такі люди дійсно обминають наслідки своїх вчинків? Ні! Тому що всі закони і принципи Божі будуть присилувані, чи через природні процеси, агентуру Божу, чи Самим Богом. Апостол Павло наводить правило в таких справах: “У інших людей гріхи явні і йдуть перед ними на осуд, а за іншими йдуть слідкома”.— 1 Тим. 5:24.
ЦІЛЬ СОБОРНОЇ АКЦІЇ
15. (а) Яка є головна ціль соборної акції проти порушника Божого закону? (б) Коли і проти кого треба виступати дисципліною?
15 У християнському соборі є певні закони проти перелюбу, кровозмішення, мужоложства, розпусти, душогубства, крадіжі та інших речей, які, коли є порушені християнином, стягнули б докір на собор від світу. Такі справи Біблія поклала під владу собору, себто, собор мусить судити. (1 Кор. 5:1—5, 13) Ця акція не є кара, яку закон вимагає, принаймні не є повна кара за такий вчинок. Собор бере кроки не, щоб головно покарати особу, але скинути докір із себе, нечистоту і забруднення виключенням такого члена зі собору. Собор може, якщо особа покається, дисциплінувати і наложити деякі заборони на неї. Якщо така особа є виключена, то це не є, щоб дисциплінувати її, але, щоб викинути її з Божої чистої організації. Такий вчинок також послужить за приклад дисциплінувати собор. І так ми мусимо розуміти 1 Тимофія 1:20; 5:20, де ми читаємо: “Серед них Гіменей та Олександер, яких я передав Сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога”. “А тих, хто грішить, картай перед усіма, щоб і інші страх мали”.
16. Чому ми можемо сказати, що відповідна акція собору проти злочинця є вираз Божої волі?
16 Собор діє за повноваженням, якого Бог дав йому, щоб тримати себе в доброму стані перед Богом і оправдати Божу праведність перед світом. Сам Бог сказав у 1 Коринтян 6:9, 10, що через практикування таких речей ніхто не ввійде в Царство. У цьому випадку Ісусові слова є застосовані: “Що тільки [Божі представники на землі] зв’яжете на землі, зв’язане буде на небі”. (Мат. 18:18) Бог уже об’явив Свою волю в такій справі. А християнський собор виконує її, коли виключає правопорушника або злочинця.
ЛЮБОВ ДО БЛИЖНЬОГО
17. Як закон любити ближнього є більш поширений від закону, який був даний Ізраїлеві?
17 По другій стороні, у християнському розпорядкові є закони, які вимагають, щоб ми любили Бога і нашого ближнього; по суті, християнський закон у цій справі є більш поширений від Мойсейового закону. А як? Цей закон каже: “І будеш любити ближнього свого, як самого себе”. (3 Мойс. 19:18) Але Ісус сказав своїм апостолам: “Оце моя заповідь,— щоб любили один одного ви, як я вас полюбив”. Він пояснив любов, кажучи: “Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх”. (Ів. 15:12, 13) Це є ЗАКОН. По таких місцях як Росія, Свідки Єгови сповняють його. Вони люблять тих, що люблять Бога та Його закон, і незважаючи на велику небезпеку до їхньої свободи, а навіть життя, вони ходять до цих людей, щоб принести їм добру новину про Царство. Наслідний закон цього є, щоб ми не любили світа або його друзів. У 1 Ів. 2:15 є написано: “Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської”. Також, в Якова 4:4: “Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом — то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Бога стається”.
ПРИХОДЯЧИ НА ЗІБРАННЯ
18, 19. Як це, що закон ходити на християнські зібрання повинен бути так само серйозний для християнина, як інші закони в християнському розпорядкові?
18 І маємо закон, щоб ми ходили на зібрання студіювати Біблію, так, як показується до Євреїв 10:24, 25, НС, де є сказано: “Заохочуймо один одного і збуджуймо до любови й добрих учинків, не покидаючи згромаджування разом, як то звичай у деяких, але заохочуймо один одного, і тим більше скільки більше ви бачите, що зближається той день”. Ми є під наказом навіть не жадати матеріяльних речей цього світу або прагнути чуттєвого задоволення. (1 Ів. 2:15, 16) За такі вчинки є санкція або кара, навіть хоч собор не має права виповнювати цю кару; Сам Бог виповнить цю кару. Отже той, хто не кориться або не слухає одно з цих законів напевно дістане відповідну йому відплату. І так само, чи особа, яка порушить закон про перелюб і її виключать з собору приймає повну кару від собору? Ні, бо якщо вона не покаїться, то з часом вона дістане повну заплату, смерть, не від собору, але з руки Бога.— Євр. 10:26—31.
19 Скажім, що хтось навмисно не приходить на зібрання. З часом така особа доходить до стану де вона цілком відлучає сама себе від собору, і вже не цікавиться розпорядком Єгови, щоб Його люди сходилися разом. Собор не карає її; він бачить її неправильний шлях і старається допомогти їй; але така особа відлучає сама себе. Отже, якщо така особа залишиться в цьому стані, то чи вона не є в небезпеці? Справді, що так, бо в надходячій “великій скорботі” вона буде знищена разом із тими, що явно вибирають неправильний шлях.— Мат. 24:21, 22.
ТОВАРИШУВАННЯ
20. Як Закон про погане товаришування буде проводжений в життя на порушника?
20 Ще один приклад маємо в законі проти поганого товаришування. Єгова наказав ізраїльтянам, щоб вони не приставали до міжрелігійних союзів і не дружилися з поганськими народами, бо вони відвернуть їхніх дітей і вони перестануть служити правдивому Богові. (5 Мойс. 7:2—4) Він каже Своїм людям сьогодні, не ставати частиною світу, і крім цього, щоб вони навіть не розвивали близького споріднення зі світськими людьми. Апостол Павло показує причину на це: “Товариство лихе псує добрі звичаї”. (1 Кор. 15:33) Собор не буде виступати проти особи за те, що вона відкидає цей закон. Але вона кладе себе в поганий стан перед Богом. Крім цього, з часом погане товаришування напевно доведе до поганих вчинків, п’янства, крадіжі або можливо і до чогось гіршого, до провини кровопролиття через неуважне гонення автом, до припадкового або навмисного душогубства.
ДОБРІ ЗВИЧАЇ
21. Як ми повинні дивитися на пораду про риси, вигляд і подібні справи, і що ми можемо набути або загубити коли будемо наслідувати або відкидати її?
21 І часами нам нагадують або перестерігають, може через Біблію, через Вартову Башту, або відповідальну особу в соборі, про якусь погану рису, або невідповідний одяг; або може бути, що ми наслідуємо звичаї, які не є відповідні для християнського поводження. Наші вчинки можуть образити або спотикати інших. Вони можуть зробити погане враження на нашу службу. Ми не повинні відкидати такої перестороги лише, тому що собор не карає за неї. Краще послухати і перемінити наші особистості, не дозволити бажанню старої особистості запанувати над нами, але обновитися силою, яка спонукує наш розум. (Ефес. 4:22—24) Ми не повинні відпихати пораду з відношенням, що ми не хочемо, щоб хтось розказував нам, що є краще для нас. Це дійсно Єгова наказує нам, щоб ми могли дістати життя. У Божому новому порядку ми будемо мусіли робити духовний поступ, щоб зазнати фізичне сцілення і досконалість. Якщо не будемо старатися тепер, то чи ми будемо з тих, яким Єгова дозволить жити в Його новій землі?
ПРОПОВІДУВАННЯ І НАВЧАННЯ
22. Як покора законові проповідувати є справа життя або смерти для нас?
22 І маємо закон, якого Ісус дав: “Ця добра новина Царства буде проповідувана по цілій залюдненій землі, на свідоцтво всім народам; і тоді прийде кінець”. (Мат. 24:14, НС; 2 Тим. 4:2) Тому що ми є посвячені Богові Єгові й тому що Ісус Христос є Божий Головний Чинник, кров’ю, якого Бог відкупив нас, то Його слова є наказом, законом для нас. (Дії 3:23; 20:28; 1 Кор. 6:20) Знову, в Матвія 28:19, 20, НС, Ісус сказав: “Ідіть, і робіть учнів із людей всіх народів, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого духа, навчаючи їх зберігати все, що я наказував вам”. Чи вас зараз карають якщо ви не проповідуєте? Ні. Одначе, не проповідувати доброї новини Царства може стримати нас від Божого царства, так само, як перелюб, мужоложство і душогубство. У Римлян 10:10 ми читаємо: “Бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння”. Ісус висказав Божу думку в таких справах, коли говорячи про Закон Мойсея, сказав: “Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, й людей так навчить, той буде ‘найменшим’ у царстві небеснім”. А це значить, що він не буде в тому царстві.— Мат. 5:19.
СТЕРЕЖІТЬ СЕРЦЕ СВОЄ
23. Що особі, яка кориться тільки тим законам, яких вона знає, люди мають владу проводити в життя, бракує?
23 Отже, особа може коритися декотрим Божим законам, лише тому, що собор може покарати за них дисципліною чи виключенням. Але вона може відкидати інші Божі закони, за які людська влада не карає. Така особа не має правильного способу мислення. Вона мислить так, як лукавий чоловік, який каже: “Єгова не бачить”. (Пс. 94:7, НС) Її дух є поганий, а відношення тілесне, не духовне. Вона повинна перемінити свій розум і дістати “розум Христа”. (1 Кор. 2:14—16) Така особа не любить ні Бога, ні свого ближнього. Вона думає тільки про себе і не розуміє, що Бог Єгова вимагає вірности в найменших справах і що Його слуги будуть відповідати за все перед Ним.— Луки 16:10; Рим. 14:12; Євр. 4:13.
24. Який приклад ми маємо показати важливість стерегти серце?
24 Християнин мусить бути певний, що його серце є добре, щоб воно провадило його в правильну сторону. Інакше він повинен звернути увагу на своє серце і служити Богові тому, що любить Його закон. Якщо особа не любить Єгови цілим своїм серцем, то вона стає подібна до тих, які відступили від християнського собору про яких згадує апостол Іван. Іван каже: “Діти,— остання година! [перед великим відступленням (після смерти апостолів)]. А що чули були, що антихрист іде, а тепер з’явилось багато антихристів, з цього ми пізнаємо, що остання година настала! Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші”. (1 Ів. 2:18, 19) Ці особи не думали правильно, вони не булі вірні. Вони не вживали їхнього серця і розума, щоб покликати Бога, студіювати закон Христа і тоді застосовувати ці принципи в їхньому життю.
ХРИСТИЯНИН МОЖЕ МАТИ УСПІХ
25. Чи християни можуть мати успіх у покорі Христовому законі, і що поможе їм зробити це?
25 Щасливо, християни можуть коритися законові Христа і мати Божу похвалу. Це є можливо через Божу незаслужену ласку, яку Він показує нам на підставі Христової жертви. Це не буква закону, але дух Божий, що провадить нас до успіху. (2 Кор. 3:6) Якщо ми є керовані духом, тоді ми не будемо чинити злочину. Якщо ми будемо ходити згідно з духом, то будемо чинити діла духа, а не тілесні діла. По суті, хоч ми не є під Законом Мойсея, то ми навіть можемо дотримувати праведні вимоги того закону коли будемо ходити згідно з духом! (Рим. 8:4, 5) Якщо, через наші тілесні слабості, ми нехотячи порушимо Божий закон даний через Христа, то ми повинні признати нашу провину. Ми будемо жалувати, що так вчинили, покаятися, навернутися і змінити наш шлях і просити Бога через Ісуса Христа, щоб Він простив нам. Крім цього, ми повернемося до Його організації за поміччю, і тоді будемо успішні. Це є можливо, тому що Христос є наш Первосвященик, який віддав своє життя як викуп. У нашій потребі Єгова дасть нам Свою незаслужену ласку і поміч. Згідно з цим, ми читаємо до Євреїв 4:16: “Отож, приступаймо, з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать”.
26. Як ми можемо скористати у нашому християнському шляху коли застановимося над вірними слугами стародавніх часів?
26 Коли ми оглянемо приклади, яких Бог поставив перед нами в минувшині, ми знаходимо, що всі ті, що мали віру ‘ходили з Богом’. Вони робили це з серця. Вони наслідували шлях правди. Їм не треба було написаного закону, щоб провадити їхнім кожним кроком, але їхня любов до Бога придбала їм Його ласку і Він провадив їх так, що вони не спотикнулися і не впали. Якщо ми будемо наближатися до Єгови, то Він буде наближатися до нас. (Як. 4:8) Ми мусимо студіювати Його Слово, щоб зробити це. Воно є скарбницею мудрости. Дійсно, мудрість є уособлена писателем Приповістки, кажучи: “Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене знайде! Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда: ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне! Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок, щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене — і я понаповнюю їхні скарбниці”.— Прип. 8:17—21.
27. Як Псалма 19:10 показує нам, що закони Єгови є правильні в духовному, моральному і фізичному погляді?
27 Так, закони Єгови можуть запровадити нас до життя і вони є правильні з кожного погляду, духовного, морального і фізичного. Він каже: “Страх Єгови чистий, він повіки стоїть. Присуди Єгови є правдиві; вони всі справедливі”.— Пс. 19:9, НС.
[Ілюстрація на сторінці 122]
Божий закон керує нас збиратися разом, щоб служити Богові. Якщо ми постійно будемо порушувати його, то чи Він спасе нас через “велике горе”?
[Ілюстрація на сторінці 123]
Чи ми слухаємо поради з Божого Слова, щоб скромно вбиратися?
[Ілюстрація на сторінці 124]
Чи це любов до Бога і Його принципів, що спонукує вас проповідувати добру новину про царство? Це є приємно Богові