Пам’ятаючи вашого Творця за днів юнацтва свого
“Пам’ятай в днях юнацтва свого про свого Творця”.— Еккл. 12:1.
1. (а) Що Писання показують про потребу виховувати молодь? (б) Які вчасні слова поради Павло дав молодому Тимофієві?
БОЖЕ Слово говорить багато про молодих людей. Так як було згадано в попередній статті, плід живота є нагорода. Проте, Боже Слово також докладно виявляє нам натуру молоді і показує, що юнакам треба проводу, щоб вони могли приймати свої власні відповідальності. Боже Слово докладно каже: “До юнакового серця глупота прив’язана”. (Прип. 22:15) Творець Єгова добре знає будову Свого людського створіння. Перші роки життя є формуючі і молодим треба проводу. До якої міри вони будуть приймати той провід буде виявлятися в їхньому поводженні і як вони приймають відповідальність у пізніших роках. Апостол Павло докладно говорив про різницю між молодю, а дорослим віком оцими словами: “Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче”. (1 Кор. 13:11) Отже то з доброї причини Павло міг писати своєму молодому другові Тимофійові і сказати: “Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця”.— 2 Тим. 2:22.
2. Яку визначну рису побожна молодь має?
2 Це не значить, що молодий вік є прокляття, ані ніхто не заключає, що Боже Слово принижує молодь. Це не може бути, бо Господь Ісус Христос сказав тим, що хотіли знати, хто буде найбільший у царстві небесному: “Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне”. (Мат. 18:3) Ісус пояснив, що діти є покірні. Отже, ніхто не повинен забагато думати про себе, але мати такого покірного духа, як побожна дитина. Апостол Павло також похвалює дітей в цей спосіб: “Браття, не будьте дітьми своїм розумом — будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте”.— 1 Кор. 14:20.
3. (а) У чому треба вчити дітей? (б) Хто має відповідальність вчити їх, і чому такої науки не повиннося передавати іншим?
3 Отже це значить, що юнакам треба дати виховання і освіти у важних справах життя, себто, в праведності, вірі, любові і спокою. По другій стороні, ніхто не повинен загубити доброго відношення до привильного та поганого, якого він мав за своєї молодости. Таке виховання може найкраще дати його Бого-боязливі родичі. Це вимагає глибоке зацікавлення добробутом дітей й їхнім вихованням. Таке виховання та освіта не повинна передаватися іншим особам так, як часто буває у теперішньому ладі. Тому то багато молодих почуваються відокремлені від своїх родичів, думаючи, що родичі не хочуть їх і що вони навіть докучають їм. Це довело до так званої прогалини між генераціями, яка тепер існує між родичами, а дітьми. Щоб подолати такий напрям, Бого-боязливі родичі хочуть робити все, що можливо, щоб заснувати і затримувати здорове споріднення з своїми дітьми, так, щоб діти довіряли їм і могли приходити до родичів та обговорювати свої клопоти з ними, а не з приятелями або з сторонніми особами по вулицях.
ГАРНІ ПРИКЛАДИ СЬОГОДНІШНЬОЇ МОЛОДІ
4. Тому що сьогодні багато вчать так гарно своїх дітей, то що можна зауважити?
4 Таке виховання і спілкування існує сьогодні, і ми можемо бачити багато молодих людей, які пам’ятають свого Творця за своєї молодости не даючи нікому причини гордувати їхнім молодим віком. Застановлення над їхніми досвідами є підкріпляючо для нас і заохоченням для інших ходити дорогою до життя.
5. (а) Розкажіть про досвід двох молодих хлопців у Франції? (б) Яку похвалу дістали їхні родичі?
5 Один такий приклад маємо з двома молодими хлопцями в Франції, які дали свідоцтво про свою віру й переконання і про яких господар з яким вони говорили пізніше написав листа до родичів, кажучи: “Я є ще зачарований довгою розмовою, яку я мав з вашими двома дітьми цього ранку, і тому що я оціняю все те, що є гарне та правильне, я відважився написати вам, родичам, цього листа, поздоровити вас. Я ще ніколи не чув, щоб діти так висказували свою віру з таким глибоким переконанням та інтелігентністю. А особливо ваш старший. Якщо він буде далі рости, з ласкою Божою, то людство дістане правдивого чоловіка. У світі де цінності розпадаються, це є приємно і потішаючо зустріти цінности, які переходячі роки, я надіюся, приведуть до зрілости й плоду. Я не знаю вас, але суджачи по ваших двох дітях, ви мусите бути похвальні родичі”. Ніякого сумніву не може бути, що ці молоді хлопці пам’ятали свого Творця за часу їхньої молодости. На них не дивилися згорда, але разом із родичами, хвалили їх.
6. Як двоє молодих вісників у Бурмі показали, що вони пам’ятали Творця за свого молодого віку, і з яким добрим наслідком?
6 Маємо ще приклад інших молодих людей, які хвалять ім’я Єгови. Цей досвід походить із Бурми. Лист від старшої освіченої особи, яка пізнала правду при помочі цих молодих вісників показує, що світські дорослі не знають святе Писання так, як молодь свідків Єгови: “Одного дощовитого дня до мого дому прийшло двоє молодих юнаків. Думаючи, що вони шукали сховку від дощу я запросила їх до середини. Але вони представили себе як вісники і дали мені проповідь. Вислухавши їх мене здивувало, що ці юнаки знали більше про майбутність землі від мене. Мені тепер є сімдесят чотири роки, я була баптисткою від чотирнадцятого року віку і мене поважали за старшу і член комітету жіночого кола в моєму місті, але мого знання Біблії не було можливо порівняти зі знанням цих юнаків. Вони доручили мені кілька журналів та брошур і я почала дуже ревно читати їх. Я серйозно застановилася над тим, що читала і чекала, щоб вони знову відвідали мене, щоб я могла запитати їх кілька питань. На моє здивовання та радість, вони вернулися і відвідали мене. Один із них розпочав біблійну студію зі мною. Від того дня я мала велику радість пізнавати правдивого Бога і вчитися про Його наміри. При Божій помочі я тепер краще розумію Його Слово. Я лише жалую, що скорше не пізнала правди. Я могла б була більше послужити Творцеві. Все-таки я є дуже вдячна, що ще маю трохи нагоди в моєму житті служити Богові Єгові”. Тут знову маємо доказ, що ніхто не може гордувати поводженням таких юнаків, коли вони розказують іншим добру новину спасіння.
7. Покажіть як молодий дванадцятилітній хлопець в Ямайці був із тих, що не забуває?
7 Один дванадцятилітній хлопець в Ямайці, вислухавши біблійну дискусію між свідками Єгови і те, що Біблія казала про “свідкування” та “свідків” був дуже вражений цим. Він почав приходити на зібрання в Залі Царства, на смуток його матері. Мати наказала йому, щоб він вже більше не ходив на зібрання. Він послухав її і мав зв’язок із Свідками лише через журнали, яких його дядько деколи діставав. Одного разу він відвідав свою бабусю, коли до її дому прийшов свідок Єгови. Він вислухав його проповідь і прийняв книжечку, яку кілька разів перечитав і майже навчився напам’ять. Він почав давати свідоцтво матері, бабусі й тітці. Опір матері зм’як. Коли тітка переїхала до Англії, він писав до неї листи в яких заохочував її віднайти Свідків, щоб вони помогли їй навчитися Божих намірів. Вона зробила це і тепер уже посвятила своє життя Богові. Тим часом він дістав собі більше літератури, перестудіював її, почав знову ходити на зібрання і просив помочі в службі. Тепер він регулярно служить справам Царства, як висвячений вісник Єгови. Справді, що цей молодий чоловік вислухав із розумінням і поміг своїй родичці стати слугою Єгови.
8. (а) Яку пораду подається в Приповістці 22:6? (б) Як багато в центрі Товариства Вартової Башти показали, що їхнє виховання було корисне?
8 Всі родичі повинні мати велике зацікавлення помагати своїм дітям рости в докладному знанню Божого Слова та його намірів для людства! Справді вони можуть бути благословенством своїм родичам і великою хвалою імені Єгови. Багато молодих осіб прагнуть почати службу і догоджати своєму небесному Отцю. Коли вони є здорово вкорінені в правдах Божого Слова, то вони будуть ходити в ній ціле своє життя. Розумна порада в Приповістках є: “Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї”. (Прип. 22:6) Багато молодих людей почали служити в центрі Товариства Вартової Башти і в його відділах по різних частинах світу, і ще досі втішаються привілеями служити Господнім справам. Цікаво зауважити, що в Бетель домі Товариства Вартової Башти в Бруклині, з двадцять п’ятьох старших членів, двадцять почали свою службу між вісімнадцятим, а тридцятим роком віку. Сьогодні вони є між шістдесят п’ять до вісімдесят чотири роки віку. Вони далі вірно служать, доглядаючи свої обов’язки. Від днів своєї молодости вони пам’ятають свого Творця. І нема сумніву, що чуються так, як псалмоспівець, коли сказав: “Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили”. (Пс. 37:25) Єгова добре доглядав їх і вони мають велику радість служити Йому та виконувати Його волю.
ПОМАГАЮЧИ МОЛОДОМУ ПОКОЛІННЮ
9. (а) Яке питання тепер кладеться перед родичами та іншими дорослими? (б) Чому це є трудніше, а особливо в цьому дні, обминати бунт та неморальність?
9 Тепер питання перед родичами та дорослими цього віку є: Як ви можете помогти вашим дітям і молодим взагалі ставати особами, які будуть пам’ятати свого Творця так, щоб ніхто не гордував їхнім молодим віком? З розгляду світу в якому ми живемо зараз можна бачити, що це є лад, який сіє насіння бунту і неморальности. Дійсно, є навмисне зусилля присилувати молодь чинити зло. Це не є нічого нового. Ще від Першої Світової Війни світ ішов у долину в його моралях. Коли Гітлєр прийшов до сили в Німеччині в тридцятих роках, то цей напрям уже був досить розвинутий. При помочі націзму цей процес поскорився. Є багато доказу, що тих, що вибирали стати добірними членами націстської таємної поліції привчали до наднормального статевого діла, щоб зламати їхні зв’язки з усіма традиційними моральними цінностями. Твір С. С. Лувіса, Та Огидна Сила (анг.) показує, як агенти лукавства представляли одного юнака до огидних практик, знаючи, що коли він призвичається приймати неприродне та потворне, тоді він не буде відмовлятися від жодної просьби його панів.
10. Щоб дати ефективне виховання своїм дітям, то що родичі повинні пам’ятати?
10 Щоб допомогти вашим дітям зустріти сьогоднішній світ буйности, брак пошани і притягнення до зла, ви мусите привчати їх так, як Слово Боже каже. Ви мусите бути чесні і щиро говорити з ними. Ви не можете ставати лицемірами і казати: Роби те, що я кажу тобі, а не те, що я роблю. Молодь бачить таке покривало самоправедности. Так як сказав апостол Павло: “Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш! Наказуючи не чинити перелюбу, чиниш перелюб!” (Рим. 2:21, 22) Родичі та інші дорослі мусять поставити правильний приклад для своїх дітей, якщо вони хочуть, щоб вони виростали в дисципліні та науці Єгови і пам’ятали свого Творця.
11. Проти чого родичі повинні стерегти себе коли виховують своїх дітей?
11 Часами родичі роздразнюють своїх дітей. Вони насміхаються з них, або з їхньої інтелігентности, і цим соромлять своїх дітей. Так робити не є по-біблійному. Сказав апостол Павло: “Батьки,— не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони”. (Кол. 3:21) Дитина не буде мати кожну нагоду виростати на хвалителя Єгови за молодого віку, якщо ті, що привели її на світ будуть постійно лаяти та дратувати її. Це не значить, що родичі повинні дозволяти своїм дітям робити все те, що вони забагнуть. Але, так як Приповістка каже, привчати дитину до дороги її.
12. (а) Як молоді часто нарікають на своїх родичів, а яке нарікання мають родичі? (б) Який є наслідок цього?
12 Сьогодні молодь дуже часто нарікає: “Мої родичі не розуміють мене”. Якщо такий є стан у вашій родині, або коли вона прямує в ту сторону, то тепер є час спростувати справи заки ще не запізно. Тепер є час на порозуміння, бо вже є пізній час. Цей лукавий лад незабаром буде знищений. Для збереження самих себе і ваших дітей тепер є час приступати до розуміння. Багато родичів будуть казати: “Як би ви лише знали як ми старалися, але здається, що ми живемо в двох різних світах”. Часто родичі чекали задовго, так, що розрив між ними, а їхніми дітьми вже дуже розширився. Родичі не знають, що їхні діти роблять, хто є їхніми приятелями, і де вони є. Діти приймають свої власні закони, свої власні моди вбрання, свій спосіб життя. І раптом родичі бачать, що вони говорять іншою мовою, і вже не розуміють одні одних.
13. Які є основні інструкції привчати собак для сліпих, доводячи до якого порівняння коли виховується дітей?
13 Це правда, що бути добрим родичом є повне заняття. Виховування дітей не є собі мала справа. Кажуть, що вишколення собаки для сліпих вимагає безмежної терпеливости. Його треба навчати з любов’ю і ніколи брутально. Якщо собака добре вчиться, то він усе дістає якусь нагороду, або його погладять по голові, промовлять приємне слово, або дадуть якоїсь їжі, яку він дуже любить. Помилки ніколи не пропускається, але їх треба зараз поправити. Часами родичі віддають більше часу і уваги привчати собаку ніж свої власні діти. Для християнина нема нічого важнішого ніж виховувати його власні діти. Якщо безмежної терпеливости вимагається вчити тварину, то чи вчити дитину можна сподіватися щось меншого? Якщо тварину треба вчити з любов’ю, а ніколи брутально, то що нам заключати про дітей, яких ми приводимо на світ? Коли тварина відповідає на похвальне слово або вчинок, то що ми повинні сподіватися коли вчимо дітей? І коли помилки тварини не повиннося пропускати, то що сказати про помилки дітей?
14. Чому це не є розсудливо для родичів заключати, що коли вони не будуть звертати уваги, то все буде гаразд відносно їхніх дітей?
14 Сьогоднішня молодь буде завтрішніми дорослими. Коли молодь буде пам’ятати свого Творця за молодого віку, то коли вона виросте вона зможе зустрічати клопоти життя і буде приносити славу своєму небесному Творцеві та буде шанувати своїх родичів. Воно не є розсудливо для родичів припускати, що коли вони не будуть звертати уваги, то все буде гаразд. Перевага є проти таких наслідків. Щоб дитина була прикладом у “поводженню, в любові, у вірі, в чистоті”, то вона мусить мати добрий приклад від своїх родичів та інших дорослих у християнському зборі і старші мусять помагати їй ходити правильним шляхом.
15. Що вимагається від дорослого покоління якщо воно хоче помогти молодшому поколінню?
15 Тепер є найкращий час для молодих відповідати на поклик ставати слугами Бога Єгови, Творця людини і Великого Добродійника. Тому що у світі багато молоді так страшно бунтується, то тепер є час помагати тим, що справді хочуть пам’ятати свого Творця й тим, хто хоче більше навчитися про Нього. Дорослі можуть дати молодшим, які шукають відповідей на сьогоднішні клопоти, багато помочі. Отже тепер залежить від дорослого покоління пам’ятати Творця і ходити праведно в поводженню, в любові, у вірі, у чистоті, так, щоб могли помогти молоді наслідувати такі праведні приклади. Відвертайтеся від лицемірства, стараючись робити себе тим, чим ви не є. Вберіть нову особистість за Христовим прикладом. Дозвольте цій новій особистості послужити на заохочення молоді, притягати їх до праведних принципів у Біблії, щоб вони хотіли пам’ятати свого Творця.— Кол. 3:5—10.
16. Кого ми повинні пам’ятати? Чому?
16 Пам’ятайте Елігу, Йосію, Єремію, Даниїла та його троє друзів. Дозвольте їхньому праведному поводженню в молодому віці вплинути на ваші думки. Подумайте про молодого Ісуса та його життя, який був праведний, і цілком корився своїм родичам. Подумайте про приклади, яких ми наводили про молодих хлопців у Франції і Бурмі, як і в Ямайці та інших частин світу. Вони пам’ятають свого Творця за молодого віку. Правдоподібно, ви ж знаєте багато гарних молодих осіб, які також так поводяться, щоб ніхто не міг дивитися згорда на їхній молодий вік. І можливо ви знаєте про деяких молодих, яким треба дозрілої помочі.
17. Який буде наслідок, якщо молодь дістане добре виховання і інструкцію разом з гарним прикладом?
17 Тепер запитайте себе: Що я можу зробити, щоб більше помогти молодим? Якщо ви є родич, то чи можете дати більшого догляду та уваги вашим дітям, щоб вони виростали хвалити Єгову? Коли ви товаришуєте з християнськими свідками Єгови у зборі, то запитайте себе, що ви можете зробити, щоб допомогти вашим молодим прикладом у виконуванню Його волі. Не заключайте, що вже робите все, що можете. Завжди є місце на поліпшення. Коли справді будете цікавитися розвивати і тримати добрий зв’язок з молодими і коли молоді будуть слухати і реагувати своєю бесідою, поводженням, любов’ю, вірою і чистотою, то це принесе дуже велику хвалу Творцеві людства, Богові Єгові. Тоді усі разом зможемо виконувати слова псалмоспівця, який сказав: “Хваліть Єгову, ви народе! Хваліть Єгову з небес, хваліте Його в висоті! Хваліть Єгову з землі... Ви юнаки та дівиці, ви старі разом із дітьми. Нехай усі хвалять Господнє ім’я Єгова, бо Його тільки Ймення звеличилось. Його величність на землі й небесах”.— Пс. 148:1, 7, 12, 13, НС.