Чи ви показуєте оцінення?

“Здобудь мудрість, здобудь собі розум. . . . Тримай її високо — і підійме тебе”.— Прип. 4:5, 8.

1, 2. (а) Які речі в житті ми повинні оціняти? (б) Що слово “оціняти” значить, і як його показується?

У ЖИТТІ є багато речей, яких ми повинні оціняти. Ми повинні оціняти нашого батька і матір. Вони привели нас у світ і витрачували багато часу виховувати нас. Ми повинні оціняти їхній догляд, який вони дали нам. Якщо ми маємо правдивих друзів, то є добра причина оціняти також і їх. А що сказати про те, що ми вчимося, роботу, яку ми виконуємо і подарунки, яких ми отримуємо — чи ми показуємо оцінення за ці всі речі? Часто, коли особа отримує подарунок, то вона відповідає, “Дякую, я дуже оціняю його”. Але можна запитати: Чи та особа справді оціняє його? Чи б вона не бажала щось іншого, або нічого? Що вона буде робити з ним? Що “оцінювати” дійсно значить?

² Слово “оцінювати” значить “поважати, високо цінити, любо похвалювати”. Кого ви особисто поважаєте? Які речі ви дуже високо оціняєте і любо похвалюєте? Як ви показуєте це? Якщо правдиве оцінення дійсно існує, то його легко бачити у тім, що ви кажете і робите.

РОДИННІ СПОРІДНЕННЯ

3. Хоч переважно є сильна прихильність до батьків, то як дитина показує, що їй бракує дійсного оцінення?

³ Дуже мала дитина не має почуття оцінення. Одначе, вона має сильну і інстиктивну прихильність до свого батька й матері. Коли є небезпека, то вона знає куди втікати за охороною. Наприклад, дитина може бавитися на подвір’і, коли матір є недалеко. Раптом, якась чужа особа може увійти на подвір’я, і дитина може настрашитися. Вона втікає до матері і ховає голову у спідницю матері почуваючись безпечною. Якщо матір з любов’ю поводилася з дитиною у минувшині, то дитина відчуває безпеку. Вона думає, що їй не треба вже більшої охорони. Але дитина інстинктивно турбується про себе. Що вона не оціняє своєї матері й її проводу стається ясно з її реакції коли матір докоряє їй за погану поведінку.— Прип. 12:1.

4. (а). З часом, що підкріпляє наше оцінення до батьків? (б) Коли таке оцінення розвивається, то як його можна показати?

⁴ Проте, коли особа досягає зрілости, то вона зовсім інакше дивиться на справи ніж тоді як вона була дитиною. Апостол Павло сказав: “Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче”. (1 Кор. 13:11) Щоб мати оцінення, то треба мати знання, і те знання мусить досягнути серце. Як дитина виростає, вона набирає знання, і її власні досвіди можуть спричинити знання дотикнути її серце. Тепер вона починає оціняти або бачити вартість того, що батько і матір зробили для неї, коли вона ще була дитиною. Може бути, що вона тепер вже виховує своїх власних дітей, зустрічає проблеми з дисципліною, не досипляє через догляд дітей, коли вони є хворі, працює довгі години, щоб постачати їм харч, одяг і сховок. Тепер вона сама навчається терпеливости і любови, яких треба виховувати дітей в “дисципліні і розумовому регулюванню Єгови”. (Ефес. 6:4, НС. Ці досвіди можливо поможуть чоловіку та його дружині згадати про час, коли вони самі були дітьми, і можливо перший раз у житті вони вповні оціняють, що їхні батьки зробили для них. Тепер вони можуть добре оціняти і любо похвалити те, що їхні батьки зробили. Коли таке оцінення розвивається, то є добре висказувати його, і це можна робити раз-у-раз, у різні способи.— 1 Тим. 5:4.

5. Що Біблія каже про відношення, якого навіть малі діти повинні розвивати до своїх батьків?

⁵ Хоч можна сподіватися, що велике оцінення того, що батьки зробили для нас може не прийти аж поки особа не стане дорослою, то одначе, Писання говорять до дітей: “Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь [Єгова], Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре”. (5 Мойс. 5:16) Якщо ви шануєте вашого батька і матір, то будете показувати повагу і оцінення до них.

6. (а) Що ви зауважили показати, що діти не оціняють батьків? (б) Які фактори можуть додавати до такого стану вдома, і що поможе відвернути його?

⁶ На жаль, по багатьох домах діти виявляють жахливий і наполегливий брак оцінення до своїх батьків. (2 Тим. 3:1, 2; 5 Мойс. 27:16) Основна проблема може існувати, тому що самі батьки не оціняють своїх дітей. Вони можливо не хотіли їх і не приймають їх так, як Псалма 127:3 показує: “Діти — спадщина Господнє [Єгови], плід утроби — нагорода”. Коли такий здоровий погляд бракує, то батьки можливо не відкладають час для своїх дітей, не постачають їм батьківської дружби і не відповідають на багато їхніх питань. В інших випадках, це діти, під упливом поганого товаришування, не відносяться до любого нагляду своїх батьків. Але якщо б батьки і діти ревно пристосовували здорову пораду з Божого Слова, то це поможе відвернути розвиття такого неприємного духа. Треба зауважити, проте, що лише говорити, що хтось має оцінення не доказує його. Чи його щоденні відношення і вчинки відбивають його?

7. (а) Що батькова готовість або брак, дисциплінувати показує про його відношення до своїх дітей? (б) Як повиннося прикладати таку дисципліну?

⁷ Відповідаючи на те питання, треба застановитися над домашнім відношенням про давання і отримування дисципліни. Батько, який любить своїх дітей буде постачати їм потрібної дисципліни. (Прип. 13:24) Книга Приповісток, у четвертому розділі, перший вірш, заохочує нас оціняти дисципліну, кажучи: “Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму”. Дисципліна не значить завжди карати дитину, щоб вона страдала. Корінь слова “дисципліна” так як словник показує, є ‘відповідний догляд учня або студента освіта, розвиття здібностей через інструкції, вправи, тренування, фізично, розумово чи морально”. Отже, коли ми читаємо, що батько дає дисципліну, то ми не повинні уявляти чоловіка, який лише криком дає розкази своїм дітям, а тоді фізично карає коли вони не послухають його. Ми говоримо про батька, який дійсно дбає про своїх дітей, вживає багато часу з ними і цікавиться їхнім фізичним, розумовим і моральним розвиттям. Він хоче допомогти своїм дітям, щоб вони, так як він, пізнали правдивого Бога та Його способи. Він хоче, щоб вони мали упевненість в Божий догляд і сповнення всіх Його обітниць. (1 Мойс. 18:19; 5 Мойс. 11:18, 19) Такий батько буде терпеливо допомагати своїм дітям розвивати такі побожні риси, як любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, лагідність, віру, тихість і здержливість. (Гал. 5:22, 23) Отже, хоч це є правда, що часами кара є потрібна, так як Біблія каже: “Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму”, ми повинні переважно подумати про батька, який терпеливо постачає розумових і моральних інструкцій своїм дітям.

8. Як діти повинні відноситися до батьківської дисципліни, і чому?

⁸ Сини і доньки, які шанують своїх батьків, і цим способом шанують Бога, не будуть бунтівливо відкидати такої дисципліни. Вони будуть слухати, коли Писання говорять їм: “Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший”. (Прип. 15:5) Вони серйозно задумуються над тим, що є написано в Приповістці 4:13: “Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи, воно бо життя твоє”. Як ви реагуєте на це?

9. Що це значить “набирати мудрости”, і як молода особа може показати, що вона оціняє її користі?

⁹ Надхнені приповісті дальше заохочують: “Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, не кидай її — й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати! Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму! Тримай її високо — і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш”. (Прип. 4:5—8) Коли молода особа слухає інструкцій свого батька, приймає його дисципліну, то вона набуде мудрости. Вона навчиться пристосовувати до свого життя те, що батько навчав її. Ці інструкції не будуть лише ‘в одно вухо влітати, а вдруге — вилітати’. Коли дитина справді зрозуміє науку Біблії і зрозуміє, що “мудрість” є головна річ, то вона буде слухати своїх батьків і буде користати з їхнього досвіду в житті. Вона буде сильно “поважати”, або оціняти мудрість, яку вони дають їй, а особливо коли така мудрість є в гармонії з Божим власним Словом, Біблією.

10. Як побожна мудрість також упливає на споріднення між чоловіком, а дружиною?

¹⁰ Коли побожна мудрість провадить мислення батьків, то вони не лише будуть мати успіх виховувати своїх дітей, але їхнє власне споріднення один з одним, як чоловік і дружина буде підбудовуюче і підкріпляюче. Дружина не буде розстроюватися через те, що робить речі для неоціняючого чоловіка, а чоловік буде певний, що дружина буде вірно підтримувати його. Допомагаючи їм розвивати оціняючого духа один до одного, Книга божественної мудрости каже: “Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа [Єгови]”. (Прип. 18:22) Також, “дружина повинна мати глибоку пошану до свого чоловіка”.— Ефес. 5:33, НС.

11. Замість вимагати, щоб чоловік оціняв її, то що кращого дружина може зробити?

¹¹ Хоч це правда, що чоловіки і дружини повинні оціняти один одного, і вислови оцінення мають більше значення, коли їх не вимагається, але сердечно заслуговується. А як це можна зробити? Хоч це є натурально для жінки хотіти бути фізично привабливою, то інші справи є багато важніші. Приповістка 31:30 каже: “Краса — то омана, а врода — марнота, жінка ж богобоязна — вона буде хвалена!” Навіть чоловік, який може бути невіруючий, з часом може прийняти правду, через ‘чисте поводження і глибоку пошану’ християнської дружини. (1 Пет. 3:1, 2) Це жінка, що докажеться бути ‘здібною, доброю дружиною’, яка старанно працює, приваблює теплу похвалу свого чоловіка. Пам’ятайте, що “оціняти” значить “високо цінити”. “Ціна її більша від перел”, каже приповістка. “Довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку! Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя”. (Прип. 31:10—12) Якщо хтось має ‘добру дружину’, тоді так як Приповістка 31:28 показує, можна сподіватися, що він ‘похвалює її’.

12. Що може спонукати дружину і дітей оціняти їхню голову родини?

¹² Так само, християнський чоловік приваблює і виграє любов своєї дружини, коли він виявляє гарні риси. Якщо він є жорстокий і неуважний з іншими членами родини, то вони можуть шанувати його позицію, але їм буде тяжко оціняти або високо оціняти його як особу. По другій стороні, коли він керує своєю родиною в такий спосіб, що відчуває свою відповідальність перед тим, що є його голова, Господом Ісусом Христом, і наслідує Його приклад, тоді члени родини будуть натурально відповідати з оціненням. (1 Кор. 11:3; Мат. 11:28—30) Це не вистачає йому віддавати багато часу іншим особам поза його родиною; його власна родина потребує його уваги також. Чоловіка, що відкладає трохи часу кожного дня вести підкріпляючу розмову з своєю родиною, будуть оціняти багато більше від чоловіка, що лише приносить гроші додому, а тоді занурює свою голову в газеті або дивиться на телевізію. І хоч його дружина може шанувати його за те, що він помагає іншим у суспільстві, то лише коли він буде відкладати час регулярно студіювати Біблію з нею, то це буде підкріпляти її любов до нього.

ОЦІНЕННЯ, ЯКЕ ЄГОВА ПОКАЗУЄ

13. (а) Навіть коли члени родини не оціняють наше щире зусилля чинити їм добро, то хто бачить його? (б) Як Давид мав упевненість у цьому?

¹³ Часами, навіть коли ми ревно стараємося показувати іншим доброту, то зустрічаємо неоціняючі відношення. Але тоді треба пам’ятати, що є хтось, хто бачить і оціняє наше діло, а це є Єгова. Давид, син Єссеєва, збагнув це. Цар Саул Ізраїля завдавав йому багато неприємностей, і хоч він був тесть Давида, то він старався розбити дім Давида, і нарешті віддав Мелхолу, Давидову дружину, іншому чоловікові, і повторно старався забити самого Давида. Скільки людей мусіли переносити такі трудні досвіди? Однак Давид повторно показував доброту цареві. І хоч Давид не сподівався оцінення від царя, він сказав: “Господь [Єгова] відплатить кожному за його справедливість та правду його”. (1 Сам. 26:23) Так, Єгова завжди нагороджує доброту Своїх слуг.— Прип. 25:21, 22.

14. Якими способами Єгова показав, що цікавиться всім людством?

¹⁴ Єгова дуже цікавиться людством, і Він показує це великодушними розпорядками для їхньої втіхи. Навіть до людей, які не поклонялися правдивому Богові, апостол Павло і Варнава могли сказати: “Але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші”. (Дії 14:17) І під надхненням, цар Соломон писав: “Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,— усе Він прегарним зробив свого часу. . . . Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті. І отож, як котрий чоловік їсть та п’є і в усім своїм труді радіє добром,— це дар Божий”. (Еккл. 3:10—13) Ясно є, що Бог любить людство, і хоче, щоб вони тішилися цією землею, оціняли один одного і любили та оцінили Його, як Творця.

15. Зі всіх земних створінь, чи Бог цікавиться лише людьми?

¹⁵ Але Божа любов не обмежується лише до людства. Бо, коли Ісус Христос говорив Своїм учням про Божу любов до них, Він сказав: “Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого. А вам і волосся все на голові пораховано. Отож, не лякайтесь,— бо вартіші ви за багатьох горобців”. (Мат. 10:29, 30) Подумайте — Бог навіть пташками цікавиться, яких люди вважають бути “малої вартости”. А чому ж ні? Вони також є Боже створіння. Єгова створив і зберіг їх через потоп за Ноєвого дня.

16. Однак, як Бог показав, що спеціально цікавиться Своїм людським створінням?

¹⁶ Проте, Бог любить людство більше. Це не було тоді, коли Бог творив тварини, але коли приготовлявся творити людину, що Бог сказав Ісусові: “Створімо людину за образом Нашим”. (1 Мойс. 1:26) Навіть хоч наші перші людські батьки згрішили, то Божа любов не охолола до людства. Любо Він постачив розпорядки, щоб усі, які будуть вірно оціняти Його, як їхнього Творця могли жити вічно. Так як Ісус пояснив: “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне”.— Ів. 3:16.

17. Чому надія на вічне життя в службі Єгови є дуже приємна?

¹⁷ Як ця чудова надія на вічне життя в службі Єгови потішає нас! Він не є неоціняючий Пан. Навіть тепер, хоч недосконалість ще перешкоджає нашій службі, Він запевняє нас. Для нашого заохочення Він спонукав апостола Павла написати вірним християнам: “Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім’я Його ви, що святим послужили та служите”. (Євр. 6:10) Тому що Авраам повторно виявляв правдиву віру в Єгову, Бог сказав йому: “Нагорода твоя вельми велика”. (1 Мойс. 15:1) І про “судові рішення” Єгови, псалмоспівець писав: “В дотриманні їх — нагорода велика”. (Пс. 19:12) Так, з оціненням Єгова нагороджує тих, що чинять Його волю, без різниці чи їхнє діло є велике чи мале. Як це знання Божого чудового оціняючого відношення впливає на нас? Чи ми, відповідаємо з оціненням?

ВИСОКО ПОВАЖАЮЧИ ДОБРЕ СПОРІДНЕННЯ З БОГОМ

18. Відносно оцінення нашого споріднення з Єговою, який стан зустрічає нас?

¹⁸ Ми не повинні припускати, що маючи добре споріднення з Єговою є щось певного. Ми не народжуємося з добрим спорідненням. Навпаки, наш стан подібний до Давидового, який писав: “Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя”. (Пс. 51:7) Ніхто з нас не є винятком. Писання поправді каже: “Всі згрішили, і позбавлені Божої слави”. (Рим. 3:23; також побачте 1 Івана 1:8, 10.) Але Єгова постачив спосіб, яким ми можемо набути Його похвали.

19, 20. Яким єдиним способом можна ввійти в добре споріднення з Єговою, і чому служити Йому є такий гарний привілей?

¹⁹ Коли ми подумаємо і порівняємо людей з Богом, то це повинно дотикнути наші серця. Кожний, хто подорожував літаком знає, що навіть з кілька тисяч футів вгорі, люди майже цілком зникають, а їхні доми і авта виглядають як іграшки або забавки. З Його багато вищої позиції, коли Єгова дивиться на землю, то які малі і незначні люди десь є перед Ним! (Іс. 40:15) Чи мале диво, що псалмоспівець писав: “Коли бачу Твої небеса, діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив, то що є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?”— Пс. 8:4, 5.

²⁰ Однак, цей Високий Творець, Суверен всесвіту, дає людству нагоду розвити споріднення з Ним. І зробити це можливим Він послав Свого однородженого Сина на землю, щоб Він віддав Своє життя в жертву покрити гріх. Той Син, Ісус Христос, Сам пояснив: “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне”. Він також сказав Своїм апостолам: “Я — дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене”. (Ів. 3:16; 14:6) Після Його власної смерти і воскресіння, Ісус наказав Своїм учням: “Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі”. (Дії 1:8) Оціняючи цей гарний привілей служби, вони зробили так, як Він наказав їм.

21. У минулому році, як особи кругом світу показали, що дуже оціняли добре споріднення з Богом?

²¹ Через це, люди по всіх частинах землі є ознайомлені з Єговою, єдиним правдивим Богом, та Його Сином Ісусом Христом. У минулому році християнські свідки Єгови помагали людям у 207 різних країнах зробити це. Деякі повірили в те, що чули. Вони бачили потребу покаятися, навернулися і вживали своє життя виконувати Божу волю. Коли вони почали оціняти цей чудовий розпорядок, який Бог зробив, щоб відкупити людство від поневолення гріха і смерті, вони радо зріклися себе і охрестилися на символ свого посвячення Єгові чинити Його волю. (Мат. 16:24; 28:19, 20) І то не лише кілька взяли цей важний крок. Минулого року особи охрестилися у 181 країнах. Разом, 297.872 осіб лише в одному році прийняли хрещення через свідків Єгови. Всі з цих є особи, що вже студіювали Біблію, знають, що вона вчить і не стримуються від публічного проголошення їхньої віри. (Рим. 10:9, 10) Вони сердечно пристосували себе, так, щоб бути кваліфікованими до хрещення, тому що вони дуже оцінили добре споріднення з Богом. Чи ви також маєте таке оцінення? Гарні благословенства, тепер і в майбутності, чекають тих, що вже розвили його.