Обітниця сповнена виконавцям Божої волі
1, 2. (а) Хоч світ утрудняє виконування Божої волі, то що ми постановили робити? (б) Де в Божому слові є показано, що нам дасться потрібної сили витримати?
ЦЕЙ світ накидає труднощі на того, що хоче чинити Божу волю. Однак, так довго, як цей світ буде існувати — а вже не довго — ми постановили виконувати Його волю. Коли будемо робити так, то мусимо далі переносити ще більшу опозицію і переслідування від світу. Але Бог обіцяв підкріпити нас, щоб ми могли встояти аж поки Він не сповнить Своєї обітниці. Отже ми мусимо вірити в Його обітницю, так як стародавній Авраам вірив. Бог Всемогутній може дати нам потрібної віри, щоб ми могли далі тривати. Він обіцяє це в Римлян 15:4, 5:
2 “А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію. А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом [Який не вгоджав собі, але Богові]”.
3. (а) Яке було Христове відношення, доводячи до якої нагороди? (б) Через яку заслугу ми дістанемо нагороду сповнення Божої обітниці?
3 Відношення Ісуса Христа завжди схилялося до чинення волі Свого небесного Отця. Його відношення помагало Йому переносити всі труднощі, що Він виконував Божу волю. Тому Він ніколи не захитався. Він ніколи не стримувався. Хоч Він знав, що мусить умерти як жертва, так як було передсказано в Писанні “давніше написане”, то це не відвертало Його від виконування волі Його Отця. Тому, що Він вірно переніс мученицьку смерть то отримав нагороду воскресення до небесного життя. Таким чином Він терпів до самого сповнення Божої обітниці Йому, хоч знав, що Бог мусить зробити Свій найбільший вчинок на Його користь. (Ефес. 1:19—21) У згоді з Христовими обставинами, апостол Павло молився, щоб Бог Всемогутній поміг нам витримувати. (Рим. 15:5) Ця молитва ніколи не буде даремна так довго, як ми будемо продовжувати чинити Божу волю. У нагороду за те, що будемо вірні до самого кінця, то отримаємо потішаюче сповнення Божої обітниці.
4. Що тепер вимагається від виконавців Божої волі, які мають таке саме відношення, як Христос, і як довго?
4 Нехай відношення Христа підкріпить нас залишатися вірними під будь-якими обставинами, яких Бог ще дозволяє находити на нас від ворожого світу, в якому ми є “чужинці і приходьки”. Ніколи не забуваймо, що вимагається від усіх виконавців Божої волі в цьому часі, що ще залишається як решта цього “часу кінця”. (Дан. 12:4) “Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю. Бо ще ‘мало, дуже мало, і Той, Хто має прийти, прийде й баритись не буде’ ”. (Євр. 10:36, 37) Чи ми зможемо ще витримати “мало, дуже мало”? Якщо будемо витримувати, то Бог, “Той, Хто має прийти”, прийде на час і сповнить нам Свою обітницю.
“ТОЙ, ХТО МАЄ ПРИЙТИ, ПРИЙДЕ”
5. Так як показує Авакума 2:2, що одержувач обітниці міг сподіватися?
5 У листі до Євреїв 10:37, апостол Павло наводить із надхненого передхристиянського Писання. Але він наводить, не з оригінального Єврейського Писання, але з грецького перекладу, що називається Грецький Септуагінт Переклад (LXX), який був перекладаний протягом трьох століть перед нашою Загальною Добою. Згідно єврейською мовою, в Авакума 2:2, 3 є сказано: “А Господь [Єгова] відповів та й сказав: ‘Напиши це видіння і поясни на таблицях, щоб читач його легко читав. Бо ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться’ ”.
6. За грецьким Перекладом Септуагінт, з якого Павло наводив, то на що треба чекати, чи на якусь річ чи на особу?
6 Проте, так як каже Септуагінт Біблія, Чарлса Томсона і Септуагінт Переклад, якого видав С. Беґстер з Синами, то в Авакума 2:2, 3 каже: “І Господь відповів [мені] і сказав: Запиши видіння; запиши його ясно у книзі, щоб читач міг дослідити ці справи [міг бігти]; бо видіння є ще на майбутній час. Але наостанку воно прийде й не буде даремне. Хоч він забариться, чекай на нього; бо він напевно прийде [і не забариться]”.
7. Як грецький Септуагінт міг впливати на Павла говорити про “витривалість”, щоб зазнати сповнення обітниці?
7 Таким чином Септуагінт Переклад звертає нам увагу від видіння до приходячої особи. Також, коли воно каже, “чакай на нього”, то тут грецький цитат уживає дієслово, що значить “переносити, терпіти” передаючи думку, щоб терпеливо чекати аж поки надходячий не прийде. Правдоподібно, що таке вживання грецького дієслова, що значить “терпіти” впливало на апостола Павла вживати подібного грецького іменника в попередньому вірші (Євреїв 10:36), кажучи: “Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волу вчинити і прийняти обітницю”.
‘ДУЖЕ КОРОТКИЙ ЧАС’
8. Так як Павло наводить з Огії 2:6, то коли або як скоро прийде Нищитель для нашого полегшення?
8 Цей приходячий, що має прийти на час, є Бог Єгова, що має виконати Свій суд, помститися над гнобителями Його людей. Його прихід також сповнить записане “видіння”. Коли, і як скоро, Він має прийти, як Нищитель? Апостол Павло пише: “Бо ‘мало, що мало’ Тут він наводить з Огії 2:6, де сказано: “Бо так промовляє Господь [Єгова] Саваот: ‘Ще раз, а станеться це незабаром, і Я затрясу небо та землю, і море та суходіл”. Отже Єгова застосовує обмеження часу до Себе, “мало, ще мало”. І тому що під надхненням, апостол Павло, сполучує цю саму добу з приходом Єгови без спізнення, то ми можемо бути певні, що час для Єгови прийти і виконати суд над усіма гнобителями та переслідувачами вже незабаром сповниться.
9, 10. (а) Як ми можемо бути певні, що те, що у Бога є “мало, дуже мало” не буде дуже довгий час для нас? (б) Що Сатана та його демони знають про їхній час діяти тут на землі?
9 Те, що є “мало, дуже мало” для Вічного Бога, може бути дуже довгий час для нас. Одначе, ніколи не забуваймо в якому часі ми живемо, в “часі кінця”. (Пс. 90:4; 2 Пет. 3:8; Дан. 12:4) Наш найбільший противник, Сатана Диявол, знає, що час цій системі під його контролею уже кінчається, тому що він є “князь світу цього”. (Ів. 12:31) Він знає, що вже минуло майже шість тисяч років від того часу, як він зачав свій бунт і звів наших перших тілесних родичів збунтуватися проти всесвітнього суверенітету Всемогутнього Бога. Час для нього зводити цілу залюднену землю вже кінчається. Після народження Божого Месіянського царства на небі при кінці Поганських Часів у 1914 р., Сатана Диявол і його демонські ангели були скинені з неба до землі. Тоді можна було чути переможний крик:
10 “І я почув гучний голос на небі, який говорив: ‘Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його, бо скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч! І вони його перемогли кров’ю Агнця та словом свого засвідчення, і не полюбили життя свого навіть до смерти! Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо Диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має”.— Об. 12:10—12.
11. До кого відноситься те “горе” про якого згадується в Об’явленні 12:12, і як?
11 Отже Диявол з його демонами знають, що їхній час існування є вже короткий після скинення їх з святого неба. У цьому короткому часі вони могли наробити багато клопоту тут на землі. “Горе для землі і моря” не відноситься до християнських братів, яких Диявол з його демонами обвинувачували перед нашим Богом. Те “горе” стосується до людей цього світу тут на землі і морі. Вони знаходяться у силі лукавого. (1 Ів. 5:19) Те “горе” поміщає всі труднощі й сварки політичного, суспільного, економічного й релігійного роду, яких Сатана з його демонами витворюють і спричиняють у їхньому “великому гніві”. Отже ці людські жертви є загрожені цілковитим знищенням з рук надходячого Нищителя у “великому горі”, що вже є дуже близько для цього світу. (Об. 7:14) Сатана з його демонами є настроєні зробити якнайбільше шкоди в цьому “короткому” часі, що ще залишається для їхнього існування.— Об. 12:12.
ВІЙНА НА ОСТАНОК НАСІННЯ ЖІНКИ
12. Як Сатана діє, як змій проти людства взагалі, і що він старається робити з вісниками Царства?
12 Стягаючи “горе” на людей цього світу, які самолюбно займаються комерцією на землі й морі, Сатана Диявол, як змій проковтує людство роблячи його частиною своєї видимої земної організації. Він тримає їх такими зайнятими самолюбними матеріалістичними бажаннями через “горе”, якого стягає на них, що вони не мають часу, ані уваги, ані завзяття до новонародженого Месіянського царства Божого. Дуже мало з них звертає серйозну увагу або слухає “цю добру новину Царства”, яку християнські Свідки Єгови проповідують по цілому світі. Одначе, Сатана Диявол не є задоволений цим. З злосним бажанням побороти намір Бога Єгови, він розпачливо старається підкорити вісників Царства під його табір, де люди ще похвалюють панування над світом людськими політичними урядами. У тому “короткому часі”, що ще залишається для нього, як “змій” робить це?
13. Отже як Сатана поступав, і як це сходиться з тим, що Бог промовив, що є записано в першій книзі Мойсея 3:15?
13 Він виконує своє бажання війною на Христових учнів, що підуть разом із Ним до Його небесного царства на тисячу років. Ця війна не є уявною, але така дійсна, як те, що Бог Єгова був сказав символічному змієві в Еденському саду, коли Адам і Єва збунтувалися. Там Єгова сказав: “І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту”. (1 Мойс. 3:14, 15) Та “ворожнеча” ще існує до цього дня. Той “вуж стародавній”, символічний “змій”, Сатана Диявол, знає, що Боже Месіянське царство народилося на небі у 1914 р., хоч він дуже старався, щоб перешкодити його народженню. (Об. 12:1—5, 9) Народження Царства є завершений факт, якого ніхто не може перемінити.
14. На кого Сатана тепер нападає?
14 На протязі минулих дев’ятнадцять століть, Сатана бачив як Єгова кликав і вибирав співспадкоємців Ісуса Христа, щоб вони царювали з Ним тисячу років. На землі тепер ще є маленький останок цих майбутніх співспадкоємців Ісуса Христа. Сатана завзято нападає на них.
15. (а) Як Бог протидіє проти “горя,” що разить людство на користь останкові Царства? (б) Щоб побороти Божий царський намір, то що Сатана далі старається робити?
15 Але останок “радіє” разом із Божою “жінкою”, небесною організацією Бога Єгови, народженням її “насіння” царства. Той останок Христових майбутніх співспадкоємців є останок того “насіння” Божої небесної “жінки”. (Об. 12:12, 17) Єгова не стягнув горе на останок Царства, що ще тут на землі, коли скинув “змія” з його демонськими ангелами з неба до землі. Навпаки, Він зробив цей “час кінця” великим благословенством для останка Царства. Це духовне благословенство зрівноважує “горе”, яке разить тих під володінням Диявола. Але Сатана Диявол старається знищити благословенство решти останка “насіння” Царства. Він таки має намір побороти Божу ціль мати 144.000 співспадкоємців з Христом. Розпачливо він старається ще перешкодити останкові, щоб він не був гідний Царства. А як?
16. Так як показує Об’явлення 12:17, як Сатана старається, щоб останок не доказався гідний Царства, і відколи?
16 Об’явлення 12:17 показує як. Там є сказано, що “змій” Сатана Диявол, і його демонські ангели роблять по їхньому скиненню з неба, а саме: “І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове”. Символічний “змій” з його демонськими ангелами неуспішно боролися, щоб втримати свої позиції в святих небесах по народженні Божого Месіянського царства в 1914 р. З.Д. Отже тепер коли вони є обмежені до землі вони злобно воюють проти тих на землі, які є покликані до Месіянського царства проти якого то царства вони воювали на небі.— Об. 12:7—13.
17. Як ця “війна” проти виконавців Божої волі є дійсно “гаряча”, і як Ісус закінчить її?
17 В дійсності це є “гаряча війна”. У ній вже померло сотки християнських Свідків Єгови з “останка” Христових майбутніх співспадкоємців, як і з “великого натовпу” тих, які тепер приготовляються бути земні підданці Христового тисячолітнього царства. (Об. 7:9—17; 20:4—6) З’єднано останок Царства і “великий натовп” займаються виконуванням “Божої волі”, дотримуючи Його заповіді і “свідкуючи про Ісуса”. Вони свідкують, що Ісус уже є вкоронований на небі і приготовляється знищити війну “змія” проти Його вірних учнів, коли цілком знищить усіх його земних підданців і потім зв’яже його самого з усіма демонськими ангелами на тисячу років Свого мирного царювання.
18. Яке сповнення Божої обітниці вірний останок ще зазнає, і з яким наслідком членству Царства?
18 Його обітниця сповниться для тих, що до самого кінця будуть чинити волю Божу на землі. “Змієве” цілковите зусилля не допустити останка до небесного царства буде неуспішне. Об’явлення 20:4—6 запевняє нас, що виконавці Божої волі, які мають доповнити повне число 144.000 співспадкоємців Царства, будуть вірні до самої смерти, щоб зазнати щастя “першого воскресення”. У Божому Месіянському царстві не забракне ані одного призначеного і висвяченого співспадкоємця Христа.
19. Яке сповнення Божої обітниці “великий наповп” дістане, і через що з їхньої сторони?
19 А відносно “великого натовпу” майбутніх земних підданців Христового царства, то вони вірно співпрацюють і підтримують останок Царства виконувати “волю Божу” до самого кінця. Вони відважно прилучаються до останка чинити Божу волю, аж поки не оправдається всесвітній суверенітет Бога Єгови. Його вірному, покірному “великому натовпі” Бог напевно виконає Свою обітницю дати їм райський дім на землі. Їхня буде невимовна радість, коли вони почують любляче запрошення царюючого Сина Божого: “Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу”.— Мат. 25:34.