Що мудрий чоловік мав на думці?

Мудрість не завжди оцінюють

У цьому світі, справи часто не здійснюються так як ми сподіваємось. Так як цар Соломон сказав: „А хліб не в премудрих, ні ласка у знавців”. (Екклезіястова 9:11) Основна причина на це є, що часто люди судять по зовнішньому вигляді, замість так як щось дійсно є.

Мудрий цар Соломон дав добрий приклад цього, приклад, який був „великий” для нього. Ми читаємо: „Також оцю мудрість я бачив під сонцем,— і велика для мене здавалась вона [„зробила глибоке враження”, Новий Переклад Берклія]: Було мале місто [маловажне місце], і було в ньому мало людей [мало людей обороняти його]. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточив, і побудував проти нього велику облогу. Але в ньому знайшлася людина убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю,— та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу людину”. (Екклезіястова 9:13—15) Якби не той вбогий, мудрий чоловік, то місто було б упало в руки „великого царя”. Так як сталось, мудрість цього вбогого чоловіка доказалась більшою за цареву облогу та воїнів. Однак, коли небезпека минула, то люди, замість відчувати обов’язок до цього нужденного чоловіка, забули про нього.

З цього Соломон зробив висновок: „Краща мудрість за силу; однако погорджується мудрістю бідного, і не слухаються його слів”. (Екклезіястова 9:16) Так, коли людина не має якогось високого рангу або слави, то часто не звертається уваги на те, що вона говорить. Її словам дають мале значення. Іноді, у крайньому разі послухаються мудрих слів нужденної людини, але коли криза мине, то не дають їй відповідної честі.— Порівняйте 1 Коринтян 1:26, 27; 2:8—11.

Однак, мудрість має велику цінність і її не завжди відкидають, тільки тому, що вона походить з якогось скромного джерела. Соломон продовжує: „Слова мудрих, почуті в спокої, кращі від крику володаря поміж безглуздими. Мудрість краща від зброї військової, але один грішник погубить багато добра”.— Екклезіястова 9:17, 18.

Так, як мудрий чоловік тут пояснює, це багато краще та мудріше вислухати тихих, але поважних висловів мудрих осіб, без різниці, які скромні вони є, ніж криків правителя, який хоче здобути собі популярність від підданих, відбиваючих своїми вчинками безглуздий погляд життя. Так як було показано у випадку нужденного мудрого чоловіка, можна набути багато більшу користь через мудрість, аніж зброєю. Проте, тільки один грішник або безглуздий чоловік може витворити незліченні клопоти. Своїм неправильним розсудком, якого може голосно висловлювати або відбивати поганими вчинками, він може розстроїти найкращі плани, знищити повагу громади або марно витрачати енергії та багатства. (Порівняйте 3 Івана 9—11.) Справді, мудрість є краща, навіть коли люди не оцінюють маючих її.