Виховуючи ваших дітей любити Єгову

„Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце”.— Приповістей 23:15.

1. Яку спеціальну радість батьки можуть мати, і що ви як батько повинен робити про це?

ЯКА ж радість дивитись на малих дітей, як вони виростають і стають дорослими слугами Бога! Крок за кроком вони розвивають цікавість, набирають знання, здобувають здібність, стають по стороні християнської правди, дозрівають, присвячують себе Богові й стають Його вірними слугами. Якщо ви є батько, то як ви можете допомогти вашим дітям ходити цією гарною дорогою? Очевидно це вимагає великого зусилля. Апостол Павло питав як же людям „увірувати у Того, що про Нього не чули”, і як вони почують, якщо хтось не навчить їх? — Римлян 10:14.

2. Як ми можемо допомагати нашим дітям оцінювати Бога Єгову?

² Молоді діти дуже цікавляться. Метелик, пташка, квітка, травинка, небо, зоря — усі ці речі дуже цікавлять їх. Яка ж гарна нагода це є для нас розказувати їм про Творця й чому ми є вдячні Йому! Псалмописьменник писав: „Це добре дякувати Єгові”. (Псалом 92:2, НС, анг.) Ми можемо дякувати Йому за природні чудеса, за матеріальні потреби й за правду Його Слова. Діти будуть зауважувати вашу вдячність і ніколи не забудуть її.— Псалом 8:4, 5; 19:2; Римлян 1:20; 5 Мойсеєва 8:10; Приповістей 22:6.

3. Який є один гарний спосіб навчати наших дітей? Дайте приклади.

³ Малі діти люблять оповідання. Бог знав це. Він постарався, щоб у Біблії було записано багато правдивих оповідань — оповідання ,які можуть навчати навіть дуже молодих дітей про Божі способи. Наприклад, ці показують, що ми повинні мати віру так як Авраам, покладатись на Нього, так як Ісус Навина й Калев, слухатись Його, так як молодий Самуїл і Тимофій, і непохитно обстоювати нашу віру, так як молоді Шадрах, Мешах і Авед-Него.a

4. Які приклади ми маємо про дітей, які навчились Божих способів, сьогодні, як також у біблійних часах?

⁴ Діти скоро навчаються. Вони навчаються рекламні гасла й багато іншого, якого ви іноді бажали б, щоб вони не чули. Яким же важливим це є допомагати їм навчатись про Бога й Його способи! Багато людей зауважують як діти гарно відповідають по християнських зібраннях, як вони беруть участь у Теократичній Школі за дуже молодого віку. Такі юнаки і юначки є живі приклади важливості біблійного наказу, щоб привчати дітей. Батьки в Ізраїлі мали постійно навчати своїх дітей, навіть „маленьких” брали з собою, щоб вони слухали Божого закону. Їхні сини мали слухати й „навчатись як боятися Єгови, Бога вашого”.— 5 Мойсеєва 31:12, 13; 6:5—9, НС (анг.).

5, 6. Як ви можете допомогти вашим дітям навчатись Божих способів?

⁵ Ви можливо вже багато навчились про Боже Слово, але це не значить, що ваші діти теж уже багато знають. Вони не вспадковують знання. Це залежить від вас, як батьків навчати дітей чудових речей про Бога, і то в привабливий спосіб, щоб вони бажали вчитись.

⁶ Чи ваші діти розуміють доктрини в Біблії? Чи вони вже навчились її принципів для щоденного життя? Чи ви як родина регулярно студіюєте Біблію з ними? Якщо ваші діти ще є малі, то чи ви вже простудіювали з ними Слухаюги Великого Вчителя (анг.), в якому то підручникові поміщаються сорок шість тем, написаних для дітей? Якщо ви вже зробили це, і ваші діти виростають, то чи ви вже простудіювали з ними Ваша молодість — користайте якнайкраще з неї (анг.), в якій поміщається чудова інформація, щоб допомогти молодим зустріти проблеми життя? Біблія каже, що молодого Тимофія навчено цих речей „від дитинства”. Яків турбувався „ходою дітей” в дорозі до Сеїру показуючи, щоб ми навчали дітей згідно з їхньою спроможністю. Ваші студії з ними повинні бути зрозумілі, і не задовгі для їхнього віку.— 2 Тимофія 3:15; 1 Мойсеєва 33:14.

Сила правди

7, 8. (а) Чому знання правди є дуже важливим? (б) Як батьки можуть допомогти їхнім дітям оцінювати християнські зібрання?

⁷ Божа правда — це могутня сила. Вона може змінювати думки й особистість дорослих. Біблія каже, щоб ми „позбулись старої особистості, яка підкоряється вашій колишній поведінці й . . . обновитись силою, яка спонукує ваш розум”. (Ефесян 4:22—24, НС [анг.]; Колосян 3:9, 10) Бувши такою могутньою, то християнська правда може охороняти ваших дітей. Знову й знову молоді особи висловлюють їхнє оцінювання, коли батьки регулярно беруть їх на зібрання на яких дискутується про Боже Слово, чи спершу вони хотіли ходити на зібрання чи ні. Один неповноліток сказав: „Спочатку я не дуже хотів ходити на зібрання. Я не розумів багато. Потім я дуже заохотився тому, що зрозумів, про що там ішло: Я ж навчався про Біблію!”

⁸ Багато батьків заздалегідь приготовляють їхніх дітей так, щоб вони розуміли. Інші заохочують дітей пам’ятати кілька точок із зібрань, а тоді обговорюють їх у дорозі додому. Ми можемо уявити собі такі збуджуючі дискусії, коли ізраїльські родини вертались додому з їхнього поклоніння в Єрусалимі.— 5 Мойсеєва 31:10—13; Луки 2:41, 42.

Побожна служба

9, 10. Що ви можете зробити, щоб допомогти вашим дітям оцінювати й зазнавати втіху від християнської служби?

⁹ Щодо публічного проповідування, то ваші молоді діти можуть дивитись на побожну службу дещо так як Єремія: „О, Господи [Єгово, НС, анг.], Боже, таж я промовляти не вмію, бо я ще юнак”. Тому, це є дуже важливим привчати їх, крок за кроком. Відповідно до їхнього віку і прогресу в службі, вони можуть потискати кнопку електричного дзвінка, подавати людям запрошення, читати біблійні вірші, представляти людям на Біблії засновані видання по домах у сусідстві, можливо навіть проводити біблійні студії.— Єремії 1:6, 7.

¹⁰ Ваше власне відношення буде дуже впливати на дітей. Один молодий свідок сказав: „Моя мама дуже радіє службою. Кожного разу, коли вона вертається до дому з служби, то має щось цікавого сказати”. Коли молоді діти більше помагають в домашніх завданнях, щоб мати могла через цілий місяць піонерувати (повночасно проповідувати), то вони відчувають, що беруть участь у її праці. І чекають часу, щоб мати такі привілеї для себе самих. Один двадцятиодинлітній вісник сказав: „Мої батьки завжди казали, що піонерування є найкращий спосіб життя”. Інший юнак пояснив: „Я навіть не пам’ятаю часу коли не ставили піонерування за мету”. Молодь може радіти й втішатись щасливими досвідами в служінні Єгові, тому що Він є „щасливий Бог”, а Ісус Христос є „щасливий й Єдиний Володар”.— 1 Тимофія 1:11; 6:15, НС (анг.).

Оцінювання

11-13. Як діти можуть користати з вашої віри, відносно: (а) страху про майбутність? (б) страху про смерть?

¹¹ Дуже важливим є, щоб ваші діти оцінювали те, що вони мають щось чого інші люди можливо не мають.

¹² По-перше, вони мають забезпечення. Взагалі сьогоднішня молодь обговорює світові проблеми в школі, і дивиться на них по телевізорі. Вона говорить про забруднення, атомну війну й про можливість світового знищення. Не так як вони, молоді Свідки мають довір’я й, відчувають забезпечення. Вони знають, що Бог не допустить цього, але, що Він „знищить тих, хто нищить землю”.— Об’явлення 11:18.

¹³ Багато їхніх друзів страшенно бояться смерті. Один тринадцятилітній сказав: „Виростати з надією, щоб тільки вмирати не є правильно”. Ваші діти знають, що Біблія каже що мертві „нічого не знають”, що їхні „думки гинуть”, і що померлих неможливо мучити. Вони також знають, що Писання обіцяють життя — що багато людей в могилах „повиходять”, бо буде „воскресіння останнього дня”. Ваші діти можуть читати ці потішаючі вислови в Біблії в Екклезіястова 9:5, 10 (НС, анг.); Псалмі 146:4; Івана 5:28, 29 і Івана 11:11—25.

14. Чому мати правду повинно бути важливим для ваших дітей?

¹⁴ Крім того, чи ваші діти розуміють важливість правди, яку вони мають? Один молодий свідок сказав: „Те, що привернуло мене до правди є те чим вона дійсно є — правдою. Я завжди вимагав пояснення, я завжди питав: Чому? Біблія є дуже ясна, ви дійсно можете триматись правди”. Ісус сказав: „Правда вас вільними зробить”. Вона вже визволила тисячі, не тільки від релігійного рабства, але також від наркотиків, неморальності, небезпеки, від венеричних хвороб, забобонів, фальшивих доктрин і журби та клопоту, які характеризують цей злий світ.— Івана 8:32.

15. Як батьки й також діти повинні ставати спонукані правдами, записаними в: (а) 1 Івана 4:9, 10? (б) 2 Петра 3:13?

¹⁵ Чи ви вже навчили ваших дітей значення Божої любові й милосердя? Чи вони оцінюють, що це значило для Нього послати Свого Сина на землю як викуп? (1 Івана 4:9, 10; Римлян 8:38, 39) Чи вони плекають надії на вічне життя в земному раю? (2 Петра 3:13) Ваше власне оцінювання таких благословень, буде підбадьорювати ваших дітей, щоб вони більше оцінювали їх. Писання каже, що батьки повинні боятись Бога й дотримувати Його заповіді „щоб було добре їм та синам їхнім на віки!”— 5 Мойсеєва 5:29.

16. Чому дітям слід допомагати розуміти важливість Божого Слова в вашій родині?

¹⁶ Чи ваші діти розуміють, що знання Божого Слова могло зробити для вашої родини? У ваших дітях мабуть є товариші, які, через розвід уже мали дві або три матері або батьків. Якщо ваша родина є з’єднана, в якій батьки мають довічний обов’язок один до одного, то чи діти розуміють, що це є згідно з біблійними принципами? (Євреїв 13:4) Чи вони розуміють, що принципи в Біблії допомагають їм відчувати забезпечення, дружбу, що вони належать до родини, ціль, провід, завершення й особисту гідність, яких багато дітей ніколи не мали?

17, 18. Як діти можуть бачити, що Боже Слово є корисне для них: (а) в релігійнороз’єднаному домі? (б) у родинні одиночного батька?

¹⁷ Але ви можете думати: ,Моя родина є роз’єднана — мій чоловік (або дружина) не пристосовує таких принципів’. Але це не стримує вас від практикування їх. Біблія каже, що невіруючих чоловіків „можливо приєднати без слова поводженням дружин”. Якщо ваш добрий приклад може справляти глибоке враження на невіруючого чоловіка (або дружину), то подумайте як вірне пристосування побожних принципів може гарно впливати на ваших дітей! — 1 Петра 3:1, 2.

¹⁸ Або ви можливо є одиночним батьком і мусите самі виховувати ваших дітей. Якщо так, то визнайте цю проблему перед дітьми. Допомагайте одні одним. Нехай вони бачать різницю між вашим життям, а життям інших роз’єднаних родин, про яких вони можливо знають. Яке ж благословення жити в домі в якому нема п’янства, алкоголізму, перелюбу або інших тілесних вчинків! — 1 Коринтян 6:9, 10; Галатів 5:19—21.

Корисні діяльності

19, 20. (а) Як батьки можуть помагати наповнити потребу дітей комунікувати й товаришувати? (б) З якими наслідками?

¹⁹ Дітям потрібно бавитися. Один щасливий стан, якого Біблія поєднує з відбудуванням храму в Єрусалимі був, що „хлопці й дівчата бавилися на майданах”. (Захарія 8:5) Дітям також потрібно вашого часу. Тільки коли будете відкладати для дітей час, давати їм нагоду висловлюватись, і дійсно будете слухати те, що вони говорять, то лише тоді будете комунікувати, пізнаєте їхні проблеми й зможете допомогти їм. Тоді як християнські діти не святкують деяких свят поганського походження, то їхні батьки часто планують для них добрий час — поїздки, вечірки або інші корисні родинні забави. Час від часу батьки дають дітям дарунки. Декотрі родини святкують, коли їх відвідують дідусь і баба. Батьки заохочують корисне товаришування з іншими молодими християнами. У разі родина живе відокремлено, то діти можуть розписуватись з друзями, яких зустрічають на християнських конвенціях.

²⁰ Один батько часто питає своїх дітей: „Чи ви відчуваєте, що вам чогось позбавлено через вашу віру?” Відповідь була така: „Зовсім ні!” Один юнак, порівнюючи своє життя з життям своїх друзів у школі, сказав: „Єдину річ, яку мені позбавлено — це багато клопоту”.

Допомога від інших

21. Не дивлячись на те, що батьки мають відповідальність виховувати своїх дітей, то як інші можуть допомагати?

²¹ Відповідальність навчати наших дітей — це наша відповідальність. Біблія показує, що батько мусить брати провід у цьому, а мати мусить допомагати йому. Вона каже: „Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї”. (Приповістей 1:8; Ефесян 6:4) Але це не значить, що хтось не може допомагати. Збір — це родина, і дозрілі старші знову й знову розказують як хтось їм допомагав, коли вони виростали. Запопадливі Свідки з любов’ю пам’ятають тих осіб, які давно тому брали їх у християнську службу. Молоді особи дійсно оцінюють, коли старші цікавляться ними й допомагають їм у правильний спосіб.— Приповістей 13:20.

Ваш власний приклад

22. Який важливий є ваш приклад?

²² Це є важливим, щоб діти бачили, що ви покладаєтесь на Бога за керівництвом і, що Його Слово стало частиною вашого життя — що ви дійсно вірите в нього й пристосовуєте його до вашого життя. (Псалом 143:10) Вони зауважують ваше відношення. Якщо ви не любите ходити на зібрання, критикуєте старших і членів збору і жалкуєте за час, якого вживаєте, щоб служити Єгові, то мабуть ваші діти підуть за вашим поганим прикладом. Але, якщо ви дивитесь на такий теократичний розпорядок як на чудове благословення від Єгови, то ваші діти мабуть будуть так само дивитись на нього. Головним чином у виховуванні дітей не є чинити кілька великих речей, але багато малих. Якщо будете кожного дня правильно виконувати ці малі речі, то мабуть зможете поводитись з великими, коли ці будуть виникати.— Луки 16:10; Матвія 25:21.

23. Як ваші надії можуть впливати на ваших дітей?

²³ Це є дуже важливим для дітей знати, що ви дуже кохаєте їх. Вони повинні знати, що ви дійсно любите їх, і що ви розчаруєтесь, якщо вони не будуть слухатись побожних принципів. Соломон писав: „Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце”. Також: „Буде вельми радіти батько праведного”. (Приповістей 23:15, 24) Але що коли — як ваші діти виростають і можливо бажають трохи незалежності — вони вчинять щось, про яке ви вже обговорювали з ними й вони вже знають, що в Бога такі вчинки не є правильні? Не спішіться залишати їх або переставати допомагати їм. Пам’ятайте, що вони теж є недосконалі й можуть переживати дуже трудний перехідний час в їхньому житті. Незважаючи на ваше розчарування, продовжуйте показувати їм у чуйний, однак непохитний й ясний спосіб, що слухатись Божих принципів справді буде найкраще для них.— Якова 3:2.

24. На яку нагороду батьки можуть надіятись, якщо вони виховували їхніх дітей згідно з побожними принципами?

²⁴ Це дуже задовольняє бачити, як наші діти виростають на гарних молодих чоловіків і жінок, бачити, як вони приймають свої власні відповідальності й пристосовують до життя те, що ми старались навчати їх. Так як Павло заохочував молодого Тимофія, то так ми кажемо нашим дітям: „Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди”. (2 Тимофія 2:15) Тоді ми зможемо сказати про наших фізичних дітей, які теж стали нашими духовними дітьми: „Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді”.— 3 Івана 4.

[Примітки]

Чи ви пам’ятаєте ці точки?

◻ Чому ми повинні вірно навчати наших дітей про Бога й Його правду?

◻ Як ви можете зробити християнське зібрання цікавим для ваших дітей?

◻ Як любі батьки, то як ми крок за кроком будемо привчати дітей, у побожній службі?

◻ Ми хочемо бути певні, що вони оцінюють, яке благословення?

[Рамка на сторінці 19]

Діти потребують поправлення, керівництва й обмеження. Біблія каже: „до юнакового серця глупота прив’язана”. (Приповістей 22:15) Але коли батьки досить цікавляться, щоб накладати на дітей обмеження й допомагати їм зрозуміти ці обмеження, як також дотримувати їх, тоді вони відчувають себе безпечними — батьки не дозволять їм чинити те, що може шкодити їм.

[Ілюстрації на сторінках 20, 21]

Коли молода особа дозріває фізично. . . то батьки можуть допомогти їй робити духовний поступ