Кому ж можна довіряти у наші жахливі часи?
„Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема”.— ПСАЛОМ 145 (146):3.
1. Які є риси нашого часу, і яку потребу це виявляє?
КОЛИ ми ще були дітьми й настрашились, то шукали охорони й потіхи в дбайливих батьків, тому що зовсім довіряли їм. Тепер, у старших літах нам також потрібно когось, якому можна довіряти. А головно в ці часи коли в світі відбуваються такі страхітливі події. Говорячи про наші часи, в одній німецькій газеті було сказано: „Світ ще ніколи не був такий наповнений страхом як тепер”. Знову й знову, політичні діячі, журналісти, а також інші люди висловлюються про серйозні проблеми, з якими людство тепер мусить боротись.
2. Як страх і брак довір’я були передречені для нашого покоління?
2 У таких висловах відбивається передрікання Ісуса Христа, коли Він сказав, що в наші дні буде „тривога народів, не знаючі виходу,.. коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ”. (Луки 21:25, 26, НС) У Біблії було передсказано, що в ці ,останні дні, коли настануть тяжкі часи’ люди будуть ,самолюбні, невірні, осудливі, і зрадники’. У цих висловах бачимо одну рису нашого часу — серйозний брак довір’я.— 2 Тимофія 3:1-4.
Зменшаюче довір’я
3. Який є доказ на те, що довір’я зникає в нашому часі?
3 У наші жахливі часи, нам дуже потрібно людей, яким можна довіряти, людей лояльних, які будуть допомагати й потішати нас у часі потреби. Але багато людей розчарувались у особах на яких вони покладались. У газетному заголовкові одної країни було сказано: „Люди не довіряють більшості публічним інституціям”. Люди найменше довіряють політичним провідникам і комерсантам. Недовір’я скоро поширилось до родини, так як можна бачити з дуже високої норми розводів. У декотрих країнах один з кожних трьох шлюбів кінчається розводом, а навіть один з кожних двох. В одній країні до десятьох років 70 процентів усіх нових шлюбів кінчаться розводом! Отже, довір’я стало жертвою сучасного напряму. Недовір’я заступає його місце. Тому то, вислів одної людини, яка сказала: „Я вже нікому не довіряю” став дуже загальний.
4. Як страх впливає на багатьох молодих людей?
4 Люди дуже недовіряють одні одним, тому що ми живемо в найстрашнішому часі людської історії. У цьому столітті люди пережили дві страхітливі світові війни, в яких загинуло понад сто мільйонів людей. Ядерною зброєю людина загрожує знищити все життя на землі. Недовір’я навіть впливає на дуже молодих. В одному медичному журналі було сказано: „Усе більше й більше дітей, а навіть дуже молодих, бояться загрози ядерною війною”. В одній канадській газеті каже, що багато молодих людей „стають дуже зухвалі, сумують, обурюються через почуття безпорадності”. Один молодик сказав: „Ми не відчуваємо жодної охорони від дорослих. Ми можемо вирости й зовсім сповнитись цинізмом (безсоромністю)”.
5. Як найбільш невинні й безпомічні висказували б своє почуття коли б могли говорити?
5 І що сказала б ще інша група молоді — коли б могла говорити — про те що дорослі не охороняють їх? Ми маємо на думці тих, яких убивають абортом ще до народження, близько 55 мільйонів кожного року по цілому світі. Яка ж зрада зовсім невинної й безпомічної частини людства!
6. Як злочин збільшив недовір’я в нашому дні?
6 Недовір’я поширюється через ще один зростаючий страх у нашому дні — страх щоб не стати жертвою злочину. Багато людей вже роблять так, як сказала одна жінка, яка кожної ночі лягає спати з револьвером під подушкою. Інша жінка, пройнята жахом сказала: „Я дуже обурююся на це... Моя бабуся ніколи не замикала дверей”. Тому то в заголовкові редакторської статті одної газети в Пуерто-Ріко було сказано: „Це ми ув’язнені”, так, у наших позамиканих домах! І страх цих людей є добре вгрунтований. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки кажуть, що одна жінка з кожних трьох, правдоподібно буде насилувана протягом свого життя. Офіцер медичної служби в тій країні сказав, що „кожного року близько чотири мільйони американців стають жертвою серйозного насильства — душогубства, гвалтування, биття дружин і дітей, грабіжі з нападом”. Такий злочин теж поширюється по багатьох країнах світу. І все це ще більше нищить довір’я людей одні до одних.
7. Як погані економічні обставини збільшують недовір’я?
7 У тих країнах що розвиваються, більшість людей є дуже вбогі. Мало тих людей вірять, що хтось допоможе їм вийти з того становища. Президент одної такої країни сказав, що в одній області, з кожних 1000 народжених немовлят, то 270 вмирає до першого року свого життя. І тільки в одному з кожних 100 домів є водопровідна система. Уряд іншої країни каже, що 60 процентів її дітей терплять нужду, а сім мільйонів покинених дітей „виростають неписьменні, відчужені й безробітні вигнанці!” Один рапорт показує, що в Сполучених Штатах Америки є 500 000 бездомної молоді і дехто каже, що те число дійсно є багато більше. Яке ж довір’я ви думаєте такі молоді люди можуть мати до їхніх батьків, суспільства, закону й порядку, або до обіцянок провідників?
8. (а) Чим загрожується стійкості заможних націй й всесвітній економії? (б) До якої міри можна довіряти знавцям, що вони розв’яжуть економічні проблеми?
8 Економічні проблеми мучать навіть найбагатіших країн. Недавно в Сполучених Штатах Америки збанкрутувало найбільше банків з Великої Депресії в 1930-их роках. Один економіст написав: „Через усе це сьогоднішня валютна (банкова) система є така нестійка, як вона була в 1920-их роках”, саме перед банкрутством тієї системи. Один спостерігач світової економії говорив про „можливість наближаючоїся спустошливої бур’ї”. Інший сказав: „Ми відчуваємо наполегливість, не тому що це напруження міжнародної валютної системи загрожує; але тому що воно вже існує”. Чи можна довіряти економістам, що вони виведуть народи з цієї драговини? Один з її членів сказав, що рекорд передбачення економістів є „такий жалюгідний, що безсумнівно вони самі поширюють замішання”.
Недостойний оптимізм
9. (а) Що сталось з оптимізмом, який існував на початку століття? (б) Чому Свідки Єгови не хотіли б підписати статут Організації Об’єднаних Націй в 1945 р.?
9 Яке ж інакше становище це є від загальної життєрадості й довір’я в світі на початку 20 століття. У той час був мир, і люди гадали, що прогрес і добробут розвинуться до нового найвищого ступеня. Але в 1914 році, Перша Світова Війна розгромила той світогляд. У 1945 році, після більш страхітливої другої світової війни, підписали статут Організації Об’єднаних Націй. Нації записали в статуті їхні мрії післявоєнного світу в якому мир, добробут, і правосуддя будуть забезпечені. У недавному рапорті було сказано: „Остаточний документ підписали 51 країн, представляючи кожний континент, расу й релігію”. Однак, одна релігія не підписала того статуту — Свідки Єгови. Свідки знали, що нації цього світу, або союз націй, не здійснять цієї обіцянки, миру, добробуту й правосуддя.
10. Як сьогоднішня дійсність порівнюється з мріями Організації Об’єднаних Націй у 1945 р.?
10 У тому самому рапорті було сказано, що ,Сорок років пізніше здається було б відповідно порівняти дійсності з ідеалом. Тепер світ є менш безпечний, менш справедливий, і насильство зростає. Людей, яким не вистачає їжі, приміщення, медичного обслуговування, і освіти, налічується все більше й більше. Ці обставини не поміщались у мріях 1945 року’. Рапорт додає: ,Сорок років після того, як нації з’єднались, щоб забезпечити всім людям свободу від страху й нестачі, то дійсний світ у 1980-их роках є світом згубної убогості для принаймні одної чверті населення. Кожного дня вмирає, в середньому 50 000 людей з голоду’. Однак, нації витрачають більше як сто мільйонів доларів кожної години на війну!
11. Які достовірні є обіцянки людини на кращий світ?
11 Беручи до уваги цей гнітючий рапорт після століть нагоди, то чи ж можна довіряти обіцянкам людини, що вона розв’яже ці проблеми? Обіцянки людини є такі вірогідні як слова капітана великого лайнера, який сказав: „Я не можу уявити собі жодних обставин через які цей [великий] лайнер міг би потонути... Сучасна технологія суднобудування не дозволить цього”. Один робітник на тому лайнерові сказав пасажирові: „Сам Бог не може затопити цього лайнера”. Однак, те судно, Тайтеник, пішло на дно океану в 1912 році в якій то аварії загинуло 1500 людей! У 1931 році Товариство Народної Освіти в Сполучених Штатах Америки, сказало, що з допомогою освіти, „до 1950 року майже зовсім викоренять злочин”. У 1936 році британський журналіст писав, що „харчі, одяг і приміщення будуть такі некоштовні, як саме повітря” до 1960 року. Чи ви не погодитесь, що дійсності сьогоднішнього становища суперечать їхнім обіцянкам?
Той Якому можна зовсім довіряти
12. Кому ми можемо зовсім довіряти, і яке керівництво Він дав нам?
12 Тому то нам дуже потрібно джерела, якому ми можемо довіряти, що воно допоможе нам пережити цей страхаючий час. Те джерело не може бути людське. Людство вже забродило в такі великі проблеми, що ніяк не може виплутатись з них. Джерело Якому можна зовсім довіряти є Творець людства, Бог Єгова. Він знає чому світ знаходиться в такому становищі, яка є його майбутність, і що Він Сам зробить про це. Він також відкрив цю інформацію в книзі, яку дав нам на керівництво, у Біблії. Про цю книгу у 2 посланні до Тимофія в 3:16, 17 каже: „Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова”.
13. Що Свідки Єгови оцінюють про Біблію?
13 Зауважте ті емфатичні вислови. Боже натхненне Слово направляє. Воно каже нам що є правильне. Воно робить нас зовсім достатніми. Воно зовсім споряджає нас чинити добро. Правда, багато людей не приймають Біблію бути тим чим вона дійсно є — Словом Божим. Але Свідки Єгови вірять, що вона є Боже Слово. (1 Солунян 2:13) Ми є зовсім переконані, що Творець цього благоговійного всесвіту, з його мільярдами галактик і квинтільйонами (число яке пишеться одиницею з вісімнадцятьма нулями) зорей напевно має здібність видати книжку. Він також є здатний зберегти її точність на користь шукачів правди.— 1 Петра 1:25.
14. Як Біблія погоджується із сьогоднішніми дійсностями?
14 Що Боже Слово говорить про довір’я в наші страшні часи? Те що воно говорить зовсім погоджується з сьогоднішніми обставинами. В Єремії 10:23 воно точно каже: „Знаю, Господи [Єгово, НС], я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком”. І в Псалмі 145 (146) в 3 вірші, вона правильно каже: „Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема”.
15. Яку пораду Біблія дає нам відносно довір’я?
15 Боже Слово навіть перестерігає нас, щоб ми не довіряли самим собі, тому що ми недосконалі люди. (Римлян 5:12) В Єремії 17:9 каже, що серце „найлукавіше над все та невигойне”. З цієї причини Приповістей 28:26 каже: „Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований”. Де ми можем знайти цю мудрість? Приповістей 9:10 відповідає: „Страх Господній [Єгови, НС] — початок премудрости, а пізнання Святого — це розум”. Так, тільки мудрість Творця може дати нам керівництво в цих критичних часах. Тому то Приповістей 3:5, 6 радить нас так: „Надійся на Господа [Єгову, НС] всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки”.
Божий погляд світових релігій
16. Яке помилкове припущення роблять світові релігії, так як Фарисеї за Ісусового дня?
16 Ця мудрість від Бога допоможе нам уникати смертельної пастки в яку світові релігії потрапили. Вони гадають, що є праведні через свою релігійність. Цей напрям є подібний до напряму про якого говорить у Луки 18:9 (НС): „Промовив [Ісус] цю притчу також тим, які покладались на себе самих, що були вони праведні”. Один фарисей дякував Богові за те, що він не був грішником, але митник прохав: „Боже, будь милостивий до мене грішного”. Ісус тоді сказав: „Говорю вам, що цей [грішник] повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той [фарисей]. Бо кожен, хто підноситься,— буде понижений, хто ж понижається,— той піднесеться”.— Луки 18:10-14.
17. Як Бог дивиться на зусилля релігій, що є подібні до зусиль фарисеїв?
17 Фарисей не посмирнів перед Богом. По його думці, він був праведний. Але Бог не вважав його за праведного. (Матвія 23:25-28) Це покірний грішник доказався бути людиною про яку Боже Слово говорить у Ісаї 66:2: „При тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом”. Єврейські релігійні провідники не тремтіли над Словом Єгови. Вони ігнорували його. Вони робили все по своєму й думали, що Бог схвалював їх. Але Ісус сказав їм: „Не кожен, хто каже до Мене: ,Господи, Господи!’ увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато-хто скажуть Мені того дня: ,Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили?’ І їм оголошу Я тоді: ,Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!’” — Матвія 7:21-23.
18. Як Бог буде судити релігії які заявляють служити Йому, але які не застосовують Його закони?
18 Ті релігійні провідники в першому столітті не покладались на Бога. Вони покладались на свої власні традиції, які порушували Божі закони. (Матвія 15:3, 9) Тому то Ісус сказав їм: „Ось ваш дім залишається порожній для вас”. (Матвія 23:38) На доказ того, що Бог дійсно покинув їхню єврейську релігію, то в 70 році до н.е., римська армія зовсім знищила їхню столицю Єрусалим. Те саме є правда сьогодні. Релігії цього світу мають свої власні норми для поклоніння, які не є Божі норми. Вони не виконують Його волю, але свою власну. Тому то, в Божих очах, вони чинять беззаконня. (Тита 1:16) На доказ, що Бог уже покинув ці релігії, то нації незабаром знищать їх так як римська армія знищила Єрусалим з його храмом у першому столітті.— Дивіться Об’явлення розділи 17 і 18.
19. Які питання можна запитати відносно релігії?
19 Чи ця оцінка світових релігій не є занадто жорстока? Як же нам бути певними, що незабаром Бог буде судити релігії? Що релігія мусить робити, щоб задовольняти Бога? Чи є якісь історичні прецеденти на доказ, що Єгова охороняє тих, які повернуться до Нього і щиро покоряться Його законам? У наступній статті будемо обговорювати ці питання.
Питання для перегляду
◻ Що сприяє недовір’ю в нашому дні?
◻ Чому оптимізм світу не був правильно скерований?
◻ Кому ми можемо зовсім довіряти, і яке керівництво Він дав нам?
◻ Чому ми не повинні покладатись на себе самих або на інших людей?
◻ Як Бог дивиться на релігії цього світу?
[Ілюстрації на сторінці 11]
Фарисеї заявляли себе бути праведними, але грішний чоловік покірно молився до Бога, щоб Він змилувався над ним.
[Ілюстрація на сторінці 13]
Бог осуджує релігії, які не виконують Його волі так само як Він осуджував іудаїзм у першому столітті коли римська армія знищила Єрусалим.