Правління духівництвом — чи це є відповідь?
ЛЮДИ цілого світу вже втомлені неправосуддям, пригніченням, і політичним зіпсуттям. Вони бажають щось кращого, так як бачимо з їхнього намагання зміни політичних провідників. Але нові провідники дуже рідко коли задоволняють вимогам людей.
Декотрі доходять до висновку, що правління духівництвом буде кращий уряд. Вони вірять, що священики запровадять побожність в урядові справи. Правдоподібно з цим на думці священик Маріон (Пат) Робертсон, який надіявся добитись посади президента США в 1988 р., молився, щоб обирали «побожних людей» на політичну посаду. Але чи це відповідь на потребу краших правителів?
Правління духівництвом у Європі
Протягом середньовіччя, священики мали велику світську владу. Папа римський навіть мав владу коронувати й скидати царів з престолу! У 800 р. до н. е., папа Лев III коронував Карла Великого, імператора Франкської держави Священної Римської імперії. Протягом тисячі років ця імперія складалась із союзу церкви з державою, і протягом тих років священики мали деяку владу над світськими правителями.
На початку 11 століття, папство відігравало керівну роль у Європі. Відносно цього, Колумбійська історія світу (англ.), редагована Джоном Гарратієм і Пітером Гаєм, каже: «Церква була найсильнішим урядом у Європі». У книжці теж каже, що Церква «володіла більшою політичною силою ніж уряд якої-небудь іншої країни Заходу». Як людям жилось під правлінням духівництва?
Ніхто не був вільний визнавати свою власну релігію або висловлювати думки, які не погоджувались з духівництвом. З такої нетерпимості духовенства виникла обстановка страху по цілій Європі. Церква організувала інквізицію, щоб винищувати тих, які відважились непогоджуватись з її поглядами. Людей яких церква визнавала єретиками, приводили перед інквізиторів, які муками примушували їх зізнаватись. Винуватих часто спалювали на ганебному стовпі.
Про правління духівництвом у Іспанії, в Колумбійська історія світу (англ.), каже: «Війни й похідна ідеологія об’єднали загальноприйняту й чванливу арістократію з священиками, які володіли цілковитою владою в державі. Цензурою й інквізицією, спаралізували інтелектуальне життя, якими то засобами карали усіх, які протестували проти офіційної теології або державної політики».
У своїй книжці, Ера віри (англ.), Уїлл Дурант каже: «Беручи до уваги все те чого вимагається від історика й дозволяється християнинові, то інквізицію необхідно покласувати разом з війнами й переслідуванням нашого часу бути найбільшою плямою на історії людства, яку то дикість не знайдете між дикими звіринами». Протягом середньовіччя, правління духівництвом знищувало особисту свободу.
Чи протестантський реформатор, Жан Кальвін, був інакшим від католицького духівництва? Подумайте ж про те що сталось, коли Мігель Сервет утікав від переслідування іспанським духівництвом і коли його заарештували в Женеві, Швейцарії. У Женеві, Кальвін організував общину над якою він з його діячами мали цілковиту владу. Тому що Сервет заперечував істину Трійці, то Кальвін доконав те чого уникнуло інквізицію. Сервета засудили на смерть за єресь і спалили на ганебному стовпі. Кальвін доказався бути таким нетерпимим як католицьке духівництво.
Чи панування духівництва над світською владою здійснило мир для людей Європи? Зовсім ні. Замість миру, люди витерпіли роки воювання, якого священики підбурювали. Папа Урбан II дав початок першому походові й так-то почалась серія війн триваюча 200 років. Крім того, загинуло тисячі чоловіків, жінок, і дітей через те що священики заворушували війну проти людей, по їхній думці єретиків.
Чи правління духівництвом викорінило зіпсуття? Зовсім ні. У книжці Історія сучасного світу (англ.), через Р. Р. Палмера й Джоула Колтона, каже: «Цікаво, гроші зіпсували церкву. Люди не вірили в підкуп; але всім було відомо, що багато високих священиків (так як багато громадських діячів того дня) брали хабар». Люди взагалі нарікали на зіпсуття між духівництвом.
Чи правління духівництвом довело простих людей співчувати одні одним? Зовсім ні. Наприклад, подумайте про те, що сталось коли кардинал Рішельє з Франції здобув цілковиту владу протягом царювання Людовіка XIII. У книжці Історія народів (англ.), редагована Генрієм Каботом Лоджом каже, що Рішельє «грунтував свою політику на зруйнуванні свобод мешканців Франції».
Протягом 17 століття священики часто мали владу над індіанськими містами в Мексіці. Згідно з книжкою Багато Мексік (англ.), через Леслія Сімпсона, священики вважали, що ганебний стовп «був необхідним знаряддям для вкорінення й збереження християнських чеснот, як також покарання за образу проти світської влади».
Отже, з допомогою історичних книг можна бачити, як священики правили над людьми протягом століть. Що ж відкривають ті книги? Надзвичайну зневагу щастя, добробуту, і свобод простих людей. Справді, правління духівництвом доказалось бути нестерпним деспотизмом. Так як Даниїл Дефо написав у своїй книжці Правдивий англієць (англ.): «Зі всіх кар якими людство є прокляте щонайгірша з них — тиранство духівництва».
Очевидно, правління духівництвом не здійснить людству кращого уряду. Якщо ні, то до кого ж нам звернутись? Так як зараз побачимо, відповідь на те запитання є всім доступне.
[Ілюстрація на сторінці 4]
Протестант Кальвін доказався бути таким нетерпимим як католицьке духівництво.
[Відомості про джерело]
З ласки: Trustees of the British Museum