Нам потрібний новий світ

ПОДИВІТЬСЯ на навколишні обставини. Чи вам подобалось те що ви бачите?

У вас можливо є гарний дім у приємній, добреутримуваній місцевості. Ви мабуть заробляєте багато грошей й працюєте при улюбленій роботі. Крім того, ви з вашими улюбленими можливо насолоджуєтесь добрим здоров’ям. Беручи все це до уваги, ви почуваєте себе досить безпечними й щасливими.

Але подумайте про інші місцевості, інші частини вашої країни або про інші країни. Подивіться на цілий світ. Чи вам подобалось, те що ви бачите? Чи люди задоволені, живуть у мирі й в достатку?

Так як декотрі передрікали раніше в цьому столітті, наука мала викоренити всі великі хвороби, постачити всім людям вдосталь харчів, зробити оточення стійким, поліпшити його, і впровадити еру миру. Але в дійсності що сталось?

Легко бачити, що мир ухиляється нашої планети. «Ще з біблійних часів, людям наказували перековувати мечі на лемеші,— пише Майкл Реннер у Стан світу в 1990 році (англ.).— Така порада ще ніколи не була такою відповідною. Безжалісна погоня, щоб здобути військової потужності, привело людство до краю знищення».

Багато говориться про громадянський розбрати й війни, які пустошать багато країн світу. З одного джерела довідуємось, що в 1988 р. воювалось 22 війниa. Скільки людей померло в тих війнах? До того року, «всіх людей вбитих у всіх війнах, які ще воювались у 1988 р. було 4 645 000. Сімдесят шість процентів убитих були з цивільного народу»,— було сказано в Сент-Луїс пост діспач (англ.).

Чи теперішні світові події вказують на спокійний майбутній світ? «Поширюються чутки, що холодна війна вже є в стані ослаблення й ми знову маємо нагоду розквітатись. Але подивіться ще раз,— каже стаття в Сан-Хосе меркурі ньюс, з Каліфорнії, США.— У слаборозвинених країнах, війна бушує з малою надією на примирення. Це невідомі війни. Це війни, які загострюють суперництво урядів проти їхніх власних підданих. Криваві громадянські боротьби через власність землі, релігію, технічні й племінні розбіжності, політичну силу, а навіть наркотики... від Африканського мису до південно-східної Азії, через війну мільйони людей втікають з їхніх домів. Урожай не насаджують, атакують установи здоров’я, нищать худобу, брутально вбивають батьків перед їхніми дітьми, десятилітніх хлопців роблять носильниками а тоді вояками, гвалтують молодих дівчат. У цих здебільше забутих країнах, війна залишила по собі крах і громадянське безладдя з яких ці суспільства можливо ніколи не відновляться... Дослідження виявляє, що в 1980 роки бушувало більше війн від якого-небудь іншого десятиліття в історії».

Багато людей, які вибираються до більш розвинених країн, знаходять мир зруйнований загрозою насильного злочину. «У [Сполучених Штатах Америки] злочин продовжувався протягом 1980 років, незважаючи на передрікання його полегшення,— було сказано в Юнайтед Стейтс ньюс енд уорлд ріпорт.— У звичайному році: Буває 8,1 мільйона випадків такого серйозного злочину як душогубство, напад і грабіж... Нас найбільше мучить поширення й непередбачливість цього кровопролиття. Громадян постійно переслідують. США комітет статистики правосуддя підраховує, що 83 проценти дітей тепер 12 років віку стануть жертвою дійсного насильства, якщо злочин буде продовжуватись теперішньою нормою... Злочинців у суспільстві не карають негайно. У цілій країні, поліція розв’язує тільки один із 5 серйозних випадків злочину». Подібна ситуація існує в інших країнах світу. Загальна асамблея ООН говорить про «зростання кількості й серйозності злочину в багатьох країнах світу».

Навіть коли б війна, зброя, і злочин негайно зникли в світі, то життя таки не буде безпечне. «Гнітюча вбогість, дуже поширені хвороби, значна неписьменність характеризують сотні мільйонів людей в слаборозвинених країнах,— каже інститут Уорлдуатч у рапорті Стан світу в 1990 році​— Все людство — заможне чи вбоге, військово-потужне чи слабке — дивиться в обличчя безприкладному спустошенню оточення».

Так, самі системи для підтримання життя від яких люди є залежні вже знищуються. «Взагалі світ тепер є в гіршому становищі [ніж у 1970 році],— пише редактор Пол Гоффман у журналі Дисковер.— Смітники переповняються. Гази нагрівають атмосферу. Шар озону довкола планети тоншає. Пустині поширюються, а тропічні джунглі зморщуються. Щогодини зникає 17 видів рослин і тварин».

Додайте до цього постійне забруднення землі й води, постійний ріст світового населення, через яке вимощують і забудовують усе більше й більше продуктивної землі, а це доводить до зникнення все більше й більше видів тварин і рослин. Подумайте про збільшаючий брак прісної води й проблему з кислотним дощем. Додайте ще дуже забруднене повітря, яке загрожує здоров’ю, і проблеми з хімічними відходами. Усе це призводить до нещастя людству. Усім нам, де б ми не жили, потрібні повітря, харчі, вода, і сирові матеріали для існування. Вони потрібні нам незабруднені і в достачі. Уже, «для недостачі, 1980 десятиліття доказалось бути страшенним нещастям, час убогих потрібних харчів і збільшуючої смертності»,— каже книжка Стан світу в 1990 році.

Тому що людству загрожують такі небезпеки, то чи хтось може заперечити, що новий світ є дуже потрібний? Але чи такий світ є можливий? З якого джерела прийде той новий світ? Які перепони перше потрібно подолати, щоб наша планета стала дійсно небезпечною й процвітаючою? Давайте побачимо.

[Примітка]

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 4]

WHO photo by P. Almasy