Чи світовий мир вже близький?

ПРОТЯГОМ історії було чимало мирових планів і різних проголошень миру. На жаль, здається, було й стільки війн, що зводили мирові договори до нуля. Щодо угод і декларацій миру, більшість людей дійшли до висновку, що не годиться занадто довіряти їм.

Проте, протягом кількох минулих років, багато спостерігачів і газетних аналітиків починають спостерігати нові розвитки. Вони висловлюють можливість, що, незважаючи на місцеві проблеми, цього разу вже можливо поклали основи на світовий мир. «Існує більша можливість на мирне полагодження конфліктів, ніж у який-небудь рік по закінченню другої світової війни»,— сказав Стокгольмський міжнародний інститут миру. Відомий кореспондент, зважаючи на швидкозмінні події в Східній Європі, сказав: «Мир на землі здається є більш можливий тепер, ніж коли-небудь після другої світової війни». Навіть журнал Бюлетень науковців атомної фізики (англ.) погоджується з цією думкою. У 1988 році стрілку знаменитого годинника дня загибелі переставили назад від трьох до шістьох хвилин до півночі, а тоді в квітні 1990 року — аж до десятьох хвилин.

Перед вибухом війни на Середньому Сході, усе це викликало багато оптимізму і почуття добробуту. Навіть як спалахнула війна, багато людей казали, що холодна війна й гонка озброєнь між супердержавами вже закінчилися. Дехто будує надії на гроші, яких уряди заощадять через зменшені військові витрати. Чи може бути, що вже настав час тривалого миру? Чи народи дійсно учаться «мечі свої перекувати на лемеші, а списи свої — на серпи»? (Ісаї 2:4). Що факти дійсно показують?

Забуті війни

«Припинення холодної війни і недавнє зменшення напруженості між Сходом а Заходом довело декого до висновку, що мир уже став денним порядком»,— каже лондонський Економіст. «Це неправда. Хоч світ позбувся одної великої причини на напруженість, то ще існує багато малих». Що це є ці «малі» напруження або сутички?

Лабораторія дослідження миру імені Лентза, самостійна дослідницька організація в Сполучених Штатах, повідомляє, що у вересні 1990 року, принаймні 15 війн бушували кругом світу. До цього числа не ввійшла Іракська окупація Кувейту, тому що в звіті тільки враховували війни, в яких до того часу кожного року гинуло принаймні сто тисяч людей. Деякі з тих війн уже воюються понад 20 років. Разом у всіх цих війнах загинуло 2 900 000 людей, більшість цивільного народу. До цього числа входять і ті, які згинули в найкривавіших війнах, припинених попереднього року, як наприклад в Уганді, Афганістані й в конфлікті між Іраном й Іраком.

Майже три мільйони людей було вбито, тоді як за загальною думкою світ знаходиться в мирі! Саме це є трагічне. Але більшою трагедією є те, що більшість цих війн воюються майже непомічено, яких світ не оплакує. Їх можна називати забутими війнами, тому що більшість з них — державні перевороти, громадянські війни, революції — воюються в країнах, що розвиваються. Більшість людей багатих індустріальних країн не звертають уваги на те, що пів мільйона людей було вбито в Судані, або третина мільйона в Анголі. По суті, декотрі люди кажуть, що після другої світової війни світ знаходиться в безприкладній порі миру, тому що не було війни між розвиненими країнами і, незважаючи на велике напруження й накопичування зброї, війна не виникла між супердержавами.

Чи є надія на мир?

Якщо мир значить тільки відсутність світової ядерної війни, то хтось можливо буде казати, що народи світу вже мали успіх у намаганні здійснити мир. Політика Взаємознищення досі стримала супердержави. Але чи це справжній мир? Як це може бути мир, коли люди живуть під постійною загрозою від раптового й цілковитого знищення? Як же нам говорити про мир, коли кругом світу життя дуже багатьох людей є зіпсовані, їхні засоби для існування — знищені, а надії на цілеспрямоване життя руйнуються війнами, великими й малими?

Лауреат Нобелівської премії, Елі Уїсел, написав: «Від прадавніх часів, люди говорять про мир, але не досягають його. Чи просто нам бракує життєвого досвіду? Ми говоримо про мир, але ведемо війну. Іноді навіть ведемо війну в ім’я миру... Війна можливо вже так зв’язана з історією, що усунути її неможливо».

Недавно війна на Середньому Сході знову розгромила необгрунтовану надію на мир. Чи можливо, що людство просто-таки шукає миру від неправильного джерела?

[Ілюстрація на сторінці 3]

«Це покоління людей на землі, можливо, бачитиме прибуття неповоротної ери миру в історії цивілізації». — Президент СРСР Михайло Горбачов під час переговорів у Вашінгтоні (столиця США) у травні 1990 року.

[Відомості про джерело]

UPI/Bettmann Newsphotos

[Ілюстрації на сторінці 4]

«Новий світ свободи лежить перед нами.., світ, в якому триватиме мир, в якому торгівля матиме совість і в якому все, що здається можливим, стане можливим». — Президент США Джордж Буш під час світових економічних переговорів у Х’юстоні, Техас, США, в липні 1990 року.

[Відомості про джерело]

UPI/Bettmann Newsphotos

«Перешкоди, які колись обмежували людей і ідей, вже руйнуються. Європейці вирішують свою долю. Вони за свободу. Вони за економічну незалежність. Вони за мир». — Декларація НАТО під час переговорів у Лондоні, Англії, в липні 1990 року.