Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
© 2024 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
1—7 ЛИПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 57—59
Єгова розладнує плани тих, хто чинить опір його народу
bt 220, 221, абз. 14, 15
«Навіть у найвіддаленіших куточках землі»
14 Степан сміливо проповідував аж до своєї смерті від рук жорстоких ворогів (Дії 6:5; 7:54—60). Через «сильне переслідування» всі учні, крім апостолів, розпорошились по Юдеї і Самарії. Але це не зупинило працю свідчення. Пилип пішов до Самарії та «проповідував там про Христа». Його служіння принесло чудові результати (Дії 8:1—8, 14, 15, 25). Крім того, «учні, які розпорошилися через гоніння, що почалося після вбивства Степана, дійшли аж до Фінікії, Кіпру та Антіохії, але ділилися звісткою лише з юдеями. Проте серед них були люди з Кіпру та Кірени, які прийшли до Антіохії і почали звіщати добру новину про Господа Ісуса грекомовним людям» (Дії 11:19, 20). Так поширювалась звістка про Царство.
15 Щось подібне відбулось у Радянському Союзі. Наприклад, у 1950-х роках тисячі Свідків Єгови вислали в Сибір. Їх поселили в різних місцях, і завдяки цьому добру новину почуло дуже багато людей у тому краї. Навряд чи стільки Свідків змогли б знайти кошти, щоб поїхати звіщати добру новину за 10 000 кілометрів від свого дому. Однак їх вивезли за наказом уряду. Ось що сказав один брат: «Вийшло, що сама влада постаралась, аби тисячі щирих людей у Сибіру пізнали правду».
Духовні перлини
w23.07 18, 19, абз. 16, 17
«Будьте стійкими, непохитними»
16 Робімо непохитним своє серце. У Псалмі 57:7 цар Давид запевнив Єгову, що ніколи не перестане його любити. Він співав: «Серце моє непохитне, Боже». Наше серце теж буде непохитним, якщо ми повністю покладатимемось на Єгову. (Прочитайте Псалом 112:7.) Повернімося до випадку, який стався з братом Робертом. Коли лікар сказав йому, що в операційній про всяк випадок триматимуть кров, Роберт, не роздумуючи, відповів, що якщо йому не гарантують безкровної операції, то він одразу ж піде з лікарні. Пізніше він сказав: «У той момент я був абсолютно спокійним і не мав жодних сумнівів».
17 Роберт вирішив, як поведеться в такій ситуації, ще задовго до того, як попав у лікарню. Завдяки чому він залишився непохитним? По-перше, він мав сильне бажання догоджати Єгові. По-друге, він добре розумів, що життя і кров є святими, адже свого часу ретельно дослідив цю тему. І по-третє, він був переконаний, що Єгова винагородить його за послух. Приклад Роберта показує, що наше серце може залишатися непохитним навіть під час найважчих випробувань.
8—14 ЛИПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 60—62
Єгова захищає нас і дає почуття безпеки й стабільності
it-2 1118, абз. 7, англ.
Башта
Переносне значення. Ті, хто з вірою покладається на Єгову і слухається його, почуваються в безпеці. Цар Давид співав про Єгову: «Ти мій сховок, міцна башта, яка захищає мене від ворогів» (Пс 61:3). Якщо людина розуміє значення Божого імені, покладається на це ім’я і шанує його своїм життям, то в неї немає підстав боятися, адже «ім’я Єгови — міцна башта, втікає до неї праведник і знаходить захист» (Пр 18:10; пор. 1См 17:45—47).
it-2 1084, абз. 8, англ.
Намет
У кількох випадках слово «намет» має ще інше переносне значення. Намет був місцем для відпочинку і сховку (Бт 18:1). З огляду на звичаї, пов’язані з гостинністю, людина, яку запрошували до намету, могла сподіватися, що про неї подбають і поставляться до неї з повагою. Тому, коли в Об’явлення 7:15 говориться, що Бог «розтягне над ними [великим натовпом людей] свій намет», то мається на увазі, що він дбатиме про них і захищатиме їх (Пс 61:3, 4). Ісая описує приготування, які має зробити символічна дружина Бога, Сіон, для синів, яких народить. Їй було сказано: «Розшир свій намет» (Іс 54:2). Отже, вона мала збільшити місце, в якому її діти почувалися б безпечно.
w02 15.4 16, абз. 14
Божі закони служать нашому благу
14 Божий закон незмінний, а це додає впевненості. У бурхливі часи, в які ми живемо, Єгова залишається твердинею стабільності, оскільки є вічним Богом (Псалом 90:2). Він сказав про себе: «Я, Господь, не змінююся» (Малахії 3:6). Записані в Біблії Божі норми абсолютно надійні, чого не скажеш про «пливуни» людських ідей, які постійно змінюються (Якова 1:17). Наприклад, упродовж багатьох років психологи пропагували поблажливе виховання дітей, але згодом деякі фахівці змінили думку й визнали, що їхні поради з цього приводу були помилкові. Світські норми і вказівки щодо виховання постійно змінюються, немов хвилі, гнані вітром. Слово ж Єгови — незмінне. Вже багато сторіч Біблія дає поради про те, як з любов’ю виховувати дітей. Апостол Павло писав: «Батьки,— не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому» (Ефесян 6:4). Як же підкріпляє усвідомлення того, що на норми Єгови можна покладатися — вони не зміняться!
Духовні перлини
w06 1.6 11, абз. 7
Цікаві думки з книги Псалмів (книга друга)
62:12. Бог не залежить від жодного джерела енергії. Він сам є джерелом сили. Тож «сила — у Бога».
15—21 ЛИПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 63—65
«Твоя віддана любов ліпша за життя»
w01 15.10 15, 16, абз. 17, 18
Хто відлучить нас від любові Божої?
17 Наскільки важливою є Божа любов для вас? Чи ви вважаєте так, як Давид, котрий написав: «Ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють! Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати»? (Псалом 63:4, 5). І справді, чи цей світ може запропонувати нам щось ліпше за Божу любов та віддану дружбу? Наприклад, чи гонитва за вигідною світською кар’єрою ліпша від душевного миру й щастя, які зумовлені близькими стосунками з Богом? (Луки 12:15). Деякі християни поставали перед вибором — зректися Єгови чи загинути. Це сталося з багатьма Свідками Єгови в нацистських концтаборах під час Другої світової війни. За невеликим винятком, наші християнські брати вирішували перебувати в любові Бога, воліючи померти, коли не було іншого вибору. Ті, хто вірно й віддано перебував у його любові, неодмінно отримають від Бога вічне майбутнє, а світ цього нам дати не може (Марка 8:34—36). Проте у вічне життя входить щось більше.
18 Хоча жити вічно без Єгови неможливо, уявіть собі, яким же животінням було б воно без нашого Творця — беззмістовним і порожнім. У ці останні дні Єгова дав своєму народу приємну працю. Тому будьмо певні: коли Єгова — Бог величних намірів — дасть вічне життя, ми дізна́ємося про силу-силенну цікавих справ і зможемо їх виконувати (Екклезіяста 3:11). Попри всі дослідження протягом незліченних майбутніх тисячоліть ми ніколи повністю не збагнемо «глибини багатства, і премудрости, і знання Божого» (Римлян 11:33).
w19.12 28, абз. 4
«За все дякуйте»
Нам треба бути особливо вдячними Богові. Звичайно, у вас час від часу з’являються думки про те, скільки духовних і фізичних дарів він давав у минулому і продовжує давати тепер (Повт. 8:17, 18; Дії 14:17). Але замість того щоб лише коротко подумати про те, який добрий Єгова, старайтеся виділяти час на глибокі роздуми про всі благословення, які Бог зливає на вас і ваших близьких. Розмірковуючи про великодушність свого Творця, ви будете ще більше вдячними йому і ще сильніше відчуєте, наскільки він вас любить і цінує (1 Ів. 4:9).
w15 15.10 24, абз. 7
Роздумуй над духовними істинами
7 Для читання іноді не потрібно особливих зусиль, але роздуми вимагають зосередженості. Наш недосконалий мозок схильний переключатися на легші завдання. Отже, найкраще роздумувати, коли ти відпочив і перебуваєш у затишній обстановці, в якій тобі ніщо не заважає. Псалмоспівець роздумував на ліжку вночі, коли йому не спалося (Пс. 63:6). Ісус, який мав досконалий розум, знав, наскільки ліпше роздумувати і молитися в тихих місцях (Луки 6:12).
w09 15.7 16, абз. 6
Наслідуймо Ісуса, навчаючи з любов’ю
6 Нам подобається говорити про те, що ми любимо. Розповідаючи про щось дороге нашому серцю, ми оживляємося, в нашій поведінці видно за́пал і сердечність. Так ми поводимось особливо тоді, коли говоримо про любу нам людину. Зазвичай ми прагнемо поділитися з іншими тим, що знаємо про неї. Ми хвалимо і захищаємо її, пишаємося нею. Ми робимо так, бо хочемо, щоб ця людина з її рисами подобалась іншим так само, як вона подобається нам.
Духовні перлини
w07 15.11 15, абз. 6
Чи ви є відсвіженням для інших?
Зруйнувати будинок значно легше, ніж побудувати. Своєю мовою ми теж можемо пригнічувати або підбадьорювати. Ми недосконалі, і кожен з нас має вади. Цар Соломон сказав: «Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила» (Екклезіяста 7:20). Тому дуже легко помічати чужі недоліки та саркастичними зауваженнями «руйнувати» інших (Псалом 64:3—5). Але для того щоб когось підбадьорити, потрібно докладати зусиль.
22—28 ЛИПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 66—68
Єгова щодня носить наші тягарі
w23.05 12, абз. 15
Як Єгова відповідає на наші молитви
15 Рідко коли після молитви відбувається щось дивовижне. Але Єгова завжди робить для нас рівно стільки, скільки потрібно, аби ми залишалися йому вірними. Нам у свою чергу слід вчитися помічати, як він відповідає на наші молитви. Сестрі на ім’я Йоко здавалося, що Єгова її не чує. Тож вона почала записувати всі свої прохання. Через деякий час, переглядаючи записи, Йоко зрозуміла, що насправді Єгова відповів майже на всі її молитви, навіть на ті, про які вона й сама вже забула. Тож кожному з нас варто час від часу робити паузу і задумуватись над тим, як Єгова відповідав на наші молитви (Пс. 66:19, 20).
w10 1.12 23, абз. 6
Підтримуйте одиноких батьків
Єгова надихнув своїх вірних служителів записати священні пісні, або псалми, котрі ізраїльтяни могли співати під час поклоніння Єгові. Вдів та сиріт дуже підбадьорювали ці натхнені Богом пісні. Вони нагадували їм, що Єгова є їхнім «батьком» і «суддею», котрий завжди готовий підтримати (Псалом 68:6; 146:9). Нам теж варто потішати й підбадьорювати одиноких батьків, і наші слова можуть закарбуватися в їхній пам’яті на роки. Одинока мати, на ім’я Рут, досі з теплотою пригадує, як 20 років тому її похвалив один досвідчений християнин, котрий теж має дітей. Він сказав: «Ти справді хороша мати для своїх двох синів. Не опускай рук». Рут пригадує: «Його слова дуже підняли мене на дусі». Дійсно, «язик лагідний — то дерево життя» (Приповістей 15:4). Іноді ми собі й не уявляємо, наскільки позитивно добрі слова можуть вплинути на одиноких батьків. Подумайте, за що саме ви можете щиро похвалити одинокого батька чи матір.
w09 1.4 31, абз. 1
Батько сиротам
«СИРОТАМ батько... то Бог у святому мешканні Своїм» (Псалом 68:6). Ці натхнені слова містять зворушливу істину — Бог Єгова уважний до потреб знедолених. Його турбота про дітей, котрі втратили когось із батьків, виявлялася в даному ізраїльтянам Законі. Розгляньмо першу біблійну згадку про сиріт, яка міститься у Вихід 22:21—23.
w23.01 19, абз. 17
Успіх під час випробувань
17 Прочитайте Псалом 40:5. Мета альпіністів — досягти вершини гори. Але дорогою вони часто зупиняються, щоб помилуватися краєвидами. Нам теж варто час від часу робити паузу й роздумувати про те, як Єгова підтримує нас у наших випробуваннях. У кінці кожного дня запитуйте себе: «Як Єгова благословляв мене сьогодні? Як він допомагає мені зносити мої труднощі?» Спробуйте побачити принаймні одне благословення.
Духовні перлини
w06 1.6 10, абз. 4
Цікаві думки з книги Псалмів (книга друга)
68:19 (Хом.). Хто були ті «люди у подарунок»? Це були чоловіки з-поміж взятих у полон під час завоювання Обіцяної землі. Пізніше таких чоловіків призначили допомагати левитам в їхньому служінні (Ездри 8:20).
29 ЛИПНЯ — 4 СЕРПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 69
Події з життя Ісуса, передречені в 69-му Псалмі
w11 15.8 11, абз. 17
Вони чекали приходу Месії
17 Месію безпідставно зненавидять (Пс. 69:5). Апостол Іван навів слова Ісуса: «Якби я не виконав серед них діл, яких ще ніхто не чинив, вони не мали б гріха. Проте вони бачили мої діла, та все ж зненавиділи і мене, і мого Батька. А сталося це, щоб виконались слова, записані в їхньому Законі: “Вони безпідставно зненавиділи мене”» (Ів. 15:24, 25). Слово «Закон» часто стосується Писань у цілому (Ів. 10:34; 12:34). З Євангелій чітко видно, що Ісуса ненавиділи, особливо єврейські релігійні провідники. Крім того, Христос сказав: «Світ не має підстав вас ненавидіти; він ненавидить мене, бо я свідчу, що його діла — злі» (Ів. 7:7).
w10 15.12 8, абз. 7, 8
Виявляймо ревність у правдивому поклонінні
7 Одна подія з життя Ісуса переконливо показала глибину його ревності. Це сталося на початку Ісусового служіння, в період Пасхи 30 року н. е. Ісус з учнями прийшов до Єрусалима і побачив у храмі «людей, які продавали биків, овець і голубів... і тих, хто сидів та розмінював гроші». Як зреагував Ісус і яке враження це справило на його учнів? (Прочитайте Івана 2:13—17).
8 Дії і слова Ісуса в тому випадку, безумовно, нагадали учням пророцтво з Давидового псалма: «Ревність до дому Твойого з’їдає мене» (Пс. 69:10). Чому? Тому що вчинок Ісуса був пов’язаний з великим ризиком і небезпекою. Адже за безсоромною торгівлею у храмі стояли тодішні релігійні провідники — священики, книжники та інші. Викривши і розладнавши їхні плани, Ісус протиставив себе тодішньому релігійному устрою. Як учні чітко усвідомили, він виявив «ревність до дому» Бога, а саме ревність у правдивому поклонінні. А що таке ревність? Чи вона відрізняється від нагальності?
g95 22.10 31, абз. 4, англ.
Коли розривається серце...
Дехто стверджує, що причиною смерті Ісуса Христа був розрив серця, адже про Ісуса пророкувалося: «Зневага розірвала моє серце, і рана моя невиліковна» (Псалом 69:20). Чи ці слова слід розуміти буквально? Цілком можливо, тому що в останні години свого життя Ісус зазнав жахливих мук — не лише фізичних, але й емоційних (Матвія 27:46; Луки 22:44; Євреїв 5:7). Крім того, цим можна пояснити, чому з рани Ісуса потекла «кров з водою», після того як його бік прокололи списом. Можливо, розрив серця або великої кровоносної судини призвів до витоку крові в грудну порожнину або в перикард — щільний мішок, в якому розташоване серце і в якому є певна рідина. Прокол в будь-якому з цих місць міг призвести до виділення речовини, схожої на «кров з водою» (Івана 19:34).
it «Отруйна рослина»
У пророцтві про Месію згадувалось, що його нагодують «отрутою», або «отруйною рослиною» (Пс 69:21, прим.). Перед тим як Ісуса Христа прибили до стовпа, йому дали вина, змішаного з жовчю. Скуштувавши, Ісус відмовився від цього дурманного напою, який, очевидно, мав полегшити його біль. Матвій (27:34), описуючи сповнення цього пророцтва, використав грецьке слово холе́ («жовч»), яке також вживається у грецькій Септуагінті в Псалмі 69:21. Однак у Євангелії від Марка згадується мирра (Мр 15:23), на основі чого з’явилась думка, що в цьому випадку «отруйна рослина» або «жовч» — це «мирра». Могло бути й так, що дурманний напій містив і жовч, і мирру.
Духовні перлини
w99 15.1 18, абз. 11
Підійміть вірні й віддані руки в молитві
11 Багато людей моляться тільки, аби щось просити; втім наша любов до Бога Єгови повинна спонукувати нас дякувати йому та вихваляти його як в особистих, так і в прилюдних молитвах. «Ні про що не турбуйтесь,— написав Павло,— а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі» (Филип’ян 4:6, 7). Так, окрім благань і прохань, ми повинні виражати Єгові подяку за духовні й матеріальні благословення (Приповістей 10:22). Псалмоспівець говорив: «Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому» (Псалом 50:14). Давид також благоговійно виспівував ці зворушливі слова: «Я піснею буду хвалити Ім’я Боже, співом вдячним Його величатиму!» (Псалом 69:31). Чи ж нам не слід робити те саме в прилюдних та особистих молитвах?
5—11 СЕРПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 70—72
Розповідайте про Божу силу «поколінню прийдешньому»
w99 1.9 18, абз. 17
Молоді люди, тренуйте своє чуття!
17 Щоб уникати пасток Сатани, потрібно самому постійно пильнувати — а інколи мати велику мужність. До того ж часом ви можете відчувати, що не ладите не тільки зі своїми однолітками, але й з усім світом. Псалмоспівець Давид молився: «Ти... Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого! Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого,— і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої» (Псалом 71:5, 17). Давида знали за його мужність. Але коли він розвинув її? У юному віці! Навіть ще до славетного двобою з Ґоліятом Давид виявив надзвичайну мужність, коли захищав отари свого батька,— вбивши як лева, так і ведмедя (1 Самуїла 17:34—37). Проте Давид за кожну виявлену ним хоробрість віддавав усю хвалу Єгові, називаючи Його ‘охороною своєю від юнацького віку свого’. Давидова здатність покладатися на Єгову підготувала його до різних випробувань. Ви також переконаєтесь: якщо будете покладатися на Єгову, він дасть вам мужність і силу, щоб ‘перемогти світ’ (1 Івана 5:4).
g04 8.10 23, абз. 3
Як ми повинні ставитися до людей похилого віку?
Псалмоспівець просив: «Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене» (Псалом 71:9). Бог не «кидає» своїх вірних слуг, навіть якщо їм самим здається, що вони стали некорисними членами суспільства. Псалмоспівець не почував себе покинутим своїм Творцем, натомість усвідомлював, що в старості йому треба ще більше покладатись на нього. Єгова винагороджує своїх слуг за вірність, допомагаючи їм протягом усього їхнього життя (Псалом 18:26). Дуже часто для цього він використовує співхристиян.
w14 15.1 23, абз. 4, 5
Служіть Єгові, поки не прийшли злі дні
4 Старші досвідчені особи можуть поставити собі важливе запитання: «Що я буду робити зі своїм життям, поки ще маю трохи сил та енергії?» У вас, християн з великим досвідом, є нагоди, яких не мають інші. Ви можете передавати молоді свої знання про Єгову і зміцнювати інших своїми розповідями про благословення, які мали в служінні Богові. Цар Давид молився про такі нагоди. Він написав: «Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого... Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде — про чини великі Твої» (Пс. 71:17, 18).
5 Як вам ділитися мудрістю, набутою за багато років? Ви можете запрошувати до себе молодших Божих служителів для підбадьорливого спілкування. Чому б вам не піти з ними в проповідування, щоб вони побачили радість, яку ви відчуваєте в служінні Єгові? У стародавні часи Елігу сказав: «Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття» (Йова 32:7). Апостол Павло заохотив досвідчених християнок підбадьорювати інших словами і прикладом. Він написав: «Жінки похилого віку нехай... навчають добра» (Тита 2:3).
Духовні перлини
it-1 768, англ.
Євфрат
Кордон краю, відведеного Ізраїлю. Укладаючи угоду з Авраамом, Єгова пообіцяв дати його потомству край «від єгипетської ріки до великої ріки, ріки Євфрат» (Бт 15:18). Пізніше він повторив цю обіцянку ізраїльському народу (Вх 23:31; Пв 1:7, 8; 11:24; ІсН 1:4). У 1 Хронік 5:9 сказано, що ще до правління Давида землі деяких нащадків Рувима «тягнулися аж до краю пустелі, що біля ріки Євфрат». Але оскільки Євфрат лежить на відстані приблизно 800 км, якщо йти «на схід від Гілеаду» (1Хр 5:10), то рувимівці, мабуть, розширили свої володіння на Сх. від Гілеаду до краю Сирійської пустелі, яка тягнулась до річки Євфрат. (В інших перекладах цей фрагмент з 1 Хронік 5:9 звучить так: «до входу в пустелю на цьому боці Євфрату», RS; «до ввіходу в пустиню, що тягнеться до ріки Евфрата», Кул.) Тож, імовірно, вперше обіцянка Єгови повністю сповнилась за часів правління Давида і Соломона, коли у володіння Ізраїля увійшло арамейське царство Цова, і кордон ізраїльського краю досягнув берегів річки Євфрат, очевидно на Пн. Сирії (2См 8:3; 1Цр 4:21; 1Хр 18:3—8; 2Хр 9:26). Євфрат мав важливе значення, тому часто його названо просто «Ріка» (ІсН 24:2, 15; Пс 72:8).
12—18 СЕРПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 73, 74
Якщо заздриш тим, хто не служить Богу
w20.12 19, абз. 14
Єгова підтримує тих, хто знеохотився
14 Автор 73-го Псалма був левітом. Завдяки цьому він мав честь служити у місці поклоніння Єгові. Усе ж навіть він в якийсь період свого життя знеохотився. Чому? Він почав заздрити неправедним і пихатим людям. Але не через те, що вони робили все, що їм заманеться, а через те, що вони жили в достатку (Пс. 73:2—9, 11—14). На перший погляд, у них було все — багатство, задоволення і жодних клопотів. Їхній примарний успіх настільки знеохотив псалмописьменника, що він сказав: «Справді, даремно беріг я чистим своє серце та в невинності омив руки свої». Немає сумніву, що його духовності загрожувала серйозна небезпека.
w20.12 19, 20, абз. 15, 16
Єгова підтримує тих, хто знеохотився
15 Прочитайте Псалом 73:16—19, 22—25. Левіт «прийшов у величну Божу святиню». Там, очевидно серед одновірців, він зміг спокійно і з молитвою обдумати свою ситуацію. Зрештою він зрозумів, що його погляд був нерозсудливий і що він ступив на небезпечну дорогу, яка могла відвести його від Єгови. Він також зрозумів, що неправедні стоять «на слизькому» і їх чекає «страшний кінець». Коли цей левіт подивився на все очима Єгови, він позбувся заздрості і переборов знеохочення. У його серці знову оселилися мир і радість. Він сказав: «Поки в мене є [Єгова], я не хочу більше нічого на землі».
16 Чого ми вчимося. Не варто заздрити неправедним людям, які на перший погляд живуть у достатку. Їхнє щастя несправжнє і тимчасове, у них немає майбутнього (Еккл. 8:12, 13). Така заздрість веде до знеохочення і загрожує нашій духовності. Якщо ви помічаєте, що починаєте заздрити примарному успіху неправедних, робіть те, що робив левіт. Дотримуйтеся Божих порад і перебувайте в товаристві тих, хто виконує волю Єгови. Якщо Єгова буде для вас найбільшою радістю, ви будете по-справжньому щасливі і не зійдете з дороги, яка веде до «справжнього життя» (1 Тим. 6:19).
w14 15.4 4, абз. 5
Наслідуйте віру Мойсея
5 Що допоможе вам чинити опір прагненню мати «тимчасове задоволення від гріха»? Не забувайте, що грішні втіхи скороминущі. Намагайтесь бачити очима віри, що «світ минається, і його прагнення» (1 Ів. 2:15—17). Роздумуйте над тим, що станеться з нерозкаяними грішниками. Вони стоять «на слизькому», і «страшний буде їхній кінець» (Пс. 73:18, 19, «Переклад нового світу», англ.). Коли відчуваєте спокусу вчинити гріх, запитайте себе: «Якого майбутнього я прагну?»
w13 15.2 25, 26, абз. 3—5
Нехай ніщо не перешкодить тобі отримати славу
3 Псалмоспівець висловив упевненість, що Єгова триматиме його у своїй правиці і приведе до справжньої слави. (Прочитайте Псалом 73:23, 24). Як Єгова це робить? Він веде своїх смиренних служителів до слави в тому розумінні, що схвалює їх і обдаровує різними благословеннями. Приміром, Бог благословляє цих служителів розумінням його волі (1 Кор. 2:7). Єгова наділяє всіх, хто слухається його і дотримується його слова, честю мати з ним близькі стосунки (Як. 4:8).
4 Також Бог доручає своїм служителям чудовий скарб — християнське служіння (2 Кор. 4:1, 7). І це служіння веде до слави. Своїх поклонників, які виконують таке почесне служіння на хвалу Єгові та на користь іншим, він запевняє: «Я шаную тих, хто шанує Мене» (1 Сам. 2:30). Такі християни мають добре ім’я в Єгови і хорошу репутацію в очах Божих служителів (Прип. 11:16; 22:1).
5 А що чекає на тих, хто «надіється на Господа, та держиться дороги Його»? У Біблії міститься обіцянка: «Піднесе Він [Єгова] тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні» (Пс. 37:34). Служителі Єгови з нетерпінням чекають сповнення чудової надії на вічне життя (Пс. 37:29).
Духовні перлини
it-2 240, англ.
Левіафан
У 74-му Псалмі описується, що Єгова робив задля спасіння свого народу; у віршах 13 і 14 символічною мовою описується визволення Ізраїля з Єгипту. Тут вислів «морські чудовиська [євр. таннінı́м, мн. від таннı́н]» вживається паралельно зі словом «левіафан». Вислів «розтрощив голови левіафану», мабуть, стосується нищівної поразки, завданої фараону і його війську під час виходу ізраїльтян з Єгипту. В арамейських таргумах замість вислову «голови левіафана» тут вживається вислів «сильні фараона». (Пор. Єз 29:3—5, де фараона прирівняно до «великого морського чудовиська» посеред потоків Нілу; див. також Єз 32:2.) В Ісаї 27:1 левіафан («дракон», LXX), очевидно, символізує імперію або організацію, яка діє в міжнародному масштабі і підкоряється тому, кого названо «змієм» і «драконом» (Об 12:9). Це пророцтво стосується відновлення Ізраїля, тож покарання левіафана має стосуватись Вавилону. А втім, у віршах 12 і 13 згадуються також Ассирія і Єгипет. Тож, судячи з усього, «левіафан» у цьому уривку стосується міжнародної організації або імперії, яка чинить опір Єгові і його служителям.
19—25 СЕРПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 75—77
Чому не варто вихвалятися?
w18.01 28, абз. 4, 5
Різниця між тими, хто служить Богові, і тими, хто йому не служить
4 Згадавши, що багато хто буде самолюбним і грошолюбним, Павло написав, що люди також будуть хвалькуватими, пихатими і гордими. Ті, хто виявляє ці риси, часто вважають себе вищими від інших через свої здібності, зовнішність, багатство або становище. Вони прагнуть, щоб їх шанували і ними захоплювалися. Описуючи вкрай пихату людину, один вчений сказав: «У своєму серці вона має маленький вівтар, перед яким поклоняється сама собі». Дехто говорить, що надмірна гордість не подобається навіть гордим людям, коли вони бачать її в інших.
5 Безперечно, Єгові огидна гордість. Він ненавидить «пихаті очі» (Присл. 6:16, 17). Гордість перешкоджає людині наближатися до Бога (Пс. 10:4). Вона притаманна Дияволу (1 Тим. 3:6). Проте, на жаль, навіть деякі віддані служителі Єгови «заразилися» гордістю. Цар Юди Уззія вірно служив Богові чимало років. Але, як говориться в Біблії, «через свою могутність він загордився у серці, і це погубило його. Він виявив невірність своєму Богу Єгові, увійшовши в храм Єгови, щоб спалити пахощі на жертовнику для спалювання фіміаму». Пізніше цар Єзекія на деякий час теж піддався гордості (2 Хр. 26:16; 32:25, 26).
w06 15.7 11, абз. 2
Цікаві думки з книги Псалмів (книги третя і четверта)
75:5, 6, 11. На що вказує слово «ріг»? Роги у тварин є могутньою зброєю. Отже, словом «ріг» символічно зображено силу. Єгова підіймає «роги» своїх служителів, підносячи їх на дусі, а «роги безбожних» відрубує. Нам дається пересторога ‘не підіймати рога свого догори’, тобто не розвивати пихатого або зухвалого мислення. Оскільки підвищує сам Єгова, то до відповідальних обов’язків у зборі слід ставитись як до призначень від нього (Псалом 75:8).
Духовні перлини
w06 15.7 11, абз. 3
Цікаві думки з книги Псалмів (книги третя і четверта)
76:11. Як «гнів людський» може нести хвалу Єгові? Коли Бог дозволяє людям виливати на нас свій гнів через те, що ми його служителі, то це може принести добрі результати. Будь-яка скрутна ситуація, в яку ми потрапляємо, може чогось нас навчити. Єгова допускає страждання лише в тій мірі, в якій вони сприяють нашому навчанню (1 Петра 5:10). А ‘останком людського гніву Бог підперезується’. Що ж сказати, коли ми страждаємо настільки, що доводиться померти? Така ситуація теж може принести хвалу Єгові. Нерідко ті, хто бачить, що ми вірно все зносимо, спонукані прославляти Бога.
26 СЕРПНЯ — 1 ВЕРЕСНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА ПСАЛОМ 78
Застережливий приклад невірних ізраїльтян
w96 1.12 29, 30
‘Пригадайте собі давні дні’. Для чого?
На жаль, ізраїльтяни часто грішили й були забудькуватими. З яким наслідком? «Все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого Ізраїлевого,— вони не пам’ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі» (Псалом 78:41, 42). Зрештою, Єгова відкинув ізраїльтян, через те що вони забували виконувати його накази (Матвія 21:42, 43).
Добрий приклад залишив псалмоспівець, який написав: «Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна, і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!» (Псалом 77:12, 13). Таке глибокодумне пригадування вірного й відданого служіння в минулому і спонуканих любов’ю вчинків Єгови дасть нам необхідну силу, підбадьорення і розуміння. ‘Пригадування давніх днів’ може також розвіювати втому й стимулювати нас робити все можливе, щоб вірно зносити все.
w06 15.7 17, абз. 16
Уникаймо нарікань
16 Якщо ми нарікаємо, то зосереджуємось на собі й на власних негараздах. Через нарікання ми вже не бачимо, як щедро Єгова нас благословляє. Щоб побороти схильність до ремствування, потрібно завжди пам’ятати про Божі благословення, котрі в нас, як Свідків Єгови, є вже тепер. Приміром, кожен з нас має велику честь носити особисте ім’я Єгови (Ісаї 43:10). Ми можемо розвивати з Богом тісні стосунки і в усякий час звертатися до нього, адже він вислуховує молитви (Псалом 65:3; Якова 4:8). Наше життя сповнене змісту, тому що ми розуміємо спірне питання щодо верховної влади в усесвіті й маємо честь зберігати непорочність у Божих очах (Приповістей 27:11). Ми регулярно беремо участь у проповідуванні доброї новини про Царство (Матвія 24:14). Віра у викупну жертву Ісуса Христа дає нам можливість мати чисте сумління (Івана 3:16). Отож, хоч би з якими труднощами ми стикались, варто постійно пам’ятати про згадані вище благословення.
w11 1.7 10, абз. 3, 4
Чи Єгова має почуття?
Псалмоспівець говорить: «Скільки разів бунтувались проти нього в пустині..!» (Вірш 40, Хом.). У наступному вірші подібна думка: «Все знову та знов випробовували вони Бога» (вірш 41). Зверніть увагу, псалмописьменник показує, що ізраїльтяни неодноразово бунтували проти Бога. Ганебний дух непокори виявився ще раніше — у пустелі, невдовзі після визволення євреїв з Єгипту. Вони почали нарікати на Бога, показуючи свою невіру в те, що він може і хоче подбати про них (Числа 14:1—4). У довіднику для перекладачів Біблії говориться, що слова «бунтувались проти нього» можна «образно передати як “закрили своє серце перед Богом” або “вони сказали Богові «ні»”». І все ж, керуючись милосердям, Єгова пробачав ізраїльтянам, коли вони виявляли каяття. Але потім народ знову повставав проти нього, і все йшло по колу (Псалом 78:10—19, 38).
Як почувався Єгова щоразу, коли його невірний народ бунтувався? У 40-му вірші (Хом.) сказано, що вони «йому прикрощі коїли». У перекладі Деркача в цьому вірші говориться: «засмучували Його». В одній довідковій праці пояснюється значення цього вислову: «Поведінка євреїв завдавала [Богові] болю, вони поводились наче неслухняна і непокірна дитина». Так само як вередлива дитина приносить батькам смуток, бунтівливі ізраїльтяни «Святому Ізраїля смутку завдавали» (вірш 41, Хом.).
Духовні перлини
w06 15.7 11, абз. 4
Цікаві думки з книги Псалмів (книги третя і четверта)
78:24, 25. Чому манну названо «збіжжям небесним» і «хлібом ангольським»? Жоден з цих висловів не означає, що ангели споживають манну. Вона називається «збіжжям небесним» тому, що походить з неба (Псалом 105:40). Оскільки ангели живуть у небі, то вислів «хліб ангольський» може просто вказувати на те, що манну давав Бог, який живе в небі (Псалом 11:4). До того ж, щоб давати манну ізраїльтянам, Єгова, можливо, послуговувався ангелами.