Коли слушний час говорити?

1. Чого нас вчать слова з Екклезіаста 3:1, 7?

ДЕХТО з нас любить поговорити. Інші люблять мовчати. Як показує провідний вірш цієї статті, є час говорити і час мовчати. (Прочитайте Екклезіаста 3:1, 7.) Усе ж нам інколи хочеться, щоб хтось з наших братів і сестер говорив більше, а хтось менше.

2. Хто має право встановлювати норми щодо того, коли і як нам слід говорити?

² Мова — це дар від Єгови (Вих. 4:10, 11; Об’яв. 4:11). Через своє Слово Бог допомагає нам зрозуміти, як правильно послуговуватися цим даром. У цій статті ми розглянемо біблійні приклади, які допоможуть нам визначити, коли говорити, а коли мовчати. Крім того, ми побачимо, як Єгова ставиться до того, що ми кажемо іншим. Спочатку розгляньмо, коли слід говорити.

КОЛИ НАМ СЛІД ГОВОРИТИ?

3. Коли нам слід говорити, як видно з Римлян 10:14?

³ Ми повинні завжди бути готовими розповідати про Єгову і про Царство (Матв. 24:14; прочитайте Римлян 10:14). Так ми наслідуємо Ісуса. Одна з основних причин, чому Ісус прийшов на землю, полягала в тому, що він мав розповідати іншим правду про свого Батька (Ів. 18:37). Але важливо також пам’ятати, що має значення, як ми говоримо. Тож, розповідаючи людям про Єгову, ми маємо робити це «з лагідністю та глибокою повагою» і зважати на їхні почуття та погляди (1 Пет. 3:15). Тоді ми будемо не просто говорити з людиною. Ми будемо навчати її і, можливо, досягнемо її серця.

4. Як наші слова можуть допомогти іншим, згідно з Прислів’я 9:9?

⁴ Старійшини мають без вагань говорити, коли бачать, що брат або сестра потребує поради. Звичайно, вони робитимуть це в слушний час, щоб зайвий раз не бентежити людину. Вони почекають, поки нікого не буде поруч. Старійшини завжди намагаються говорити так, щоб людина не почувалася приниженою. Водночас вони не вагаються звертати увагу інших на біблійні принципи, які допомагають поводитися мудро. (Прочитайте Прислів’я 9:9.) Чому в деяких ситуаціях вкрай важливо говорити зі сміливістю? Розгляньмо два приклади. В одному випадку чоловіку треба було виправити своїх синів, а в іншому — жінка мала сказати майбутньому царю, що він прийняв неправильне рішення.

5. Коли первосвященик Ілій вагався говорити?

⁵ Первосвященик Ілій мав двох синів, яких він дуже любив. Однак його сини не шанували Єгову. Вони виконували важливі обов’язки, служачи священиками при святому наметі. Проте вони зловживали своїм становищем, виявляли кричущу неповагу до приношень для Єгови і зухвало чинили статеву розпусту (1 Сам. 2:12—17, 22). За Мойсеєвим законом сини Ілія заслуговували смерті, але поблажливий Ілій тільки м’яко докоряв їм і дозволяв далі служити при святому наметі (Повт. 21:18—21). Що про це думав Єгова? Він сказав Ілію: «Чому ти шануєш своїх синів більше, ніж мене?» Тож Єгова вирішив покарати цих двох неправедних людей смертю (1 Сам. 2:29, 34).

6. Який урок для нас міститься в прикладі Ілія?

⁶ У прикладі Ілія міститься важливий урок для нас. Якщо ми дізналися, що хтось з наших друзів чи родичів порушує Божий закон, ми повинні поговорити з ним і нагадати йому про норми Єгови. Потім ми маємо подбати про те, щоб він отримав необхідну допомогу від тих, кого призначив Єгова (Як. 5:14). Ми не хотіли б уподібнюватися Ілію, шануючи своїх друзів або родичів більше, ніж Єгову. Щоб підійти до людини, яка потребує виправлення, необхідна сміливість, але це може принести хороші результати. Зверніть увагу на те, чим відрізняється приклад Ілія від прикладу ізраїльтянки на ім’я Авігаїл.

7. Чому Авігаїл вирішила поговорити з Давидом?

⁷ Авігаїл була дружиною заможного землевласника Навала. Коли Давид і його люди втікали від царя Саула, вони пробули деякий час з пастухами Навала і захищали його отари від банд грабіжників. Чи Навал віддячив їм за допомогу? Ні. Коли Давид попросив Навала дати трохи води та їжі його людям, той розгнівався і накинувся на них з образами (1 Сам. 25:5—8, 10—12, 14). Через це Давид вирішив повбивати всіх чоловіків з його дому (1 Сам. 25:13, 22). Як можна було уникнути такого кровопролиття? Авігаїл зрозуміла, що тепер час говорити. Тож вона мужньо вийшла назустріч 400 озброєним чоловікам, які були голодні та злі, і поговорила з Давидом.

8. Чого ми вчимося з прикладу Авігаїл?

⁸ Коли Авігаїл зустріла Давида, вона розмовляла з ним сміливо та з повагою. Її слова звучали переконливо. Хоч Авігаїл була ні в чому не винна, вона вибачилася перед Давидом. Авігаїл висловила впевненість у тому, що він хороша людина. Вона покладалася на підтримку Єгови (1 Сам. 25:24, 26, 28, 33, 34). Якщо ми бачимо, що хтось став на небезпечний шлях, нам, подібно до Авігаїл, треба говорити зі сміливістю (Пс. 141:5). Водночас ми маємо говорити з повагою. Коли ми з любов’ю даємо людині необхідну пораду, ми доводимо, що є для неї справжніми друзями (Присл. 27:17).

9, 10. Про що мають пам’ятати старійшини, коли дають пораду?

⁹ Зокрема старійшини повинні сміливо говорити з одновірцями, які ступили на хибний шлях (Гал. 6:1). Старійшини смиренно визнають, що і вони недосконалі й одного дня теж можуть потребувати поради. Проте старійшини не допускають, щоб це заважало їм докоряти тим, хто потребує повчання (2 Тим. 4:2; Тита 1:9). Даючи пораду, вони намагаються послуговуватися даром мови так, щоб навчати вміло і з терпеливістю. Вони люблять свого брата, і ця любов спонукує їх до дій (Присл. 13:24). Але найголовніше для них вшановувати Єгову, обстоюючи його норми і оберігаючи збір (Дії 20:28).

¹⁰ Ми розглянули, коли слід говорити. Однак буває час, коли ліпше мовчати. Які труднощі можуть при цьому виникати?

КОЛИ НАМ СЛІД МОВЧАТИ?

11. Який приклад використав Яків і чому цей приклад є влучним?

¹¹ Нам може бути важко стежити за тим, що ми говоримо. Цю трудність влучно проілюстрував у своєму листі Яків. Він сказав: «Якщо хтось не спотикається в слові, він досконалий, спроможний загнуздати все своє тіло» (Як. 3:2, 3). Коли загнуздують коня, йому на голову одягають вуздечку, а в рот вкладають вудила. Натягаючи повіддя, вершник може керувати твариною або зупиняти її. Якщо вершник не тримає міцно повіддя, кінь може стати некерованим та завдати шкоди і собі, і вершнику. Так само, якщо ми не стримуємо свій язик, він може завдати багато шкоди. Розгляньмо деякі ситуації, в яких нам потрібно «натягти повіддя» і промовчати.

12. Коли нам слід «натягти повіддя» і промовчати?

¹² Як ви реагуєте, знаючи, що якомусь брату чи сестрі відома інформація, котру слід вважати конфіденційною? Скажімо, ви зустрічаєте одновірця, який живе в країні, де нашу працю заборонено. Чи хочеться вам випитати в нього, як у цій країні виконується наша праця? Якщо так, безсумнівно, ви маєте добрі спонуки. Ми любимо наших братів, і нам не байдуже, як вони живуть. До того ж ми хочемо, щоб наші молитви за них були конкретними. Однак це час, коли нам слід «натягти повіддя» і промовчати. Якщо ми тиснемо на людину, котра знає конфіденційну інформацію, то не виявляємо любові ні до неї, ні до одновірців, які сподіваються, що вона не розповідатиме про їхню діяльність. Звичайно, ніхто з нас не хотів би створити ще більші труднощі нашим братам і сестрам, які живуть у країнах, де нашу працю заборонено. Водночас братам і сестрам, які служать у таких країнах, теж не варто ділитися подробицями про те, як Свідки виконують там своє служіння або займаються іншими теократичними справами.

13. Що мають робити старійшини, згідно з Прислів’я 11:13, і чому?

¹³ Зокрема старійшини повинні застосовувати біблійний принцип, записаний у Прислів’я 11:13, і зберігати конфіденційність. (Прочитайте.) Це може бути нелегко, особливо якщо старійшина одружений. Чоловік і дружина зміцнюють свої стосунки, коли часто розмовляють одне з одним і діляться своїми думками, почуттями й тривогами. Але старійшина усвідомлює, що він не повинен розкривати «чужі таємниці», тобто конфіденційну інформацію, яка стосується інших у зборі. Інакше він втратить довіру інших і зруйнує свою репутацію. Ті, хто має в зборі відповідальне становище, не можуть бути «дволичними», або неправдивими (1 Тим. 3:8, прим.). Це означає, що вони не можуть бути лукавими або схильними обговорювати приватні справи інших людей. Якщо старійшина любить свою дружину, він не обтяжуватиме її інформацією, яку їй не потрібно знати.

14. Як дружина старійшини може допомагати йому зберігати хорошу репутацію?

¹⁴ Дружина допомагає чоловіку зберігати хорошу репутацію, якщо не змушує його обговорювати з нею конфіденційні питання. Застосовуючи цю пораду, дружина не тільки підтримує свого чоловіка, але й виявляє повагу до тих, хто йому довірився. А що найважливіше, вона тішить Єгову, оскільки сприяє миру та єдності в зборі (Рим. 14:19).

ЯК ЄГОВА СТАВИТЬСЯ ДО ТОГО, ЩО МИ ГОВОРИМО?

15. Як Єгова поставився до трьох товаришів Йова і чому?

¹⁵ З біблійної книги Йова ми можемо багато чого навчитися про те, як і що говорити. Після того як Йов пережив низку жахливих подій, до нього прийшло четверо чоловіків, щоб потішити і дати поради. Вони довго мовчали. Проте пізніше зі слів трьох з них — Еліфаза, Білдада і Цофара — стало ясно, що весь цей час вони думали не про те, як допомогти Йову. Вони думали, як їм довести, що Йов зробив щось погане. Деякі їхні твердження були правильними. Але ці люди сказали багато недобрих і неправдивих слів про Йова та про Єгову. Вони бездушно судили Йова (Йова 32:1—3). Як на це зреагував Єгова? Він запалав гнівом на цих трьох чоловіків. Єгова назвав їх безглуздими і наказав їм просити Йова, щоб той помолився за них (Йова 42:7—9).

16. Які висновки можна зробити з негативних прикладів Еліфаза, Білдада і Цофара?

¹⁶ У негативних прикладах Еліфаза, Білдада і Цофара містяться цінні уроки для нас. По-перше, нам не слід судити наших братів (Матв. 7:1—5). Натомість треба уважно вислуховувати їх, перш ніж говорити. Лише тоді ми зможемо зрозуміти їхні обставини (1 Пет. 3:8). По-друге, коли ми говоримо, важливо стежити за тим, щоб наші слова були добрими і не містили неправдивих тверджень (Еф. 4:25). І, по-третє, для Єгови має значення, що́ ми говоримо одне одному.

17. Чого ми вчимося з прикладу Елігу?

¹⁷ Четвертим чоловіком, який прийшов до Йова, був Елігу, родич Авраама. Він вислухав Йова та трьох інших чоловіків. Видно, що Елігу зважав на сказане ними, адже говорив зі співчуттям і водночас дав прямі поради, які допомогли Йову виправити своє мислення (Йова 33:1, 6, 17). Головним для Елігу було звеличити не себе чи будь-яку іншу людину, а Єгову (Йова 32:21, 22; 37:23, 24). Приклад Елігу показує, що є час мовчати і слухати (Як. 1:19). Також ми бачимо, що, даючи поради, ми передусім маємо нести честь Єгові, а не самим собі.

18. Як ми показуємо, що цінуємо дар мови?

¹⁸ Ми показуємо, що цінуємо дар мови, якщо дотримуємося біблійних порад про те, коли і як нам слід говорити. Мудрий цар Соломон під натхненням написав: «Слово, сказане своєчасно,— наче золоті яблука у різьбленому срібному візерунку» (Присл. 25:11). Якщо ми уважно вислуховуємо інших і думаємо, перш ніж говорити, наші слова будуть немов ті золоті яблука — такі ж цінні і красиві. Тоді, незалежно від того, чи любимо ми поговорити, чи, навпаки, не дуже говіркі, наша мова зміцнятиме інших, а Єгова буде нами пишатися (Присл. 23:15; Еф. 4:29). Хіба може бути кращий спосіб віддячити Богу за цей дар?!